Смекни!
smekni.com

Вивчення байок в початковій школі (стр. 7 из 13)

Отже Державний стандарт початкової освіти не визначає перелік творів для вивчення на уроках читання в початковій школі, але сам зміст державного стандарту дав змогу методистам визначити перелік байок, які ввійшли у читанки для початкової школи.

У початковій школі байки вивчаються, починаючи з 2-го класу. У читанці для другого класу зустрічаємо наступні байки " Коник-стрибунець.", "Чиж та Голуб"

У читанку і для третього класу входять байки " Вовк і Кіт", " Лебідь, Щука та Рак". Автором цих байок є Л. Глібов.

В читанці для четвертого класу кількість байок збільшується . В цьому посібнику маємо байки Езопа "Двоє приятелів і ведмідь", Л. Глібова "Зозуля й Півень", І. Крилова "Зозуля й Півень", а також байку Олени Пчілки " Котова наука".

Отже, ми маємо досить стислий перелік байок, які повинні бути розглянуті на уроках читання в початковій школі, що вимагає особливо досконалої роботи для вивчення цього жанру на уроках читання в початковій школі.

Враховуючи художній жанр, вікові індивідуальні особливості сприймання його учнями певного віку, вчитель має вибрати ті види роботи над текстом, які б допомогли зрозуміти прочитане, уявити, засвоїти предмети і явища, картини в тому порядку й повноті, як прагнув того автор, подивитися на речі його очима, мислити його думками, переживати разом з ним, тобто дати дитині змогу виявити власний емоційно-естетичний відгук на зображене, не захоплювати поза текстовими асоціативними нашаруваннями, які можуть призвести до розладу авторської образно-емоційної структури.

Різноманітна тематика текстів у "Читанках" подана творами різних жанрів: оповіданнями, віршами, казками, байками, нарисами, легендами, переказами, малими фольклорними формами. А тому в учнів треба виробити уміння працювати з тестами творів різних жанрів, творчо сприймати їх, а також виховувати в молодших школярів художній смак, естетичне почуття, утверджувати основи моральності і громадянськості, творчого ставлення до слова.

Обґрунтування необхідності використання байок в процесі навчання дане в роботах великих російських педагогів К. Д. Ушинського и Л. Н. Толстого і є в наші дні методичною основою їх використання.

Систематична робота над сенсом байок, використовуючи різні способи їх аналізу, дозволяє розвивати мислення учнів, виховувати етичні якості в кожній дитині, розвивати і збагачувати мову.

Різні навчальні посібники приділяють увагу питанню вивчення байок на уроках читання і російської мови, але різною мірою.

Найповніше матеріали для роботи над формуванням етичних якостей особи на матеріалі байок представлений в підручниках по читанню (автори Р. В. Голованова, В. Р. Горецкий, Л. Ф. Кліманова), по російській мові (автор Т. Р. Рамзаєва) - традиційного курсу навчання. У підручниках читання даної програми передбачені спеціальні уроки по даній темі з подальшим відробітком матеріалу в ході виконання різних завдань до текстів.

У підручниках по читанню варіативної програми "Початкова школа сьогодні і завтра" (автор Л. А. Ефросиніна), по російській мові (автори А. О. Евдокимова, С. В. Іванова та інші) байки і приказки представлені в достатньому об'ємі. І хоча структура підручників за цією програмою значно відрізняється від традиційної, питанню вивчення байок, вживанню їх в розмовній мові, етичному вихованню учнів приділена велика увага.

Провідним напрямом в роботі над байками на уроках читання і по традиційній, і по варіативної програмах є робота над сенсом, тобто сприйняттям узагальнено - метафоричного образу, в них ув'язненого, і конкретизація його на основі того, що є у школярів життєвого і читацького досвіду.

Ця робота повинна будуватися з урахуванням вікових особливостей дітей, з поступовим нарощуванням трудності завдань і частки самостійності в їх рішенні.

Використання різноманітних прийомів в роботі над байками, дозволяє зробити цю роботу цікавою і найбільш ефективною для формування етичних якостей кожної дитини.


Розділ 2. Методологічні підходи до вивчення байок в початковій школі

2.1 Педагогічні умови, методи роботи над українською байкою в початковій школі

Методика роботи в школі над байкою обумовлена її специфікою як виду художнього твору. У літературознавстві байка визначається як алегорична розповідь повчального характеру. Таким чином, виділяються такі істотні ознаки байки, як наявність моралі (моралі) і алегорії (іносказання). У байках часто дійовими особами є тварини, але ця ознака не виступає як обов'язкова (персонажами байки можуть бути і люди). Також не обов'язковою для байки є віршована форма.

Для підготовки учнів до сприйняття і розуміння тексту використовуємо прийом "формування установки на смисловий зміст". Суть прийому полягає в поступовій підготовці учнів до сприйняття сенсу тексту за рахунок попереднього ознайомлення школярів з аналогічними по сенсу текстами. Наприклад, учні краще розуміють сенс прислів'я, якщо перед цим обговорити з ними сенс аналогічних прислів'їв.

Успішній роботі над байкою допоможуть властивому цьому жанру картинність описів, влучність виражень, образні характеристики персонажів.

Як і казка, байка захоплює мальовничим зображенням діючих осіб, зокрема тварин, птахів, риб. У дітей особливе відношення до них: вони їх люблять у житті, а тому з інтересом слухають розповіді про їх. Цією закоханістю в птахів, звірушек, учитель повинен скористатися: перед роботою над байкою розповісти про якусь звірушку, згадати, які звички птахів і тварин відомі дітям. Ціль таких бесід - відповідно настроїти дітей на слухання тексту.

У роботі над байкою методика рекомендує дотримуватися певних вимог.

Особливості байки як жанру:

- байка - твір художньої літератури, це - алегорична розповідь навчального характеру;

- персонажі байок - тварини, птаха, риби; діючими особами можуть бути люди й предмети;

- байка складається із двох частин: зображення подій або розповіді про їх і наставляння (мораль).

Етапи, роботи над байками в початковій школі такі:

а) вибіркове читання (якими словами байкар говорить про те, що хотіли зробити Лебідь, Щука й Рак? Прочитайте слова, які передають стурбованість. Знайдіть частину, у якій мова йде про те, чому в них нічого не вийшло);

б) відповіді на питання (Чому Лебідь, Щука й Рак, не можуть зрушити віз? у яких випадках ми говоримо "та тільки й віз дотепер там"?);

в) установлення головної думки твору (Чому Лебідь, Щука й Рак, не змогли зрушити віз? Прочитайте останні два рядки й подумайте: чи можемо ми сказати, хто з них винуватий? Чи трапляється таке серед людей? Яка ж мораль?).

У висновку вчитель загострює увагу дітей на тому, що саме засуджується в байці (безладдя) і до чого призиває байкар (до дружби, дружби).

Щоб не порушити під час читання байки специфіки її як жанру, слід, по-перше, не забувати, що байка — це так званий вільний вірш, тобто з різною кількістю стоп віршованих рядках і астрофічною будовою, І вимагає [дотримування в кінці кожного віршованого рядка відповідних пауз; по-друге, основний тон виконання повинен бути природний, переконливий і не сумний, оскільки зображення в байці подається у формі розповіді з наявністю розгорнутого діалога. Крім нього, байці властиві ще елементи комізму. Отже, читець повинен виступати перед слухачами як співбесідник, який емоційно розповідає їм про "цікавий повчальний випадок, з якого вони повинні взяти той чи інший урок практичної моралі", по-третє, обов'язково враховувати мову автора і мову алегоричних образів.

Доцільно почати роботу учнів над текстом з читання про себе із завданням поділити байку на три частини. Учні ділять текст на частини, обгрунтовують ділення і тим самим уточнюють для себе композицію байки, розвиток дії.

— Який момент ви вважаєте початком описаного випадку, тобто зав'язкою дії? Прочитайте.

— Коли дія досягла найвищого моменту свого розвитку? Доведіть текстом.

— Прочитайте розв'язку дії.

— Що ж є основним стрижнем в розвитку дії? (Влеслива мова Лисиці, від якої у Ворони закрутилася голова.)

— Доведіть, що лестощі Лисиці все більше і більше зростали, а Ворона все більше і більше піддавалася влесливій похвалі.

— Чому Лисиця так хвалить Ворону?

— Як автор підкреслив, що насправді Ворона не така? Прочитайте строчки і виділіть слова, найяскравіше передавальні це невідповідність.— Який ви уявили собі Лисицю, читаючи цю байку?

— У чому виявилася майстерність І. А. Крилова в окресленні Лисиці? (Передав не тільки зміст її похвальних мов, але і інтонацію її голосу, її рухи...)

— Яка Ворона? (Дурна, довірлива, любить лестощі...)

— Чому Лисиці вдалося обдурити Ворону? (Ворона любили лестощі.) Лисиця уміла лестити.

— Яка основна думка байки? (Того, хто любить лестощі, легко обдурити лестощами.)

— Кого засуджує І. А. Крилов в своїй байці? (І того, хто лестить, і того, хто любить лестощі.)

— Прочитайте перші чотири строчки байки.

— Як розумієте сенс першої строчки "Вже скільки разів твердили миру..."? (Багато раз повторювали людям одне і те ж.)

— Заміните іншими словами лестощі мерзотна. (Незаслужена похвала огидна.)

— Але тільки все не про запас. А як можна сказати інакше? (Все не на користь.)

— Що означають слова: І в серці лестивець завжди відшукає куточок? (Влеслива людина зуміє привернути іншого на свою сторону.)

— Передайте сенс перших чотирьох рядків своїми словами.

— А зараз порівняєте, як про це ж сказав автор байки. (Думка виражена чітко, образно. По-перше чотирьох строчках автор виразив найголовніше.)

— Прочитаємо всю байку в особах.

— Якщо ви зустрінете людей, які лестять, тобто незаслужено хвалять кого-небудь, ради своєї особистої вигоди, кого з персонажів байки вони вам нагадають?