“Дзвенить - дзижчить”
Мета: диференціація звуків [з] і [ж].
Хід гри
Вибирається ведучий. Він виходить із кімнати. Діти придумують кожен по одному слову, в назваж яких є звуки [з] чи [ж]. Ведучий повертається, підходить до кожної дитини і та говорить йому слова. Якщо ведучий чує у слові звук [з], то він говорить: “Дзвенить”. Якщо чує звук [ж] - “Дзижчить". Оцінюється відповідь ведучого і придумані дітьми слова.
“Вистукування складів"
Мета: навчання складовому аналізу слів.
Обладнання: барабан, бубон.
Хід гри
Діти сідають в ряд. Логопед пояснює, що кожній дитині буде дане слово, яке вона повинна відстукати чи відплескати. Вимовляє чітко і голосно. Наприклад, колесо. Викликана дитина повинна відстукати стільки разів, скільки складів у даному слові. Ведучий дає дітям різні по кількості складів слова. Переможцями будуть ті, хто не зробив помилки.
КАЗКА ПРО ЯЗИЧОК"
(фонетична гра)
У кожного Язичка є свій господар, у твого Язичка-теж. І треба намагатися, щоб Язичок слухався свого господаря, адже той завжди піклується про нього.
От жив-був собі Язичок. Він мешкав у зручному будиночку-в роті свого господаря. У цьому будиночку є стіни, стеля, підлога та коридор. Язичок любить тепло, тому в будиночку двоє дверей: зовнішні та внутрішні. Спить Язичок на підлозі, і йому там дуже зручно. А на вулицю не виходить - боїться застудитися.
Одного разу подув сильний вітер (в-в-в), налетіли густі хмари, пішов дощ. Великі й важкі краплі дощу стукали по дахах будинків (б-б-б). язичок зачинився в своєму будиночку і став прислухатися до звуків на дворі. Спочатку він почув, як загомоніли гуси (г-г-г), десь замукала корова (м-м-м), пробіг, іржучи, кінь (і-і-і), на когось загарчав собака (р-р-р). З лугу до вуликів поспішали бджоли з медом і гули (дж-дж-дж), а під листям сердито перемовлялися жук (ж-ж-ж) і комарик (з-з-з).
У цей час у лісі всі поспішали сховатися від дощу. Язичок почув, як десь далеко завив вовк (у-у-у), у хащі заревів ведмідь (е-е-е), під кущ заповзла змія і шипіла (ш-ш-ш). неподалік від неї пробіг їжачок і сердито зафуркав (ф-ф-ф), дятел востаннє постукав по дереву (т-т-т) й замовк. Язичок стомився слухати різні звуки й задрімав. Дощ ущух, стало зовсім тихо, й лише цвіркунчики співали колискову пісню Язичкові (ц-ц-ц). язичок швидко заснув. Коли він прокинувся, вже було сонячно й тепло, весело дзижчали мухи (дз-дз-дз). Язичок потягнувся, проспівав свою улюблену пісеньку (н-н-н) й вирішив погрітися на сонечку. Коли відчинив двері й визирнув надвір, то дуже здивувався (о-о-о).
На подвір’ї було багато дітей. Вони раділи сонечку та бавились іграшками. Юля крутила нову дзигу (й-й-й), Денис надував футбольного м’яча насосом (с-с-с), Миколка й Тарасик гралися в прикордонників-бігали і стріляли з пістолетів (к-к-к). Ваня пухкав хлопавкою (п-п-п), Ганнуся бавилася великою лялькою і вчила її співати (а-а-а). Аж тут Дмитрик постукав паличками по барабану (д-д-д), і всі діти дружно поспішили до ігрового майданчика. У дворі стало порожньо й тихо. Лише ґава неподалік від ганку дзьобала кістку й задоволено гикала (г-г-г).
Язичок засумував, бо лишився сам. Він зачинив двері, ліг на підлогу й почав мріяти. Уявляв, ніби вирушив у далеку й цікаву подорож. Спочатку Язичок їхав паровозом (ч-ч-ч), потім летів високо в небі літаком (л-л-л), плив на пароплаві, що голосно сигналив (и-и-и), а ще катався в горах по льодовому катку на ковзанах (х-х-х). нарешті сів у машину й швидко поїхав далі. Шини весело шурхотіли по асфальту (ш-ш-ш). Язичок іще хотів на чомусь покататися, та раптом господар відчинив двері будиночка. Язичок схопився і весело сказав:
Добрий день! Я - Язичок і радий з тобою познайомитися. Як тебе звати?
Дидактична гра "Будиночок для звуків"
Мета: Розвивати фонематичний слух, артикуляційний апарат, дрібну моторику пальців, мовне дихання. Донести дітям важливість розвитку рухливості язика, губ, зрозуміти, що для того, щоб сказати правильно звук, потрібно правильно поставити зуби, губи, язик. Виховувати увагу, спостережливість.
Обладнання: дзеркало, атрибути до гри.
Хід гри
Діти, сьогодні ми з вами будемо складати будиночок для звука "С".
Подивіться, будь ласка, в дзеркало і скажіть при вимові звука "с" в якому положенні у вас губи, зуби, язичок, дзвінкий чи глухий звук, дихання тепле або холодне, звук приголосний чи голосний.
“Смачне варення"
Ми варення скуштували,
Потім губи облизали.
Повільно облизати язиком верхню губу, роблячи рухи вліво-вправо.
Рахунок: 1-2
“Почистити зуби"
Щоб зуби всі були біленьки,
Їх слід почистити гарненько.
Відкрити рота. "Почистити" язиком верхні зуби, спочатку з внутрішнього, а потім із зовнішнього боку, роблячі повільні рухи вліво-вправо. Потім "почистити" нижні зуби.
Рахунок: 1-2
"Лопата"
Мій язик, широкий,
Як лопата,
Може на губі розслабленим
Лежати.
Широкий розслаблений язик злегка висунути із рота й покласти на нижню губу.
Утримувати: 1-2-3-4-5-6-7-8-9-10.
"Неслухняний язичок"
Лінькуватий мій язик.
Працювати він не звик.
Неслухняний язичок-
Покараю: шльоп, шльоп, шльоп.
Широкий, розслаблений язик покласти на нижню губу й "пошльопати" по ньому верхньою губою, промовляючи: пе-пе-пе.
"Чашка"
Загорнули краї язика-
Вийшла чашка. Чудова яка!
Відкрити рота. Покласти широкий язик на розслаблену нижню губу. Згорнути вгору краї язика у формі чашки.
Утримувати: 1-2-3-4-5-6-7-8-9-10.
"Проколи кульку"
Треба кульку нам проткнути-
Язиком щоку напнути.
Рот закритий. Рухаючи язиком вліво-вправо, намагатися "проковтнути" ним то ліву, то праву щоки.
Рахунок: 1-2.
"Грибочок"
Ось грибочок-сироїжка.
Вгорі-"шляпка", знизу-"ніжка".
Відкрити рота. Присмоктати до піднебіння широкий язик. Краї язика мають примикати до верхніх зубів.
Утримувати: 1-2-3-4-5-6-7-8-9-10.
"Трубочка"
Язик у "трубочку" згорнули,
Легесенько нього подули.
Висунути широкий язик і згорнути бокові краї, щоб утворилась "трубочка". Легенько, не напружуючись, якомога довше подути в "трубочку".
"Маятник"
Тік-так, так-тік-
Наче маятник, язик.
Відкрити рота. Висунути язик і рухати ним вліво-вправо. Слідкувати за тим, щоб язик не облизував губи.
Рахунок: 1-2.
"Гірка"
Буде спинка язика,
Наче гірочка, крута.
Кінчик в зуби упираю,
Із напруженням тримаю.
Відкрити широко рота. Опустити нижню щелепу якомога нижче. Широким язиком упертися в нижні передні зуби. Щільно притиснути бокові краї спинки до корінних зубів. Розслабити.
Рахунок: 1-2.
"Кішка сердиться"
В кошику кицюня спала,
Солодко у сні мурчала.
Раптом песик загарчав.
Кішка з переляку: "Няв!"
Вигнулася спинка,
Шерсть, немов щетинка.
Посміхнутися, відкрити рота. Кінчиком язика впертися в нижні зуби. Вигнути язик гіркою, не відриваючи від нижніх зубів. Потім розслабити його й покласти за нижніми зубами.
Рахунок: 1-2.
"Гойдалка"
Ми на гойдалці гойдались.
Піднімались, опускались.
Як летімо вгору, ух!
Перехоплювало дух.
Відкрити рота. Почергово штовхати кінчиком язика то верхні, то нижні зуби. Нижня щелепа не рухається.
Рахунок: 1-2.
"Старенька конячка"
Старенька конячка
бруківкою йде,
По каменю гучно
копитами б”є.
Відкрити рота. Повільно прицмоктувати язиком, напружуючи м'язи кореня язика.
"Гармошка"
На гармошці я заграю:
Рот відкрию-закриваю.
Свій язик "грибком" тримаю-
І його не відриваю.
Відкрити рота. Присмоктати до піднебіння широкий язик. Відкривати-закривати рот, не відриваючи язик від піднебіння.
Рахунок: 1-2.
"Індик"
Грає по губі язик:
"Бл-бл-бл!",-
Як той індик!
Відкрити рота. Покласти язик на верхню губу й широким переднім краєм робити рухи вперед-наза: спочатку повільно, не відриваючи язик від губи, потім швидко, додаючи голос.
"Балалайка"
Балалайку я тримаю.
Пісеньку веселу граю.
Посміхнутися, відкрити рота. Вимовляючи твердий звук "д", вказівним пальцем робити під язиком швидкі рухи ліворуч-праворуч, наче граєш на балалайці.
"Муха в павутині"
Муха в павутині б’ється,
Вирватись їй не вдається.
Відкрити рота. Тримати кінчик язика за верхніми горбочками. Вимовляючи: дж-ж-ж, просувати кінчик язика до верхніх зубів, не округлюючи губ.
Тема: Постановка звука "С в складах"
Мета: Розвивати фонематичний слух, дрібну моторику пальців, зорову пам'ять, увагу, артикуляційний апарат. Вчити виділяти звук С в складах. Закріпити навички чіткої вимови звуку в складах, словах, фразах; учити узгодженню прикметників з іменниками в роді, утворенню форм єдиного і множинного числа іменників, що позначають назви дитинчат; робота з схемою речення; закріпити навичку переказу; познайомити із звуко-складовою схемою слів.
Обладнання: профілі артикуляцій; індивідуальні дзеркала; наочні картинки; картинки - символи; каса букв, звукові схеми; ігри; конверти із завданнями; іграшки; м'яч; лялька Соня; картинки із зображенням поїзда.
Хід заняття
I. Організаційний момент.