Конструктивно-проектувальна функція діяльності вчителя органічно пов’язана з орієнтаційно-прогностичною. Її суть у конструюванні та проектуванні змісту навчально-виховної роботи, в доборі способів організації діяльності учнів, які найповніше реалізують зміст і викликають захоплення учнів спільною діяльністю.
Організаторська функція діяльності педагога потребує умінь залучати учнів до різних видів діяльності й організовувати діяльність колективу.
Інформаційно-пояснювальна функція діяльності вчителя спричинена базуванням навчання і виховання на інформаційних процесах. Оволодіння знаннями, світоглядними і морально-етичними ідеями є найважливішою умовою розвитку і формування особистості учня. Ерудований учитель знає найновіші наукові ідеї і вміє доступно донести їх до учнів.
Комунікативно-стимуляційна функція педагогічної діяльності пов’язана з великим впливом, що його здійснює на учнів особистісна чарівність учителя, його моральна культура, вміння встановлювати і підтримувати доброзичливі відносини.
Аналітико-оцінна функція діяльності вчителя пов’язана з необхідністю аналізувати результат навчально-виховного процесу, виявляти в ньому позитивні сторони і недоліки, порівнювати досягнуті результати з поставленими цілями і завданнями, оцінювати ці результати, вносити необхідні корективи в педагогічний процес, вести пошуки шляхів його вдосконалення, ширше використовувати передовий педагогічний досвід.
Дослідно-творча функція педагогічної діяльності має два рівні. Суть першого полягає в творчому застосуванні відомих педагогічних і методичних ідей у конкретних умовах навчання і виховання. Другий рівень пов’язаний з осмисленням і творчим розвитком того нового, що виходить за межі відомої теорії, певною мірою збагачуючи її [19, 132 с.].
Натомість, як зазначають В. Сластьонін, Л. Спірін і А. Щербаков, зазначені функції притаманні всім видам людської діяльності. Через це, поряд з ними специфічними для професійно-педагогічної діяльності вчителя є такі, як інформаційна, виховно-розвивальна, орієнтаційна, мобілізаційна і дослідницька [28, 88].
Як було зазначено вище, престиж педагогічної праці являє собою значущість тих чи інших об’єктів та явищ, як результат співвідносної оцінки членів суспільства відповідно до прийнятих норм та цінностей, в нашому випадку це значущість саме педагогічної праці. Говорячи про престиж останньої в нашій країні варто зазначити, що рівень достатньо низький, оскільки не подолано вплив негативних чинників, що спричиняють відплив висококваліфікованих педагогічних працівників до інших сфер. З кожним роком стає відчутнішою нестача вчителів, вихователів, майстрів виробничого навчання та інших педагогічних працівників. Професія вчителя втрачає престиж. Існує невідповідність між суспільною роллю і соціальним статусом педагога [32, 123].
Водночас система освіти ще позбавлена належної державної підтримки, зокрема у посиленні кадрового потенціалу та поліпшенні фінансування, і насамперед – оплати праці педагогічних працівників, приведенні її рівня у відповідність до вимог законодавства, а також у забезпеченні сучасними навчальними та інформаційними засобами, зміцненні матеріально-технічної бази навчальних закладів.
Проаналізувавши праці вчених теоретиків та практиків педагогіки, ми дійшли висновку, що основними функціями педагогічної праці є: діагностична; орієнтаційно-прогностична; конструктивно-проектувальна; організаторська; інформаційно-пояснювальна; комунікативно-стимуляційна; аналітико-оцінна; дослідницько-творча. Що стосується престижу педагогічної праці, то нажаль, нині в нашій країні престиж останньої має низький рівень, що пояснюється низкою факторів, які будуть розглянуті нижче.
2.3 Критерії ефективності педагогічної праці
Аналіз джерел з педагогіки, нажаль не дає відповіді на питання, які критерії допомагають визначити чи дійсно педагогічна праця є ефективною, лишень в роботах М.В. Мартинюка та Н.М. Марочко зосереджується увага на результативному та процесуальному критеріях:
- результативний;
- процесуальний.
У показниках першого представлені властивості і якості особистості, що формуються у школярів у результаті виховання.
Процесуальний критерій включає показники організації учнів, взаємодію школи, сім’ї, представників виробничих і громадських формувань у трудовому вихованню учнів під час залучення їх до різних видів діяльності.
Показники зорієнтовані на важливі сфери структури особистості: інтелектуальну, емоційну, діяльнісно-практичну.
Отже, розглянемо, які компоненти включає кожен з критеріїв:
І. Критерій результативності включає:
1) інтелектуальні компоненти структури особистості школяра:
а) усвідомлення основної ролі праці в житті і розвитку особистості;
б) прагнення до пізнання традицій свого краю і зв’язків з трудовими традиціями інших народів із загальнолюдським трудовим досвідом;
в) прагнення пізнати сутність і особливості людини-трудівника, творця матеріальних і духовних благ на прикладі кращих представників найближчого соціального оточення;
2) емоційні компоненти:
а) повага до оточуючих;
б) почутті відповідальності за свій вклад у навчально-виховну роботу;
в) емоційно-позитивне ставлення до участі в навчальному процесі;
3) діяльнісно-практичні компоненти:
а) участь в трудових справах;
б) прагнення успішно оволодіти уміннями і навичками трудової діяльності та навчальної роботи;
в) участь в самоуправлінні і організації трудової діяльності.
ІІ. Процесуальний критерій:
а) педагогічна готовність учасників виховної роботи до взаємодії в трудовому вихованню;
б) вміння визначити мету і завдання трудового виховання школярів і застосування ефективних засобів їх вирішення;
в) осмислення сутності трудового виховання школярів [21, 27].
Вище зазначені критерії дійсно заслуговують на увагу, однак на наш погляд їх варто дещо розширити, тобто розглянути на локальному та глобальному рівнях крізь призму вчителя та безпосередньо учня, тому ми створили певну систему, яка включає сукупність показників, які відносяться до того чи іншого критерію та свідчать про те чи дійсно педагогічна праця є ефективною.
У таблиці 2.1. зосереджено чотири групи показників, які належать до того чи іншого критерію та говорять про ефективність або ж неефективність педагогічної праці: процесуально-локальні; процесуально-глобальні; результативно-локальні і відповідно результативно-глобальні.
Таблиця 2.1 - Критерії ефективності педагогічної праці
| Локальний | Глобальний | ||
| вчитель | учень | вчитель/учень | |
| Процесуальний | 1) вміння/ невміння зацікавити учнів;2) компетентність (некомпетентність) вчителя;3) вміння (невміння) організувати урок (пару);4) підготовка (відсутність її) до уроків;5) вміння впроваджувати новітні технології в навчанні;6) наявність (відсутність досвіду). | 1) активна / пасивна участь у обговоренні питань на уроках (парах);2) здатність (нездатність до засвоєння нового матеріалу;3) здатність (нездатність до самоорганізації та саморозвитку;4) активна (пасивна) участь у позаурочній діяльності;5) здатність приймати інновації та використовувати їх в навчанні | 1) використання (невикористання) набутих знань у подальшому професійному, соціальному житті;2) вміння адаптуватися після виходу з школи (університету) у інших колективах;3) подальші досягнення в професійному житті (кар’єра). |
| Результативний | 1) оцінка;2) отримання листів пошани з вищих інстанцій;3) рівень премій за особливі досягнення;4) авторитет серед викладачів, учнів; | 1) самооцінка;2) отримання (не тримання) похвальних грамот;3) рівень стипендії (для студентів)4) авторитет серед ровесників. Викладачів;5) рейтинг у групі;6) отримання диплома з відзнакою | 1) економічні:- рівень ВВП, ВНП;- рівень інфляції;- рівень розвитку малого, середнього та великого бізнесу;- курс валюти на ринку.2) соціальні:- рівень безробіття;- рівень міграції населення;- рівень заробітної плати.3) політичні:- налаштована (організовано) робота в органах вищої влади;- своєчасне вирішення політичних питань;4) культурно-освітні:- рівень розвитку освіти, науки, техніки;- рівень моральних цінностей;- участь в конференціях міжнародного масштабу.5) імідж країни в очах інших держав-сусідів. |
На наш погляд, якщо на локальному рівні показники варто розглядати поокремо крізь призму вчитель/учень, то глобальний рівень, цього не вимагає, адже саме від того скільки зусиль та праці було вкладено на локальному рівні зі сторони вчителя та учня, залежить результативність показників на глобальному рівні (рівні країни). В результаті наскільки високі показники локального рівня, залежить успіх на глобальному рівні, а відтак визначається і імідж (престиж) педагогічної праці в очах держав сусідів, що є наслідком попередньо зазначених показників.
Висновки до другого розділу
Здійснивши аналіз наукових праць, під змістом педагогічної праці, варто розуміти взаємовідносини людей, результатом яких є сама людина, здатна для подальшого саморозвитку і життєтворчості. За своєю сутністю педагогічна праця представляє собою особливий вид соціальної діяльності, що втілюється в навчально-виховному процесі та передбачає формування і розвиток особистості, а також передачу від старших поколінь до молодших накопичених людством культури, досвіду, моральних цінностей тощо. Специфічними рисами цієї діяльності є те що суб’єктом є як педагог так і учень, який водночас виступає також об’єктом (предметом) педагогічної праці, оскільки навчально-виховний процес вважається продуктивним лише за умови поєднання елементів самовиховання і самонавчання учня.