Успішність учнів у навчанні.
Для перевірки ступеня засвоєння навчального матеріалу проводилися контрольні роботи у вигляді контрольних зрізів. Контрольні роботи містили завдання з різних предметів: математики, читання, письмо і завдань на логічне мислення. Такі контрольні роботи проводились три рази: на початку практики, через два тижні навчання і на кінець практики.
В перший день практики було проведено контрольну роботу №1 (І частина експериментальної роботи) у вигляді, як вище сказано, контрольного зрізу (додаток №__, __). Після проведення контрольного зрізу активно використовуємо нестандартні уроки на протязі двох тижнів. Після цього було проведено контрольну роботу №2 (ІІ частина експериментальної роботи) також у вигляді контрольного зрізу (додаток №__, __). Після цієї контрольної роботи нестандартні уроки використовувалися рідше, щоб не перевантажувати дітей незвичним для них. В кінці практики знову дається контрольна робота (№3) (ІІІ частина експериментальної роботи) (Додаток №__, __).
Ми співставили три контрольні роботи, склали такий графік успішності учнів. (додаток №__). В першій частині роботи переважала оцінка – 7-9 балів (59% учнів), в другій і третій частині – 10-12 балів (в другій частині – 58%, а в третій – 53% всіх учнів). Це зумовлено тим, що в навчально-виховному процесі почали використовувати нестандартні типи уроків, які підвищили успішність дітей на уроці. Але на другому етапі піднявся відсоток учнів, які отримали 4-6 балів(9% учнів) та 1-3 бали (33% учнів). Це пояснюється тим, що діти втомилися. Після зниження кількості нестандартних уроків на третьому етапі знизився відсоток учнів, які отримали 4-6 (до 7%) і 1-3 (до 13%) бали, а також підвищився відсоток 7-9 балів (до 27%), який на другому етапі дорівнював нулю.
Це ще раз підтверджує гіпотезу про те, що розумно обмірковане використання системи нестандартних уроків підвищує рівень активності та засвоєння знань, умінь і навичок.
Висновки
Дослідно-експериментальна робота довела, що нестандартні уроки позитивно впливають на навчально-виховний процес у сучасній школі. Головна заслуга уроків з нетрадиційною структурою – дуже потужна активність учнів на уроці, але потрібно мати на увазі, якщо нестандартні уроки проводити повсякденно, то цікавість до навчання у дітей пропадає. Тому при використанні нестандартних уроків потрібно бути дуже обережним, для того щоб дітей не перевантажити незвичайністю.
Найбільш вдало буде використано нестандартний урок на уроках, де метою уроку є закріплення навчального матеріалу, тому що цей урок, наприклад, можна провести у вигляді конкурсу чи уроку-КВК, тоді діти не будуть примушені вчителем згадувати матеріал, який вивчали на попередніх уроках, а згадуватимуть для того, щоб перемогти своїх суперників – різна мотивація учнів. Вони підсвідомо будуть згадувати попередній матеріал.
Нестандартні уроки слід впроваджувати в навчально-виховному процесі всіх шкіл тому, що проведена дослідно- експериментальна робота довела, що ці уроки дійсно мають більше пріоритетів ніж стандартні уроки. Головне потрібно навчитись вчителям правильно підбирати форму роботи і якісно проводити урок. Якщо ці умови виконуються, то можна кожний урок зробити нестандартним. Для цього потрібно студентів педучилищ детальніше ознайомити з системою нетрадиційних уроків та інноваційними технологіями навчання.
Література
1. Бабанський Ю.К. Педагогіка.– М. :Просвітництво, 1984. – 608с.
2. Белорусова В.В. Педагогіка. М.: Фізкультура и спорт, 1983. – 247с.
3. Болотина Л. Р. Педагогіка.– М. :Просвещение, 1987. – 312с.
4. Вашуленко М.С., Дмитренко Л. І. Нестандартні уроки мовлення та мислення молодших школярів // Початкова школа. –1993. №11. – с.6-8.
5. Вашуленко М.С., Державний стандарт з української мови // Початкова школа. –1997. №2.– с.2-4.
6. Волкова Н.П., Педагогіка. К.: Академія, 2002р. – с.340.
7. Лисенко Р.Н., З досвіду проведення інтегрованих уроків // Початкова школа. – 1998. - №8. – с.46-48.
8. Махмутов М.И., Современный урок.–М.:Педагогіка, 1981. – с.192.
9. Митник О., Народження нестандартного уроку // Початкова школа. – 1997. – №12. – с.11-13.
10. Мойсеюк Н.Є., Педагогіка. – К., 1999. – 350с.
11. Паламарчук В.Ф., Румянцева К.І., У пошуках нестандартного уроку // Радянська школа. – 1991. №11. – с.65-66.
12. Підкасистий П.И., Педагогіка. – М.: Педагогическое общество России, 1998. – 638с.
13. Подласый М.П., Педагогіка. – М.: Просвещение, 1996. – 432с.
14. Прошкуратова П. Від творчих вчителів до творчих учнів // Початкова школа. – 1998. №2. – 2-4с.
15. Тименко В., Програма інтегрованого курсу //Початкова школа. – 1997. – №8. – с.45-47.
16. Савін Н.В., Педагогіка. – М.: Просвещение, 1978. – 351с.
17. Савін Н.В. Педагогіка. Київ: Вища школа, 1980. – 244с.
18. Савченко О.Я. Дидактика у початкових класах. – К.: Освіта, 1993. – 224с.
19. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: Підручник для студентів педагогічних факультетів – К.: Абрис, 1997. – 416с.
20. Савченко О.Я. Сучасний урок в початкових класах. –К.: Магістр S. 1997. – 184с.
21. Фіцула М.М. Педагогіка –К.: Академія, 2000. – 542с.
22. Харламов И.Ф. Педагогіка. – М.: Вища школа, 1990. – с.346-347.