Дидактична гра як метод навчання математики в початкових класах (стр. 11 из 13)
В контрольному класі засвоєння знань з математики відбувалось таким методом: розв’язати якнайбільше прикладів і задач, таким чином виконавши великий обсяг завдань, учні добре оволодіють навчальним матеріалом.
У ході третього етапу експерименту ми провели підсумкову контрольну роботу в експериментальному та контрольному класах. Перше, друге і третє завдання стосувалось суто програмового матеріалу, а четверте – не виходило за межі програми, але мало певні ускладнення у формулюванні.
Наведемо тексти цієї роботи і результати їх виконання.
Завдання 1. Розв’язати приклади:
33 + 47 2 * 7 16 : 2 + 17 61 – 25
55 – 38 12 : 2 3 * (16 – 8 ) 13 + 58
Завдання 2. Розв’язати задачу:
Токар виготовив 10 деталей, а його учень виготовив 6 деталей. Всі деталі склали у дві коробки порівну. Скільки деталей в одній коробці?
Завдання 3. Порівняти і поставити потрібний знак:
16 : 2…12 48 + 10…58 27… 3 * 7
Додаткове завдання. Розв’язати задачу:
У коваля було 34 підкови. За день він мав підкувати 9 коней, кожного на 4 ноги. Скільки підків не вистачило ковалю?
Завдання контрольної роботи в першому і другому варіантах були подібніими, тому ми навели зміст завдань одного варіанту.
Результати виконання цих завдань узагальнені в таблицях 3 і 4.
Таблиця 3.
Виконання підсумкових контрольних завдань в експериментальному і контрольному класах
| Правильно розв’язали ( у %) | |||
| Класи | 1-е завдання | 2-е завдання | 3-є завдання |
| 2 експер. | 89 | 86 | 85 |
| 2 контр. | 74 | 71 | 73 |
Таблиця 4. Виконання додаткового завдання в експериментальному і контрольному класах
| Правильно розв’язали ( у %) | |
| Класи | Додаткове завдання |
| 2 експер. | 68 |
| 2 контр. | 48 |
Порівняння результатів контрольної роботи свідчить про те, що в експериментальному класі рівень знань, умінь і навичок з математики в учнів значно вищий, ніж у контрольному. Це можна пояснити тим, що принцип, яким ми керувались в експериментальному класі: «Навчання – задоволення! Граючись – навчайся; навчайся, граючись» справді є ефективним.
У нижче наведених діаграмах порівнюються результати виконання програмових і додаткових завдань в експериментальному і контрольному класах на початку і в кінці експерименту (діаграми 1, 2).
Діаграма 1. 2 А клас (експериментальний клас)
| Правильно виконали (у %) |
| Правильно виконали (у %) |  |
| № завдання |
Аналізуючи одержані результати експериментального дослідження можна зробити висновок, що дидактична гра – це ефективний метод навчання математики молодших школярів.
Ігри та ігрові ситуації допомагають учням у навчанні, організовують їх, розвивають, розширюють їхні пізнавальні можливості, виховують. Цілком природно, що саме у грі слід шукати приховані можливості для успішного засвоєння учнями математичних понять, вироблення необхідних умінь і навичок.
Висновки
Мета сучасної освіти полягає не стільки в передачі конкретної інформації знань, скільки в сприянні саморозвитку дітей, підготовці їх до майбутнього самостійного життя, активної участі в праці, реалізації своїх можливостей. Для цього кожна дитина повинна отримати якісну освіту. Здобуття знань, умінь і навичок починається ще із дошкільного періоду, проте у молодшому шкільному віці закладається та основа, від якої залежить подальше успішне навчання.
Вивчення математики у початковій школі розвиває уяву, спостережливість, образне й логічне мислення, формуються також особисті якості дитини: зібраність, організованість, здатність швидко і правильно приймати рішення, відстоювати свою думку.
Формування учня самостійною, ініціативною, вдумливою особистістю може бути успішним, якщо потурбуватися про це з першого проведеного уроку. Ефективне засвоєння знань передбачає таку організацію пізнавальної діяльності учнів, за якої навчальний матеріал стає предметом активних розумових і практичний дій кожної дитини. Тому для цього необхідно на уроках використовувати відповідні методи навчання..
Проблема дипломної роботи полягала у дослідженні ефективного впливу методу дидактичної гри на процес навчання математики молодших школярів.
У процесі вивчення даної проблеми розв’язувались завдання, які були поставлені відповідно до мети і гіпотези нашого дослідження:
1. Шляхом аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури ми побачили, що проблему використання дидактичних ігор у навчальному процесі досліджували такі філософи, психологи і педагоги, як Я.А. Коменський, Ж-Ж.Руссо, І.Кант, Ж.Піаже, К.Ушинський, А.Макаренко, В.Сухомлинський, А.Сікорський, П.Блонський, Л.Виготський, О.Леонтьєв, Д.Ельконін та інші. Також з’ясували, що дидактичні ігри відповідають природним потребам молодших школярів, оскільки поєднують у собі елементи навчання, прикладної, репродуктивної та творчої діяльності, що дає змогу розвивати емоційну сферу дитини, її пізнавальні інтереси, інтелектуальні та духовні потреби, а вміле використання ігор підвищує навчальну активність учнів, інтенсивність мислення, пам’яті, уваги та уяви.
2. Дидактичні ігри або ігрові ситуації під час вивчення математики в початкових класах можна використовувати на будь-якому етапі уроку. Завдяки ігровому методу до систематичної розумової праці вдається залучити всіх учнів (навіть пасивних), дати їм змогу відчути успіх, повірити в свої сили.
Проте завжди потрібно пам’ятати, що будь-яка дидактична гра ефективною буде лише за певних умов: якщо у ній поєднано два елементи – пізнавальний та ігровий; якщо вирішує певне конкретне завдання, яке під силу її учасникам; дидактичні ігри повинні утворювати систему, яка передбачає їх певну послідовність і поступове ускладнення.
Формами ігрової діяльності учнів на уроці математики можуть бути ігри-вправи, ігри-драматизації, сюжетно-рольові ігри та ігри-конструювання.
3. Для того, щоб дидактична гра ефективно впливала на навчальну діяльність учнів, необхідно дотримуватись відповідних методичних вимог: - ігри мають відповідати навчальній програмі; - ігрові завдання повинні бути не надто легкими, але й не дуже складними; - добирати ігри відповідно до вікових особливостей учнів; - використовувати різноманітні ігри; - до гри залучати всіх учнів класу; - підсумок гри має бути чітким і справедливим.
4. Проведення експериментального дослідження показало, що дидактична гра має ефективний вплив на засвоєння учнями навчального матеріалу з математики. На початку дослідження рівень знань учнів в експериментальному і контрольному класах становив приблизно однаковий відсоток (72%). Проте в експериментальному класі після тривалого використання в навчальному процесі дидактичної гри, знання учнів покращились на 17 %. В контрольному класі проводились традиційні уроки, тому тут рівень навченості зріс лише на 2-3%.
З цього ми зробили висновок, що навчальний матеріал з математики, викладений із використанням ігрових ситуацій, з наступним проведенням практичної роботи чи бесіди (у формі дидактичної гри, або з використанням окремих її елементів) дають набагато кращі результати, ніж традиційна форма викладення матеріалу.
Використовувати дидактичні ігри у навчальному процесі радимо усім педагогам, тому що метою такої гри є ніщо інше, як допомогти малим школярам навчитись планувати свою роботу; організовано працювати; учитись запитувати і відповідати; пізнавати не лише себе, але й інших; аналізуючи, знаходити головне; правильно доводити свою думку; доповнювати, продовжувати, завершувати; учитись порівнювати; іти від причини до наслідку; навчитись контролювати й оцінювати.
Як засвідчує практика, така організація здобуття знань дає змогу максимально активізувати навчально-пізнавальну діяльність учнів на уроках математики і водночас сприяє не тільки підвищенню якості навчання, а й забезпеченню емоційного благополуччя та психологічного комфорту кожній дитині вже з перших днів навчання у школі.
Зазначимо також, що в процесі проведення уроків математики з елементами гри реалізуються ідеї співдружності, змагання, самоуправління, виховання відповідальності кожного за результати своєї праці, а основне – формується мотивація навчальної діяльності й інтерес дітей до математики.
Список використаних джерел
1. Андруховець П. Ігрова педагогіка // Завуч. – 2004. – № 1 (187). - С. 6-16.
2. Ващенко Г. Загальні методи навчання: Підручник для педагогів. – К.:, 1997. – С. 366 – 380.
3. Галкін С. Гра – Шлях до впевненості // Шкільний світ. – 2004. – № 47 (217). – С. 4 – 6.
4. Галкін С. Організація ігрової діяльності на уроці // Завуч. – 2004. – № 30 (216). – С. 9 – 12.
5. Герасимчук Н.М., Головна Г.А., Сухіна Л.А. Математичний ярмарок // Початкова школа. – 1994. – №1. – С.16.
6. Губанова О.В., Левкина И.С. Использование игровых приемов на уроках // Начальная школа. – 1997. – №6.