Цю вправу виконують на особисто-командну першість; гравець, який перший схопив м’яч, дістає переможне очко; перемагає команда, яка набрала найбільшу кількість очок.
Виконуючи вправу, гравець не має права виходити за лінію старту до подачі команди і штовхати “противника” під час ловіння м’яча.
5. Біг за викликом
Команди шикуються, як для проведення гри № 4. учитель стає попереду команд на відстані 13 – 15 м. Поруч з учителем креслять коло діаметром 15 – 20 см, в якому знаходяться предмети (за кількістю команд) – булави, м’ячі, городки тощо. Учні в командах розраховуються по порядку. Учитель називає будь-який номер. Гравець під цим номером повинен швидко пробігти відстань до кола, взяти предмет, повернутися на те саме місце, де він узяв предмет. Після цього він стає за спиною вчителя, обличчям до своєї команди.
Гру проводять на особисто-командну першість, тому кожного учасника після виконання вправи нагороджують очками, які підсумовуються; команда, яка набрала найбільшу кількість очок, перемагає.
У грі не можна: вискакувати за лінію старту, поки не викличуть номер; штовхати “противника”, коли він бере предмет. Якщо предмет упустили, його треба підняти, а потім продовжувати вправу.
6. “Односкік”
Команди шикуються на лінії старту. Перед направляючими кладуть мати на відстані 0,5 м від стартової лінії. На “раз” гравець приймає в.п., потрібне для стрибка в довжину з місця; на “два” – виконує стрибок. Гравець, який стрибнув, стає в кінець колони.
Гру проводять як особисто-командну. За стрибок учитель визначає очки кожному учасникові. Перемагає команда, яка набрала найбільшу кількість очок. Результат стрибка вимірюють від лінії старту до місця приземлення (за ближнім від місця відштовхування доторкуванням до мати). Після приземлення гравець сходить з мати вперед або вперед-убік.
На відстані 55 – 65 см від лінії старту натягують шнур на висоті 25 – 30 см від підлоги. Гравець перестрибує через шнур.
Результат не зараховують, якщо гравець торкнувся шнура.
7. З розбігу на перешкоду
На відстані 2 – 3 м від лінії старту встановлюють гімнастичні лави і на них кладуть мати. Біля гімнастичних лав також кладуть мати. Команди шикуються в колону перед стартовою лінією. За гімнастичними лавами натягують шнур. Відстань від перешкоди до натягнутого шнура 50 – 70 см (залежно від фізичної підготовки гравців), висота шнура від підлоги також залежить від фізичної підготовки і віку дітей. За командою вчителя гравці, які стоять попереду, роблять 3 – 4 кроки вперед, наступають поштовховою ногою на перешкоду і, сильно відштовхнувшись, перестрибують через натягнутий шнур. Після стрибка ідуть вправо-вліво і стають в кінець колони.
Перемагає команда, яка набрала найбільшу кількість очок. Вправу виконують на особисто-командну першість, і тому очки присуджують кожному гравцеві після кожного стрибка. Гру повторюють 6 – 8 раз; висота натягнутого шнура має збільшуватись на 5 см після дворазового виконання вправи. Виконувати вправу можна тільки за командою вчителя.
8. Поштовх вгору обома
Перед направляючим встановлюють на стояках планку або натягують шнур. Команди шикуються в колону на стартовій лінії. Висота натягнутого шнура залежить від фізичної підготовки гравців. За планкою кладуть мати (за кількістю команд). За командою вчителя гравець, який стоїть попереду, відштовхується ногами, перестрибує через планку або шнур способом “зігнувши ноги”. Після стрибка гравці йдуть вправо або вліво і стають в кінці колони.
Гра може повторюватися 8 – 10 раз, але після двох стрибків висота збільшується на 5 см. Перемагає команда, гравець якої перестрибнув найбільшу висоту.
9. М’яч ведучому
Команди шикуються в колону перед стартовою лінією. Направляючий робить 2 – 4 кроки вперед і повертається кругом, обличчям до своєї команди. М’яч (волейбольний, футбольний, баскетбольний або набивний) знаходиться у направляючого. За командою вчителя він кидає його ведучому способом, засвоєним раніше. Тут можна використовувати ті прийоми, якими учні оволоділи раніше на заняттях, - кидання м’яча від грудей, зліва, справа, з-за голови, прямо у руки або ударом об підлогу. Кинувши м’яч ведучому, гравець, що виконав вправу, стає в кінець колони. Ведучий тим самим способом передає м’яч дальшому гравцеві і т.д.
Перемагає команда, яка перша виконала вправу. Гра повторюється 6 – 8 раз; після виконання всією командою вправи ведучим стає другий учень. Гру можна проводити на швидкість після того, як учні навчаться правильно ловити і передавати м’яч.
Варіант 9 А
У цій грі можна використовувати зорові орієнтири – натягнуті шнури між гравцями і ведучим (висота залежить від фізичного розвитку учнів), встановлювати гімнастичні обручі, крізь які передають м’яч ведучому тощо.
10. Передай сусіду
Для проведення гри потрібні м’ячі (за кількістю команд). Учасники з колони перешиковуються в шеренгу і розмикаються на простягнуті руки. М’яч знаходиться у направляючого.
Гравці сідають, розвівши прямі ноги в сторони, і з цього положення передають м’яч. Одержавши м’яч, гравець повинен встати і бігом переміститися в кінець колони.
Перемагає команда, яка першою закінчила передавати м’яч. Гравцям не можна підходити один до одного; вони передають м’яч тоді, коли між ними відстань буде на простягнуті руки.
Команди шикуються в колону по одному перед стартовою лінією. М’яч знаходиться у направляючого; інтервал між гравцями – простягнуті вперед руки, ноги на ширині плечей. За командою вчителя направляючий передає м’яч назад над головою; гравець, який отримав його передає далі. Останній гравець з м’ячем оббігає команду з правого боку, стає попереду неї, і гра продовжується.
Перемагає команда, яка першою закінчила передавати м’яч. Гра повторюється 4 – 6 раз. У процесі гри м’яч повинен передати кожен гравець.
Варіант 10 Б
Команди шикуються, як у грі № 10 (варіант А), але передача м’яча проходить по-іншому, а саме:
1) назад з лівого або з правого боку колони в положенні сидячи с стоячи;
2) назад між ногами;
3) назад над головою і між ногами, тобто перший номер передає другому над головою, другий – між ногами, третій – над головю і т.д.
У кожній команді має бути непарна кількість гравців. Перемагає команда, яка першою закінчила передачу м’яча.
11. Влучання в ціль
Перед командою на відстані 8 – 14 м на підлозі малюють коло діаметром 30 – 35 см, у центрі якого встановлюють предмет: городок, булаву або тенісний м’яч. Гравці кидають м’яч (волейбольний або футбольний) в ціль способом із-за голови обома руками. Очки присуджують за вибитий з кола предмет. Гравець, який кинув м’яч, ставить предмет на місце, бере м’яч і віддає його дальшому гравцеві, а сам стає в кінець колони.
Перемагає команда, яка вибила предмет з кола найбільше разів.
Варіант 11 А
Гравці шикуються в колону на стартовій лінії, направляючі тримають у руках волейбольні м’ячі. Одна команда знаходиться на відстані 8 – 14 м від стартової лінії, перпендикулярно до інших команд. Учитель дає сигнал, і один з гравців команди, яка стоїть перпендикулярно до інших, біжить перед направляючими, які намагаються влучити в нього м’ячем. Той, хто кинув м’яч у “рухому ціль”, бере його (м’яч) і передає дальшому гравцеві, а сам стає в кінець колони.
Перемагає команда, яка набрала найбільшу кількість очок при влученні у “рухому ціль”. Гравець, що пробіг перед командами, залишається на протилежному боці майданчика. Гра повторюється 6 – 8 раз, але кожного разу “рухомою ціллю” стають гравці іншої команди.
12. Хто далі?
Команди шикуються на відстані одного кроку від стартової лінії. Для метання треба мати малі набивні (вага 100 – 150 г) або тенісні м’яч. Команди мають свої порядкові номери. Вправу виконують за порядком номерів.
Учитель кожному гравцеві дає команду: “Раз!” – гравець робить один крок уперед до стартової лінії; “Два!” – кидає м’яч лівою або правою рукою вивченим раніше способом і стає в кінець колони. Гравець, що знаходиться у полі, передає м’яч дальшому гравцеві.
Перемагає команда, гравець якої далі за всіх кинув м’яч.
Очки можна нараховувати після кожного виконання вправи, якщо майданчик розбито на “коридори”. Якщо гравець кинув м’яч на 1 м далі від встановленої норми, йому присуджують на одне очко більше.
13. Провести м’яч по прямій
На лінії старту команди шикуються у колони. Направляючі тримають у руках м’ячі (волейбольні, футбольні або баскетбольні). На відстані 13 – 15 м знаходяться стояки або прапорці.
По прямій проводять лінії або кладуть планки чи шнури, які доходять до стояків. При ведінні м’яча гравці знаходяться з лівого боку від лінії, а м’яч стрибає з правого боку. Таким способом вони пересуваються по прямій.
При виконанні вправи гравцеві не можна: виходити за лінію старту, не одержавши м’яча, до повороту змінювати руку, якою він веде м’яч.
Варіант 13 А
Для проведенні вправи треба по прямій до стояків натягнути шнур на висоті 40 – 60 см від підлоги (залежно від технічної і фізичної підготовки гравців); м’яч ведуть тим самим способом, що у грі № 12; правила аналогічні.
Варіант 13 Б
Гімнастичні лави встановлюють по прямій до стояків або прапорців. М’яч ведуть тим самим способом, що й у грі № 12 і варіанті А; правила аналогічні.
Варіант 13 В