Смекни!
smekni.com

Вивчення макраме на уроках трудового навчання в 4 класі (стр. 5 из 7)

Мал. 24

Тому довжина ниток основи повинна відповідати довжині готового виробу плюс 12 см (щоб у кінці роботи оформити край готового виробу китицями).

У ході плетіння вертикальними вузлами легко подовжувати робочу нитку, якщо вона закінчилася, а також легко замінювати ниткою іншого кольору. Робимо це так: від кінця нової робочої нитки відкладаємо, наприклад, відрізок довжиною 5 см, згинаємо його, утворюючи петлю. Прикріплюємо її на нитку основи, перед якою закінчилася попередня робоча нитка. Короткий кінець переводимо на виворітний бік, а довгим продовжуємо плести вертикальні вузли.


ІІ. Розділ. Підвищення ефективності уроків трудового навчання в 4-му класі з розділу „ Макраме”.

2.1 Методика проведення власного дослідження.

Враховуючи усе вищесказане, можна стверджувати, що трудова творчість є фундаментом, першоосновою у трудовій діяльності дітей, бо вчить їх працювати разом.

Таким чином поступово у дітей вироблялась певна система роботи, що полягала в оптимальному поєднанні різних форм спільної праці дітей . Однією з основних її форм стала праця в гуртках та об”єднаннях з трудового навчання, спрямованість діяльності яких була на скріплення сім’ї. Учні з великим інтересом стали займатися в гуртках в’язання, макраме, кулінарії, маючи на увазі перспективу підготовки до сімейного життя, прагнення володіти багатьма видами різної праці для ведення домашнього господарства.

Причому до таких видів праці залучались не лише дівчатка, а й хлопчики, які спочатку тяжіли до суто ”чоловічих” справ, а потім більша частина їх втягнулась саме до таких гуртків, де можна було поруч з дівчатами позмагатися у вправності.

Пропонуємо методику організації роботи гуртка в мікрорайоні Пнівської загальноосвітньої школи Надвірнянського району, ініціатором якого стала вчитель трудового навчання Г.К. Семенюк.Поштовхом для його організації стало бажання Галини Костянтинівни запропонувати ученицям створювати затишок у домі.

Робота гуртка будувалась на тому, щоб:

- діти могли збиратися на заняття періодично, у вільний для всіх час;

- наставником і помічником в організації трудової діяльності був організатор гуртка;

- робота будувалась на принципах добровільності, врахування інтересів дітей.

Практика роботи гуртка переконувала, що це, звичайно, не виробниче формування, але гурток ставав передусім колом спілкування у спільній праці.

2.2 Перевірка ефективності проведених за розробленою методикою уроків трудового навчання

Уроки розроблено вчителем школи № 6 м. Жовті Води Шихалієвою Ларисою Вікторівною.

Урок 1 (1 год.)

Тема: Макраме.

Історія виникнення та розвитку.

Обладнання, інструменти та матеріали.

Правила безпечної роботи. Кріплення вузлів на основу.

Мета заняття:

Навчальна:

Допомогти учням цілісно уявити проект вивчення нової теми, організуватидіяльність учнів по вивченню та первинному закріпленню історичних фактіввиникнення та розвитку макраме, знань про прилади, інструменти таматеріали, що використовуються для роботи в цій техніці, правил безпечноїроботи.

Розвиваюча:

Сприяти розвитку умінь здійснювати самоконтроль, самокорекцію учбової діяльності, уміння вірного вибору матеріалів та технік для виконання власного творчого задуму, естетичного смаку.

Виховна:

Сприяти вихованню наполегливості та цілеспрямованості, посидючості тавміння доводити почату справу до кінця.

Інструменти, матеріали та обладнання:

- мультимедійний проектор;

- проекти учнів та вчителя;

- мотузки, нитки, шпагати, шнури, дроти, що застосовуються в макраме;

- подушки, шпильки, ножиці;

- сантиметрова стрічка;

Види діяльності: пізнавальна, практична.

Міжпредметні зв'язки: історія, образотворче мистецтво.

Тип уроку: комбінований.

Хід заняття

1.Організаційний момент.

1.1. Привітання.

Вчитель: Добрий день! Рада вас бачити. Сьогодні у нас дуже цікавий урок. Хочу побажати нам усім успіху.

1.2. Перевірка присутніх у класі.

1.3.Перевірка готовності учнів до уроку.

1.4. Організація уваги.

2.Актуалізація опорних знань.

Вчитель: Ми з вами працюємо уже четвертий рік. А давайте пригадаємо якими видами діяльності ми займалися протягом цього часу?

- Ми шили, тобто виготовляли за допомогою голки та нитки різні вироби із тканини

- Ми вишивали, тобто за допомогою голки з ниткою неначе б то розмальовували тканину різноманітними візерунками в різних техніках.

- Ми в'язали гачком та спицями, тобто перетворювали клубок з ниток у вироби з різноманітними візерунками.

- А ще ми креслили, моделювали, розкроювали, клеїли.

3. Мотивація навчальної діяльності.

Вчитель: Так, ви вже вмієте і шити, і в'язати, і вишивати, і кроїти, і креслити, і моделювати. Але світ декоративно-ужиткового мистецтва такий багатомірний, що всі ці види робіт тільки маленька його частинка. А щоб розширити ваші знання я хочу познайомити вас ще з одним видом декоративно-ужиткового мистецтва - макраме.

4.Повідомлення теми, мети уроку.

Вчитель: Тема нашого уроку: «Макраме. Історія виникнення та розвитку. Обладнання, інструменти та матеріали. Правила безпечної роботи.» Сьогодні ми з вами заглибимося в історію виникнення та розвитку макраме, познайомимося з приладами, інструментами, матеріалами. Навчимося кріпити нитки до основи.

5.Пояснення нового матеріалу.

Вчитель: Що ж таке макраме? Макраме - це вузликове плетіння. Вузли ми з вами вміємо зав'язувати з раннього дитинства і робимо це майже механічно.

Питання до дітей: Давайте пригадаємо, де без вузлів не обійтись?

Відповідь дітей:

- ми зав'язуємо бантики;

- зав'язуємо шнурки на взутті;

- зав'язуємо шапочку та шарфик;

- зав'язуємо вузол на краватці.

Вчитель: А ще існують професії де неможливо обійтися без вузлів. Це і рибалки, і чоботарі, і моряки, і пожежники. А від правильності зав'язаного вузла хірургом залежить життя людини.

Історія вузликового плетіння налічує тисячоліття. Цікаво, що і зараз живуть деякі види людиноподібних мавп, які при будівлі свого житла в кронах дерев зав'язують ліани вузлами.

В далекій давнині людина навчилася виготовляти мотузки з рослин, вовни та сухожилля тварин. За їх допомогою первісна людина полювала, займалась рибальством, будувала собі житло. Мотузкою людина прив'язувала камінь до палиці, і, в залежності від каменю, отримувала чи то сокиру, чи то молоток. Мотузкою вона прив'язувала до дерева приручених тварин, зв'язувала пліт.

Виходячи з усього сказаного можна зробити висновок, що вузол був для людини рятівним засобом існування. Я думаю, що вам буде цікаво подивитися якими були перші вузли, послухати про історію розвитку вузликового плетіння. (На екрані з'являється перший слайд, де зображені безвузликова та перекручена сітка, «свайний» та «перуанський» вузол.).

Учитель коментує:

З самого початку плетіння людина робила примітивні безвузликові сітки з рослинних волокон, смужок шкіри та шерсті тварин. Потім вона помітила, що коли не тільки перекидати нитки, а ще їх і перекручувати між собою, то сітка буде мати більш міцну форму. В скандинавських музеях зберігаються залишки стародавніх скручених сіток, виготовлених із липового лика.

На зміну безвузликовим сіткам приходять вузлові, їх плели жителі Океанії. Вони виготовляли сітки на основі «свайного» та «перуанського» вузлів, адже вузлик зберігає форму краще ніж просте перекручування ниток. (На екрані з'являється наступний слайд де зображені «ткацький» та «рифовий» вузол, а також фрагмент вузликового письма - кіпу.).

Вчитель:

З появою шовкової нитки знову виникла проблема збереження форми сітки, і тоді на зміну слизьким вузлам прийшли «рифовий» та «ткацький». Сітки на основі таких вузлів плели рибалки Скандинавії ще 5 тисяч років тому.

Археологи при розкопках неодноразово знаходили стародавні колісниці з упряжкою і, навіть, парусні кораблі з оснасткою, де на мотузках та пасках збереглися по декілька десятків різноманітних вузлів. Якщо спочатку вузли зав'язували по необхідності, то пізніше на їхній основі розвинулося декоративне плетіння. Існує цікава розповідь про ще одну дуже важливу роль яку відіграли вузли в історії людства. За допомогою вузлів запам'ятовувалася та передавалася інформація. В стародавній історії інків вузли застосовувалися не тільки для будівництва висячих мостів із волокон рослин магуей, але використовувалися замість писемності. Першим виявленим наукою видом запису в стародавньому Перу було вузликове письмо - кіпу. Форма, розмір, розташування та колір вузлів, а також їхнє розміщення мали велике значення. Подібне було знайдено і у північноамериканських індіанців. Стародавні китайці користувалися вузлом як пам'яткою. Та і сьогодні люди зав'язують вузлик «на пам'ять».

В XVстолітті макраме узнали в Європі. Та мистецтвом плетіння володіло мало майстрів. Вони створювали дійсно казкові вироби: штори, чохли для музичних інструментів, мереживо із золотих та срібних ниток. Такі вироби дуже високо цінилися, та багато майстрів живопису зображали їх на своїх картинах. У Сандро Ботічеллі в картині «Поклоніння волхвам» на одному із персонажів головний убір виконаний в техніці макраме. А в його картині «Мадонна з немовлям» одяг ангелів прикрашений елементами, виконаними в техніці макраме. Іспанський художник Ніколо дель Аббате в картині «Жіночий портрет» прикрасив модель плетеною шапочкою та ланцюжком.