Розв’яжіть приклади № 670 користуючись зразком поданим у №669.
| 5. | Задачі на знаходження дробу від числа. Знаходження значень виразів із буквою, що повторюється двічі. | Закріплювальне повторення Завдання для диференційованого опитування учнів. Картка 1 (сильним учням). Учні мали обкопати 240 дерев. Першого дня вони обкопали  всіх дерев. Другого дня -  того, що обкопали першого дня, а третього дня -  тієї кількості дерев що обкопали на перший і другий день разом. Скільки дерев обкопали учні третього дня? (Відповідь 32 дерева). Картка 2 (для решти учнів). Учні мали обкопати 120 дерев. Першого дня вони обкопали всіх дерев, другого -  всіх дерев. Скільки дерев обкопали учні за 2 дні? (Відповідь 100 дерев). Слабшим учням пропонується план розв’язання задачі. 1) Скільки дерев обкопали першого дня? 2) Скільки дерев обкопали другого дня? 3) Скільки дерев обкопали за два дні? Удосконалювальне повторення Знаходження значення вразу з коментуванням (№ 676). Обчисли (b•7 - b: 34) •3, якщо b =884. |
6. | Складені задачі, які містять знаходження дробу від числа. обчислення значень виразів на сумісні дії різного ступеня. | Закріплювальне повторення Задача 682 Побудуй прямокутник зі сторонами 10 см і 2 см. Чому дорівнює його периметра і  його площі? Сильні учні працюють самостійно. Решта під керівництвом вчителя складають план розв’язання задачі, далі працюють самостійно. Закріплювальне повторення Задача 686. Довжина садиби 100 м, а ширина - на 60 м менша.
 площі садиби займають будівлі, двір і сад. А решту - город. Яку площу займає город? Розв’язування задачі за зробленим на дошці малюнком. 100 м На 60 м менша  ?Слабшим учням, як допомога, подається план розв’язання задачі (на картках). План 1) Яка ширина садиби? 2) Яка площа садиби? 3) Яку площу займають будівлі, двір і сад? 4) Яка площа городу? Для сильних учнів додаткове завдання: Поясніть розв’язання задачі таким способом. Розв’язання 1) 100 - 60 = 40 (м) 2) 100 • 40 = 4000 (м) 3) 4000: 8 • 3 = 1500 (м) 4) 4000 - 1500 = 2500 (м)  |
Таким чином, наведені приклади ілюструють різні способи індивідуалізації навчальної роботи на уроках математики і української мови в умовах малочисельної початкової школи.
У процесі експериментального дослідження нами проводилися контрольні зрізи з метою визначити ефективність виділених способів індивідуалізації навчальної роботи на уроках в умовах малочисельної початкової школи.
З цією метою були проведені контрольні зрізи з української мови та математики. Для контрольних зрізів з української мови були запропоновані такі завдання:
І. Диктант
Криничка
У лузі - криничка. Вона тут давно. Хто її викопав - невідомо. Над криничкою верба схилилася. На гілці глиняний кухлик висить. Не минають люди криничку. Верба подає їм кухлик, а вона пригощає водицею. Усіх щедро напуває криничка. А води в ній не меншає.
Завдання:
І варіант
1. Займенник - це частина мови?
○ так ○ ні
2. Займенник:
○ називає предмет
○ вказує на предмет, але не називає його
3. З’єднай лінією займенник з номером особи, до якої він належить
ви ○ ○ 1-ша особа
він ○ ○ 2-га особа
я ○ ○ 3-тя особа
вони ○
4. Познач речення, де займенник є підметом
○ Я носила воду з річки.
○ Мені найбільше подобаються уроки читання.
ІІ варіант
1. Займенник - це частина мови?
○ так ○ ні
2. Займенник:
○ вказує на предмет, але не називає його
○ вказує на ознаку предмета
3. З’єднай лінією займенник з номером особи, до якої він належить
вона ○ ○ 1-ша особа
ми ○ ○ 2-га особа
ти ○ ○ 3-тя особа
воно ○
4. Познач речення, де займенник є підметом
○ Дівчинка пильно дивилася на нього.
○ Ми посіяли горох.
Результати виконання даних завдань показано на діаграмі 1.
Діаграма 1
За результатами діаграми 1 в експериментальному класі учнів із високим рівнем навчальних досягнень на 10% більше, ніж у контрольному, а учнів із достатнім рівнем - на 13% більше. В експериментальному класі учнів із середнім рівнем на 20% менше, ніж у контрольному класі. В експериментальному класі учнів із початковим рівнем немає, а в контрольному - 3%.
Наведемо приклади завдання для контрольних зрізів з математики.
І варіант
1. Розв’яжи задачу.
З Києва і Тернополя назустріч один одному виїхало два автобуси. Відстань між містами 560 км. Перший автобус проїхав до зустрічі
відстані. На скільки кілометрів більше проїхав перший автобус?2. Знайди:
від 1 год, 
від 1 хв, 
від 65.ІІ варіант
1. Розв’яжи задачу.
На поливання огірків хлопчик витратив 25 л води, що становило четверту частину води, яка була в бочці. Потім ще 30 л води він витратив на поливання яблунь. Скільки літрів води залишилося в бочці?
2. Знайди:
від 24, 
від 28, 
від кг.Результати виконання завдань з математики подано на діаграмі 2.
Діаграма 2
За результатами діаграми 2 в експериментальному класі учнів із високим рівнем навчальних досягнень на 8,3% більше, ніж у контрольному, а учнів із достатнім рівнем - на 20,8% більше. В експериментальному класі учнів із середнім рівнем на 25% менше, ніж у контрольному класі. В експериментальному класі учнів із початковим рівнем 12,5%, а в контрольному - 16,6%.
Таким чином, результати експериментального дослідження підтвердили правильність сформульованої гіпотези.
Проблема індивідуалізації навчального процесу є особливо актуальною, оскільки одним із завдань реформування змісту освіти є спрямування школи на застосування особистісно орієнтованих педагогічних технологій, в основі яких лежить глибоке і всебічне вивчення особистості дитини.
Розробка загальних рекомендацій щодо вивчення індивідуальних особливостей учнів, їх реалізація знайшла своє відображення в педагогічній спадщині Я.А. Коменського, Й.Г. Песталоцці, А. Дістервега та ін. Основоположником теоретичного обґрунтування індивідуалізації навчання можна вважати К.Д. Ушинського.
У 20-х роках ХХ століття проблема індивідуального підходу до учнів відображена у наукових працях П.П. Блонського, С.Т. Шацького, Л.С. Виготського та ін.
Активно досліджуватися дана проблема почала у другій половині ХХ століття. Індивідуалізація навчання як спосіб підвищення пізнавальної активності і самостійності учнів, досліджується з точки зору організації фронтальної, групової та індивідуальної роботи учнів, індивідуального стилю діяльності.
У цей період проводять свої ґрунтовні дослідження з проблеми індивідуалізації і диференціації навчання А.А. Бударний, Є.С. Рабунський, А.О. Кірсанов і інші. У 70-80 роках ХХ століття досить активно досліджує питання індивідуалізації і диференціації навчання прибалтійський науковець І.Е. Унт.
Дослідження даних науковців створили теоретичну основу для реалізації проблеми індивідуалізації навчального процесу на практиці.
Аналіз підручників та навчальних посібників, передового педагогічного досвіду роботи вчителів початкових шкіл, результати анкетного опитування показали, що проблема індивідуалізації навчальної роботи на уроці знайшла певне розв’язання. Проте теоретично і практично недослідженою залишається дана проблема в умовах малочисельної початкової школи. У масовому педагогічному досвіді вчителі початкових шкіл майже не вдаються до індивідуалізації навчальних завдань.
Результатів аналізу педагогічних досліджень показали, що існують різні способи індивідуалізації навчального процесу на уроці: ускладнення змісту завдань, зменшення часу на роботу, збільшення обсягу завдання, використання елементів допомоги, самостійний вибір учнями завдання, обов’язкові і за бажанням, основні і додаткові, за формування і підтримкою інтересу та інші.
від 3864;
від 1575.