Смекни!
smekni.com

Викладання основ петриківського розпису в школі (стр. 14 из 15)

Для занять петриківським розписом коефіцієнт природної освітленості має становити 2—3%. Проте він значно зменшується вже на відстані 3 м від вікон. Тому для кабінетів з одностороннім природним освітленням можна використовувати кімнати шириною не більш як 6 м з максимальною відстанню найдальших столів від класної дошки до 10,5 м Це може бути кімната площею близько 70 м2.

Допустимим вважають такий коефіцієнт природної освітленості, коли учень з нормальним зором може вільно читати текст з дрібним шрифтом на відстані 50 см від очей. Цим орієнтовним способом визначення природної освітленості може скористатись кожний учень.

Установлено, що для освітленості в 200 лк при лампах розжарювання слід мати питому потужність 42...48 Вт/м2 Цим простим способом кожний учитель може визначати освітленість Якщо освітленість класу менша за допустиму, то її приводять у відповідність з нормами [7,с.60-63].

Перед виконанням графічної роботи учень має уважно оглянути робочий стіл, лінійку та інше приладдя і в разі потреби витерти їх сухою тканинкою, а також помити руки з милом (навіть тоді, коли були зовсім чистими), щоб від доторкання рук не забруднювався папір.

Учитель повинен стежити, щоб учні додержувались правил безпеки при користуванні робочими інструментами. Циркулі та вимірники не можна тримати голками догори. Всі олівці і пензлі повинні знаходитися у спеціальних підставках. На перших уроках треба навчити учнів застругувати олівці Правильно застругати олівець — справа досить складна, яка потребує певних навичок, терпіння та деяких фізичних зусиль. Краще радити учням застругувати олівці звичайним складаним ножиком. Якщо дехто з них не зможе самостійно цього робити, то на перших порах допомогу учням подають батьки або вчитель. При розфарбуванні кожному видається набір фарб, тому учням не слід переносити і пересувати пляшечки з фарбами з підставок. Не куштувати фарби і лак на смак, при попаданні на шкіру – змити, а на стіл – витерти спеціальною вологою ганчіркою. Крім того, при розписі дерев'яних речей слід звернути увагу на якість їх обробки, щоб не загнати у пальці рук скалку. При лакуванні слід користуватися спеціальними щіточками і пам'ятати, що лак дуже легко запалюється [46,с.118].

Під час роботи краще одягати спеціальні робочі манжети і фартух (можна халат), щоб запобігти забрудненню одягу лаком і фарбами. Волосся має бути зав'язане і забране під косинку.

На протязі всього уроку вчитель повинен слідкувати за виконанням учнями правил техніки безпеки. Для цього при складанні завдань слід аналізувати їх з точки зору створення умов безпечної праці.


Висновки

Одним з найважливіших напрямків сучасної вітчизняної педагогічної науки є розробка концептуальних підходів до визначення мети і змісту навчання та виховання учнів середніх шкіл, пошук нових ефективних шляхів їх фізичного, розумового й морального розвитку. Особливо складні завдання в цьому плані перед методикою трудового навчання, бо жоден із шкільних предметів не поніс за останні роки таких втрат, як трудове навчання.

Протистояти нищівним актам жорстокого сьогодення на ледве пробуджені в юних душах почуття людяності, милосердя, доброчесності й працелюбності можна, лише спираючись на споконвічну мудрість і трудові традиції нашого народу, на підвалини етнопедагогіки, на традиційну культуру предків, що зберегли національний характер і мораль. Із загального числа проявів національної культури найбільший вплив на формування людської особистості справляє мистецтво. Це пов'язане із тими функціями, котрі мистецтво виконує як елемент суспільної й індивідуальної свідомості. Організація занять декоративно-ужитковим мистецтвом на уроках праці багато в чому допомагає вирішенню поставлених перед освітою завдань, адже вправлятися у декоруванні предметів на доступному для нього рівні тут може кожен учень. Оскільки художня частина роботи, якою б важливою вона не була, є тут побічною, діти почувають себе більш розкуто. легше переживають невдачі, і в кінцевому результаті це позитивно впливає на їх творчий розвиток.

Зокрема, корисним є впровадження на уроках трудового навчання занять петриківським розписом, який бере свої витоки з традиційного настінного розпису. Настінний розпис належить до найпізніших за часом виникнення видів народного мистецтва, тому увібрав у себе деякі традиції та елементи, характерні для вишивки, писанкарства, килимарства, виготовлення кахлів, ткацтва тощо. З часом, під впливом соціально-історичних умов настінний розпис як вид мистецтва почав втрачати своє значення і замінюватись на інші види вияву творчої фантазії. Ці нові види відроджувались у нових формах і нових якостях, насамперед малюванні на папері. Центром так званих "мальовок" стало село Петриківка на Дніпропетровщині.

Особливістю петриківського розпису є те, що, вимальовуючи центральну квітку, плід чи ягоду, розташовують їх так, щоб зобразити найпривабливіше, показати багато дрібних деталей, підкресливши найвиразніші. Розпис виконується густими фарбами, і кожний мазок відтіняється від сусіднього, у ньому все гранично виражене через форму, лінію, колір. Жоден елемент не накладається на інший, Така впорядкованість йде від особливостей народного побуту, де ні в чому не допускається зайвого нагромадження.

Оскільки заняття петриківським розписом здійснюється на уроках трудового навчання в 5 – 7-х класах, то предметною дидактикою для них стає методика трудового навчання і виховання, основи якої закладені в працях таких вчених, як Е.П.Верещака, О.І.Воловиченко, Г.Е.Левченко, М.П.Тименков, Д.О.Тхоржевський. В процесі виконання своєї дипломної роботи я використовувала їх посібники та статті, а також праці інших вчених. Мною було складено програму курсу петриківського розпису, орієнтовні календарно-тематичні плани та розгорнені плани-конспекти п'яти уроків, в яких я розглянула психолого-педагогічні та методичні аспекти формування спеціальних вмінь під час занять петриківським розписом.

Дослідженням моєї дипломної роботи було визначення міжпредметних зв'язків між заняттями петриківським розписом на уроках трудового навчання та іншими предметами загальноосвітнього циклу. Результати дослідження підтвердили міцний зв'язок даної теми з тим обсягом знань, який учні отримують на протязі свого навчання у школі. Отже ця тема є додатковим гарантом всебічного та різностороннього розвитку дітей.

Багато завдань на заняттях петриківським розписом потребують від учнів досить високої уваги до точності виконання. Це потребує великої напруги органів зору. Крім цього учні на протязі довгого часу знаходяться у малорухливій позі, що й зумовлює певні особливості вимог до обладнання кабінету. Про особливості використання небезпечних інструментів та матеріалів слід наголошувати дітям на кожному занятті.

Отже, праця над дипломною роботою з обраної мною теми збагатила мене новими знаннями, що стосуються як організації навчального процесу, так і дидактичного та методичного забезпечення теми.


Література

1. Азбука цветов. – СПб.: Кристалл, Терция, 1998. – 368 с.: ил.

2. Аксенов К.Н. Рисунок в помощь начинающему художнику-оформителю. – М.: Плакат, 1987. – 192 с.: ил.

3. Беда Г.В. Основы изобразительной грамоты. – М.: Просвещение, 1969. – 416 с.

4. Богун А.М., Лисенко Н.В. Інтер'єр українського житла // Українське народознавство в дошкільному закладі. – К., 1994, с. 377-384.

5. Бойко А.М., Титаренко В. П. Український рушник: засіб національного виховання і витвір народного декоративно-ужиткового мистецтва. – Полтава: Верстка, 1998. – 72 с.

6. Бутник-Сіверський Б. Народные украинские рисунки. – М.: Сов. художник, 1971. - 200 с.

7. Верхола А.П. Методика викладання креслення в школі. – К.: Рад. школа, 1989. – с.60-63.

8. Відкіля квіти на скрині? (З історії декоративних малювань на дерев'яних виробах України) // Родовід. - 1999. - №1. – с. 93-97.

9. Гамезова А. Хата моя, біла хата: національний декоративний розпис у хатньому інтер'єрі // Тернопіль. - 1993. - №2. – с. 24-28.

10. Глухенька Н. Петриківські декоративні розписи. – К.: Мистецтво, 1965. – 64 с.

11. Глухенька Н. Петриківські майстрі декоративного розпису. – К.: Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР, 1959. – 63 с.

12. Глухенька Н. Творці прекрасного (про майстрів укр. декоративного розпису с. Петриківка)//Жовтень. - 1972. - № 5. - с. 126 - 130.

13. Гончаренко С. Український педагогічний словник. - К.: Либідь, 1997. - 376 с.

14. Гурська А. Граматика орнаменту // Мистецтво та освіта. - 1999. - №1. – с. 9-12.

15. Данилюк А.Т. Українська хата. – К.: Наукова думка, 1991. - с. 29-31, 57-59.

16. Данилюк А.Т. Українська хата // Дзвін. – 1991. - №4. - с. 129-136.

17. Державна національна програма "Освіта" (Україна ХХІ століття). - К.: Радуга, 1994. - с. 5-16.

18. Довгаль С. Панко – культура Петриківки // Україна молода. – 1999. – 7 жовтня – с. 11.

19. Етнографія України: Навчальний посібник / за ред. С.А.Макарчук. – Львів: Світ, 1994. – с. 214-219.