Далі відбувається планування наступних трудових дій, відбір матеріалів та інструментів і закріплення вивченого матеріалу.
Значна роль в організації самостійної роботи учнів повинна відводитись індивідуальному підходу та спрямуванню їхньої діяльності відповідно до узагальненої структури процесу розв'язування графічного завдання. Цьому сприятиме обговорення з учнями послідовності виконання завдань за такими вказівками: уважно ознайомтесь з умовою завдання і зрозумійте його; порівняйте дане завдання з раніше розв'язаними; продумайте послідовність розв'язування; згадайте потрібні для розв'язування правила виконання та позначення зображень; розв'яжіть завдання, осмисліть та перевірте отриманий результат.
Індивідуальний підхід до здійснення графічного розвитку учнів передбачає врахування індивідуальних особливостей їхнього мислення, які визначаються специфікою поєднання і різними рівнями розвитку його якостей (глибини, гнучкості, усвідомленості, самостійності тощо) та рівнем оволодіння знаннями і засвоєння узагальнених прийомів та способів діяльності. Для учнів з високою активністю і самостійністю розумової діяльності оптимальним є навчання з максимумом самостійності і вимогливості, із застосуванням завдань підвищеної складності, що стимулює інтерес до навчання та підвищує інтенсивність розумового розвитку. Учні, для яких характерні поверхове мислення, розумова пасивність та слабке усвідомлення ходу свого мислительного процесу, потребують детального багаторазового пояснення із застосуванням наочності і достатньої кількості тренувальних вправ, спрямованості методів навчання на формування у них раціональних прийомів розумової діяльності.
ВИСНОВКИ
Отже, у процесі нашого дослідження виявлено особливості графічної діяльності молодших школярів на уроках трудового навчання. Графічну діяльність ми розглядаємо як цілісний багатогранний процес, який являє собою взаємодію розумових та практичних дій, спрямованих на створення уявлень про просторові властивості предметів та їх умовне відображення на площині або відтворення цих просторових властивостей в уяві на основі існуючих умовних зображень.Під графічним завданням ми розуміємо навчальну проблему, яка передбачає умовне відображення просторових властивостей предмета за допомогою розумових і практичних дій, в основі яких лежать певні знання про правила виконання та оформлення рисунків і уміння застосовувати їх на практиці.
Головним засобом розвитку розумових операцій в учнів на уроках трудового навчання в процесі дослідження було обрано саме графічні завдання. Також обґрунтовано дидактичні функції уроків трудового навчання у формуванні графічних умінь учнів: забезпечення належних умов для міцного засвоєння учнями основних теоретичних положень з основ графічної діяльності і креслення; формування в учнів умінь і навичок розв’язувати типові графічні вправи та завдання; активізація розумової діяльності учнів у процесі виконання графічних завдань; виключення непродуктивної графічної діяльності учнів, пов’язаної з переписуванням чи перекреслюванням умови графічного завдання; прищеплення техніки виконання графічних побудов; створення умов для вдосконалення початкової методики навчання кресленню та виконанню практичних побудов.
Процес формування графічних умінь забезпечується в залежності від конкретних завдань і етапів навчання різними методами і поєднанням цих методів. Програма з трудового навчання для початкових класів орієнтує школярів на вироблення необхідних графічних умінь і навичок. Програмою з трудового навчання передбачено також опанування учнями елементарних графічних умінь, навичок роботи з креслярськими інструментами (лінійкою, циркулем), які використовуються і в процесі вимірювання величин.
Уміння учня розв’язувати будь-яке графічне завдання ґрунтується на знаннях теоретичного матеріалу, правил і нормативних положень з курсу трудового навчання, навичках виконувати графічні побудови та включає активне оперування просторовим образом і певну сукупність мислительних операцій, необхідних для її розв’язання. На основі всебічного вивчення діяльності учнів у ході розв’язування графічних завдань розроблено узагальнену структуру процесу розв’язування будь-якого графічного завдання, яка включає чотири етапи: аналіз умови графічного завдання, визначення послідовності розв’язування графічного завдання, реалізація плану розв’язування графічного завдання та контроль і корекція одержаного результату.
У дослідженні визначено дидактичні умови, що повинні забезпечити графічний розвиток школярів на уроках трудового навчання: усвідомлення вчителем необхідності здійснювати графічний розвиток школярів на уроках трудового навчання;рівень підготовленості вчителя до здійснення графічного розвитку учнів на уроках трудового навчання;систематичність в організації практичної діяльності школярів на уроках трудового навчання, яка ґрунтується на чіткій системі графічних вправ і завдань;відсутність в процесі розв’язування графічних завдань елементів, пов’язаних з непродуктивною діяльністю учнів.
Саме уроки трудового навчання мають забезпечити систематичне залучення учнів до графічної діяльності, передбаченими в ньому спеціально відібраними типами графічних завдань: завдання на доповнення зображень відсутніми на них елементами;завдання на виконання графічних побудов;завдання на побудову графічних зображень;завдання на відтворення зображень;завдання, які не містять орієнтовної основи для графічних дій. Завдання, спрямовані на формування графічних навичок, поділяються на дві групи: на вміння і навички практичного характеру і на теоретичні знання.
Ефективність розв'язування графічних завдань забезпечується: систематичністю в організації діяльності школярів, яка ґрунтується на чіткій системі завдань; відсутністю у процесі розв'язування завдань елементів, пов'язаних з непродуктивною роботою учнів. Узагальнені графічні уміння включають велику кількість конкретних умінь: застосовувати набуті знання для виконання та читання елементарних креслень і графічних рисунків; обирати раціональні прийоми, необхідні для виконання та читання зображень; обирати та здійснювати розумові дії, на яких ґрунтується виконання графічних дій; пояснювати та обґрунтовувати послідовність виконання графічних дій і передбачати їх результат; вибирати основне зображення; вибирати оптимальну кількість зображень тощо.
З метою перевірки стану графічного розвитку молодших школярів на уроках трудового навчання нами здійснено педагогічну діагностику процесу сформованості у молодших учнів графічних умінь та операцій; розроблено, впроваджено у педагогічну практику початкової ланки загальної освіти удосконалену методику формування в учнів графічних умінь, а також перевірено ефективність методики у процесі формуючого експерименту. Оцінка результатів експерименту здійснювалася за допомогою когнітивного та діяльнісного критеріїв. На основі виділених критеріїв здійснено констатуючий експериментальний зріз, на підставі якого визначено рівні розвитку графічних умінь учнів: низький середній і високий.
Експериментальне дослідження розвитку графічних знань та умінь учнів показало, що внаслідок поетапного включення дітей до графічної діяльності відбувся розвиток їхніх знань і графічних умінь, що свідчить про ефективність застосовуваного напрямку роботи та доцільність використання запропонованої добірки завдань для формування графічних умінь і навичок учнів початкових класів.
СПИСОКВИКОРИСТАНОЇЛІТЕРАТУРИ
1. Державна національна програма «Освіта» (Україна XXIстоліття). - К.: Райдуга, 1994. – 112 с.
2. Закон України «Про професійно-технічну освіту» // Законодавство
3. України про освіту: Зб. законів. - К.: Парлам. вид-во. 2002. - 144 с.
4. Аверичев Ю.П. Организация трудового обучения и воспитания школьников. - М.: Просвещение, 1961. - 192 с.
5. Андрианов П.Н. Развитие технического творчества в трудовом обучении учащихся общеобразовательной школы. - М.,1985. - 131 с.
6. Антонов Т.М. Научно-педагогическое обоснование системы трудового обучения в неполной средней школе.–К.,1984. - 271 с.
7. Атутов П.Р. Політехнічний принцип у навчанні школярів. - К.:Рад. шк.. 1982. - 176 с.
8. Атутов П.Р., Бабкин Н.И., Васильев Ю.К. Связь трудового обучения с основами наук. - М.: Просвещение, 1983. - 128 с.
9. Бабанский Ю.К. Оптимизация процесса обучения: Общедидактический аспект. – М.: Педагогика, 1977. – 314 с.
10. Батышев С.Я. Трудовая подготовка школьников: Вопр. теории и
11. методики. - М.: Педагогика, 1961. - 192 с.
12. Ботюк А.Ф. Формирование конструктивно-технических умений у
13. младших школьников. – К., 1965. - 150 с.
14. Бугаев А.И. Внеклассная работа по изучению техники// Методика трудового обучения / Д.А. Тхоржевский, А.И. Бугаев, И.Н.Яровой и др. - М.: Просвещение, 1977. – 244 с.
15. Ведмеденко Д.В. Виховання у дітей звички до праці / Матеріали обласної науково-практичної конференції. – Чернігів, 1994. – С.67-71.
16. Виховання молодших школярів у праці / За ред. З. Н. Борисової. - К.: Освіта, 2002. – 96 с.
17. Волощук І. Концептуальні засади розвитку творчих здібностей школярів//Трудова підготовка в закладах освіти.-2003.-№3.– С.4-8.
18. Волчаста М. Вивчення геометричних фігур на уроках математики // Поч. школа. – 1998. – №6. – С. 19-23.
19. Гильбух Ю.З., Верещак Е.П. Психология трудового воспитания. - К.: Рад. шк., 1987. - 255 с.
20. Глобчак В. Особистісно-орієнтоване навчання і виховання молодших школярів на уроках у початковій ланці//Рідна школа.-2004.-№4.– С.19-20.
21. Головань Т. Пізнавальний інтерес як чинник підвищення ефективності процесу трудового навчання//Рідна школа.-2004.-№6.– С.15-17.
22. Гордуз М. Нестандартні форми навчання молодших школярів на уроках трудового навчання //Початкова школа.-2003.-№4.– С.1-4