Засобами формування учнів пізнавального інтересу до вивчення біології можуть бути:
цікаве викладання навчального матеріалу;
застосування нестандартних методів і форм навчання;
створення під час навчання проблемних ситуацій, які потребують самостійних, творчих і активних дій, та залучення учнів до їх розв'язання;
вироблення мотивації учіння та майбутньої професійної діяльності;
особистість учителя (його небайдуже ставлення до учнів і свого предмета).
Навчальний матеріал шкільного курсу біології найкраще засвоюється за активної діяльності учнів. В активізації навчання, розвитку імовірності та ініціативності учнів педагоги вбачають реальний ШЛЯХ підвищення ефективності навчального процесу.
Головними умовами активної діяльності учнів на навчальних заняттях із біології можуть бути:
/ утворення ділової атмосфери, мобілізація уваги;
/ розуміння учнями мети навчального заняття, почуття відповідальності за свої дії;
/ різноманітність навчальної діяльності, чергування різних видів роботи;
/ усвідомлення практичного значення набутих знань;
/ систематичний контроль за виконанням завдань;
/ своєчасна й тактовна допомога окремим учням;
/ виховання впевненості у своїх можливостях успішно вчитися.
Мобілізуючи активність школярів, слід ураховувати їхні вікові особливості.
Принцип міцності засвоєння знань. Знання можна вважати міцними в разі свідомого й ґрунтовного засвоєння найголовніших фактів, понять, ідей, законів, глибокого розуміння істотних ознак і сторін предметів та явищ, зв'язків і відношень між ними та всередині них. Добре засвоєні знання — це не лише ті, що закарбувалися в пам'яті, а передусім ті, котрі стали інструментом розумової діяльності.
Цей принцип вимагає повного циклу навчально-пізнавальних дій учнів: первинного сприймання й осмислення навчального матеріалу, його наступного глибокого осмислення, запам'ятовування, застосування засвоєних знань на практиці, а також їх повторення й систематизації.
Реалізація принципу міцності засвоєння знань передбачає:
тісний зв'язок із принципами наочності, доступності, систематичності й практичної спрямованості навчання;
повторення навчального матеріалу за розділами й структурними змістовими частинами;
запам'ятовування нового навчального матеріалу в поєднанні з пройденим;
організацію розумової діяльності учнів на основі вивченого матеріалу (зіставлення, узагальнення, систематизація, застосування набутих знань у різноманітних ситуаціях);
групування матеріалу для його систематизації;
використання різноманітних вправ і методик, форм і підходів, самостійної роботи як засобу творчого застосування знань;
роботу над технікою запам'ятовування (організація повторення різними способами з наголошенням на головному на всіх етапах засвоєння біологічних знань);
систематичний контроль за результатами навчання (з об'єктивною оцінкою роботи учнів, що впливає на міцність набутих знань).
Принцип індивідуального підходу до учнів. Під індивідуальним підходом розуміють таку організацію навчального процесу, за якої ви бір способів, прийомів і темпів навчання зумовлюється індивідуальна ми відмінностями учнів.
Процес навчання біології має відбуватися в чіткій послідовності з \Рахуванням рівня розумового розвитку дітей, їхніх знань та вмінь, практичної самостійності, інтересів, вольового розвитку працездатності. Для цього вчителю важливо вивчити індивідуальні особливості учнів, пов'язані з їхнім фізичним і психічним розвитком: ідоров'я, темперамент, увага, пам'ять, інтереси тощо. На цій основі забезпечуватися диференційований підхід до конкретних учнів (визначення змісту та обсягу навчального матеріалу та ін.).
Основна мета диференціації — створити сприятливі умови для всебічного розвитку кожного учня з урахуванням його задатків і можливостей.
Основні положення цього принципу: 9 всебічне знання індивідуально-психічних особливостей учнів і врахування їх під час організації колективної та індивідуальної навчально-пізнавальної діяльності;
В оптимальне поєднання колективних та індивідуальних форм і методів навчально-пізнавальної роботи суб'єктів учіння;
широке застосування диференційованих та індивідуальних навчальних завдань;
надання переваги активним методам навчання;
широке використання прийомів взаємонавчання, взаємодопомоги учнів, надання допомоги відмінниками тим, хто відстає;
і педагогічний аналіз результатів навчання з наступним коригуванням.
Принцип емоційності навчання реалізується через логічне, образне викладання матеріалу, наведення цікавих прикладів, використання наочності й технічних засобів навчання, привабливий зовнішній вигляд учителя, його позитивне ставлення до учнів.
Цей принцип об'єктивно випливає з положення про єдність мисленні й почуттів і зумовлюється обов'язковими емоційними переживаними дитини в процесі пізнання нею світу. Позитивні за своїм змістом Переживання вчителя та учнів сприяють підвищенню ефективності навчання біології. Негативні емоції, навпаки, гальмують навчальну діяльність.
Серед багатьох позитивних інтелектуальних почуттів найголовнішим є інтерес до біологічних знань. Успішність навчання зумовлюеться також почуттям упевненості школярів у власних силах і в правильності своїх знань, умінь, навичок. На уроках педагогові необхідно постійно наголошувати на пріоритеті людських цінностей.
Є певні правила реалізації принципу емоційності навчання:
готуючися до уроку, продумайте засоби й прийоми формування позитивних емоцій учнів;
заходьте до класу з усмішкою; оберіть демократичний стиль спілкування;
постійно виявляйте повагу та інтерес до учнів;
не вдавайтеся на уроці до крику, брутальності в спілкуванні з учнями;
умійте жартувати, підтримувати здоровий гумор учнів;
не дорікайте учням за їхні помилки в навчанні й поведінці; оцінюйте вчинки, дії, а не особистість;
використовуйте на уроках музику, поезію;
вселяйте учням віру у власні сили, можливості досягнення успіхів у навчанні.
Принцип розвивального й виховного характеру навчання спрямований на всебічний розвиток особистості й індивідуальності учня. Необхідність дотримання його диктується сучасними концепціями навчання, що орієнтують навчальний процес на потенційні можливості людини та на всебічний їх розвиток. Особлива увага приділяється співробітництву учасників цього процесу та гуманізму й демократизму їхніх взаємовідносин. Саме ці вимоги висувають особистісно орієнтоване навчання та педагогіка співробітництва.
Розглядуваний принцип безпосередньо випливає з єдності навчання, виховання та розвитку, що є однією з основних внутрішніх закономірностей навчального процесу.
Реалізації принципу розвивального й виховного навчання, насамперед, сприяють яскрава особистість учителя, його гуманність і добре ставлення до учнів, захопленість своїм предметом, загальна ерудиція, високий інтелектуальний рівень. Усе це в комплексі допомагає формувати інтерес учнів до біології як навчального предмета. В різних навчальних ситуаціях, залежно від змісту матеріалу, відбувається екологічне, етичне, естетичне, гігієнічне, фізичне, патріотичне виховання.
Принцип гуманізації та гуманітаризації навчання. Термін "туманим" (лат. Іішпапиз — людяний) означає: ставлення до людини як найвищої цінності, захист права особистості на свободу, щастя, всебічний розвиток і прояв своїх здібностей. У широкому розумінні туманим — це прагнення до людяності.
Гуманізація національної системи освіти полягає в утвердженні особистості учня як найвищої соціальної цінності, в найповнішому відкритті її здібностей та задоволенні різноманітних освітніх потреб, та забезпеченні пріоритетності загальнолюдських і громадянських цінностей, гармонії стосунків учня й довкілля на основі засвоєння широких гуманітарних знань, сприфші його самоактуалізації в умовах професійної діяльності.
Процес гуманізації навчання тісно пов'язаний із гуманітаризацією національної системи освіти, яка зумовлена не тільки новим її баченням, а й певними аспектами розвитку сучасного світу в цілому, покликана формувати в учнів цілісну картину світу, духовність, культуру особистості. Основні напрями гуманізації та гуманітаризації освіти ви-шачені в Концепції національного виховання.
Принцип демократизації в навчанні визначається змінами, що відбуваються в суспільному житті України, а також у системі освіти розвинених країн.
Особистісний підхід у навчанні передбачає обов'язковість демократичних взаємин між педагогом та учнем. Тільки за таких умов можна формувати в молоді свідому громадянську позицію, готовність до соціальної творчості, участі в демократичному суспільному управлінні, відповідальність за долю Батьківщини та світу.
Демократизація суспільного життя в Україні детермінує демократизацію освітньої сфери, яка, своєю чергою, безпосередньо позитивно ІПЛИває на зміст і процедуру педагогічного процесу. Демократизація Нівчального процесу передбачає оновлення змісту освіти, її наповненим загальнолюдськими цінностями, перебудову процесуальної сторони навчально-пізнавальної діяльності учнів, яка має бути спрямована на встановлення суб'єкт-суб'єктних взаємин між педагогами й учнями.
Демократизація процесу навчання означає:
і звернення до людини, тобто до особистості учня як суб'єкта учіння;
• повагу до особистості учня як саморегульованої, саморозвиткової і а самодіяльної системи;
співробітництво педагогів та учнів як суб'єктів учіння, за якого учні є повноправними учасниками навчального процесу;
розкріпачення особистості учня, розвиток внутрішньої свободи й почуття власної гідності;