Смекни!
smekni.com

Шляхи розвитку у молодших школярів бережливого ставлення до природи (стр. 8 из 8)

— Отже, ми склали пам'ятку, правила, а мовою дорослих — закони чи рішення, за якими б мали жити ми і спонукати до цього інших. Не всі з цих рішень можемо виконати ми, другокласники, але ми можемо насаджувати дерева, розчищати джерела, не засмічувати їх, економити папір і та.

На уроці української мови ми запишемо ці правила і вивчимо ще й такі слова-заклик:

На землі, у домі вселюдському — Протиріч і негараздів тьма. Будьте, люди, обережні в ньому! Іншої домівки в нас нема!


Висновки

Таким чином, аналіз психолого-педагогічної літератури з даної проблеми, ознайомлення з досвідом роботи сучасних вихователів, вчителів дає можливість зробити висновок, що проблема, яка нами розглядається, завжди була актуальною, а її теоретичне й практичне осмислення залежить від конкретних соціально-економічних, культурних потреб суспільства на даному етапі його розвитку.

Природоохоронну роботу доцільно проводити безперервно на всіх рівнях організації навчально-виховного процесу, з усіх предметів, базуючись на принципах нероздільного зв'язку теорії з практикою, науковості, міжпредметності та індивідуального підходу. Для підготовки вчителів з природоохоронної освіти і виховання учнів необхідно підготувати та підібрати наукові, історичні, політичні, нормативні матеріали, тісно пов'язані з проблемами екології в цілому і, зокрема, в нашій державі і рідному краї. Роботу вчителів слід спрямувати на з'ясування наукових основ охорони навколишнього середовища, роз'яснення ролі наукових знань як продуктивної сили суспільства, стимулювання навчальної діяльності учнів, на формування в них переконання, що прогрес суспільства в цілому неможливий без екологічної свідомості кожної людини на Землі.

Досить ефективним підходом щодо формування бережливого ставлення до природи молодших школярів на уроках природознавства є використання народних традицій та елементів ігрової діяльності.


Список літератури

1. Бабанский Ю. К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса: Методические основы. — М., 1982. — 192 с.

2. Баррон Ф. Личность как функция проектирования человеком самого себя // Вопр. психол. 1990. № 2.

3. Бурлака Я. І., Вихрущ В. О. Про форми організації навчальної діяльності школярів. // Рад. школа. — 1984. — № 5. — С. 39 — 44.

4. Вишневський О. І. Сучасне українське виховання. Львів, 1996. Вишневський О. І. та ін. Теоретичні основи педагогіки. - Дрогобич, 2001.

5. Дерябо С.Д., Ясвин В.А. Экологическая педагогика и психология.- Ростов-на-Дону: И-во «Феникс», 1996.-480с.

6. Дьяченко В. К. Общие формы организации процесса обучения. — Красноярск, 1984. — 184 с.

7. Екологічне виховання в початковій школі. / Упоряд.: І.Васильченко, О.Кондратюк. – К., 2005. – 128 с.

8. Екологічні ігри на природі // Хімія.Біологія. – грудень, 2004. - №68, 72

9. Зайчекно І.В. Педагогіка: Навч. посібник. – Чернігів, 2003. – 528 с.

10. Иванов С. П. Ребенок как субъект жизни в пространстве образования современного мира //Мир психологии. 2002. № 1.

11. Колесник М.О., Грубінко В.В. Екологічне виховання учнів на засадах „глибинної екології”/ Методичні рекомендації для студентів педагогічних навчальних закладів та вчителів. – Тернопіль: Вид-во ТДПУ ім.. В.Гнатюка, 2002. – 52с.

12. Кононко О. Л. Плекаємо у дитини життєдайне самоставлення // Дошкільне виховання. 2002. № 2.

13. Костюк В. В. Творче самовиявлення особистості школяра у навчально-виховному процесі. - Запоріжжя, 2000.

14. Костюк Г. С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. К., 1989.

15. Кремень В. Г. Національна освіта як соціокультурне явище // Учитель. 1999. № 11-12.

16. Освітні технології: Навч.-метод, посіб. — К.: А.С.К., 2001. - 256 с.

17. Островерхова Н. М. Аналіз уроку: концепції, методика, технології. — К.: Фірма «ІНКОС», 2003. — 352 с.

18. ПетровскийА. В. Деятельность: Коллектив. - М.: Политиздат, 1982. - 255 с.

19. Поддъяков Н. Н. Основное противоречие развивающейся психики ребенка. - М., 1997.

20. Подласый И.П. Педагогика. Новый курс: Учебник для студ.пед.вузов:в 2 кн. – М.: Гуманит.изд.центр ВЛАДОС, 1999. – Кн.1: Общие основы. Процесс обучения. – 576с.

21. Пометун О. І. Основні теорії виховання. К., 2000.

22. Різник Л. Народні традиції ставлення до природи як метод екологічного виховання. // Початкова школа. – 1998. - № 6. – С. 23 – 25.

23. Русак Т.М. Форми і методи екологічного виховання в школі // Хімія. Біологія. – травень, 2003. - №28

24. Сиротенко Г.О. Сучасний урок: інтегративні технології навчання. – Х.: Основа, 2003. – 80 с.

25. Соловейчик С. Педагогика для всех. М., 1989.

26. Стелшахович М. Г. Українська родинна педагогіка. К, 1996.

27. Сухомлинська О. В. Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності // Шлях освіти. 2002 №3.

28. Ткаченко О. Виховання естетичної чуйності до природи у процесі гри.// Початкова школа. – 1998. - № 4. – С. 53 – 54.

29. Фіцула М.М. Педагогіка: навч. посібник. – К.: Вид-во „Академія”, 2000. – 544 с.

30. Химинець О. Психолого-педагогічні основи екологічного виховання. // Початкова школа. – 1998. - № 7. – С. 31 – 33.

31. Цінності освіти і виховання / За ред. О. В. Сухомлинської. К., 1997.

32. Ярошенко О. Г. Проблеми групової навчальної діяльності школярів: дидактико-методичний аспект. — К: CTAHІЦА, 1999. - 245 с.