2) Об'єднати учнів у пари і запропонувати їм поділитися своїм досвідом з названої проблеми.
3) Скласти кластер по темі уроку. Учень записує в центрі листа ключове поняття, а від нього малює стрілки-промені в різні боки, які сполучають це слово з іншими, від яких у свою чергу промені розходяться далі і далі. Потім учні об'єднуються в групи і обговорюють кожне поняття, включене в кластер.
4) Аудіювання з розумінням основної ідеї. Учні слухають вислови або текст і встановлюють відповідність між висловами виступаючих з твердженнями, даними в списку.
5) Аудіювання з розумінням деталей.
- Учням пропонуються незавершені пропозиції, в які потрібно записати бракуючу інформацію у вигляді цифри, слова або словосполучення у відведене для цього місце на картці.
- Учням пропонується список питань по тексту і дається хвилина на обдумування відповідей, потім ще раз пред'являється запис. Що після чого вчаться в парах або групах обговорюють свої відповіді. Можна ще раз включити текст для аудіювання, якщо виникають які – або труднощі з розумінням.
6) Завдання, що виконуються після аудіювання:
- учні в парах обговорюють особово-значущі питання, запропоновані вчителем (можливі різні прийоми організації дискусійної роботи;
- творче завдання по темі уроку, яке виконується в групах (роботи перевіряються вчителем і прикріпляються до дошки або стіни.)
7) Рефлексія.
8) Домашнє завдання.
Наведені зразки алгоритмів проведення уроків показують, що у процесі навчання учнів 5 класу німецькій мові можна використати різні форми самостійної творчої роботи учнів, які мають високу мотиваційну та навчально-пізнавальну ефективність.
2.3 Метод проектів як одна з ефективних форм організації самостійної роботи учнів
Останнім часом простежується загальносвітова спрямованість на гуманізацію освіти. Змінилися ціннісні орієнтації і, як найбільша цінність відповідно до проголошених принципів гуманізації і демократизації суспільства признається вільна, розвинена і освічена особа, здатна жити і творити в умовах постійного змінного світу. Тому поява в науково-педагогічній літературі терміну «проект» не випадкова. Мова йде про те, що поза класом учні практично не мають можливості говорити на мові, що вивчається, тобто користуватися отриманими знаннями.
Використання проектної методики зробить учбовий процес для школяра особово-значущим, в якому він зможе повністю розкрити свій творчий потенціал, проявити свої дослідницькі здібності, фантазію, креативність, активність, самостійність [11, 43].
Не можна не погодитися з російськими психологами Л.С. Виготським, Д. Б. Ельконіним, В. В. Давидовим в тому, що провідною діяльністю в підлітковому віці є «міжособистісне спілкування» учнів, «суспільно-значуща» для дитини діяльність. Саме у цьому віці у школярів з'являється прагнення до спілкування з товаришами поза класом, до участі в всіх подіях, що відбуваються в школі, тяга до пошуку, дослідження, самореалізації [9, 117].
Тому перед учителем іноземної мови постає наступна мета: навчання іноземній мові як засобу спілкування і залучення до культури іншої мови; розвиток засобами іноземної мови соціально-активної особистості, яка здатна взяти участь в будівництві загальноєвропейського будинку; виховання гуманізму, відповідальності, духовної культури.
У зв'язку з поставленою метою педагогічна діяльність має бути направленою на вирішення наступних завдань:
- формування навиків і умінь комунікативної компетенції, необхідної і достатньою для спілкування в межах початкового і просунутого початкового рівня;
- навчання нормам міжкультурного спілкування на іноземній мові;
- залучення учнів до культури країни мови, що вивчається;
- формування навиків і здібностей здобувати знання самостійно;
- встановлення довіри, контакту з учнями;
- впровадження нових технологій навчання, виховання і розвитку, що дозволяють сформувати стійкий інтерес до предмету, що сприяє усвідомленому і міцному засвоєнню знань в всіх видах мовної діяльності на іноземній мові.
Якщо для реалізації цих завдань використати методику підготовки самостійних проектів учнями, то можна передбачити наступні результати:
1. Виховання гуманної, відповідальної, позитивно активної особи через ознайомлення школярів з країною мови, що вивчається , із звичаями і вдачами народу; з історією своєї Батьківщини і так далі.
2. Підвищення рівня знань учнів у всіх видах мовної діяльності на іноземній мові.
3. Формування учбово-пізнавального інтересу до предмету.
4. Розвиток творчих здібностей учнів, навиків дослідження, самовираження.
Метод проектів базується на наступних принципах:
1. Варіативність.
(Індивідуальна, парна і групова форми роботи.)
2. Вирішення проблем.
(Процес вивчення мови здійснюється ефективніше, коли ми використовуємо іноземну мову для вирішення проблем. Проблеми примушують дітей думати, а, думаючи, вони вчаться)
3. Когнітивний підхід до граматики.
(При самостійній роботі над правилами у учнів зникає страх перед граматикою, і вони краще засвоюють її логічну систему. Даю безліч можливостей таким, що вчиться застосовувати граматичні структури і явища.)
4. Учіння із захопленням.
(Учні багато засвоюють, якщо їм подобається процес навчання. Отримання задоволення – це одна з основних умов ефективності навчання.)
5. Особистісний чинник.
(Засобами проектної роботи учні отримують можливість думати і говорити про себе, своє життя, інтереси, захоплення і т. д.)
6. Адаптація завдань.
(Не треба пропонувати учневі завдання, які він не може виконати. Завдання повинні відповідати рівню, на якому він знаходиться.)
Методичною основою проектної діяльності є цілісне навчання, тобто включення всієї психічної сфери особи: когнітивної, творчої, емоційної, соціальної, моторно-рухової, вольової. Цілісне навчання при роботі над проектом допомагає зв'язати особистий досвід учнів з їх діяльною орієнтацією, зближує школу і життя, теорію і практику, дозволяє учням вийти за рамки академічних шкільних буднів [31, 156].
При роботі над проектом можуть бути використані різноманітні форми і методи, такі як: ознайомлення – введення лексики, тренування – виконання підстановочних вправ; застосування – бесіда з проблеми проекту, гра; контроль виготовлення готового продукту діяльності: газети, колажі, рольова гра; спеціальні групові форми роботи, такі як дискусія, обмін думками, мозковий штурм в період уточнення формулювання завдання, використання початкового життєвого досвіду школярів, введення загальноучбових навиків в методику організації і самоорганізації наміченої роботи, що дозволяє сформувати всі необхідні спеціальні навики і уміння на кожному етапі роботи над проектом у більшості учнів. Велику увагу треба приділяти навчанню аналізу своїх дій і розвитку критичності мислення.
Попри уявну складність для дітей, метод проектів може бути використаний вже у 5 класі для формування і розвитку комунікативних навиків по темах «Я і моя сім'я», «Я і моя Батьківщина». Учням можна запропонувати проектні завдання: намалювати і розповісти про своє генеалогічне дерево, виготовити альбом і розповісти на його основі про себе, свою сім'ю, про своїх друзів, захоплення, свою країну. Приміряючи завдання на себе, діти пропонують своє бачення задуманого в проекті результату, що дозволяє плавно взятися до групової роботи в наступних класах.
По деяких темах можна спланувати серію уроків, на яких передбачається використовувати метод проекту. Перш за все, треба визначити інтереси дітей для того, щоб з'ясувати, що їх більше цікавить, ретельно продумати, розробити, прорахувати: чітко визначити учбові завдання, яку допомогу можна надати учням, не пропонуючи готових рішень. Наприклад, при роботі над проектом «Ukrainische Schulen –wie sind sie?» можна поставити наступну мету: розповісти німецьким школярам про систему освіти в Україні і Германії і порівняти їх, повідомити про типи шкіл, представити свою школу, відобразити життя учнів, як під час уроків, так і поза заняттями, виразити своє відношення до неї. Робота над таким проектом займе досить багато часу (наприклад, кілька місяців) і має бути розбита на окремі блоки самостійної роботи учнів.
У проектних уроках можуть знайти розвиток наступні навички: освоєння різних амплуа, розуміння прояву своїх особливостей, самоорганізація колективу учнів, вільне самовираження, ініціативна поведінка разом з шанобливим відношенням до думки інших, ухвалення розумного компромісу. Ці навики формуються і розвиваються від проекту до проекту, а робота дітей, як наслідок, стає більш цілеспрямованою і результативною.
У ході розробки проекту і оформлення його результатів закріплюються знання по темах, відпрацьовуються алгоритми дій необхідних видів робіт: читання тексту із загальним обхватом змісту, з повним розумінням прочитаного; аналіз тексту; вислів своєї думки з проблеми. Метод проекту можна використати в рамках програмного матеріалу практично по всіх темах, при цьому відбір тематики слід проводити з урахуванням практичної значущості для учня. Головне – це сформулювати проблему, над якою учні трудитимуться в ході роботи над темою.
При відборі іншомовного змісту навчання треба враховувати інтереси і проблеми, що хвилюють школярів, і визначити два рівні: рівень пред'явлення і рівень попиту, який декілька нижче за рівень пред'явлення, оскільки враховуються можливості і потреби учнів. Це дозволяє здійснювати диференційований підхід до учнів, ставить їх в ситуацію вибору, спонукає до більшої самостійності, активності. Останнє досягається завдяки проблемній подачі матеріалу (за допомогою, наприклад, підручників і іншої додаткової літератури), а не в повідомленні «готових знань», в спонуці учнів до роздуму, самостійного пошуку інформації, до самостійних виводів, узагальнень. При відборі матеріалу треба передбачити такі матеріали, які апелюють до особистого досвіду учнів, до їх відчуттів і емоцій, спонукають до висловлювання власної думки, оцінки, що стимулює формування ціннісних орієнтацій.