Шумовий оркестр можна збагатити елементарною грою на різних музичних інструментах: сопілочках, дудочках, блок - флейтах, металофонах, тріодах і барабанчиках різних розмірів і звучностей. Шумовий оркестр є цікавою формою, але не тільки сам по собі, а як привід для рольової гри, імітації звуків тварин, пташок. Чим різноманітніші інструменти, тим яскравіше активізується фантазія учня.
Тематичні цикли уроків допомагають наповнити ігри глибоким і пізнавальним змістом. Наприклад, ігри на теми природи можуть бути урізноманітненні казковими персонажами, конкретними темами: "Птахи", "Квіти", "Ляльки". У всьому цьому головне - почуття єдності світу природи і людей.
З метою удосконалення музичного творчого розвитку школярів використовуються загадки з придумуванням мелодії до загадки та доспівуванням відповіді.
У співі учні отримують задоволення від чистоти унісону, злиття голосів усього класу. Тому, при співі не слід відривати від руху мелодії, який нерозривний з нею. Показуючи, як народжуються мелодії, учні самі зможуть створити мелодію за допомогою голосу чи шумового оркестру.
Урок музики - це урок мистецтва, де все має бути гармонійним , естетичним.
Як показує досвід, без опори на знання, тобто без навчання, якість виконання творчих завдань невисока. Чим більше у дітей знань, досвіду, чим сформовані творчі навички, тим краще результат у цьому виді діяльності.
Проте, сказане не означає, що ігрові методи і прийоми слід застосовувати якомога частіше, це може призвести до того, що учні сприйматимуть урок як розвагу. Іноді їм більше імпонує серйозний тон.
Отже, технологія навчання молодших школярів на уроці має бути такою.
Вчитель постійно спостерігає за дітьми проводячи урок з елементами розважальності, а коли він побачить, що треба активізувати дітей, то урізноманітнює види художньої діяльності як методу.
Таким чином, можна зробити висновки, що ігрова творча діяльність доставляє учням незрівнянну радість, естетичну насолоду, розвиває музично-творчі здібності, робить їх гуманними, духовно багатшими, сприяє самовираженню, прояву самостійності в засвоєнні художньо-смислової інтерпретації творів музичного мистецтва.
Отже, у міру оволодіння завданнями та формування нових умінь учні поступово включаються у процес виконання творчих завдань, які мають бути: по-перше, комплексними, тобто охоплювати різні види музичної діяльності; по-друге, забезпечувати досягнення мети, сприяти формуванню творчої індивідуальності.
Розвиток творчих здібностей може базуватися на будь - яких комбінаціях ігор, але головна мета - пізнання у грі нового, творчого, невідомого.
На основі вивчення наукової літератури та її аналізу, узагальнення, спостереження вдалося визначити і дослідити виховний вплив творчої ігрової діяльності на учнів шкільного віку, теоретично обґрунтувати доцільність її використання у навчально-виховному процесі сучасних загальноосвітніх закладів, реалізуючу завдання музично-естетичного виховання школярів.
Результати дослідження показали, що ефективність музично-естетичного виховання молодших школярів залежить від активізації їхньої уваги, мислення, емоцій, уяви розвитку яких сприяють такі педагогічні умови:
1) використання засобів художньої виразності різних видів мистецтва,
2) добір різноманітного та цікавого для дітей навчального матеріалу, -зокрема, наявність у запропонованих піснях не тільки яскравих образів, а й сюжетного розвитку,
3) застосування художньо-ігрових методів і прийомів у процесі хорового співу, слухання музики, вивчення музичної грамоти, гри на музичних інструментах,
4) використання літературної творчості: вірші, казки, загадки, байки, 5), створення на уроках навчально - творчої атмосфери.
Механізм творчого розвитку учнів залежить від впровадження інноваційних методів у навчально-виховний процес. Художньо - творчі здібності, які розвиваються під час ігрової творчої діяльності, відбиваються на результатах навчання і виховання в цілому. Тому постають завдання застосовувати такі засоби і методи навчання, при яких творчі здібності формуються на найвищому рівні. Наукові дослідження та педагогічний експеримент переконують, що музичні здібності формуються і розвиваються у взаємозв'язку і взаємозумовленості з іншими творчими здібностями .
Отже, формування глибоких і міцних знань, умінь і навичок шляхом загальної естетизації та інтелектуалізації комплексних уроків можна вирішувати гармонізацію творчого розвитку школярів застосуванням ігрової діяльності.
Узагальнюючи викладене, зазначимо, що результати творчої реалізації учнів великою мірою залежать від наявності продуманої системи відповідних творчих завдань, емоційної налаштованості на спільну співтворчість учнів і вчителя у різних видах художньої діяльності.
Результати експериментальної роботи свідчать, що творчий досвід молодших школярів накопичується поступово, поетапно. Протягом навчальних років підвищувалися знання з музичної грамоти, самостійність виконання творчих завдань, проявлялася емоційна чутливість, що є важливим показником естетичної культури особистості учня.
У процесі практичної діяльності: співу, малювання, гри, інсценізації, танців - розвиток відбувається від наслідувальних дій до виникнення пошуку виразно-зображальних засобів, до появи спроб самостійного перенесення набутого художнього досвіду у своє повсякденне життя, творчу ініціативу.
Інсценування народних пісень композиторів - класиків та сучасних авторів різних жанрів - ліричних, календарних, жартівливих, побутових відіграє важливу роль у вихованні культури школярів, формуванні естетичних та моральних рис характеру, застосування яких доцільне на різних етапах уроків.
Експеримент показав, що творча ігрова діяльність посилює вплив міжпредметних зв'язків музики з літературою, живописом, історією, етнографією, хореографією, театралізованим дійством. Це підвищує ефективність вивчення предметів гуманітарного циклу в цілому, розширює кругозір школярів, посилює емоційно-естетичне сприймання матеріалу з інших предметів, поглиблює знання, про реальну дійсність та мистецтво.
1. Теплов Б.М. Проблема індивідуальних відмінностей. - М., 1961. - с. 10. 2. 2. 3іміна А.М. Основи музичного виховання і розвитку дітей молодшого віку: Підручник для педвузів. - М., 1993.
3. Питання музичної педагогіки. М., 1979, вип. 7.
4. Вікова психологія. За ред. Г.С Костюка. К., Рад. Школа, 1976.—272 с.
5. Вікова та педагогічна психологія: Навч. посібник / О. Скрипченко,
Л. Волинська, З. Огороднійчук та ін.—К.: Просвіта, 2001. -416 с.
6. Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям. - Вибрані твори у 5 т. - К.: Рад. Школа. - 1977. - Т.3 - с. 95.
7. Виготський Л.С. Уявлення і творчість в дитячому віці. М.,- 1967.
8. Амонашвілі Ш.А. В школу - з шести років . - М.: Педагогіка, - 1986.
9. Запорожець А.В. Вибрані психологічні праці у 2 - х томах / за ред. В.В.Давидова, В.П.Зінченка, (Авт. вст. ст. А.А. Венгер, В.П .Зінченко,
с. 6 - 35, коментарі В.П. Зінченка ) - М.: Педагогіка, 1986. - с.22.
10. Ветлугіна Н.О Музичний розвиток дитини. - М., 1968. - с. 90.
11. Верховинець В.М Теорія українського народного танцю. - К.: Музична Україна, 1990.—150 с.