Смекни!
smekni.com

Особливості розвитку вольової сфери у молодшому шкільному віці (стр. 8 из 10)

а) досить чітко виявляється;

б) виявляється, але час від часу;

в) не виявляється.

11. Чи займаєтеся самовихованням?

а) регулярно намагаюся;

б) час від часу;

в) не займаюся.

12. Чи є у вас якась програма самовиховання?

а) є;

б) певної програми не має, але є деякі накреслення;

в) ніякої програми нема.

13. Чи властива вам звичка доводити свої справи до кінця?

а) так;

б) не всі справи доводжу до кінця;

в) дуже зрідка доводжу до кінця.

14. Чи плануєте ви свій вільний час (особливо на неділю, в канікули) чи дієте, як вдається?

а) найчастіше планую;

б) планую іноді;

в) практично ніколи не планую.

15. Чи вмієте ви стримувати свої почуття?

а) в основному вмію;

б) інколи не стримуюся;

в) як правило, не стримуюся.

16. Чи вмієте ви серйозно та відповідально виконувати завдання, яке самі вважаєте важливим?

а) як правило, вмію;

б) не завжди вмію;

в) не вмію.

17. Чи намагаєтеся ви визначити для себе серйозну життєву мету вибір професії, оволодіння важливими трудовими навичками?

а) так;

б) намагаюся, але тільки час від часу;

в) не намагаюся.

18. Якщо маєте якусь серйозну мету, чи робите щось для її здійснення?

а) роблю;

б) роблю дуже мало;

в) нічого не роблю.

Підрахуйте, скільки разів ваша відповідь дорівнювала варіантам а, б, в. Сума отриманих балів характеризує вираженість вольових рис характеру. При цьому а) – 2 бали; б) – 1 бал: в) – 0 балів.

Якщо набрано понад 30 балів, то рівень розвитку вольових якостей дуже високий; 25-30 – середній; 10-20 – низький; менше 10 – вольові якості не дістали розвитку.

Знання індивідуальних особливостей необхідне не тільки для того, щоб враховувати їх під час вибору професій, а й для вироблення рівноцінного їм індивідуального стилю діяльності.

Підсумовуючи дослідження, слід відмітити, що в 4 класі рівень розвитку вольових якостей такий:

- високий – 8 учнів;

- середній – 5 учнів;

- низький – 7 учнів;

- вольові якості не дістали розвитку – 2 учні.

Суперечливі судження вольових якостей проявляються тому, що молодші школярі ще слабо орієнтуються в моральних поняттях, їм бракує витримки, цілеспрямованості.

Молодші школярі не мають певного досвіду боротьби за досягнення мети, подолання труднощів і перешкод. Діти ще не вміють обдумувати свої рішення, вони часто залежать від конкретних ситуацій.

Вчитель постійно повинен приділяти увагу формуванню вольових якостей у молодших школярів, використовуючи життєві ситуації самих дітей.

2.4 Результати спостережень вольових якостей у хлопчиків і дівчаток 1 – 3 класів

Побудова сучасної системи освіти на засадах гуманно-особистісного підходу вимагає дослідження низки проблем, серед яких вагоме місце належить проблемі волі і її розвитку. У практиці педагогічної діяльності, вивчаючи волю, здебільшого розглядають підлітковий, ранній юнацький період, бо саме в них є актуальними вирішення проблеми самовдосконалення, самовиховання. Однак для розуміння природи вольових явищ, їх генезис, прогнозування у розвитку постає необхідність їх досліджень на більш ранніх стадіях розвитку, зокрема у молодшому шкільному віці. Потреба всебічного вивчення волі на цьому віковому етапі посилюється тим, що більшість психічних процесів та основних новоутворень цього періоду тісно пов’язані саме з вольовим розвитком особистості, насамперед вольовими якостями, які певною мірою проявляються у вольовому комплексі. Таких якостей у науковій літературі нараховується 14. Метою нашого дослідження було визначити загальні закономірності прояву вольових якостей у молодших школярів та дослідити їх генезис у 1 – 3 кл.

Отримали такі дані:

а) 1 клас є періодом переважної схожості вольових якостей у хлопчиків і дівчаток;

б) у 2 класі зростає інтенсивність їх (якостей) прояву, крім того, виразніше (порівняно з попереднім класом) простежується диференціація за статевою належністю;

в) у 3 класі у дітей обох статей більшість якостей вольового комплексу за динамікою проявів наближається до показників 1 класу Помітніші зрушення у розвитку вольових якостей наприкінці молодшого шкільного віку відбувається у дівчаток. Вважаємо зазначену тенденцію основною причиною наявності у дорослих стійкої ілюзії про відсутність суттєвих зрушень у вольовій сфері молодших школярів.

Хлопчики:

1. Проведений класифікаційний аналіз комплексу вольових якостей показав, що складові комплексу, знаходячись у тісному поєднанні, мають свою неординарність, специфіку в динаміці взаємозв’язку. Характерно, що форми класифікаційних моделей у 1 – 3 кл. подібні між собою, тільки відбувається перехід з рівня на рівень змістових компонентів, що підтверджує зроблений на основі кореляційного аналізу висновок про наявність стійкої ілюзії у дорослих про незначні зміни в розвитку волі у молодшому шкільному віці, а з другого боку, є показником динамічних зв’язків між вольовими якостями, показником того, як за зовнішньою формою незначних змін розгортаються тіньові значущі зрушення у становленні вольової сфери дитячої особистості.

2. Найбільш схожими в комплексі вольових якостей, такими, що важко піддаються виокремленню, є наполегливість і відповідальність (1 кл.), цілеспрямованість і самостійність (2 кл.), ініціативність і відповідальність (3 кл.). Типовою якістю, яка фактично „захована” в комплексі, постає відповідальність, яку лише в 3 кл. можна побачити через призму ініціативності.

3. Дисциплінованість, яка традиційно є предметом уваги педагогів, у 1 кл. пізнається через старанність, у 2 кл. — через незалежність, а в 3 кл. різко виокремлюється на фоні ініціативності, відповідальності, наполегливості, старанності, цілеспрямованості, активності, для яких постає ієрархом. Таким чином, спостерігається перехід дисциплінованості на роль провідної якості лише у 3 кл. Ми бачимо складний процес вольового становлення, тому ця якість закономірно має суперечливу психологічну природу.

4. У кінці 3 кл. простежується значуща роль тріад „організованість – витримка – старанність” або „організованість – самостійність – незалежність” та дисциплінованість, тобто в будь-якому випадку організованість тут є тим елементом, який визначає наступне вольове становлення особистості.

5. Стабільне скупчення абсолютної кількості вольових якостей за найбільшими ступенями схожості свідчить про схожу зовнішню картину вольового становлення в учнів 1 – 3 кл., чим і зумовлена проблема вивчення особливостей волі, крім того, це доказ того, з якої причини вольові якості комплексу важко піддаються диференціації, причому найскладніше диференціювати тріаду „відповідальність – старанність – цілеспрямованість”, а найлегше – організованість та рішучість.

6. Автономними в розвитку:

у 1-класників є самостійність, організованість, витримка;

у 2-класників – наполегливість, рішучість, активність;

у 3-класників – організованість, рішучість, сміливість.

7. Розвиток волі у хлопчиків розгортається за трьома схожими лініями, напрямок яких визначається якостями-орієнтирами:

а) самостійність (1 кл.) – наполегливість (2 кл.) – організованість (3 кл.);

б) стриманість (1 кл.) – рішучість (2 кл.) – рішучість (3 кл.);

в) витримка (1 кл.) – активність (2 кл.) – сміливість (3 кл.).

Відповідно у кожному класі провідні ядра матимуть такий вигляд:

1 кл. – „самостійність – стриманість – витримка”,

2 кл. – „наполегливість – рішучість – активність”,

3 кл. – „організованість – рішучість – сміливість”.

8. Основні детермінанти вольового розвитку:

1 кл. – наполегливість, відповідальність;

2 кл. – цілеспрямованість, самостійність;

3 кл. – ініціативність, відповідальність.

Результати класифікаційного аналізу комплексу вольових якостей у дівчаток показують, що його складові, знаходячись у тісному взаємозв’язку, мають власну специфіку у побудові класифікаційних дерев, чого немає у хлопчиків. Насамперед, це відмінність класифікаційної моделі 3 кл. на фоні інших. З іншого боку, є подібність класифікаційних моделей 1 – 2 класів. Основні закономірності такі:

1. Найважче піддається виокремленню ініціативність. Знаходячись в основі комплексу, вона визначає перебіг його наступного розвитку, є його фундаментом. Ця якість періодично складає нові пари, що є свідченням її значимості.

2. Вольові якості комплексу скупчені за найбільшими рівнями схожості, що є доказом того, чому вольові якості важко піддаються диференціації, причому найскладніше диференціювати пари „цілеспрямованість – ініціативність” (1 кл.), „ініціативність – самостійність” (2 кл.), „ініціативність – старанність” (3 кл.).

3. Автономними у розвитку 1-класників є дисциплінованість, витримка, активність, у 2-класників – цілеспрямованість, наполегливість, стриманість, у 3-класників – незалежність, витримка, наполегливість .

4. Розвиток волі у дівчаток розгортається за трьома основними сюжетними лініями:

а) дисциплінованість (1 кл.) – цілеспрямованість (2 кл.) – незалежність (3 кл.);

б) витримка (1 кл.) – наполегливість (2 кл.) – витримка (3 кл.);

в) активність (1 кл.) – стриманість (2 кл.) – наполегливість (3 кл.).

Відповідно в кожному класі провідні тріади мають такий вигляд: 1 кл. – цілеспрямованість, ініціативність, 2 кл. – ініціативність, самостійність, 3 кл. – „незалежність – витримка – наполегливість”.

5. Основні детермінанти вольового розвитку: 1 кл. – цілеспрямованість, ініціативність, 2 кл. – ініціативність, самостійність, 3 кл. – ініціативність, старанність.

Таким чином, групування вольових якостей хлопчиків і дівчаток за рівнем схожості свідчить, що основна частина складових вольових комплексів у обох статей тісно взаємопов’язана і важко піддається диференціації, а, отже, вивченню. Наявні відмінності в процесі розвитку волі спричиняються принаймні двома чинниками:

1) у дівчаток взаємоперехід складових комплексу динамічний;