Спочатку вона з'явилася на гладенькому зеленому листку. Від дотиків дощових краплинок він гойднувся, затремтів, і Краплинка скотилася вниз, на інший листок. Так, падаючи все нижче, вона впала на землю і одразу ввібралася в сухий ґрунт — давненько не було дощу, і земля на узліссі навіть потріскалася. Ковзає Краплинка між сухими грудочками ґрунту і думає: «Що зі мною станеться, куди ж я потрапила, чи зможу коли-небудь повернутися до рідної хмаринки, побачити синє небо і золоте сонечко?». А навколо скільки всього цікавого, вже і небо згадувати ніколи! Ось назустріч Краплинці пробираються земляні черв'яки: вона вниз, а вони — вгору. Швидше, швидше, вода заливає, дихати нічим! Ви, мабуть, бачили, скільки земляних черв'яків з'являється після дощу на поверхні ґрунту — їх тому і називають дощовими. Це дощ вигнав їх з сухих підземних нірок. Ось Краплинка провалилася раптом в якийсь тунель — тут кріт-будівник прорив собі підземну дорогу. А скільки в землі живе маленьких жучків, павуків, якихось крихітних, ледве помітних оком живих істот! І всі вони копошаться: хтось когось ловить, хтось щось будує, хтось кудись поспішає. Ой, а це що за дивні довгі нитки в ґрунті?
Тільки встигла дощинка це подумати та присунутися до ниток ближче, щоб розглянути трохи краще, як опинилася усередині них! Це були тонкі кореневі волоски, але Краплинонька цього, ясна річ, не знала. Вона тільки відчула, що піднімається вгору — до цього вона весь час рухалася вниз. Вона поспішала вгору разом з іншими краплинками дощу, що потрапили в ґрунт. Дерево вже зовсім висихало від спраги, адже давно не було дощу, і тепер жадібно тягнуло коренями воду. Все вгору і вгору: спочатку по товстих каналах усередині стовбура, потім по середніх — усередині гілок і, нарешті, по тоненьких жилках листка. Зів'ялі від спеки листки розправлялися, напоєні водою, а Краплинка, що допливла до кінця самої тоненької жилки крихітного листка на верхівці дерева, раптом побачила і небо, і сонце, і рідну хмаринку у вишині. Тільки вона розтала, стала маленькою і ледве видимою. Теплий сонячний промінь торкнувся Краплинки, і вона перетворилася на пару і полетіла вгору, до своєї хмаринки. Вона летіла і раділа, що їй вдалося здійснити свою мрію — напоїти дерево...».
Для усвідомлення учнями руху Н2О і солей по рослині доцільно запропонувати запитання і завдання для осмислення.
• Охарактеризуйте будову кореневих волосків, які Краплинка побачила на коренях дерева.
• Завдяки чому Краплинка проникла углиб кореня і піднялася по стеблу до листків?
• Завдяки якому процесу Краплинка повернулася до своєї хмаринки?
Так, на уроці з теми: «Типи плодів» (6 клас) для закріплення знань пропоную загадки на визначення типу плода тієї або іншої рослини.
У зеленім кожушку, кістяній сорочечці
Я росту собі в ліску,
всім зірвати хочеться. (Ліщина — горіх.)
Довгі коси маю, та не заплітаю. (Кукурудза — зернівка.)
Зелений, а не дуб, круглий, а не місяць,
З хвостиком, а не миша. (Кавун — ягода.)
Синій мундир,
Жовта підкладка,
А в середині — солодко.(Слива — кістянка.)
Пропоную загадки про гриби (тема: «Значення грибів у природі та житті людини», 6 клас)
Всі ми, в шапочках-брилях, Заховались під кущі, Бо як вийдемо на шлях, Враз опинимось в борщі. (Печериці.)
Під дубочком народився,
Парасолькою накрився,
Може, з лісу б пострибав,
Якби другу ногу мав.
(Білий гриб.)
ЗАГАДКИ ПРО ВІТАМІННІ РОСЛИНИ
У зеленій сиджу коморі,
А коса моя надворі.
(Морква.)
Без рук, без ніг, а по тичині в'ється.
(Горох.)
Зелена шийка, червона шапочка.
(Суниця.)
Кругла, а не місяць,
біла, а не борошно,
з хвостом, а не миша.
(Редька.)
Не вогонь, а обпікає.
(Кропива.)
На городі молода
Пишні коси розпліта.
У зеленую хустинку
Золоті хова зернинки.
(Кукурудза.)
Стоїть на ґанку в червонім кафтанку.
А хто її зрушить, той плакати мусить.
(Цибуля)
Що то за голова, що лиш зуби й борода?
(Часник.)
Сидить дід над водою
З червоною бородою.
Хто йде — не мине,
За борідку смикне.
(Калина.)
Сам маленький, а шуба дерев'яна.
(Горіх.)
УРОК-ПОДОРОЖ «СТОРІНКАМИ ЧЕРВОНОЇ КНИГИ»
Мета: сформувати в учнів бережливе ставлення до природи; розвивати вміння учнів працювати колективно, критично мислити, оцінювати факти, самостійно добирати необхідний матеріал для взаємонавчання.
Обладнання: слайди або малюнки із зображенням рослин, занесених до Червоної книги України, Червона книга України, спокійна музика.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Форма уроку: семінар.
Підготовка до уроку: Перед уроком (за один-два тижні) клас поділяється на 4—5 груп, кожна з яких одержує своє завдання: підготувати загадки, вірші, легенди та відомості про рослину, занесену до Червоної книги України.
СТРУКТУРА УРОКУ
І. Організаційний етап
Учні розміщуються групами, у яких вони готувалися до уроку.
ІІ. Актуалізація опірних знань
Що таке Червона книга?
Червона книга — це офіційний документ неурядових міжнародних і національних організацій, що містить систематизовані відомості про рослини та тварин усього світу чи регіонів, становище яких викликає побоювання стосовно їхнього майбутнього.
Червона книга містить перелік біологічних видів і підвидів із зазначенням їхнього сучасного й минулого поширення, кількості та причин її зменшення, особливостей відтворення, уже прийнятих і необхідних заходів охорони виду. Червона книга складається зі сторінок різного кольору (форми, які зникають, — червоні сторінки, рідкісні — жовті, відновлені — зелені). Роль Червоної книги — зазначити конкретні, найбільш ефективні й дійові заходи захисту для кожного виду. Червону книгу розглядають як науково обґрунтовану програму практичних заходів щодо порятунку рідкісних видів.
III. Мотивація навчальної діяльності
З давніх-давен людина орала землю й вирубувала ліси, пасла худобу та будувала міста. Часто люди вважали дику природу своїм ворогом. У середні віки в Європі з'явилося навіть «філософське» обґрунтування наступу на природу, зокрема на ліс: велика кількість лісів нібито свідчила про дикість країни — ліс протиставляли цивілізації.
Зараз інша справа. Ліси — скарб держави. Тому в багатьох країнах ведуть постійні роботи з відновлення лісів. Але висадити дерева — ще не значить відновити первозданний ліс: багато які з рослин не відновлюються. Те саме відбувається й через оранку цілинних земель: зникають рослини, спроможні жити тільки на них. Ці та інші причини негативно позначилися на рослинному світі нашої планети.
Причин збідніння тваринного світу також багато. У природі все пов'язано, і знищення лісів чи оранка земель позбавляли тварин їхніх споконвічних місць існування. Тваринний і рослинний світ нашої планети під тиском людини почав зникати.
Рушаймо ж у подорож сторінками Червоної книги України!
ІV. Вивчення нового матеріалу
Протягом 2—3 хвилин підготовлений удома матеріал обговорюється в групі, що була створена перед уроком. Після цього до групи № 1 переміщується група № 2, а до групи № 3 приєднується група № 4. Кожна група, навчивши одна одну протягом 3—5 хвилин, зустрічається з іншою групою: № 1 з № 3, № 2 з № 4; потім № 1 з № 4, № 2 з № 3.
Перед початком навчальної роботи «мандрівникам» необхідно відгадати загадку: про яку рослину піде мова. Потім вони розповідають легенду, роблять повідомлення про рослину із Червоної книги, наприкінці звучить вірш про цей вид. Під час роботи в групах звучить спокійна музика, заздалегідь підібрана вчителем або учнями.
Кожній групі пропонується підготувати повідомлення про два види рослин України, які охороняються: латаття біле, глечики жовті, нарцис вузьколистий, підсніжник звичайний, півонію вузьколисту, рябчик великий, любку дволисту, конвалію звичайну.
Пропонується приблизний варіант інформації, яка може бути використана учнями під час подорожі.
Перша група
Латаття біле (Nymphaea alba L.)
Загадка.
Цариця білолиця
У воду глядиться.
Довголітня світлолюбна водяна рослина. Від грубого повзучого кореневища на поверхню води на довгих черешках піднімаються великі листки та гарні квітки. Листки, які плавають (10—30 см у діаметрі). Квітки великі (12—16 см діаметрі). О п'ятій-шостій годині вечора квітки закриваються й опускаються під воду.
Росте в стоячих і повільно плинних водоймах по всій Україні. Цвіте в червні — серпні. Рослина декоративна, має дубильні та інсектицидні властивості.
У давнину рослину називали здолай-травою. За стародавніми повір'ями, латаття — рослина, яка рятує від нечистої сили. Мандрівники зашивали в мішечок шматочок кореневища й вішали собі на шию, проказуючи заклинання: «Здолай-трава! Здолай ти злих людей: лихого щоб на нас не надумали, поганого не мислили, віджени ти чарівника-наклепника. Здолай-трава! Здолай мені гори високі, долини низькі, озера сині, береги круті, пеньки та колоди. Сховаю я тебе, здолай-трава, біля рвійного серця на всьому шляху та на всій доріженьці». Наші предки своєрідно використовували латаття. Ченці вживали насіння як засіб, що заспокоює нерви, від корчів і запаморочення. Співаки застосовували латаття для зміцнення голосу. Для поліпшення апетиту сушене кореневище підвішували над ліжком хворого. Відваром квіток лікували зубний біль.