Викладача слід уберегти від двох крайнощів при підготовці учбової дискусії: перша, коли експозиція не викликає жодної стимул-реакції для бесіди (не цікава), і друга, коли, навпаки, стимул-реакція надмірно сильна.
Дуже велике емоційне збудження учнів за відсутності у педагога належного досвіду в організації дискусії дає зворотний ефект — вона "замикає" мовний канал на іноземній мові, і що вчаться, не дивлячись на протести вчителя, переходять на рідну мову. Для повної характеристики стимул-реакції як невід'ємного елементу вправи слід додати, що він виникає не лише з первинної експозиції, але також з мовної реакції учнів, які дають різні точки зору з обговорюваної проблеми [22].
Направляючі питання. При підготовці учбової дискусії вчитель повинен продумати, разом з експозицією, також питання, за допомогою яких він має намір "розвернути" проблематику дискусії і дати їй потрібний напрям, тим самим підтримуючи мовну стимул-реакцію учнів. Так, експозиція, сформульована по темі "Зовнішність людини", може і не викликати належного відгуку в учнів. Проте низка вдало поставлених запитань вчителя, що деталізують її, може виявитися плідною і викликати живе обговорення. Наприклад [28]:
— Does man's appearance play any role in his life? Can а person's appearance be changed at will? Which makes а young person's looks better — sports, clothes or cosmetics? Does appearance depend on the person's mood? Has the general culture of man anything to do with his looks? Can we guess the person's profession (occupation) by his appearance?
Ключові слова. При проведенні учбової дискусії, особливо в менш підготовленому класі, може виявитися корисним уміло складений список ключових слів. Будучи лексичною "підказкою", такі слова полегшують таким, що вчиться оформляти свої думки на мові [28].
Мовна реакція. Мовна реакція в дискусії приймає різні форми. Це:
1) короткі репліки декілька що вчаться;
2) монологічні вислови різній тривалості;
3) монолог одного учня, що переривається окремими репліками і питаннями інших, і ін. У завдання педагога входить не лише "провокація" розмови, але і управління ним. Тут він виступає в ролі ведучого.
Відмінність складових частин учбової дискусії в значній мірі визначає її типологію. Проте деякі види цієї вправи можна виділити і по зовнішніх до її структури ознаках. Учбова дискусія може бути:
1) тематичною (тобто організовуваною у зв'язку з вивченням якої-небудь теми, наприклад, "Здоров'я") і нетематичною (тобто організовуваною незалежно від теми, тексту або іншого матеріалу, що вивчається зараз);
2) заздалегідь підготовленою і спонтанною;
3) чисто усною; з опорою на друкарський текст, або із застосуванням візуальних засобів (наприклад, ілюстрації, схеми, плани і так далі);
4) спеціально організовуваною, або роботи, що проводиться у поєднанні з іншими прийомами, наприклад, невеликий текст спочатку читають, переказують, ставлять до нього питання і лише потім в розвитку цих форм роботи, - організовується обговорення.
Підготовка до ведення дискусії і її організація на уроці. У плані підготовки що вчаться до ведення учбової дискусії були випробувані наступні прийоми роботи:
1) вибір один з контрастуючих підходів до проблеми;
2) вислови з приводу серії дискусійних питань.
Перший вигляд роботи був направлений на розвиток такої форми мовної реакції що вчаться, в якій виявляється критичність їх думки. На перших порах це були нескладні за структурою питання, що містять деяку альтернативу. Наприклад, учням були запропоновані наступні питання:
1) Which is better, to be highly enthusiastic about one subject or to pay equal attention to all of them?
2) Which is better, to know several foreign languages а little or one language, but well?
3) Where do you think is the weather better, in the north or in the south?
4) Which is more convenient, to borrow books from the public library or to have а library of one's own?
При цьому вчитель не вимагав від учнів розгорнутої відповіді з необходимой мотивуванням. Учні сприймали різні точки зору синтетично і їх критичність виявлялася нерозчленовано, у вигляді простої мовної реакції, наприклад:
- (I think it's better to know one language but well;
- I believe the first opinion is more convincing, etc.).
Що надалі вчиться були запропоновані більш сложние експозиції, що містять протилежні підходи до проблеме, наприклад:
- Which produces а greater impression, the theatrical performance or the film?
- Some people prefer the cinema as it can show many things which you cannot see at а theatre. Others prefer the theatre as the acting of live actors produces а stronger impression. What do you think?
Подальшим виглядом роботи є вислів (з більш менш розгорнутою аргументацією) з приводу цілої серії дискусійних питань, що задаються відразу. Велика складність цього вигляду роботи визначається тим, що що вчаться, як правило, позбавлені можливості використовувати мовний матеріал питань для побудови своїх відповідей. Тому в процесі випробування розробленого комплексу вправ виявлено, що, сприймаючи питання (що задаються все відразу), що вчаться запам'ятовують лише їх вміст, думку, а не вираження, не мовну оболонку. Наприклад:
- Чим слід керуватися при виборі професії?
- Чи може школяр усвідомлювати своє покликання?
- А як бути, якщо його не маєш?
- Можна полюбити професію в процесі роботи?
Пропонуючи таким, що вчиться подібного роду питання, викладач не лише стимулює їх бажання висловитися, але одночасно дає напрям їх думці. А то, що учні не можуть спиратися на мовну форму питань, вказує на реальність усвідомлення ними єства проблеми, на справжню спонтанність їх мовного акту. Зрозуміло, серія дискусійних питань не повинна виходити за межі мовних можливостей учнів. Останній вигляд роботи по суті вже є учбовою дискусією з експозицією, вираженою в полегшеній формі [28].
Експериментальний відробіток розробленого комплексу вправ для навчання мовної ввічливості. У якості експозиції було узято англійське прислів'я, яке учитель записував на дошці. Потім він звертався до класу [25]:
Teacher: I've written an English proverb on the blackboard. It reads, "He who knows how to work knows how to rest." Let us discuss it. Is this proverb always true? Are there any pupils who know well how to rest but know little how to work (to study)? Which in your opinion is more difficult, to learn how to work or to learn how to rest?
Pupil 1: I think the proverb is true, really, why not? I can say from my own experience that those people who work well they can rest well. They never sit idle, doing nothing. It's just difficult for them to do nothing. They go in for sports, travel, work in the garden ...
Pupil 2: I'm sorry for interrupting. You said, They work in the garden.' And we are talking about rest, aren't we?
Teacher: Oleg, please don't interrupt Vanya, you'll have your own say.
Pupil 2: Valentina Ivanovna, I am sorry.
Pupil 1: Well, I'm going to round up. To my mind, the proverb is true. Practically, I can't add anything. Thank you.
Pupi1 2: I do not agree with the English proverb. There are many people who can work well but who cannot spend their free time. They just don't know how or maybe they simply do not like to rest. I read somewhere (I don't remember whether in an article or in а book) that Academician Korolyov was so much carried away by his work that he didn't find time for rest, he did not like to rest, he had no hobby. And of course he worked very well. If what I said is true it ruins the English proverb.
Pupil 3: On the whole I agree with what Oleg said. There are different types of people. I (for one) know а pupil who is in our class and he can neither study nor rest. He just idles away his time. What would you say about that?
Pupil 4: May I say а few words? Well, as far as I can understand the English proverb which we are discussing, it says nothing about those who cannot work. It deals with those who know how to work. Anyhow I agree with Oleg and Volodya who believe the proverb is not always true. Many people know how to work well but they don't know how to rest well. To arrange а good rest is not so simple, it requires wish or some skill, for instance, playing chess or playing the guitar. People should be taught how to rest, I think. Young people are taught some profession, and they are taught very well, but sometimes nobody shows them how to rest.
Pupil 5: Still, I believe it's easier to learn to rest well than to work well.
Teacher: Thank you for your participation in the discussion. I'd like only to add that many of you don't see the other meaning of the English proverb that corresponds to the Russian saying: Кінчив справу — гуляй сміливо.
Вчитель резюмував хід дискусії, висловлював свою думку по окремих положеннях, коментував ті ідеї, які були недостатньо досліджені у виступах учнів.
У теж час слід уникати того, аби підведення підсумків бесіди перетворювалось в читання нотацій учням, що висловили неточні або навіть спірні думки. У цих випадках вчитель повинен тактовно поправити їх, бажано дружньо, з гумором, ні в якому разі не притушуючи в учнях бажання дискутувати.
Узагальнюючи все вище сказане можна зробити наступні виводи.
1. Розроблений комплекс дискутивних вправ, до складу якого входять учбові дискусія і коментування. Всі вправи показані в додатках.
2. Основні умови для організації учбових дискусій:
- розумові завдання повинні відповідати об'єму вільного володіння мовної форми;
- вміст дискусії не повинен виходити за межі понять і вистав, іншомовні відповідності яких відомі учневі;
- інвентар мовного матеріалу, повинен знаходитися на навиковом рівні;
- в учнів має бути відповідний досвід ведення дискусійних бесід на рідній мові.
3. При формуванні плану уроку вчитель повинен керуватися наступними видами експозиції:
- експозиція, що є викладом, як матеріалу, так і проблематики обговорення;
- експозиція з невираженою проблематикою;
- експозиція із заданою проблематикою, але невираженим матеріалом обговорення.
4. Організаційна форма дискусії може бути:
- тематичною;
- заздалегідь підготовленою і спонтанною;
- чисто усною; з опорою на друкарський текст, або із застосуванням візуальних засобів;
- спеціально організовуваною.
В ході справжньої роботи були досліджені основи навчання мовної ввічливості, а також розроблена концепція комплексу дискутивних вправ. Була зроблена спроба розкрити сучасні методи викладання англійської мови в середній загальноосвітній школі учням старших класів, з метою практичного вживання нового інтенсивного методу навчання іноземній мові, з тим, аби забезпечити оволодіння, в умовах жорсткого ліміту часу, англійською мовою як засобом спілкування і засобом пізнання, виробивши вміння і навики розуміння усної мови англійською мовою в нормальному (природному) або близькому до нормального темпу при практично необмеженій побутовій, суспільно-політичній і загальнонауковій тематиці.
В рамках теоретичної частини роботи розглянуті:
1) соціально-психологічні основи мовного ввічливості, як виду мовної діяльності: в результаті було з'ясовано, що мовний ввічливість спирається на вербальний мовний апарат в умовах освоєння що вчаться соціальних особливостей навколишнього їх світу минулого заломлення через психічне сприйняття інформаційного потоку їх життєвого досвіду;