– На все добре!
Заняття 5
Мета: розвивати чуттєвість до своєї рухової активності. Зближення дітей один з одним, знайомство з ритуалом запрошення, під час якого дитина послідовно виконує дві ролі: спочатку її запрошують, а потім вона запрошує. Відчуття уваги до себе інших дітей, приділення уваги своїм друзям.
Матеріал: м’яка іграшка.
Слова ведучого:
– Діти, візьмемося за руки і станемо в коло.
– До нас в гості прийшла гарна іграшка (наприклад, мавпочка). Подивіться, яка вона м’якенька, гарненька.
– Хто хоче з нею погратися?
– Але ж мавпочка одна, а нас багато.
– Давайте будемо по черзі її тримати і пограємо в гру «Іграшку попроси», а просити треба ось так: «Тетянко, дай, будь ласка, мені потримати мавпочку».
– А зараз ми побігаємо по колу і будемо повторювати слова: «по доріжці я біжу, мавпочку попрошу».
– Хто хоче потримати мавпочку?
– Тарасик! Тоді попроси її у Тетяни.
Дитина звертається з проханням до іншої дитини, вони міняються місцями. Гра починається з початку і проводиться, поки всі діти не потримають мавпочку.
Гра «Роздувайся, кулько»
Дорослий пропонує дітям сісти на місця і запитує в одної дитини: «Як тебе звуть? Скажи голосно, щоб тебе всі почули!» Дитина називає своє ім’я, а дорослий ласкаво повторює: «Марійка, підемо пограємо». Дорослий бере дитину за руку і підходить до іншої дитини. Марійка запитує, як звати іншу дитину, і запрошує її до гри. Так по черзі за руки беруться всі діти. Спочатку краще підходити до тих дітей, які бажають долучитися до гри, а скутих дітей доцільно запрошувати останніми. Якщо хтось відмовляється грати, не треба наполягати. Поступово, спостерігаючи за грою, у них виникає бажання теж пограти.
Коли всі діти вже запрошені до гри, створюємо велике коло.
– Ой, яке велике коло у нас вийшло, як велика куля.
– А тепер давайте зробимо кроки всередину кола, щоб наша куля стала маленькою.
Нахиливши голову вниз, повільно діти відходять маленькими кроками з середини, промовляючи «ф-ф-ф-ф», куля повільно збільшується. Діти промовляються слова:
Роздувайся кулько,
Роздувайся, велика,
Залишайся такою,
Та не лусни.
Виходить велике розтягнуте коло. Дорослий торкається кожної пари з’єднаних рук, потім промовляє слова: «Луснула кулька?» Всі плескають у долоні, промовляючи слово «Хлоп!» Швидко беруться за руки і збігаються до центру в маленьке коло.
Після цього гра починається спочатку. Закінчити гру можна, коли кулька лусне, дорослий промовляє слова: «Полетіли маленькі кульки, полетіли, полетіли і на місця свої тихенько сіли».
Мовні звертання:
– Дозвольте запросити…
– Я хочу запросити тебе…
– Ходімо…
Заняття 6
Мета: практикувати дітей в умінні ввічливо запрошувати ровесника до гри. Виховувати бажання гратися разом.
Матеріал: іграшковий зайчик.
Вправа «Привітання»
Діти в колі, один до одного стоять обличчям.
– Давайте з вами усміхнемось один одному і привітаємося:
– Пальчиками
– Лобиками
– Носочками ніг (діти виконують обережно, ласкаво усміхаючись один одному.
Гра «Пострибаймо, як зайчики»
Діти сидять на стільцях півколом. Дорослий: «Зараз ми з вами пострибаємо, як зайчики». Тільки не всі одразу, а лише ті, кого запросять.
– Олеже, якщо ти хочеш пострибати, запроси Тетяну. (Хлопчик звертається до дівчинки з проханням). Візьміться за руки. Ви будете стрибати, а ми будемо плескати в долоні.
Після 3-4 стрибків кожен з партнерів запрошує іншу дитину. Педагог стежить, щоб діти зверталися одне до одного.
Етюд «Квітка» з використанням музичного запису.
– Перший промінець упав на землю і пригрів зернятко. З нього прокинувся паросток. З паростка виросла гарна, чудова квітка. Ніжиться квітка на сонці, підставляє під світло кожну пелюстку і повертає голову до сонця (за сонцем).
Мовні звертання:
– Я запрошую тебе…
– Чи можу я?
– Чи не хотів би ти піти зі мною?
Заняття 7
Мета: виховувати бажання гратися разом, викликати почуття симпатії до однолітків.
Матеріал: стільчик, картинка паровоза з вагончиками.
Гра «Паровозик»
Сьогодні ми будемо грати в «паровозики». Спочатку у «паровозика» не буде «вагончиків», і той, кого ми виберемо «паровозиком», буде один «їздити» по колу, голосно промовляючи «чух-чух-чух». Потім «паровозик» запросить якусь дитину стати «вагончиком», назвавши її ім’я. Наприклад: «Тетянко, іди грати, будь моїм «паровозиком», а я стану «вагончиком». Запрошена дитина називає ім’я «вагончика», а сама стає «паровозиком». Діти рухаються, промовляючи «чух-чух-чух», зупиняючись «у-у-у». Гра триває доти, доки всі діти не стануть «вагончиками». Кожна дитина, ставши «паровозиком», називає імена всіх «вагончиків».
Етюд «Врятуйте пташеня»
Уявіть, що у вас в руках маленьке безпорадне пташеня. Витягніть руки долонями вверх. А тепер зігрійте його, повільно, по одному пальчику складіть долоні, сховайте в них пташеня, подихайте на нього, зігріваючи його своїм рівним, спокійним диханням, прикладіть долоні до своїх грудей, віддайте пташці доброту свого серця і дихання. А тепер відкрийте долоні – і побачите, що пташка радісно злетіла, усміхніться їй і не сумуйте, вона ще прилетить до вас.
Гра «Впізнай за голосом»
Обираємо дитину, яка буде «котиком», і сідає на стільчик в середині кола. Діти ходять по колу, промовляючи слова:
Ми по колу йдемо,
Тихо котика звемо:
«Котику, не підглядай,
Хто покликав – відгадай».
Дитина, на яку вказав дорослий, голосно промовляє: «Няв!». Дитина в колі відгадує, хто з дітей покликав.
Мовні звертання:
– Дозволь запросити тебе.
– Я можу…?
– Я хотів (-ла) б (-и)…
Заняття 8
Мета: гармонізація сприймання свого імені та імен інших дітей. Формування відчуття радості від розуміння свого імені.
Вправа «Співаємо ім’я»
Уявіть собі, що ми не вміємо розмовляти, а вміємо тільки співати, нам треба один з одним познайомитись. Давайте пограємо в таке знайомство. По черзі кожен з нас «проспіває» своє ім’я, а слідом за кожним із вас ваше ім’я хором проспівають усі діти.
Етюд «Це я! Це моє»
Діти в колі. Психолог виконує роль глухої людини, яка запитує дітей: «Де Сашко? Чия це іграшка? Чиє це волосся?» тощо. Від дітей вимагається відповідати жестами (пальцем – «Я», долонею – «моє»). Я – «глуха людина або бабуся», сідаю на великий корабель. Діти, що проводжають, махають руками і говорять: «До побачення!», «До зустрічі!».
Вправа «Ласкаве ім’я»
(Діти сидять по колу).
Пригадайте, як вас ласкаво кличуть (називають) дома. Ми будемо кидати один одному м’яч. І той, у кого м’яч, називає одне або кілька своїх ласкавих імен. Важливо, крім того, запам’ятати, хто кому із вас кинув м’яч. Коли всі діти назвуть ласкаві імена, м’яч піде в зворотньому напрямку. Треба постаратися не переплутати і кинути м’яч тому, хто перший раз кинув вам, і назвати його ласкаве ім’я.
Мовні звертання:
– На все добре!
– Хай вам щастить!
– Прощавай (те)!
Заняття 9
Мета: вправлятись у використанні форм ввічливості, навчати прийомів ввічливого звертання.
Бесіда «Кого називають ввічливим?»
– Коли говорять: «Добридень», «Будь ласка», «На здоров’я», «До побачення», «До зустрічі», «Вибачте», «Будьте ласкаві», «Перепрошую», «Дякую»?
Що говорять:
– Коли зустрічають людину?
– Коли хтось йде?
– Коли зробиш неприємне іншій людині?
– Коли щось не зрозуміло?
– Коли щось подарували, зробили послугу?
– Коли просять?
– Коли щось дають?
Ці слова називають «золотими». Чому?
Вправа «Ми тебе любимо»
Я зараз по черзі викликатиму дітей у коло, ми розглядаємо дитину, ласкаво називаємо її ім’я, промовляючи: «Ми тебе любимо».
Наприклад:
– Миколко, іди в коло. Як іще ласкаво можна його назвати?
– Давайте всі до нього ласкаво, лагідно торкатися, промовляючи «Миколайчику, ми тебе любимо».
Слідкувати, щоб доторкнулися до всіх дітей.
Гра «Качка, качка, гусак»
Діти в колі, ведучий говорить «Качка, качка … гусак».
«Гусак біжить у протилежну від ведучого сторону (одночасно з ведучим) до вільного місця. На місці зустрічі два учасники беруться за руки, роблять реверанс, усміхаються і вітають один одного: «Добрий ранок, добрий день, добрий вечір». Потім біжать далі до вільного місця. (Коли діти засвоять гру, замість ведучого може бути інша дитина).
Психом’язове тренування. Гра «Холодно – спекотно»
Мама-ведмедиця пішла. Подув холодний вітер і пробрався крізь щілинки в барліг. Ведмежата скоцюрбилися і гріються. Стало задушливо – медвежа та розвернутися, розслабили руки. (Повторювати 2-3 рази).
Мовні звертання:
– Вибачте, що турбую (вас).
– Скажіть будь ласка…
– Вибачте, ви не знаєте…?
Заняття 10
Мета: вчити виконувати ігрові дії по черзі, користуючись спільними іграшками, передаючи їх один одному, використовувати ввічливі слова.
Матеріал: 4-5 ляльок, 4-5 яскравих, м’яких іграшок.
Вправа «Гарний настрій»
Вихователь говорить хлопчику, що незабаром вони підуть до зоопарку. Хлопчик дуже зрадів, у нього одразу покращився настрій. Він пішов до друзів, щоб розповісти їм новину.
Виразні рухи
Хода: швидка, іноді – з підскоками
Міміка: усмішка. (Під час цього етюду лунає музика).
Вправа «Прогуляємося»
Діти, подивіться, до нас у гості прийшли іграшки і запрошують нас з ними прогулятися. (Ми роздаємо іграшки чотирьом дітям).
– Діти, які отримали іграшки, підійдіть до інших дітей і запросіть їх з вами прогулятися. (Потім за нашим сигналом діти обмінюються іграшками).
Ми слідкуємо, щоб усі діти пограли всіма іграшками; іграшки не виривали один в одного, а ввічливо пропонували обмінятися.
Дитяча гра «Ляльки танцюють»
Пропонуємо дітям сісти на стільці.
– Дивіться, які ляльки прийшли сьогодні погратися з нами! Такі гарні ляльки, напевно, хочуть потанцювати, але самі вони цього не вміють робити. Давайте візьмемо їх на руки і під музику затанцюємо з ними.