Використання елементів цікавого мовознавства в процесі вивчення іменника в початкових класах (стр. 11 из 12)

Щоб рівно і гарно слова написати,

Нам з'єднання букв слід усім пригадати,

Одна лиш хвилинка для цього дається,

Щоб кожна дитинка зуміла навчиться.

Зараз ми з вами напишемо буквосполучення: ем,ве. Часто ці з'єднання ви пишете неправильно. Пишемо 1 рядочок ем,(Яремча); 2рядочок - ве. Ці з'єднання ви зустрінете в нашій подальшій роботі на уроці.

— Чого це місто так називається?

— Чого ви навчились корисного у цьому місті?

III. Актуалізація опорних знань.

— Яку частину мови ми почали вивчати?

— Що таке іменник?

— Як змінюється іменник? (Число, відмінки)

—Вякому роді можуть вживатися іменники?

— На яке питання відповідають назви істот?

— На яке питання відповідають назви неістот?

— Які іменники власні, а які загальні?

IV. Оголошення теми уроку.

А зараз, щоб дізнатися тему уроку, нам потрібно послухати віршик.

Сьогодні ми іменники

Продовжимо вивчати,

Потрібно нам навчитися

Відмінки визначати.

— То яка мета нашого сьогоднішнього уроку?

— Що ми будемо в іменниках визначати? (Відмінки)

V. Словниковий диктант.

Побували ми з вами у чудовому місті Каліграфія. А зараз час вирушати до наступного міста. Місто, в якому ми з вами побуваємо, називається місто Велетнів.

Ви подумайте і в кінці нашої подорожі цим містом скажете, чому воно так називається.

Швидко й грамотно писати,

Та ще й правила назвати

Всі, що в мові нашій є,

Пам'ятайте завжди ви.

Мешканці міста Велетнів хочуть перевірити вашу грамотність.

Записуємо слова в рядочок через кому.

Приготувалися? Будьте уважні.

Диктант буде носити творчий характер. (Один учень записує біля дошки, всі інші в зошити).

— Запишіть назву нашої держави;

— записати столицю нашої держави;

— яка найбільша річка України?;

— записати автора «Кобзаря»;

— найвища вершина українських Карпат;

— яка річка протікає через наше село?

(Україна, Київ, Дніпро, Тарас Григорович Шевченко, Говерла, Серет). (Оцінювання. Усні запитання. Провідміняти уснослово «Україна»).

— Ми побували з вами в місті Велетнів.

— Скажіть, будь ласка, чому воно так називається?

— Що ви запам'ятали, мандруючи цим містом?

— В яких словах зустрічається ем і ве?

VI. Гра «Наш відмінок».

Наша подорож триває. Ми відправляємось з вами до міста Ігротеки.

— Як ви вже, напевне, здогадалися, ми зараз з вами пограємось.

Гра — це чудовий світ

Для учня щоднини,

Є в ній творчості політ

Для кожної дитини.

Отже, у вас у кожного є на парті сигнальні картки.

Ваше завдання: визначити відмінок іменника «хліб». Ви показуєте відповідний відмінок, у якому вжите це слово. Готові?

Хліб — усьому голова.

Багато снігу — багато хліба.

Завжди люди дякують хлібові.

Гостей зустрічаємо хлібом.

Кетяги калини лежать на хлібині.

— А чому саме О.в. в слові «хлібом» — (num. Чим?)

— То які є відмінки? На які питання вони відповідають?

Одне з найяскравіших багатств нашої землі — це викупане в сонячному промінні золоте колосся пшениці, і, як видно на державному прапорі України, неозорі поля пшениці, розміщені під блакитним, мирним небом. Тому й ви, діти, повинні берегти хліб, шанувати працю хлібороба.

VII. Самостійна робота. Перфокарти.

Подорож наша продовжується. Ми з вами відправляємось до наступного міста.

Місто Перфокарт.

Ще змалечку кожен мріє

Дорослішим стати

Й самостійно над собою

Вчитись працювати.

Я роздаю вам перфокарти. Ваше завдання: розібрати іменники, як частину мову.

с.р.

Група А — 4 слова

Група Б — 3 слова

Група В — 2 слова.

Перевіряємо. З кожної групи зачитують слова (по 1 іменнику). Наприклад, моря — «що?» іменник, загальний, неістота, множина.

— Які моря омивають нашу Україну?

— Чому це місто так називається?

— Що ви повторили в цьому місті?

VIII. Фізкультхвилинка.

— А зараз ми вирушаємо до міста Здоров'я.

Рух — це є здоров'я наше,

Він підбадьорює всіх нас,

Давайте ж встанем цілим класом,

Фізкультхвилинки прийшов час.

Школярі всі дружно встали,

Фізхвилинку розпочали.

Руки гарно розім'яли,

Як Клички побоксували,

Як Шевченко у футболі

Забиваємо ми голи.

Всі, як Бубка, пострибали

І за парти посідали.

— Чому це місто так називається?

— Що потрібно робити, щоб бути здоровим?

IX. Ребус-загадка.

Подорож наша триває. Ми зараз помандруємо до міста Ребусидія.

— Як ви думаєте, що ми будемо робити в цьому місті?

У місто Ребусидія

Всім варто завітати,

І всі його загадки

Вас прошу відгадати.

Завдання. Усно прочитати ребус і розгадати.

(У лісі при доріжці, стоїть на одній ніжці).

Завдання. 1 учень, що читав ребус, провідміняє слово «гриб», а для всіх інших наступне завдання.

X. Робота з підручником.

Наступна наша зупинка в місті Мислителів.

Книги — морська глибина,

Хто в них пірне аж до дна,

Той, хоч і труду мав досить,

Дивнії перли виносить.

(І. Франко)

—Хто написав цей вірш?

—Які твори І. Франка вам відомі?

Завдання. Відкрили книжку на сторінці 75, вправа 162.

Списати перше і останнє речення і підкреслити головні й другорядні члени речення.

Група А: за схемами(2 скласти і записати речення. Схема: ... _ _ _ ===2) Хто? Що роблять? Де?

Група Б: до цих речень з вправи скласти схеми.

Група В: переписати речення.

— Чому це місто так називається?

— Що в ньому ви запам'ятали?

XI. Підсумок уроку. Домашнє завдання.

Наша подорож підходить до кінця.

— В яких містах ви побували?

— Яке місто вам найбільше сподобалось? Чому?

— Домашнє завдання: стор. 76, впр. 165.

Група А: провідміняти 2 іменники, скласти за схемою речення.

Група Б: розібрати 1 іменник, як частину мови.

Група В: відгадати загадки.

Збігла подорож, як коротка мить,

Час наш дуже швидко біжить,

Ще попереду у вас багато кроків,

І цікавих, і важких уроків.

Завдання покличуть у майбутнє,

Найскладніше завдання — життя.

Так старайтесь вправно все вивчати,

Пам'ятайте: учня скарб — знання!

На наступних уроках ми з вами помандруємо іншими містами нашої України, дізнаємося багато цікавого.

НАОЧНІСТЬ ДО УРОКУ

1. Карта України.

1.Місто Каліграфія.

2.Місто Велетнів.

3.Місто Ігротеки.

4.Місто Перфокарти.

5.Місто Здоров'я.

6.Місто Ребусидія.

7.Місто Мислителів.

2. Перфокарти.

Таблиця відмінювання іменників.

3.Схеми речень.

4.Сигнальні картки на кожного учня.

Додаток Б

Конспект уроку

ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО ПРО ІМЕННИК ЯК ЧАСТИНУ МОВИ

2-й клас

Мета:закріпити поняття «іменник»; повторити написання словникових слів; формувати навички каліграфічного письма; розвивати вміння виділяти головне, узагальнювати, систематизувати; виховувати почуття прекрасного, любов до природи.

Обладнання:грамзапис «Пори року» П.Чайковського, «Танець веселих каченят», карта подорожі, таблиця «Розчерки».

ХІД УРОКУ

І. Організація класу.

Звучить музика.

Учитель. Діти, що це за музика? Швиденько за парти, послухаємо, звідки вона лунає.

Входить Осінь. Музика стихає.

Осінь. Моя душа, мій сум і гріх

І тисячі моїх доріг —

Усе не вічне, я це знаю,

І все ж завжди себе питаю:

Чом не зробити все у світі вічним?

Весь світ чарівно б прикрашала,

Дарунки щедрі б роздавала.

А втім: з дерев опало листя,

Затихло, впало на поріг.

І горобина у намисті

Уже чека на перший сніг.

— Добрий день, дітки. Не дивуйтесь, що я така сумна. Вітер-пустунець жене мене по світу. І я зовсім не знаю, де можу опинитися. І що зі мною буде — я не знаю. Переді мною тільки ця нескінченна стежинка (відкриває карту подорожі). Можете помандрувати цією стежиною.

Учитель. Ну що, діти, підемо цією стежиною? Дивіться, скільки тут цікавого. І друзів, напевно, зможемо знайти.

Каліграфічна хвилинка.

Учитель. Вітер поніс осінь далі. Та подивіться, він із нами попустував. Я приготувала для вас каліграфічно написані букви, а він їх порозкидав. Подивіться, що вийшло (вивішує таблицю розчерків).

—З якої букви цей елемент?

—Якої частинки букви не вистачає?

—Як починати писати цей елемент?

Діти пояснюють написання і з 'єднання.

—Спробуймо записати в зошит.

—Які з'єднання використано в цих елементах? Учні записують у зошит.

II. Робота над вивченим матеріалом.

Учитель. Ми пішли у ліс гуляти,

Все навкруг спостерігати.

А дерева тягнуть віти,

Кажуть нам: «Добридень, діти».

Хто це там заховався за деревом і плаче?

Вона плаче та ридає,

Що вже пір'ячка не має.

Дід з бабою його спалили,

З каченятами летіти не пустили.

(Кривенька качечка.)

— Молодці, вгадали. Ось яке завдання вона для нас приготувала.

Словниковий диктант.

У вигляді загадок, відгадки до яких діти записують.

— Останній місяць осені.

— Колір, який забороняє рух.

— Пташка, яку називають лікарем дерев.

— Полохливий звірок з куцим хвостиком.

— Скупчення плодів або квітів на одній гілці.

— Предмет, у якому учні носять книжки, зошити до школи.

— Учень, який відповідає за порядок у класі. Перевірка словникового диктанту відбувається за допомогою малюнків, під якими написані словникові слова.

Підкреслити слова, які відповідають: