Далі один зучень, спираючись на короткий запис питання (Хто? Що робить? Де?), трипропозиціями розкриває вміст кадр. Доповнюючи друг друга, учні роблять короткийопис який-небудь крупний деталь кадр - так опрацьовується загальний план ікрупний деталь. Після прочитування вчитель знайомить дітей з різний видамизавдання діафільм, вправляє їх в поясненні сенс і хід виконання завдання.
У малокомплектнийшколі, де виконувати різний учбовий завдання по кадрах діафільм припаде таким,що вчиться весь три класів, знайомити з прийомами виконання завдань доцільновідразу всіх учнів на загальному етапі уроку. В умовах, коли учнів значнучастину учбового часу працюють самостійно, просто необхідно, аби кожен ученьпід керівництвом вчителя вправлявся в названих прийомах роботи з діафільмом,тобто кожен повинен відповісти на одне з питань, розповісти вміст одного кадру,описати одну деталь, роз'яснити суть завдання і порядок його виконання. Лишетака попередня підготовка дозволить успішно організувати надалі самостійнудіяльність учнів за допомогою учбових діафільмів.
Вся самостійна іколективна робота учнів по екранних посібниках обов'язково завершується роботоюз вчителем, в процесі якої перевіряються результати діяльності дітей іпідводяться необхідні підсумки і виводи.
Учбовідіапозитиви. Діапозитиви - фотографічне позитивне зображення на плівці, щопоміщається в спеціальну картонну або пластмасову рамку. Вони випускаютьсясеріями до 30 штук в кожній.
Діапозитививідрізняються від діафільмів організацією матеріалу. Якщо в діафільмі кадризв'язані сюжетною лінією або за іншою ознакою, то в серії діапозитивів системарозташування матеріалу, запропонована автором, може і не використовуватися.Вчитель демонструє кадри в тій послідовності, яка найбільш доцільна привибраній їм методиці викладу матеріалу.
Серіїдіапозитивів створені до всіх учбових предметів початкової школи, і значначастина їх призначена для позакласної роботи. Традиційно вчителі початковихкласів використовували як ілюстрації до своєї розповіді (ввідному слову або долітературних текстів) серії діапозитивів на уроках читання, рідше - російськоїмови. В даний час створені і широко використовуються серії діапозитивів доуроків математики, зокрема за геометричним матеріалом; до уроків трудовоговчення; природознавства, наприклад серії діапозитивів "Часи роки","Тваринні в різні пори року", "Рослини в різні часи року","Вода в природі", "Ліс".
Для початковоїшколи створена серія діапозитивів по образотворчому мистецтву, яка складаєтьсяз розділів, передбачених програмою. Демонструючи їх, вчитель може з врахуваннямвіку учнів розкрити основну ідею твору і зупинити увагу хлопців на тому, якимиобразотворчими засобами художникові удалося це виразити.
Діапозитиви, як ідіафільми, при поясненні вчителі виконують головним чином ілюстративну функцію,допомагаючи таким, що вчиться сприймати учбовий матеріал, оскільки створюютьповніше уявлення про подію або явище. Але функції цих статичних посібників, щовиучують, не обмежуються, звичайно, лише ілюстрацією розповіді вчителя. Вониможуть служити матеріалом і для перевірки знань учнів, і для проведення усних іписьмових вигадувань.
Транспаранти докодоскопу. На уроках часто використовується гра-фопроєктор (кодоскоп) - прилад,призначений для демонстрації великоформатних транспарантів, виконаних напрозорій плівці. Транспаранти можна показувати як поодинці, так і серією. Зарахунок послідовного накладення одного транспаранта на іншій створюється ілюзіяруху і розвитку. Статичні зображення набувають певної динаміки. Графопроєктордопомагає вчителеві піднести учбовий матеріал поетапно, логічними частинами. Цесприяє кращому розумінню, засвоєнню матеріалу, увага школярів концентруєтся нанайголовнішій.
Вчителізастосовують на уроках математики і російської мови саморобні транспаранти. Наплівку фломастером наносяться дані завдань, приклади, слова з пропущенимиорфограмами, завдання і приклади по словотворенню, зразки виконаних робіт дляперевірки і самоперевірки.
Використаннятранспарантів до графопроєктору в учбово-виховному процесі сприяє формуванню вучнів уміння аналізувати, порівнювати, зіставляти і синтезувати.
На розробленому уроці можна використовуватирізноманітні наочні засоби навчання в підготовці учнів для ліпшого засвоєннятеми(дидактичні, кольорові, великі, рухомі ).
Висновок
У процесі, виконання курсовоїроботи нами була досягнута поставлена мета і досягнуті наступні задачі:
- виявлені роль і місцеучбової дисципліни: «Виробниче навчання» в учбових документах при підготовціфахівців в ПТЗО;
- визначені міжпредметнізв'язки (виявити, які дисципліни і теми з них є забезпечуючими для вивченнятеми: «Локальна мережа»; виявити, які дисципліни і теми з них забезпечує тема:«Локальна мережа»);
- складенийпоурочно-тематичний план вивчення теми : «Локальна мережа»;
- розробленийкомплексно-методичне забезпечення для теми: «Локальна мережа»;
- виконаний аналізучбово-матеріальної бази, яка повинна бути привернута для вивчення теми : «Локальнамережа»;
- розроблений порядокорганізації і методику теми «Локальна мережа»;
- дані рекомендації поудосконаленню розробки уроку.
Список використаних джерел
1. ФіногєєваТ.Є., Чиж О.Н. «Досвід використання ігрових методів навчання з метою формуваннятворчої самостійності студентів педагогічних ВНЗ» // «Освіта Донбасу»:науково-методичне видання, № 2 (121), 2007. Журнал внесено до переліку науковихфахових видань України (педагогічні науки, постанова президії ВАК України від14.11.2001 року № 2-05/9). – Луганськ: «Альма-матер», С. 79-82.
2.ПодласыйИ.П. Педагогика. 2кн. – М.: 1999.
3.Макиенко Н.И. Педагогический процесс в училищах профессионально-техническогообразования. – Минск: Высш. Шк., 1977. – 239с.
4.Харламов И.Ф. Педагогика. – М.: Высшая школа, 1990 – 576с.
5.Маленко А.Т. Задачи по профессиональной педагогике. – М.: Высш. шк., 1987 –168с.
6.Кащев В.Д., Ковальчук А.В. Горное дело. II-е изд., перераб. и доп. М.: Недра,1979г.
7.Шекурдин В.К., Несмотреев В.И., Федоренко В.И. Горное дело: Учебник для техникумов.– М.: Недра, 1987. – 440с.
8.Килячков А.П., Брайцев А.В Горное дело: Учебник для техникумов. – М.: Недра, 1989.– 422с.
9.Килячков А.П. Технология горного производства. – М.: Недра, 1985. – 400с.
10.Дмитриев А., Усманов Б., Шелейкова О.Н. Социальные инновации: сущность, практика,осуществление.- М, 1992.