Смекни!
smekni.com

Методика ознайомлення дітей молодшого дошкільного віку з величиною предметів (стр. 6 из 6)

У середній групі дітей навчають порівнювати плоскі предмети за довжиною і шириною одночасно (стрічки рівної довжини, але різної ширини і т. п.).

Велика увага приділяється розвитку окоміру. Дітям дають завдання знайти з чотирьох-п'яти предметів рівний за своїми розмірами зразком чи більшого, меншого розміру (знайди такої ж довжини, знайди довше, коротше і т. д.). Щоб здійснити всі завдання, передбачені програмою середньої групи, треба провести не менше 10-12 занять. Знання та вміння, отримані на таких заняттях, необхідно систематично закріплювати і застосовувати в інших видах діяльності: порівнювати розміри різних частин рослин, підбирати смужки потрібних розмірів для ремонту книг, малювати, ліпити предмети відповідних розмірів, спостерігати, як змінюються розміри будинку, що будується, і т . д.

Далі слід перейти до формування уявлень про тривимірності предметів. З цією метою визначаються довжина, ширина, висота у предметів, які займають щодо постійне положення в просторі (наприклад, предмети меблів), а потім і в інших предметів (деталей будівельного матеріалу, конструктивних виробів і т. п.). Виділення і визначення трьох вимірів проводять при порівнянні предметів різного обсягу. В результаті діти приходять до висновку, що більшими чи меншими предмети називаються в залежності від розміру всіх трьох вимірів [7, 34].

У старшій і підготовчій групах триває вирішення завдання впорядкування предметів по довжині, ширині, висоті і об'єму в цілому. Тепер кількість упорядковує в ряд предметів збільшується до 10, а різниця їх розмірів ще більше зменшується (від 3 до 1 см). Ускладнення завдань полягає в тому, що одні й ті ж предмети розміщуються в ряд то по одній, то іншій ознаці (наприклад, палички спочатку розкладаються по довжині, а потім по товщині). Інше ускладнення полягає в тому, що вказаний вихователем предмет в ряду порівнюється не тільки з сусіднім, а й з усіма попередніми йому чи наступними. У результаті цього дитині стає зрозумілим, що кожен елемент у ряді менше (більше), ніж всі попередні, і більше (менше), ніж всі наступні. Так відбувається усвідомлення не тільки відносності розміру, але і транзитивності відносин між впорядкованими елементами (якщо а>b і b> с, то а> с).

Висновок

Методика формування елементарних математичних уявлень у системі педагогічних наук покликана надати допомогу в математиці - одного з найважливіших навчальних предметів у школі, сприяти вихованню всебічно розвиненої особистості. Виділившись з дошкільної педагогіки, методика формування елементарних математичних уявлень стала самостійною науковою та навчальною областю. Предметом її дослідження є вивчення основних закономірностей процесу формування елементарних математичних уявлень у дошкільників в умовах суспільного виховання. Коло завдань, що вирішуються методикою, досить великий:

- наукове обгрунтування програмних вимог до рівня розвитку кількісних, просторових, тимчасових і інших математичних уявлень дітей у кожній віковій групі;

- визначення змісту матеріалу для підготовки дитини в дитячому саду до засвоєння математики в школі;

- вдосконалення матеріалу з формування математичних уявлень у програмі дитячого саду;

- розробка та впровадження в практику ефективних дидактичних засобів, методів і різноманітних форм і організація процесу розвитку елементарних математичних уявлень;

- реалізація наступності у формуванні основних математичних уявлень в дитячому садку і відповідних понять у школі:

- розробка змісту підготовки висококваліфікованих кадрів, здатних здійснювати педагогічну та методичну роботу з формування і розвитку математичних уявлень у дітей в усіх ланках системи дошкільного виховання;

- розробка на науковій основі методичних рекомендацій батькам щодо розвитку математичних уявлень у дітей в умовах сім'ї.

Теоретичну базу методики формування елементарних математичних уявлень у дошкільників складають не лише загальні, принципові, вихідні положення філософії, педагогіки, психології, математики та інших наук. Як система педагогічних знань вона має і свою власну теорію, і свої джерела. До останніх відносяться:

- наукові дослідження та публікації, в яких відображені основні результати наукових пошуків (статті, монографії, збірники наукових праць і т.д.);

- програмно-інструктивні документи ("Програма виховання і навчання в дитячому садку", методичні вказівки і т.д.);

- методична література (статті в спеціалізованих журналах, наприклад, в "Дошкільне виховання", посібники для вихователів дитячого саду і батьків, збірники ігор і вправи, методичні рекомендації тощо);

- передовий колективний та індивідуальний педагогічний досвід з формування елементарних математичних уявлень у дітей в дитячому садку і сім'ї, досвід та ідеї педагогів-новаторів.

Методика формування елементарних математичних уявлень у дітей постійно розвивається, вдосконалюється і збагачується результатами наукових досліджень і передового педагогічного досвіду. В даний час завдяки зусиллям вчених і практиків створено, успішно функціонує і вдосконалюється науково-обгрунтована методична система з розвитку математичних уявлень у дітей. Її основні елементи - мета, зміст, методи, засоби і форми організації роботи - найтіснішим чином пов'язані між собою і взаємообумовлюють один одного. Провідним і визначальним серед них є мета, так як вона веде до виконання соціального замовлення суспільства дитячим садом, готуючи дітей до вивчення основ наук (у тому числі і математики) в школі.


Список використаних джерел

1. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні // Дошкільне виховання. - 1999. - № 1.

2. Програма "Дитина". Орієнтовний зміст виховання і навчання дітей 3-7 років у дитячих закладах. - К., 1993.

3. Програма "Зернятко". Програма розвитку, навчання дитини раннього віку / За редакцією О.Л. Кононко. - К: Кобза, 2004.

4. Кононенко П. П., Кононенко Т. П. Концепційні основи програми національно-державницького виховання. - К.: НДІУ, 2007.

5. Анісіна М. О. Сенсорне виховування школярів у процесі образотворчої діяльності // Педагогіка та психологія. - Х., 1998.

6. Артемова Л. В. Вчися граючись: Навколишній світ у дидактичних іграх дошкільнят. - К. : Томіріс, 1995.

7. Барбашова І.А. Сучасні підходи до сенсорного виховання молодших школярів // Зб. наукових праць. - Бердянськ, 2008. - №1: Педагогічні науки.

8. Грицюк Л.А., Каратаєва М.І. Планування навчально-виховної роботи у I-й молодшій групі за програмою "Зернятко". - Мандрівець, 2007.

9. Дичковская И.Н., Пониманская Т.И. Воспитание для жизни: образовательная система М.Монтессори. - М., 1996.

10. Дорошенко З. П. Сенсомоторний розвиток дитини раннього дошкільного віку: теорія і практика. Пріоритетні напрями роботи дошкільної ланки освіти на 2006-2007 навчальний рік: методичний аспект. Випуск шостий / За науковою редакцією К.Л. Крутій. - Запоріжжя: ТОВ "ЛІПС" ЛТД, 2007.

11. Малікова Ю.В. Сенсорне виховання в сучасній теорії і практиці дошкільної освіти // Наук. вісн. - Одеса, 2005.

12. Маліновська Н.В. Проблеми сенсорного розвитку і виховання дітей у педагогічній спадщині С.Ф. Русової // Наук. записки. - Рівне, 2003.

13. Олійник Л. Умови оптимізації сенсорного виховання в ранньому віці // Вересень. - 2005.

14. Поніманська Т.І. Дошкільна педагогіка: Навч. посібник. - К.: Академвидав, 2006.

15. Русова С.Ф. Вибрані педагогічні твори. - К. : Освіта, 1996.

16. Трикоз С.В. Теоретичні засади сенсорного розвитку дошкільників // Гуманізація навчально-виховного процесу. - Слов'янськ, 2000.

17. Фомина Л.В. Сенсорное развитие: Программа для детей в возрасте (4) 5-6 лет. - М. : Творческий Центр "Сфера", 2001.