Перетворення наукових істин у живий досвід творчої праці – це найскладніша сфера зіткнення науки з практикою. Творчість педагогічної праці і практики здійснюється в ефективному застосуванні уже створеного досвіду в освоєнні нових розробок, в умінні розвивати ідею, реалізовувати в конкретних умовах, бачити варіанти у вирішенні однієї і тієї ж проблеми, застосувати досвід інших, створювати свій і так далі до нескінченного пошуку ідеального варіанту роботи з дітьми, як вихованцями і учнями.[14, c.2-3].
Основні риси відмінності стандартних і нестандартних уроків є:
– структура уроку. У стандартних уроках структура уроку постійна, майже незмінна, а в нестандартних уроках – різноманітна, залежить від типу уроку і способу проведення.
– Мотивація навчання. У стандартних уроках мотивація навчання проводиться по принципу „вчу, бо треба знати”, а в нестандартних уроках мотивація навчання проводиться по принципу „вчу, бо треба допомогти казковому герою” або „вчу, бо потрібно перемогти суперників у конкурсі” і таке інше. В даному випадку мотивація навчання іде підсвідомо і без всяких примусів до навчання.
– Спосіб проведення. Навчання, яке ведеться за допомогою нестандартних уроків, проводиться як певний „шаблон” серії уроків, де іноді можуть зустрічатися ігрові моменти в залежності від особливостей вчителя, а нестандартний урок може пройти під величезною ігровою ситуацією на протязі усього уроку. І кожен нетрадиційний урок не буде схожий на попередній, бо він немає встановленної структури.
– Новий спосіб навчання. Стандартні уроки вивчають матеріал одного предмету та інколи можуть з’являтися між- предметні зв’язки, а нестандартні уроки можуть вивчати матеріал блоками кількох предметів, (наприклад, інтегровані уроки).
– Кількість класів. Нестандартні уроки дають можливість провести урок з двома класами одночасно (Наприклад: змагання між двома паралельними класами „Юний математик”), або з учнями різного віку.
– Розвиток нових умінь. За допомогою нестандартних уроків можна розвивати психічні процеси, (наприклад, психічні тренінги на розвиток уваги, пам’яті та інше), акторські здібності та інше.
– Продуктивність праці. Цей вид діяльності краще активізує увагу дітей і вони не так втомлюються при проведенні таких уроків.[10, с. 350]. Відмінність типів уроків полягає у різносторонності підходів до проведення уроків, для здійснення загально-навчальної мети.[5, c.78].
Розділ ІІ. Дослідно-експериментальна робота по вивченню ефективності застосування нетрадиційних типів уроків під час практики.
2.1 Аналіз проведення нестандартних типів уроків вчителями Аннівської неповної середньої школи І-ІІ ступенів
Дослідно-експериментальна робота проходила в Аннівській неповній середній школі І-ІІ ступенів. Опитування вчителів здійснювалось за допомогою анкети (Додаток №1). Анкетування проводилось серед вчителів початкових і середніх класів – це чотири вчителя середніх класів: вчителі фізики та математики, біології, російської мови та літератури, історії; і чотири вчителя початкових класів (з 15 вчителів школи обпитувалось 8).
В ході аналізу зібраних анкет виявилось, що всі вчителі розрізняють поняття „нестандартний урок” і „позакласний захід”, серед них 75% мають правильне уявлення про нестандартний урок. Щодо ставлення вчителів до проведення нестандартних уроків в процесі навчання, то 87,5% з них позитивно відносяться до цього прийому роботи, а 12,5% активно використовують нестандартні уроки в своїй роботі, і всі вони вважають, що використання нестандартних уроків позитивно впливає на ефективність навчально-виховного процесу.
Пропорції використання нестандартних уроків серед простих традиційних уроків у своїй практиці серед анкетованих вчителів виявилось:
12,5% – використовують нестандартні уроки 2-3 рази на тиждень;
37,5% – один раз на тиждень, і то не завжди, в залежності від свят і можливості вчителя;
50% – опитуваних вчителів використовують нестандартні уроки в своїй практиці 1-2 рази на півроку.
Знання з кількості нестандартних уроків дали такі результати:
12,5% – до 5 типів нестандартних уроків;
62,5% – до 10 типів нестандартних уроків;
12,5% – до 15 типів нестандартних уроків.
У своїй практиці використовують:
75% – по 3-5 типів нестандартних уроків (в основному – уроки-казки, уроки-подорожі, ігри, змагання);
12,5% – до 7 типів нестандартних уроків (зазначені вище та уроки-диспути, конференції, лекції, юридичні хокеї, круглі столи). Всі вчителі вважають, що найчастіше нетрадиційні уроки повинні використовуватися в початковій школі найчастіше ніж в середніх чи старших класах.
В процесі досліду виявилося, що відношення вчителів до інтеграції уроків математики і природознавства в початковій школі складає:
50% –позитивно відносяться до такого способу (серед цих вчителів 37,5% є вчителі початкових класів, які мають певний досвід у проведенні інтегрованих уроків з учнями початкових класів);
25% – індиферентно відносяться до інтеграції навчання предметів математики та природознавства в сучасній початковій школі;
25% – не змогли дати відповіді на поставлене запитання.
На думку вчителів, для покращення рівня підготовки майбутніх вчителів у вищих навчальних закладах щодо майстерного використання дидактичних технологій у практиці початковій школі потрібно:
– більше залучати студентів до пошуку методичних рекомендацій;
– збільшити кількість теоретико-методичних занять;
– приділяти увагу методикам проведення нестандартних уроків і збільшити кількість практичних занять;
– детальніше вивчати методики вчителів-новаторів.
Стимулювати таку діяльність вчителів безпосередньо у школі: всіма видами заохочень, матеріальним забезпеченням, методичними рекомендаціями щодо проведення нестандартних уроків, комп’ютеризацією і сучасними технічними засобами навчання.
У ході інтерв’ю з вчителькою першого класу з’ясувалось, що вона індиферентно відноситься до впровадження нестандартних уроків у початкових класах. За дні спостереження (на початку і в останній день практики) спостерігалося, що два уроки з предметів: „Основи здоров’я” і „Математика” були нестандартними, але вчитель дуже часто використовував ігрові ситуації на уроках, майже завжди.
2.2 Аналіз проведеного експерименту щодо ефективності нестандартних типів уроків
Експеримент по ефективності нестандартних уроків в початковій школі проводився в Аннівській неповній середній школі І-ІІ ступенів у першому класі, де навчається 21 учень. Ефективність нестандартних уроків оцінювалась по таким критеріям: ступінь засвоєння матеріалу, активність і увага учнів. Робота проводилась в три частини:
І частина – констатуюча. Оцінка знань і активність учнів на початку практики (перший день спостереження).
ІІ частина – початок експериментальної роботи. Оцінка, перевірка знань і активність учнів через два тижні роботи з ними при активному застосуванні нестандартних уроків.
ІІІ частина – заключна. Де була проведена контрольна робота.
При проходженні переддипломної практики ми проводили нестандартні уроки з предметів:
– математики:(додаток №__) урок-гра „Ліпимо снігову бабу”, урок-заочна подорож „Країна Шісляндія”, урок-гра „Їжачок”, урок-усний журнал „Магічна сімка”, урок-гра „Квітка-семицвітка”, урок-заочна подорож „До бабусиного саду і огороду”, урок-подорож до „Країни чудес”.
– читання: (додаток №__) урок-гра „Чарівна буква Ю”; урок-лабораторія.
Активність учнів.
До використання нестандартних уроків в навчально-виховному процесі (перший день практики – спостереження за роботою вчителя) маємо такі результати з активності учнів: (додаток №__).
математика
високий ступінь – (4-5 рази) 10%;
середній ступінь – (2-3 рази) 25%;
низький ступінь – (0-1 раз) 65%.
читання
високий ступінь – (4-5 рази) 5%;
середній ступінь – (2-3 рази) 60%;
низький ступінь – (0-1 раз) 35%.
Це перша частина експериментальної роботи (додаток №__). Спостереження фіксувалось шляхом відмітки знаком „+” за кожну підняту руку. Через два тижні знову проводимо аналогічну роботу (друга частина експерименту – додаток №__), яка дала такі результати: (додаток №__)
математика
високий ступінь – (4-5 рази) 10%;
середній ступінь – (2-3 рази) 35%;
низький ступінь – (0-1 раз) 55%.
читання
високий ступінь – (4-5 рази) 15%;
середній ступінь – (2-3 рази) 50%;
низький ступінь – (0-1 раз) 35%.
Результатом третьої частини експериментальної роботи, яка в свою чергу була проведена шляхом відмітки знаком ”+” за кожну підняту руку чи правильну відповідь (додаток №__), були: (додаток №__)
математика
високий ступінь – (4-5 рази) 25%;
середній ступінь – (2-3 рази) 20%;
низький ступінь – (0-1 раз) 55%.
читання
високий ступінь – (4-5 рази) 35%;
середній ступінь – (2-3 рази) 35%;
низький ступінь – (0-1 раз) 30%.
В кінці практики робимо висновок і складаємо графік активності учнів при використанні нестандартних уроків на практиці (додаток №__). Аналізуючи отриманий графік, можна зробити висновок:
– високий ступінь активності учнів за час практики з 10% підвищився до 25% – з математики; з 5% підвищився до 35% з читання.
– середній ступінь активності учнів за час практики з 25% підвищився до 35%, а потім активність зменшилась до 20% – з математики (це можна пояснити тим, що діти втомилися, бо це для них незвичне); з 60% зменшився до 35% – з читання (тому що більшість учнів „перейшли” до високого ступеня активності).
– низький ступінь активності: з математики – було 65% стало 55%; з читання – було 35% стало 30%.
Таким чином експериментальна робота переконала у тому, що розумне використання системи нетрадиційних уроків призводить до підвищення активності роботи учнів на уроці – відсоток високого ступеня активності збільшився, а низький зменшився. Але не слід використовувати нестандартні уроки щоденно, так як активність учнів може знизитися через втоми до незвичності.