При захищеному способі монтажу: електропровід розміщують у спеціальних електричних ізоляційних трубах, коробах. Вони захищають електропровід від механічних пошкоджень та виходу його з ладу.
Найпоширеніший спосіб монтажу квартирної електричної мережі - прихований. У цьому випадку електричні проводи монтуються у канавках, які потім заштукатурюють, а електричну арматуру, вимикачі, розетки кріплять на рівні поверхні стіни чи стелі у виготовлених для цього заглибленнях.
Треба також передбачити місця встановлення електричного лічильника, розеток, патронів. Під час прокладання електропроводки виникне необхідність виконання відгалужень від загальної проводки для підключення до електромережі розеток, патронів і вимикачів. Обов'язковою умовою при цьому є розміщення місць відгалужень у спеціальних розподільчих коробках та їх надійне кріплення і ретельне ізолювання проводів.
Необхідно також ураховувати, що вимикачі вмикаються між джерелом струму і споживачем послідовно, а розетки - паралельно.
3.1. Монтажна схема
З урахуванням зазначених особливостей та з метою контролю якості виконання робіт приступають до наступного етапу - розробки монтажної схеми. В електротехніці розрізняють монтажну і принципову електричні схеми.
На монтажній схемі (з урахуванням умовних позначень і масштабу) зображують у вигляді однопровідної лінії місця розміщення електричного лічильника, запобіжників, послідовність їх з'єднань, відстань між ними та місцями їх кріплення відносно конструктивних елементів стін, підлоги, стелі.
За монтажною схемою не можна здійснити аналіз та визначити особливості з'єднання окремих елементів в електричне коло. Для цього користуються принциповими електричними схемами, на яких у вигляді графічних умовних позначень зображується особливість з'єднань окремих елементів у електричне коло.
5.1. Правила безпечної роботи під час виконання електромонтажних робіт.
І. Загальні положення
1.1. До виконання електромонтажних робіт допускаються учні, які пройшли медичний огляд, відповідне навчання, отримали інструктаж на робочому місці, оволоділи безпечними прийомами праці та засвоїли вимоги даної інструкції.
1.2. Робоче місце організовується згідно з вимогами НОП.
Небезпечність у роботі
1. Ураження електричним струмом унаслідок доторкання до оголених проводів під час роботи з приладами під напругою.
2. Травмування під час роботи несправним інструментом.
II. Вимоги безпеки перед початком роботи
2.1. Одягніть спецодяг (фартух із нарукавниками або халат і головний убір: берет або косинку; при цьому ретельно підберіть волосся і заправте кінці косинки).
2.2. Розкладіть на робочому місці інструменти індивідуального користування згідно з вимогами НОП. Не тримайте на робочому місці нічого зайвого.
2.3. Перевірте стан інструментів. Ручки плоскогубців, гострозубців тощо повинні мати ізолююче покриття. Рукоятки викруток повинні бути з ізолюючого матеріалу. Користуйтесь інструментами тільки за призначенням.
2.4. Підготуйте матеріали і розкладіть їх на робочому місці так, щоб усе було на виду і не заважало працювати.
2.5. Підготуйте засоби індивідуального захисту: діелектричні рукавиці, килимок, калоші, окуляри.
III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
3.1. Складайте електричні схеми, виконуйте в них перемикання за відсутності напруги.
3.2. Схему складайте так, щоб проводи не перехрещувалися, не були натягнуті й не схрещувалися петельками.
3.3. Під час роботи поблизу електричних приладів і машин стежте, щоб руки, одяг, волосся не торкалися до обертових деталей та оголених проводів.
3.4. Складену схему вмикайте тільки після дозволу вчителя.
3.5. Не перевіряйте наявність напруги пальцями.
3.6. В усіх випадках виявлення пошкодження електропроводки, обладнання, вимірювальних приладів повідомте вчителя про це.
IV. Вимоги безпеки після закінчення роботи
4.1. Вимкніть схему (прилад) із мережі живлення.
4.2. Вимірювальні прилади, інструменти покладіть так, як вони були розміщені до роботи. Перевірте їх стан.
4.3. Приберіть на робочому місці відходи, пил і зайві деталі. Під час прибирання користуйтесь щіткою.
4.4. Приведіть себе і спецодяг у порядок, вимийте руки з милом.
4.5. Виходьте з майстерні лише після дзвінка і дозволу вчителя.
2. Первинне закріплення ( осмислення та встановлення об’єктивних зв’язків і залежностей в новому матеріалі):
1. Для чого призначений електричний запобіжник?
2. Який принцип роботи плавкого запобіжника?
3. Яке графічне зображення називають принциповою електричною схемою?
4. Що зазначається на принциповій електричній схемі?
Вступний інструктаж до практичної роботи учнів:
- пояснення і показ трудових прийомів та операцій, якими мають володіти учні, з обґрунтуванням кожної дії;
- ознайомлення з інструкційними картами;
- акцентування уваги на правила ТБ;
- закріплення та перевірка засвоєння учнями навчального матеріалу (відтворити показані прийоми, провести певні розрахунки, повторити технічні вимоги до якості роботи);
4. Поточний інструктаж:
4.1 Цільові обходи робочих місць учнів:
- перевірка організації робочого місця;
- перевірка правильності виконання трудових прийомів;
- перевірка правильності виконання трудових операції;
- перевірка вміння користуватися технічною документацією, інструментами;
- перевірка дотримування правил ТБ.
4.2 Індивідуальний інструктаж учнів.
4.3 Додатковий інструктаж при умові однакових помилок значною частиною учнів.
5. Практична робота. Складання принципової схеми освітлювальної мережі (Додаток А).
Обладнання: стенд із змонтованою електромонтажною схемою (або плакат), що містить електролічильник, електричні запобіжники, вимикач і розетку, настінний (або стельовий) електричний патрон, електричний дзвінок, штепсельну вилку.
Послідовність виконання роботи:
1. Ознайомся з особливостями електричної схеми, способами з'єднання електротехнічних пристроїв та електроарматури.
2. Використовуючи умовні графічні позначення елементів, накресли принципову електричну схему освітлювальної мережі.
ІV. Заключний інструктаж:
- аналіз виконуваних робіт;
- аналіз помилок, які найчастіше траплялися;
- аналіз порушень трудової дисципліни;
- аналіз виконання правил ТБ;
- мотивація оцінок;
- демонстрація найкращих робіт.
V. Повідомлення теми та мети наступного заняття.
VІ. Домашнє завдання: § 23
VІІ. Прибирання робочих місць, прибирання майстерні.
Розділ: Електротехнічні роботи
Тема заняття: Призначення електролічильника. Будова електричної лампи розжарювання.
Мета: ознайомити учнів з призначенням електролічильника, з будовою електричної лампи розжарювання; навчити проводити розрахунок вартості електроенергії; виховувати економне ставлення до використання електроенергії.
Обладнання, матеріали, інструменти: плакат, роздатковий матеріал, зразки
Хід заняття:
І.Організація класу.
ІІ. Вступний етап:
1. Актуалізація чуттєвого досвіду і опорних знань, та знань, які лежать в основі вміння.
1. Назви відому тобі необхідну умову горіння речовини?
2. Які пристрої називають джерелами, а які - споживачами електричної енергії?
3. До якого виду споживачів належать світильники?
2. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Виробництво електроенергії – це процес, пов’язаний з великими витратами. Тому споживачі електроенергії повинні платити за її використання. Для цього необхідно визначити кількість спожитої електроенергії. Які прилади для цього існують, як проводити ці розрахунки – саме це ми з’ясуємо на сьогоднішньому уроці.
3. Повідомлення теми, мети та завдань заняття.
ІІІ. Основна частина:
1. Вивчення нового матеріалу.
Призначення електролічильника
Лічи́льник електри́чної ене́ргії (електричний лічільник, електролічильник) — електричний вимірювальний прилад, що веде облік витраченої електричної енергії змінного або постійного струму. Одиниця вимірювання Ват-година та кратні (кіловат-година(кВт-год), мегават-година (МВт-год)).
Будова електричної лампи розжарювання.
Найпоширенішим споживачем електричної енергії, що використовується людиною, є електрична лампа розжарювання. Такими лампами освітлюють приміщення та вулиці, робочі місця й місця відпочинку, їх використовують в освітлювальних приладах автомобілів та електропотягів, літаках і космічних кораблях, у медичному і сільськогосподарському обладнанні, в інформаційній техніці тощо.
Залежно від призначення, електролампи розжарювання мають різну конструкцію та розміри (Додаток Б).
Звичайні освітлювальні електричні лампи широко використовують через їх простоту в експлуатації, низьку вартість та відсутність спеціальних пристроїв для ввімкнення їх в електричну мережу.
Основний недолік звичайних ламп – низька світловіддача. Тільки 2-3 % спожитої електроенергії витрачається на випромінювання світла, решта перетворюється на тепло. Нині сконструйовані досконаліші електричні лампи (ртутні, люмінесцентні, інші), які мають більшу світловіддачу, не випромінюють тепла і мають довший строк експлуатації.
Усі лампи розжарювання характеризуються робочими параметрами: робочою напругою, потужністю, габаритами, складом газової суміші, якою заповнена колба, та іншими. Основні з них, які необхідно враховувати при ввімкненні ламп в електромережу: робоча напруга і потужність. Ці параметри зазначено на колбі або цоколі лампи. Забороняється вмикати лампи в електромережу з іншимипараметрами, а також замінювати їх новими, якщо не вимкнений вимикач.
На довговічність ламп впливають удари, поштовхи, а також те, як довго вони перебувають у ввімкнутому стані. Строк служби звичайної електричної лампи в сухому приміщенні становить орієнтовно 1000 год.