Смекни!
smekni.com

Вплив творів образотворчого мистецтва на формування творчої активності дітей (стр. 6 из 9)

При проведенні занять виникають сприятливі умови для формування таких якостей, як ініціатива, допитливість, розумова активність та самостійність, цікавість.

Зображувальна діяльність тісно пов’язана з сенсорним вихованням. Безпосереднє, чуттєве знайомство з предметами та явищами, з їх властивостями та якостями складають область сенсорного виховання.

Формування уявлень о предметах потребує засвоєння знань об їх властивостях та якостях, формі, кольорі, величині, положенні в просторі. Діти знаходять ці якості, порівнюють предмети, знаходять схожість та відмінність, тобто виконують розумові дії. Таким чином, зображувальна діяльність сприяє сенсорному вихованню, розвитку наглядно-образного мислення.

Дитяче зображувальне мистецтво має суспільний напрямок. Значення занять зображувальною діяльністю для морального виховання полягає в тому, що в процесі цих занять у дітей виховуються морально-вольові якості: потреба та вміння доводити розпочату справу до кінця, зосереджено та цілеспрямовано займатися, допомагати товаришу, долати труднощі і т. п. Зображувальна діяльність повинна використовуватися для виховання доброти, справедливості, для поглиблення тих благородних почуттів, які у них виникають.

В процесі зображувальної діяльності поєднується розумова та фізична активність. Для створення малюнка, скульптури, аплікації необхідно докласти зусиль, здійснити трудові дії, оволодіти певними вміннями.

Зображувальна діяльність вчить дітей долати труднощі, проявляти зусилля. Формування працелюбності пов’язане з розвитком таких вольових якостей особистості, як увага, наполегливість, витримка. У дітей виховуються вміння працювати, досягати бажаного результату.

Головне значення зображувальної діяльності полягає в тому, що вона є засобом естетичного виховання.

В процесі зображувальної діяльності створюються сприятливі умови для розвитку естетичного сприймання та емоцій, які поступово переходять в естетичні почуття, сприянні для формування естетичного відношення до дійсності. Виділення якостей предметів (форма, колір, величина, будова, положення в просторі) сприяє розвитку у дітей почуття форми, кольору, ритму–компонентів естетичного почуття.

Безпосередньо естетичне почуття, яке виникає при сприйнятті гарного предмета, включає різні складові елементи. Так, можна виділити відчуття кольору, коли естетичне почуття виникає від сприйняття кольористих поєднань: яскраві зірки на темному небі, яскраво-жовті квіти кульбабок в зелені трави. Відчуття ритму виникає в тому разі, коли в першу чергу сприймається ритмічна гармонійність предмета, ритмічне розташування його частин. Естетичне почуття може бути викликано цілісністю форми предмету, наприклад глиняних та керамічних виробів. Відчуття пропорції, конструктивної цільності виробляється при сприйнятті різноманітних споруд. Чим більш усвідомлено починає дитина сприймати навколишнє, тим глибше, стійкіше, змістовніше стають естетичні почуття.

Для естетичного виховання дітей та для розвитку їх зображувальних здібностей велике значення має знайомство з творами зображувального мистецтва. Яскравість, виразність образів в картинах, скульптурі, архітектурі, творах прикладного мистецтва допомагають дітям глибше та повніше сприймати явища життя та находити образні вираження своїх вражень в малюнках, ліпці, аплікації. Поступово у дітей розвивається художній смак.

Щодо визначення рівня розвитку творчості дітей старшого дошкільного віку ми виходили з того, що дітям із високим рівнем розвитку характерне –дитина самостійно справляється із запропонованими завданнями, виконує їх помірковано і вміє пояснити хід власного мислення, працює із задоволенням; середнім –дитина основну частину завдання виконує самостійно, але дещо невпевнено і постійно потребує підтримки й поради дорослого, на завдання реагує по-різному, як із зацікавленістю, так і байдуже; низьким –у дитини виникають труднощі щодо виконання завдань, працює без зацікавленості.

У цілому ми отримали наступні результати:

№ п/п Прізвище, ім’я дитини Основні види Основні жанри Вираз почуттів Аналіз твору Застосування творчого досвіду Художньо-практична діяльність Загальна оцінка
1. Векленко Вова + +- + - + + В
2. Власенко Катерина - - +- - + + Н
3. Дзюбенко Аліна + + + - +- + В
4. Євтушенко Роман - - + - - + Н
5. Коваль Наталія - - + - +- + Н
6. Макарова Оля - - + +- + + С
7. Нагорний Олексій - - + - + + С
8. Піддубна Діана + + + + +- + В
9. Семенов Микита + + - - +- + С
10. Ситнік Юля - + + - + + С
11. Терещенко Андрій - - + + + + С
12. Тесленко Олег + + + + - - С
13. Фока Сергій - - + - + + Н
14. Ясько Богдан - - + - + + Н

«В» –високий рівень; «С» –середній рівень; «Н» –низький рівень

У відсотках це становить:

Як бачимо показники розвитку творчої активності дітей говорять про необхідність організації та проведення навчально-розвиваючої діяльності з ними.

Пояснювальна записка

Програма використання творів образотворчого мистецтва для дітей старшого дошкільного віку спрямована на інтеграцію зображувальної діяльності з природознавчою та мовленнєвою роботою.

Світ природи на заняттях образотворчого мистецтва виступає як засіб емоційно-образного впливу на творчу діяльність дітей. Дитина-художник спостерігає за природою, в творчості відображує своє бачення світу. Педагог допомагає дитині «відкрити очі» на навколишній світ, одухотворяючи природні явища. На занятті створюється ситуація образних порівнянь, наділяючи дерева, квіти, птахи, небо, транспорт тощо образними характеристиками. вони, як і люди, бувають великі і малі, худі і товсті, веселі і сумні, розмовляють на власній мові, у кожного з них бувають дні народження. Тільки повага, уважне, турботливе і небайдуже ставлення людей до оточуючого середовища (флори і фауни) забезпечить між «сусідами» взаєморозуміння. Природа –могутній художник, їй підвладні різні стихії, вона здатна змінювати оточуюче нас середовище. Художник є учнем у природи, спостерігаючи за її проявами, навчається творчості. Педагог організує процес сприймання на основі спілкування з творами світового мистецтва, навчає дітей проникати у зміст творів мистецтва, встановлювати між собою та мистецтвом певні важливі зв’язки. Необхідна висока якість діапозитивів, репродукцій, картин, скульптур малої форми, творів декоративно-прикладного мистецтва. Важливим в плані сприймання оточуючого середовища є заняття милування. Враження, отримані в наслідок «спілкування» з природою активізують процеси художнього сприймання.

Мета даної програми

Знайомити дітей старшого дошкільного віку з різними видами образотворчого мистецтва (живопис, графіка, скульптура, народне декоративно-прикладне мистецтво). Вчити дітей розуміти мистецтво, висловлювати власне ставлення та відношення до об’єкту сприймання. Навчити дітей технікам зображення тварин, птахів, людей, рослин. Тлумачити поняття «основні та похідні кольори», «симетрія», «пропорція», «кольори спектру», «відтінки», «холодні, теплі кольори», застосовувати ці знання в художній творчості. Закріпити вміння емоційно, образно висловлювати судження про твір мистецтва у формі розгорнутого оповідання, розповіді, контролювати стійкість сформованого вміння логічно виражати свої думки, створювати умови для перенесення дошкільниками знань, умінь, які в них є щодо розглядання творів у нові ігрові вміння, формувати потреби та здібності до образотворчого мистецтва в процесі художнього осмислення світу. Розвивати аналітичне мислення в процесі спостережень, розв’язання образотворчих вправ, задач, аналізу зразків образотворчого мистецтва. Формувати культуру мовлення, збагачувати словник дітей естетичними поняттями, відгукуватись на різноманітні прояви естетичного у навколишньому світі. Стимулювати позитивні естетичні емоції, вчити передавати їх у власних творах.

Формувати особистісно-емоційне ставлення дітей до твору, який вони сприймають. Формувати образне мислення засобами розвивальних вправ, перегляду та аналізу серій картин за алгоритмом запитань, вирішення зображувальних задач.

Основні завдання та цілі програми художнього розвитку дітей старшого дошкільного віку

Реалізація яких передбачена шляхом використання різних видів дитячої діяльності, спрямовані на виникнення інтересу до образотворчих творів, формування естетичного ставлення до навколишнього світу через різні види образотворчого мистецтва.

Програма з використання творів образотворчого мистецтва для дітей старшого дошкільного віку побудована з урахуванням вікових особливостей і пізнавальних можливостей дітей старшого дошкільного віку. Це виявляється у доборі тих видів образотворчого мистецтва, які є найцікавішими і найдоступнішими для розуміння й сприйняття старшими дошкільниками. Вона ґрунтується на розширенні можливостей базової програми навчання та виховання у дошкільному закладі «Малятко». Стрижневою основою програми є максимальна інтеграція процесу ознайомлення з різними видами образотворчого мистецтва та з усіма іншими розділами базових програм. Це дає змогу, не порушуючи загального процесу навчання та виховання, давати дітям різнобічні знання про образотворче мистецтво.