Смекни!
smekni.com

Методика формування позитивного ставлення до поетичних творів у початкових класах (стр. 8 из 9)

Слова для засвоєння: хмара, подих, линути, простягати, схилити, крапля, лишалася (осталась).

Хід уроку

Організація класу

Перевірка домашнього завдання

Опитування учнів – читання ними напам’ять вірша Якуба Коласа „Зима”.

Підготовка до сприймання нового матеріалу

– Діти, а тепер подивіться у вікно. Що ви бачите? (Сніг іде!)

– Підійдіть ближче. Подивіться, як падають сніжинки. З їх чим можна порівняти, як вони падають? (Все біле-біле! Вся земля біла! Сніжинки кружляють і падають! Сніжинки кружляють, танцюють).

– Покажіть, як танцюють сніжинки.

Повідомлення теми і завдань уроку

Сьогодні ми прочитаємо нові твори про зиму, дізнаємося, як поети її зображують. Які вірші про зиму ви знаєте?

Вивчення нового матеріалу

1. Виразне читання вчителем вірша М.Вороного „Пісенька сніжинок”(с.12 підручника).

2. Словникова робота:

хмара – туча; подих – дыхание; минути – лететь.

3. Напівголосне читання вірша учнями.

4. Бесіда за змістом вірша і вибіркове читання вірша.

– Хто розповідає у вірші про себе? (Сніжиночки).

– Як поет зобразив сніжинки? (Поет показує сніжинки ніжними, маленькими, але сміливими. Вони летять до землі і нічого не бояться).

– Поясніть, як ви розумієте вислів „вродились ми з води”? (Це краплинки дощу на морозі перетворилися на кришталики, це замерзла по-особливому вода, природа їх так витворила).

– Куди поспішають сніжинки? Що можна уявити під словом „пушиночки” („Пушиночки” – дуже маленькі, ніжні, м’які, а поспішають вони до своєї „матері-землі”, бо хочуть „спатоньки, мов дітоньки малі”. Мама їх пригорне, заспокоїть, поспівчуває, а вони її вкриють своїм пуховим снігом).

– З чого видно, що поет любить рідну землю? (Називає її матусею: жаліє, що вона замерзне; поет захоплюється красою її навесні).

5. Читання вірша учнями (підготовка до виразного читання).

– Подумайте, що треба передати під час читання того чи іншого рядка.

6. Читання вірша вголос. Читає один учень, потім інший, передають під час читання захоплення красою сніжинок.

Особливу увагу під час читання вчитель приділяє відпрацюванню виразності правильного інтонування.

Розучування вірша за допомогою рухів

1. Читання вірша супроводжується рухами, тобто зображувати слова.

– Поміркуйте, як можна зобразити перший, другий, третій куплети?

2. Хорове читання вірша за підручником з одночасним показом рухів разом з учителем.

3. Хорове читання вірша учнями напам’ять. Учитель виконує рухи, які допомагають учням пригадати потрібні слова.

4. Індивідуальна декламація учнів (за бажанням).

Читання вчителем та учнями віршів інших поетів про зиму (Л.Компанієць „Катя-Катерина”, М.Рильський „Білі мухи”).

– Який з віршів сподобався вам найбільше? Чому?

– На що звертали увагу поети в цих віршах?

Підсумок уроку

Бесіда з учнями.

– Чого ми сьогодні навчалися?

– Що нам найбільше сподобалося?

Із чого утворюються сніжинки?

Домашнє завдання

1. Вивчити напам’ять вірш М.Вороного „Сніжинки”.

2. Спробувати вдома зробити таку сніжинку, якою ви її бачите.

Також ми розробили та апробували на практиці серію уроків на тему: ,,Людина серед природи. Вірші українських поетів: ,,Журавлик” Н.Забіли та ,,Мамо, іде вже зима…” Лесі Українки”.

2.3 Результати дослідного навчання

Проходячи активну педагогічну практику, в 3-В класі в Харківській загальноосвітній школі №151 з російською мовою навчання, ми на практиці провели дослідне навчання, спрямоване на формування позитивного ставлення до поетичних творів у початкових класах. На початку дослідного навчання було проведено анкетування учнів, яким було запропоновано такі запитання:

- Тобі подобається читати книжки?

- Чи подобається тобі вчити вірші напам’ять? Якщо так, напиши автора та назву улюбленого вірша.

- Яких українських поетів ти знаєш?

- Які вірші вони написали?

Результати першого опитування виявилися не дуже втішними. На запитання «Чи подобається тобі читати книжки?» всі діти відповіли позитивно і навели приклади улюблених книжок: С.Т. Аксаков „Аленький цветочек”, Х.К. Андерсен „Русалочка”, Джоан Роултнг „Гарри Потер...” та ін.

Учити напам’ять подобається лише 45% учнів. Улюбленими поетами учнів навали російських поетів (С.Я.Маршак, А.Л. Барто, А.С.Пушкин) та ін.

Імена та прізвища українських поетів учні написали в цілому вірно в середньому один учень назвав приблизно трьох поетів, але пригадати їхні твори діти не змогли.

Протягом дослідно навчання систематично проводилася робота по розучуванню віршів за допомогою прийомів, які полегшують розуміння і запам’ятовування вірша, а саме прийоми: за допомогою рухів, за допомогою одночасного малювання, за допомогою малюнків, за опорними словами , які використовувалися як у позаурочний час, так і на уроках читання. Тематика віршів була переважно про дітей, школу, батьків, природу. Перевага віддавалася творам гумористичного спрямування.

Проводячи заняття, ми використовували розроблені нами завдання, спрямовані на з’ясування і поглиблення знань учнів стосовно окремих відомостей поетів-класиків, а також завдання на перевірку знань змісту твору.

Наприкінці дослідного навчання нами було проведено повторне анкетування учнів за тими ж запитаннями, що на початку роботи. Результати опитування показали, що робота була проведена недаремно. Учні показали більш високі результати, бо основними причинами через які учням не подобалося вчити напам’ять були проблеми із запам’ятовуванням та із незацікавленістю. Було з’ясовано, що в кінці дослідного навчання вчити напам’ять подобається приблизно 70% учнів. Діти, в яких виникали труднощі саме із запам’ятовуванням, змогли дібрали найбільш зручні для себе способи розучування віршів, а зацікавити дітей вдалося добираючи вірші гумористичного спрямування і використання прийомів та завдання, які відповідають віковим особливостям учнів і розкривають красу віршів. Учні мають уявлення про творчість українських поетів (Тараса Шевченка, Лесі Українки, Павла Тичини, Андрія Малишка, Наталі Забіли, Грицька Бойко та ін.), уміють визначати тематику їхніх творів. У загалі можна сказати, що змінилося ставлення учнів до віршованих творів українських поетів: з нейтрального на позитивне.

Таким чином, можна стверджувати, що завдання, поставлені в дипломному дослідженні, виконані, мета досягнута.


ВИСНОВКИ

Працюючи над темою дипломної роботи „Методика формування позитивного ставлення до поетичних творів у початкових класах”, ми дійшли таких висновків.

1) Для з’ясування знань учнів щодо віршованих творів було проведено анкетування в 3-В класі в №151 м. Харкова з російською мовою навчання. Не всі діти показали високі результати, імена та прізвища українських поетів учні написали в цілому вірно, в середньому один учень назвав приблизно трьох поетів, але пригадати їхні твори діти не змогли. Крім того, було з’ясовано, що читати книжки подобається всім, а ось вчити напам’ять вірші – тільки 45% учнів. Таким чином, ставлення учнів до поезії неможна вважати позитивним, а значить діти мають прогалини в літературному, естетичному, мовленнєвому розвиткові.

Актуальність проблеми обумовила вибір теми дипломної роботи. Над питаннями з теми „Методика формування позитивного ставлення до поетичних творів у початкових класах” займалися учені: Омарокова, Коваль, Наумчик, Ткачук та ін. На сьогоднішній день ці питання не достатньо вивчені.

2) На основі аналізу наукових джерел з теми дипломної роботи було з’ясовано сутність поняття «лірика», основні поняття, що відновіться до неї: рима, ритм, мелодика вірша, стопа, строфа та ін. Лірика це один із родів художньої літератури, це твори, у яких життя зображується через людські почуття, переживання та думки.

Основними поняттями лірики є рима – співзвучність кінцівок віршів; ритм – звукова будова віршованого рядка; мелодика вірша – гармонійна модуляція тону голосу в поетичному мовленні (зниження - підвищення); стопа – найкоротший відрізок певного віршованого метра; строфа – найменша форма віршованого твору, яка має ритмічну та інтонаційну побудову. Учитель початкових класів повинен точно розуміти зміст цих понять, для того щоб підготувати дітей до більш глибшого, повноцінного сприймання поезії.

3) Учні початкових класів знайомляться з творчістю видатних поетів-класиків XIX, поетів XX ст. і поетів-сучасників. Вони вивчають невеликими монографічними блоками твори Тараса Шевченка, Лесі Українки, Павла Тичини, Андрія Малишка, Наталі Забіли, Грицька Бойко. Така подача літературних творів дає учителеві унікальну змогу актуалізувати й розширювати знання дітей про митців слова, а дитині – усвідомлено простежити взаємозв’язок між автором і тематикою його творів. Зростає інформаційно-пізнавальна функція уроку читання, учні знайомляться з новими відомостями про життя і творчість поетів. Це їм допоможе глибше сприймати й розуміти поезію в цілому та на цій основі продовжити вивчати літературу.

4) Говорячи про дітей – читачів поезії, дослідники дитячого читання зазвичай підрозділяють їх на три стадії: 1) читачі, які люблять вірші, 2) читачі, які не люблять вірші, 3) читачі, які не вміють чітко виразити своє ставлення до віршів. Для справжнього розуміння поезії читач долає багато труднощів, він проходить різні стадії поетичної начитаності та розуміння поезії. В.Разова вважає, що у залежності від того, на якій із стадій знаходиться читач, його можна зарахувати до певного читацького типу. Типи читачів поезії знаходяться в дуже слабкій залежності від віку та шкільного класу. Літературознавці виділяють такі типи читачів, як: наївний реаліст, читач - практицист, фанатик слова, поетична натура та читач-дикун. На наш погляд вчителю необхідно знати ці стадії і обов’язково враховувати їх під час проведення уроків з читання.досягнутіоботиковіатковій школі до поетичних творів на уроках читання в початковій школі.