Рекомендується розповісти вдома про «дім» для книжок – бібліотеку, впорядкувати домашню бібліотеку, попросити батьків виписати для них журнал «Пізнайко».
Бібліотечний урок «Мої перші книжки» варто теж провести у бібліотеці. Зваживши, що більшість учнів (ІІ півріччя) оволоділи технікою читання (30-45 слів на хвилину), їх можна записати до бібліотеки.
Бібліотекар знайомить школярів з правилами запису та користування бібліотечними книжками. Дається і розширюється уявлення про «абонемент» та «читач». «Абонемент» - документ (картка), який дає право на обслуговування, користування, в даному випадку, бібліотекою і бібліотечним фондом. «Читач» - відвідувач бібліотеки: той, хто читає, до кого звернені твори письменників. Читача у бібліотеці ще називають абонентом. «Абонент» - той, хто користується абонементом.
Далі учні групами передивляються щомісячні дитячі журнали, про щось перемовляються, щось зачитують, сміються, чимось дивуються.
Бібліотекар особливу увагу привертає до журналу «Малятко», просить групи читачів розглядати його більш детально. Журнал розглядається посторінково, відзначається, що у ньому багато розповідей і цікавих пригод, забавних історій і казок, кросвордів і конкурсів, веселинок-сміховинок, а ще цікава сторінка «саморобок», яка навчає шити і майструвати, будувати ракети, робити казкових героїв…»
Після цього читається один твір із журналу вчителем, другий – бібліотекарем чи добре читаючим учнем, розгадується посильний кросворд.
Рекомендується вдома розповісти, про що йшлося на занятті в бібліотеці. Якщо є свій журнал – читати його і сказати, що найбільше сподобалося.
ІІІ. ВИСНОВОК
Що ж і як читають наші діти?
Результати досліджень засвідчили, що лише частина дітей (38%) читає багато, вважає читання своїм улюбленим заняттям. Творами, що викликають особливу зацікавленість, залишаються казки (1-3 класи), оповідання (4 клас). Менше діти захоплюються поезією, низьким виявився інтерес до науково-пізнавальної літератури.
Тривогу викликає те, що значна частина дітей на запитання «Чим ти любиш займатися у вільний час?» відповіла: «Дивитись телевізор», причому перегляд телепередач займає в середньому 2-2,5 години на день. Майже 20% опитаних учнів у вільний час «гуляють».
У значної частини школярів (28%) відсутня елементарна бібліографічна грамотність. Цей недолік проявився в неуважності до авторів прочитаних творів, у неточності передачі назви книжки, в невмінні самостійно вибрати книжку за її основними ознаками; оскільки чітка система читання відсутня, багато учнів під час вибору літератури для позакласного читання керується випадковими порадами або добирає книжку навмання. Так, за порадою вчителя вибирають книжки лише 33% опитаних, за порадою бібліотекаря – 21%.
Судження школярів про прочитаний твір часто виявляються стандартними, позбавленими почуття особистісного ставлення. Відставання емоційного розвитку культури почуттів від рівня інтелекту проявляються досить часто в процесі опитування. Проте, відомо, що знання, не зігріті почуттями, творчо не перероблені, залишаються холодними, мертвими знаннями й на духовність особистості не впливають.
Звідси висновок: у таких учнів немає справжнього читацького інтересу, такого потягу до читання, яке викликає співчуття, співпереживання, робить процес читання творчим.
Анкетування, проведене серед батьків, нажаль, теж не залишає оптимізму, приводить до сумних роздумів. Не всі батьки розуміють, що інтерес до книжки, перші читацькі навички закладаються саме в сім’ї. Нерідко, перевіряючи щоденник, навіть сумлінні батьки не цікавляться тим, що читає син чи донька, чи відвідує дитина бібліотеку.
Предметом дослідження стало й те, що і як читають самі батьки. В результаті опитувань виявилось, що лише 39% респондентів читають регулярно. Решта - від випадку до випадку або зовсім не читають.
Якщо в сім’ї з повагою ставляться до книги, таке ставлення виробляється і в дитини. Зрозуміло, що невміння дорослих по справжньому читати і сприймати прочитане, невміння вибрати книжку для читання – це багато в чому результат слабкого керівництва читанням у дитячі та юнацькі роки.
Загальновідомо, що у книжки, яка довго була основним джерелом інформації та популярним засобом дозвілля, з’явились могутні суперники – телебачення, відео, комп’ютер.
Біля телевізора проводять більшу частину вільного часу батьки, тут же й діти…
Втрату зв’язків із книжкою в ранньому віці неможливо компенсувати в майбутньому.
Маленький читач лише вступає в життя, у нього ще немає життєвого досвіду, і книга для нього є невичерпним джерелом відомостей, у ній він знаходить відповіді на свої незліченні «Чому?». Книжки, прочитані в дитинстві, часто запам’ятовуються на все життя, впливають на подальший розвиток, на світосприймання, виробляють певні норми поведінки.
Ось чому важливо правильно організувати дитяче читання, спрямувати його так, щоб дитина не розгубилася в книжковому «морі», щоб до її рук потрапляли найнеобхідніші твори, щоб спілкування з ними стало звичним, щоденним і, що дуже важливо, приємним заняттям.
Саме дорослі мають свідомо й цілеспрямовано виховувати в дитині читача, починаючи з сім’ї, дитячого садка, молодших класів.
ЛІТЕРАТУРА
1. Г.А. Чуйко, М.А. Білецька, Г.Ф.Школьна «Методика викладання української мови в початкових класах».
2. Г.П. Ткачук «Робота з дитячою книжкою на уроках позакласного читання» (посібник для вчителя).
3. З.Л. Головко «Уроки позакласного читання»
4. Початкова школи № 3, 2001 р.
5. Початкова школа № 7, 2001 р.
6. Початкова школа № 5, 2002 р.
7. Початкова школа № 9, 2003 р.
8. Початкова школа № 2, 2004 р.
9. Початкова школа № 7, 2004 р.
10.Початкова школа № 5, 2005 р.
11.Програма для середньої загальноосвітньої школи (1-4 кл). – К.: Початкова школа, 2006.
ДОДАТКИ
Тема уроку: Тарас Шевченко жити буде, поки на землі житимуть люди.
Мета уроку: Продовжити ознайомлення учнів з красою, неповторністю, чарівністю Шевченкового слова, його біографічними даними, значенням творчості Шевченка для українського народу. Розвивати пам’ять, мислення, читацькі інтереси. Виховувати в учнів любов і шану до народного поета.
Обладнання: Портрет Т. Шевченка, виставка творів поета, на кожній парті книга «Кобзар».
Хід уроку
І. Організаційна частина.
ІІ. Оголошення теми уроку
1. На дошці записано слова:
Ну що б, здавалося, слова…
А серце та голос – більш нічого.
Як їх почує! .. Знать од Бога
І голос той, і ті слова
Ідуть меж люди!
Т.Шевченко
(Вчитель зачитує слова)
2. Вступна бесіда.
- Сьогодні ми будемо говорити про життєвий та творчий шлях геніального сина українського народу Тараса Григоровича Шевченка. Це він мав справді «од Бога і голос, і ті слова», які пішли «меж люди». І б’ються схвильовано серця українців при читанні його творів. Навіть в найтяжчі часи в родинах українців зберігались книги з його творами. А ті, кого лиха доля в пошуках кращого життя гнала на чужину, разом з Біблією, грудочкою рідної землі, везли в ті далекі краї з ними був і Тарас Шевченко. Він разом з ними промовляв:
«… я так люблю
мою Україну убогу»
3. Робота з виставкою книг поета.
- Як називалася найперша збірка поетичних творів Т.Шевченка?
- Чому поет вибрав саме таку назву?
- Які збірки творів видано для дітей?
- В яких видавництвах вийшли збірки творів поета?
Продовжити речення: Тарас Шевченко не тільки геніальний поет, він – великий…
- Які з художніх творів вам знайомі?
- Що ви знаєте про перебування поета у нашому краї?
- Чи відобразилось це в його поезіях, творах, живопису?
ІІІ. Закріплення нового матеріалу.
1. Повідомлення учнів про життєвий і творчий шлях Т.Г.Шевченка.
1-й учень:
- 9 березня в 1814 році, в селі Моринцях Звенигородського повіту на Київщині (тепер Черкащина), в сім’ї кріпака, народився хлопчик, якого назвали Тарасом. Гірке випало на його долю дитинство. Син кріпака – власність пана.
2-й учень:
- Коли Тарасові було 9 років, померла його мати, а в 11 років від злиднів і важкої роботи помер батько. Залишився хлопчик сиротою. Тарас дуже хотів читати, писати, дуже любив малювати.
3-й учень:
- Як випадала вільна хвилина, хлопчик брав аркуш паперу, недогризок олівця і, сховавшись в бур’янах, малював усе, що бачив довкола, малював лише чорним олівцем, бо інших у нього не було.
4-й учень:
Перед вами картина І.Їжакевича «Тарас-пастух». В основу сюжету картини автор поклав вірш «Мені тринадцятий минало…» Ми бачимо хлопчика, що сидить під парканом якоїсь панської садиби. У лівому кутку картини в долині видніються селянські хатки, а на пагорбку, за березами - вітряк. Хлопчик поклав клаптик паперу на коліна і малює. Поруч лежить його солом’яний бриль, торбинка з хлібом. Так починається шлях майбутнього художника.
Він дуже хотів учитися. У сільській школі навчився читати. Потім служив у пана і той віддав його вчитися на маляра, щоб мати свого художника.
5-й учень:
- На життєвій дорозі Тарас зустрів добрих і розумних людей, які побачили в ньому талановиту людину і викупили з неволі, допомогли з навчанням в Академії мистецтв. Ставши вільною людиною в 24 роки, Тарас написав багато поетичних творів, які увійшли до збірки «Кобзар».
6-й учень:
- Пани і цар злякались його віршів і заслали поета в далеку пустелю – віддали у солдати із суворою забороною малювати і писати! Але не скорився Тарас і потайки писав і малював.
7-й учень:
- Через 10 років повернувся він із заслання змучений, але не зломлений. З-під його пера з’явилися слова:
«І на оновленій землі
Врага не буде – супостата,
А буде син і буде мати,
І будуть люди на землі...»