Смекни!
smekni.com

Формування лексико-граматичної сторони мовлення у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ (стр. 22 из 29)

Прикметники.

Утворювати найвищий ступінь порівняння прикметників: смачніший – якнайсмачніший.

Утворювати ступені порівняння прикметників із словами більш, менш: більш (менш) удалий; більш (менш) солодкий.

Дієслова.

Учити утворювати форми дієслів майбутнього часу за допомогою префіксів: перу – виперу; лагоджу – полагоджу; їм – з’їм, рву – зірву; гоїться – загоїться; кришу – накришу.

Учити утворювати дієслова конкретної фізичної дії, які потребують знахідного відмінка об’єкта: будувати, мурувати, споруджувати, трамбувати.

Учити утворювати форми дієслів типу лягаю – ляжу, сідаю – сяду, збираю – зберу; закручую – закручу.

Вправляти в утворенні нових дієслівних форм із префіксом про-: мовити – промовити; казати – проказати; лити – пролити; вести – провести.

Учити вживати суфікс -ну-:кричати – крикнути; стукати – стукнути; кивати – кивнути.

Вправляти в утворенні нових дієслівних форм минулого часу із суфіксом -ну-:хитати – хитнути; кашляти – кашлянути.

Вправляти в утворенні дієслівних форм із префіксом на-: одягти – надягти.

Прислівники.

Учити вживати форми прислівників:колись-но, тільки-но. Вправляти у вживанні прислівників із суфіксом -еньк(о): веселенько, далеченько, низенько.

Учити утворювати прислівники за допомогою частки що:щовечора, щопонеділка, щоліта, щодня.

Дієприслівники.

Учити утворювати дієприслівники минулого часу: взувши, одягнувши; пообідавши, поснідавши; відпочивши, виткавши; дієприслівники теперішнього часу: лежачи, співаючи, стоячи.

Дієприкметники.

Учити утворювати дієприкметники минулого часу: одягнений, умитий, вимитий, загорілий.

Словотворення

Іменники.

Звернути увагу дітей на те, що слова різного значення можуть утворюватись однаково: залізниця – суниця – телятниця – хлібниця; вареник – корівник – пасічник.

Навчити утворювати словотвірну іменникову категорію збільшеності за допомогою суфіксів -иськ(о) й -ищ(е):ножисько і ножище; категорію зменшеності за допомогою суфікса -к(а): голівка, ніжка, ручка.

Учити утворювати слова із здрібніло-пестливими суфіксами і жартівливі слова: помагайлик, цибайлик. Навчити утворювати словотвірну іменникову категорію зменшеності за допомогою суфікса -ик:коник, котик, песик.

Учити утворювати іменники із суфіксом -овик- на позначення казкових вигаданих істот: домовик, лісовик, луговик.

Утворювати іменники жіночого роду від назв тварин – іменників чоловічого роду: верблюд – верблюдиця, їжак – їжачиха; іменників-назв дитинчат тварин і птахів, спільнокореневих із назвами дорослих: грак – граченя, лебідь – лебедя, сова – совеня, чайка – чаєня.

Вправляти у вживанні іменників-назв приміщень певного призначення: корівник, свинарник, овечник. Утворювати нові іменники-назви приміщень від іменників: вівці – вівчарня, пес – псарня; шпак – шпаківня.

Навчити утворювати словотвірну іменникову категорію збільшеності за допомогою суфіксів -иськ(о) і -ище-: ножисько і ножище,хвостисько і хвостище;категорію зменшеності за допомогою суфікса -к(о): телятко, лошатко.

Навчити утворюватиіменники із здрібніло-пестливими суфіксами -инк-,-ц-, -ець,-ечк-: сніжинка, піщинка, дзеркальце, кавунець, віконечко, ліжечко.

Навчити утворюватиіменники із суфіксом -ин- при виділенні одного предмета із загальної маси: горошина, соломина, цибулина.

Навчити утворювати іменники-назви істот за характерною ознакою із суфіксом -иськ(о) (часто з негативним відтінком): вітрисько, вовчисько, зайчисько, хвостисько, хлопчисько, чудисько.

Учити утворювати від іменників-назв малят слова із пестливими суфіксами -атк(о), -ятк(о): звіренятко, лебедятко, левенятко, лошатко, пташенятко.

Вправляти у вживанні іменників-назв дитинчат тварин і птахів, спільнокореневих назв малят, зовсім відмінних від назв дорослих тварин; назв малят, які передаються словосполученнями: сойка – пташеня сойки, сойчине пташеня; іменників-назв людей за фахом або характерною ознакою, утворюваних різним способом: болільник, будівельник, вихователь, глядач, кранівник, піаніст, покупець, продавець, учитель, футболіст.

Учити утворювати назви людей за фахом жіночого роду від іменників чоловічого роду: білетер – білетерка, касир – касирка, лікар – лікарка, перукар – перукарка, продавець – продавщиця, співак – співачка.

Прикметники.

Вправляти в утворенні спільнокореневих слів: брудний – бруднуватий – бруднота – бруднити – брудно; білий – білуватий – біляк – біліти – біло;співучий – співати – співучо – співак.

Стимулювати вживання складних слів типу довгий-предовгий, смачний-пресмачний.

Вправляти у вживанні присвійних прикметників, утворюваних від назв людей: бабусин, батьків, дідусів, мамин, татів; Галин, Надин, Олесів, Славин.

Учити дітей утворювати нові слова – різні форми складних прикметників: червоний бік – червонобокий, білуватий і синій – білувато-синій; білe обличчя – білолиций, чорні очі – чорноокий.

Учити утворювати присвійні прикметники від деяких назв тварин, птахів: білоччин, ведмедів;присвійно-відносні прикметники: вовчий, ведмедячий, лисячий.

Учити утворювати прикметники зі словотвірним значенням “сильний вияв ознаки” із суфіксом збільшення-ущ- (-ющ-): злющий, хитрющий;“неповний вияв ознаки” із суфіксами -уват-, -юват- для позначення невеликої міри якості: голубуватий, великуватий, низькуватий, синюватий, солодкуватий, холоднуватий.

Учити утворювати прикметники із префіксами напів-,пів-: напівдостиглий, напівм’який, напівтонкий.

Утворювати прикметники із суфіксами -аст- (-яст-), -ист-:дірчастий, крапчастий,квітчастий; зі словотвірним значенням “надмірний вияв ознаки” із префіксом пре-: превеликий, прегарний, пресмачний;із суфіксом -енн- із словотвірним значенням “сильний вияв ознаки”: важенний, глибоченний, здоровенний, страшенний, товстенний.

Дієслова.

Вправляти в утворенні за допомогою префіксів спільнокореневих дієслівз префіксом під- (піді-),які вказують на те, що дія відбувалася без належної інтенсивності або ж виконувалася недбало: вечеряти – підвечерювати – підвечеряти; співати – підспівати – підспівувати.

Вправляти в утворенні спільнокореневих дієслівза допомогою префікса над- для передачі значення часткової поширеності дії на якийсь об’єкт: гризти – надгризти – надгризати; кусати – надкусити – надкушувати.

Утворювати наказові форми дієслів із часткою -но: візьми-но, зроби-но, тікай-но.

Вправляти в утворенні дієслів із префіксом пере-для позначення подолання чогось: перебігти, перестрибнути, переступати.

Вправляти в утворенні за допомогою префіксів спільнокореневих дієслів із префіксом недо- із значенням незакінченої дії: недограти, недопити.

Вправляти в утворенні дієслів із префіксом на- для передачі значення повного задоволення при виконанні дії: наговоритися, насміятися, настрибатися; із префіксом до- для позначення завершення дії: домовитися.

Вправляти в утворенні спільнокореневих дієслів протилежного значення за допомогою префіксів: забігти – вибігти, зв’язати – розв’язати, приклеїти – відклеїти; ввійти – вийти, приїхати – поїхати.

Утворювати дієслова із суфіксом -оньк-: житоньки, їстоньки, питоньки, спатоньки.

Прислівники.

Вправляти у вживанні прислівників із суфіксами -есеньк(о), -ісіньк(о),що передають виразні експресивні й інтенсивні ознаки:гарнесенько – гарнісінько, рівнісінько, теплісінько, чистісінько.

Робота над синтаксичною стороною мовлення

Продовжувати вдосконалення синтаксичної сторони мовлення. Сприяти оволодінню дітьми простими і складними синтаксичними конструкціями під час діалогічного і монологічного мовлення. Учити добирати однорідні означення, узгоджуючи іменники з прикметниками в роді, числі.

Продовжувати вчити правильно будувати прості поширені речення з однорідними членами.Учити складати складносурядні речення з однорідними членами з єднальними сполучниками і (й), та(і), та й, також; ні...ні, не тільки (не лише)..., а й (але й); застосовувати в мовленні означальні прийменники без, з, в; об’єктні прийменники про, за, зі.

Продовжувати вчити дітей використовувати в мовленні складнопідрядні речення під час міркування (з підрядними означальними сполучниками).

Продовжувати вчити дітей використовувати пряме мовлення, застосовуючи єднальні сполучники (ситуації “писемного мовлення”, “розмитого листа” тощо). Учити дітей використовувати в мовленні складнопідрядні речення під час міркування (з підрядними з’ясувальними сполучниками). Учити складати складносурядні речення з однорідними членами з протиставними сполучниками а, але, та (але), зате, проте, застосовувати в мовленні допустові прийменники незважаючина, попри, всупереч, наперекір.

Продовжувати вчити дітей використовувати пряме мовлення, застосовуючи єднальні й протиставні сполучники (і,а,але тощо). Учити дітей використовувати в мовленні складнопідрядні речення під час міркування з підрядними обставинними сполучниками: причини (бо,через те що,тому що,завдяки тому що,у зв’язку з тим що,оскільки), порівняльними (як,мов,наче,неначе,ніби,нібито,начебто); застосовувати в мовленні означальні прийменники мети: для, на, за, задля, заради.