У старших класах викладання ведеться по системі, наближеній до вузівської: лекційно-семінарські заняття, заліки, наочний рейтинг і ін.
Заняття в ліцеї проводяться з використанням нових інформаційних технологій. Кожен третій педагог ліцею має навики роботи з комп'ютером, активно використовує комп'ютерну техніку в учбовому процесі. На один комп'ютер в ліцеї доводиться в середньому 19 учнів. Крім загальноосвітньої підготовки по інформатиці, ліцеїсти мають можливість відвідувати додаткові заняття, а також брати участь в підготовці мультимедійних презентацій для уроків і позакласних заходів.
Організація учбового процесу в ліцеї передбачає обов'язковий систематичний контроль знань і умінь. Працюючи під девізом "Кожне заняття - оцінка", педагоги регулярно використовують письмові і усні форми контролю знань ліцеїстів, в числі яких тестування, зрізи знань, заліки, підсумкові рейтинги успішності учнів. Щомісячно проводиться підсумкова атестація учнів з виставлянням середньої оцінки успішності по профілюючих предметах, оцінки за старанність і прогнозу успішності. Результати щомісячної атестації оформляються в журналі, доступному для учнів і їх батьків.
Особлива увага в ліцеї приділяється здоров'ю і фізичному розвитку учнів, що забезпечується:
- збільшенням кількості спортивних секцій;
- заняттями фізкультурою в трьох спортивних залах університету;
- валеологічним моніторингом, у тому числі і комп'ютерним.
Великою популярністю в ліцеї користуються заняття в різних фізкультурно-оздоровчих секціях: настільного тенісу, волейболу, футболу, дартсу, аеробіки.
У ліцеї пропагується здоровий спосіб життя як в процесі викладання різних предметів, так і в позаурочний час. Учбово-виховний процес в ліцеї забезпечений психологічною підтримкою і медичною службою.
Як чинник "зворотного зв'язку" для коректування освітнього процесу в ліцеї використовується анкетування учнів з метою з'ясування їх відношення до якості викладання предметів і спецкурсів, а також роботи викладачів і адміністрації ліцею.
Проведене дослідження встановило, що диверсифікація змісту професійних освітніх програм будується на наступних умовах:
5. фундаменталізації, яка забезпечить формування і посилення базисних компонентів професійної освіти;
6. спадкоємності і інтеграції, що забезпечують побудову освітнього ланцюжка з урахуванням раніше отриманих знань;
7. завершеності і повнота, яка забезпечує освоєння освітньої програми відповідного рівня і змісту;
8. доступності, сприяючій вибору професійної освітньої програми відповідно потребам, можливостям і здібностям особи;
9. відвертості і мобільності, що дають можливість особи підвищувати свій освітній і професійний рівень, вибираючи свій шлях в освітньому просторі;
10. уровневости, ступінчастості, різноманіття функцій і профілів, сприяючі як окремій особі, так і освітній установі сформувати свою індивідуальну освітню систему.
ВИСНОВОК
Перехід Росії на ринкові відносини поставив перед системою професійної освіти нові цілі, рішення яких ми бачимо в глибоких перетвореннях системи професійної освіти. Ці перетворення доцільно представляти у вигляді двох взаємозв'язаних процесів: вдосконалення існуючої освітньої системи і формування нових концептуальних підходів і умов її розвитку на основі прогнозних оцінок і стратегічних напрямів, відповідно до структурних зрушень в економіці і соціальної політики держави.
На сучасному етапі збільшується потреба у фахівцях середньої ланки для розвитку економіки, підвищення технологічної культури виробництва, забезпечення адміністративно-технічної підтримки процесів управління, розвитку ринкової інфраструктури, технічного, інформаційного і соціального сервісу.
На початку 1997 р. російський уряд прийняло рішення про необхідність реформування системи освіти. Це робилося в загальному контексті перегляду принципів функціонування і розвитку соціальної сфери в нових умовах.
Відносна макроекономічна стабілізація, що намітилася в цей час, і очікування початку економічного зростання вимагали зміни принципів організації діяльності соціальної сфери, її більшої ув'язки з ринковим оточенням, що формувалося.
У країні стали складатися нові соціально-економічні відносини, які вплинули на формування змісту середньої професійної освіти. Воно стало розвиватися шляхом кількісних — поява нових професій (спеціальностей) і спеціальностей (спеціалізацій) і якісних змін — гуманітаризації зміст навчання. Ці процеси лягли в основу розвитку змістовного компоненту диверсифікованої педагогічної системи середньої професійної освіти.
Вивчення історії трансформації коледжів дозволяють провести диверсифікацію типів професійних освітніх установ середньої професійної освіти за ознакою рівнів і кількості реалізації професійних освітніх програм:
· однорівневі професійні освітні установи - традиційні ПТУ і технікуми, що реалізовують освітні програми початкової і середньої професійної освіти і що відносяться по своїй приналежності до цього рівня;
· дворівневі професійні освітні установи - професійні ліцеї і коледжі, що здійснюють разом з традиційною підготовкою професійних кадрів за деякими освітніми програмами підвищений рівень підготовки і що залишаються в рамках рівня відповідно початкової або середньої професійної освіти;
· багаторівневі професійні освітні установи, що реалізовують широкий спектр професійних різнорівневих освітніх програм. Такі учбові заклади відносяться до нового типу і не будуть віднесені до конкретного рівня професійної освіти, а будуть установами безперервної професійної освіти.
Така диверсифікація освітніх установ забезпечує реалізацію широкого спектру професійних освітніх програм по всьому професійному полю.
Звідси, розвиток середньої професійної освіти зв'язується з виникненням і розвитком нових типів освітніх установ - багаторівневих багатоступінчатих багатопрофільних: професійних ліцеїв і коледжів як інноваційних освітніх установ, що реалізовують значною мірою основні напрями реформування професійної освіти.
Сьогодні середня професійна освіта направлена на підготовку фахівців-практиків.
Середня професійна освіта проводиться більш ніж по 300 спеціальностям. За останні три роки введено більше 20 нових спеціальностей, в основному, в областях соціальної сфери, сервісу, нових інформаційних технологій.
Все вищесказане дозволяє стверджувати, що диверсифікація середньої професійної освіти створює необхідні умови для побудови ієрархічної і ранжируваної моделі багаторівневої, багатоступінчатої і багатопрофільної безперервної професійної освіти, адаптованої до рівнів освіти і кваліфікації, можливостей і потреб особи, особливостей професійних освітніх установ і специфіки регіону, що дозволяє осіб самостійно вибирати різні вектора спрямованості навчання і перепідготовки по всьому професійному полю, а професійній освітній установі в сучасних економічних умовах сформувати свою реальну освітню систему.
До нового вигляду організації учбового процесу і нових типів середніх професійних установ можна віднести:
а) відкриття гімназій, ліцеїв;
б) відкриття професійних ліцеїв, вищих професійних училищ, коледжів;
в) створення центрів безперервного навчання.
Саме формою організації навчання відрізняється педагогічний процес в учбових закладах нового типу. Разом з відомими формами навчання в середній загальноосвітній школі (урок, учбові екскурсії, факультативні заняття), в ліцеї, гімназії, коледжі, ВПУ використовуються вузівські форми навчання (лекції, семінарські і практичні заняття, лабораторні роботи і практикуми, тематичні екскурсії); у професійних ліцеях, коледжах і ВПУ ще додається виробнича практика, курсове і дипломне проектування.
З урахуванням характеру і профілю освітніх програм, що реалізовуються, і потреб ринків праці різних рівнів частина середніх професійних учбових закладів повинна знаходитися у федеральній власності (і відповідно - на федеральному фінансуванні), а частина у власності регіонів. З метою впорядкування розподілу бюджетного фінансування доцільне скорочення кількості федеральних міністерств і відомств, що мають в своєму веденні середні спеціальні учбові заклади. Разом з бюджетним фінансуванням необхідно передбачити розвиток багатоканального фінансування, зокрема у формі засновництва освітніх установ СПО.
Необхідно здійснити багатоваріантну інтеграцію середніх професійних учбових закладів з освітніми установами інших типів. Перспективним напрямом стане інтеграція середніх професійних учбових закладів з установами початкової професійної освіти і створення на цій базі багаторівневих освітніх установ, що здійснюють підготовку фахівців середньої ланки, кваліфіковані робочі, перепідготовку кадрів по широкому спектру спеціальностей і професій.
Подальший розвиток отримає інтеграція середніх професійних учбових закладів з вищою школою, їх включення до складу університетських комплексів (у різних формах, зокрема із збереженням статусу юридичної особи). Вже зараз знаходить своє продовження практика створення філій вузів на базі середніх спеціальних учбових закладів, що дозволить зробити вищу освіту доступнішою в територіальному аспекті.
БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК
1. Ганна Батіщева «Місто готує нових професіоналів», // Донська правда № 15/334 13 квітня 1995
2. Вероніка Воропаєва «Освіта з "знаком качества"», // тиждень Волгодонская № 26(259), 1997
3. Гершунский Б.С., Філософія освіти. М., 1998
4. Долин І. «Визначені кращі. Випробування на професіоналізм пройшли успішно» // Вечірній Волгодонськ № 76, 1992