На засадах культуротворчих концепцій мистецтва (В.Діденко, В.Малахов, Л.Масол, В.Панченко, В.Толстих), які доводять здатність людини у художній діяльності не тільки пізнавати, відображати об’єктивну реальність, а й продуктивно діяти в системі культури, впливати на всі сфери духовного буття людини, проаналізовано основні компоненти морально-ціннісних орієнтацій і механізм їх засвоєння засобами творів художньої культури.
Враховуючи особливості морально-ціннісного розвитку та сприйняття художніх творів учнями молодшого підліткового віку, визначено такі основні компоненти морально-ціннісних орієнтацій підлітків: когнітивний – як система засвоєння особистістю „соціальних знань”: понять, правил, оцінок, норм, переконань, поглядів, вірувань, цінностей; емоційно-мотиваційний – включає мотивацію, особистісний сенс цінності, який викликає і закріплює в учнів позитивні емоції, інтерес, бажання і як наслідок формує стійке прагнення дотримуватися певних норм і правил; діяльнісний – фіксує готовність практично діяти у напрямі того ставлення до об’єктів, яке пов’язане з когнітивним і емоційним компонентами та сукупністю відповідних прийомів діяльності, уміннями і навичками.
Виявлено характерологічні якості учнів підліткового віку, на основі яких формуються морально-ціннісні орієнтації: потреба у соціальній взаємодії, розширення кола інтересів, інтенсивність процесів ідентифікації і самореалізації.
У другому розділі – „Стан вихованості морально-ціннісних орієнтацій підлітків” було визначено основні параметри діагностування стану вихованості морально-ціннісних орієнтацій підлітків; організовано і здійснено педагогічне діагностування й аналіз рівнів вихованості морально-ціннісних орієнтацій підлітків засобами творів світової художньої культури.
Критеріями і показниками вихованості морально-ціннісних орієнтацій визначено: когнітивний (розуміння сутнісної ідеї і змісту основних моральних цінностей; розуміння їх відображення в творах мистецтва; наявність уявлень і понять про морально-ціннісні орієнтації особистості; загальна морально-ціннісна ерудиція учнів; морально-ціннісний тезаурус (активний фонд спеціальних знань); знання про основи моральних стосунків між людьми; знання практичного характеру – адекватної певним умовам та обставинам поведінки, зображеної у художніх творах у зіставленні їх з особистим життєвим досвідом); емоційно-мотиваційний (наявність емоційного ставлення, вираженого в особистісному осмисленні певної моральної цінності; глибина емоційної оцінки й обґрунтованість емоційних моральних суджень; адекватне емпатійне сприйняття цінностей, почуттів та емоцій, відображених у творах мистецтва, їх особистісне переживання та осмислення; рефлексія – наявність самороздумів, самооцінки, самоінтерпретації власної моральної культури у зіставленні її з морально-ціннісним досвідом минулого та сучасного суспільства; потреба у самооцінці, саморозвитку та самовдосконаленні; критичність думок, переживань, вчинків; морально-етична та естетична мотивація вчинків як вираження моральних потреб підлітка (адаптація – індивідуалізація – інтеграція); інтерес до вивчення морально-ціннісного досвіду людства, відображеного у творах світової культури; прагнення до збагачення власного емоційно-естетичного і морального досвіду у художньо-творчій діяльності); діяльнісний (уміння знаходити прояви морально-ціннісних орієнтацій людей у художніх творах та в повсякденній дійсності; уміння аналізувати моральні цінності, відображені в художніх творах, пов’язувати їх з конкретно-історичними соціальними умовами і власним життєвим досвідом; уміння і навички морально-етичної поведінки, дотримання їх у повсякденному житті; морально-ціннісна зорієнтованість міжособистісного спілкування, здатність відстоювати власні моральні переконання; сприяння побудові партнерських стосунків з людьми на основі моральних норм поведінки, протидія аморальним проявам у навколишній дійсності).
У процесі констатувального експерименту за допомогою бесід, тестів, анкетування, ранжування, методу незакінчених речень, моральних дилем, само- та взаємохарактеристик, творів-роздумів з урахуванням розбіжностей морально-ціннісного розвитку підлітків за наведеними вище критеріями і показниками було визначено наявність у них рівнів вихованості морально-ціннісних орієнтацій: індиферентно-репродуктивного, емоційно усвідомленого і активно-творчого.
Результати констатувального експерименту засвідчили недостатній рівень розвитку морально-ціннісних орієнтацій підлітків. Так, за результатами діагностики, 20% учнів, залучених до експерименту, знаходяться на індиферентно-репродуктивному (низькому) рівні вихованості морально-ціннісних орієнтацій, 63% учнів – на емоційно усвідомленому (середньому) рівні і тільки 17% підлітків володіють високим, активно-творчим рівнем вихованості морально-ціннісних орієнтацій.
Серед причин, які зумовили цей рівень, можна визначити такі: ціннісне спрямування виховання часто є продекларованим, але на практиці не реалізованим; недостатня кількість навчальних годин на предмети суспільствознавчого і мистецького циклів; акцентування педагогічних завдань на розвиток інтелекту в школі і суспільстві, яке часто призводить до заміни сприймання художніх творів їх “вивченням”, внаслідок чого нівелюється емоційний вплив художнього образу; недостатня реалізація зазначеного у навчальних програмах предметів світоглядного аспекту й орієнтації на морально-духовні та культурні цінності; зміст предметів часто звужується до освоєння певних „технічних” навичок; часто не враховується вікова специфіка психологічного розвитку підлітків; практично відсутній діяльнісний підхід, не здійснюється засвоєння та перенесення на себе ціннісного змісту творів, не враховуються принципи особистісного підходу.
Складність природи цінностей зумовлює складність передачі їх підростаючому поколінню, особливо щодо переконання молоді у необхідності опанування і визнання моральних цінностей обов’язковими для наслідування у житті. Суперечності аксіологічного, психологічного і педагогічного характеру вимагають необхідності визначення умов ефективності виховання морально-ціннісних орієнтацій підлітків.
У третьому розділі „Процес виховання морально-ціннісних орієнтацій підлітків засобами творів світової художньої культури” визначено педагогічні умови ефективності виховання морально-ціннісних орієнтацій підлітків; розроблено модель особистісно орієнтованої виховної технології відповідно до педагогічних умов виховання морально-ціннісних орієнтацій підлітків засобами творів світової художньої культури; представлено перебіг експерименту та результати апробації дослідної роботи; здійснено аналіз результатів формувального експерименту.
Науково обґрунтовано педагогічні умови забезпечення ефективності процесу виховання морально-ціннісних орієнтацій підлітків засобами творів світової художньої культури: утвердження в школі культуротворчого підходу до процесу виховання підлітків з урахуванням провідних потреб цього віку; удосконалення структури і змісту виховної роботи на уроках гуманітарно-естетичного та суспільствознавчого циклів; забезпечення і практичне втілення педагогічних механізмів виховання морально-ціннісних орієнтацій підлітків; урахування специфіки та виховних можливостей творів світової художньої культури в організації активної діяльності підлітків, спрямованої на виховання ціннісних орієнтацій; впровадження діалогічної суб’єкт-суб’єктної моделі взаємодії підлітків і дорослих в урочній і позаурочній діяльності.
Моделюванню технології виховання морально-ціннісних орієнтацій підлітків засобами творів світової художньої культури передувало дослідження науково-методичної і програмної літератури, професійної діяльності вчителів та рівнів вихованості морально-ціннісних орієнтацій учнів 5-6-х класів, яке засвідчило, що навчально-виховна система школи недостатньо реалізує морально-ціннісний потенціал, закладений у творах світової художньої культури.
Мета експериментальної роботи передбачала створення особистісно орієнтованої технології виховання гуманістичних морально-ціннісних орієнтацій у підлітків засобами творів світової художньої культури на основі дотримання визначених педагогічних умов, що реалізується в контексті гуманізації міжособистісних відносин учасників педагогічного процесу, індивідуалізації й активізації навчально-виховної діяльності на уроках суспільствознавчого і гуманітарно-естетичного циклів (етики, історії, української літератури, зарубіжної літератури, музичного мистецтва) та у позаурочній діяльності.