« В лесу было прохладно. Я услышал, как кукует кукушка. А потом я увидел эту серую птичку. Она почему-то волновалась. Я удивился, почему она волнуется. Кукушка ответила, что она тоскует по детям, которых не умеет воспитывать и отдаёт другим птицам. Теперь удивился я». (Никита, 2-А)
« Я в лесу видела сосну. Она была высокая и старая. Я ей рассказала, как своей бабушке, что у меня всё хорошо. Мама так же заставляет есть. А сосна шумела и шумела. Она со мной соглашалась». (Наташа, 2-Б)
« На тропинке я увидел нежный ландыш. Я сказал ему – здравствуй. А он мне ответил – привет. А что ты пьешь? - спросил я. -Росу и дождевую воду,- ответил ландыш. – А я люблю компот». (Саша, 2- А).
« Я познакомилась с рыженьким грибочком. Он ответил, что его зовут Лисичка. Он рассказал, что скоро пойдёт дождь, и грибочки вырастут большими и вкусными. Тогда я смогу их съесть». (Маша, 2-Б).
4. Анкета.
Таблиця №11
Динаміка показників обізнаності в екологічній ситуації.
| Клас | Загроза для природи (%) | Обізнаність про „Червону книгу”(%) | ||||||||
| живої | Неживої | живої/неживої | Так | Ні | ||||||
| до | після | до | після | до | після | до | після | до | після | |
| Е | 38,4 | 7,7 | 53,8 | 11,5 | 7,7 | 80,8 | 57,6 | 100 | 42,3 | 0 |
| К | 42,3 | 30,8 | 46,1 | 50 | 11,5 | 19,2 | 50 | 65,4 | 50 | 34,6 |
Як видно з табличних даних, діти експериментального класу усвідомили, що загроза існує для всієї природи, а не виключно для живої і неживої (збільшення на 73,2%). Для контрольного класу збільшення становить 7,7%.
5.Психологічні дослідження мікроклімату в класному колективі
Таблиця №12
Динаміка показників міжособистісних відношень молодших школярів
| клас | задоволеність, % | конфліктність, % | згуртованість, % | |||
| До | Після | До | Після | До | Після | |
| 2-А (Е) | 19.2 | 80,7 | 76.9 | 15,4 | 30.7 | 65,4 |
| 2-Б (К) | 23 | 30,8 | 73 | 73 | 26.9 | 34,6 |
Дані з таблиці підтверджують наше припущення про те, що застосування екологічного проекту позитивно вплинуло на між особистісні відношення. Діти з більшим задоволенням стали ходити до школи, з інтересом вивчали шкільний курс. Атмосфера в класі стала більш приязною та дружньою. Кількість суперечок та непорозумінь між учнями значно зменшилась.
Рівень задоволеності в експериментальному класі виріс на 61,6% (для порівняння – в контрольному на 7,7%), згуртованість на 34,7% та 7,7% відповідно у експериментальному та контрольному класах; рівень конфліктності знизився на 61,5% в експериментальному, в контрольному залишився незмінним.
6. Рівні екологічної культури учнів.
Приводимо рівні екологічної культури молодших школярів у порівнянні до і після проведеного експерименту.
Таблиця №13
Динаміка показників рівня екологічної культури.
| Клас | кількість учнів | Рівні екологічної культури, % | |||||
| Високий | середній | Низький | |||||
| до | після | до | після | До | після | ||
| 2-А (Е) | 26 | 15.4 | 23 | 38.5 | 57,7 | 46.1 | 19,2 |
| 2-Б (К) | 26 | 19.2 | 19,2 | 42.3 | 50 | 38.5 | 30,8 |
Таким чином, в контрольному класі домінуючими залишилися низький та середній рівні екологічної культури.. В експериментальному класі результати покращилися: кількість учнів з високим рівнем збільшилась на 7,6%, з середнім – на 19,2%, а кількість учнів з низьким рівнем екологічної культури зменшилась на 26,9%.
Отже, зіставивши результати констатуючого та контрольного експериментів, ми можемо чітко прослідкувати те, що застосування проектної технології для формування бази подальшої екологічної культури є досить успішним методом, тобто залучення молодших школярів до екологічного проекту підвищує їхній інтерес до екологічної ситуації, вони більш стали цікавитись питаннями екологічної тематики, стали добре знати забруднювачі навколишнього середовища та місце людини в цьому процесі, стали активними на уроках в школі, намагались більше спілкуватись з товаришами. Все це позитивно вплинуло на загальну ерудицію та становлення класу як колективу.
Досвід, отриманий учнями, у взаємодії з природою та позитивні результати проведених методик дають змогу стверджувати, що наша екологічна робота перевела молодших школярів на більш високий рівень екологічної свідомості, сформувала морально-екологічні позиції особистості дитини, які при подальшій екологічній роботі допоможуть формувати екологічно культурну людину, яка буде робити все можливе для вирішення екологічних проблем.
ВИСНОВКИ
Самым непонятным в нашем мире является то, что он всё-таки понятен.
А. Энштейн.
На даному етапі розвитку суспільства науки про природу є провідними в науковому світосприйнятті.
Мета школи – передати наукові знання дитині та сформувати її науковий світогляд.
Вивчаючи природничий курс в початковій школі ( інтегрований курс „Я і Україна”, Довкілля) дитина отримує певні знання про навколишнє середовище, про необхідність дбайливого ставлення до рослин, тварин, збереження чистоти води, повітря, ґрунту. Треба створити атмосферу доброзичливості по відношенню до природи, щоб у дитини сформувалось світосприйняття, в якому маленька людина не є господарем всього довкілля, а є учасником його розвитку.
Сучасна шкільна програма включає в свій склад значну кількість понять екологічного характеру. Саме початкова школа починає формувати дбайливе відношення учнів до багатств природи та суспільства, навичок та усталених правил поведінки в природі; розкриваються доступні розумінню молодших школярів взаємозв’язки, які існують у природі; виділяється час на виховання гуманного відношення до живого, поняття „милосердя”, норм поведінки у природному середовищі, дотримання яких становить основу екологічної культури особистості.
Це, в свою чергу, дозволяє на ранньому етапі шкільної освіти почати формування у дітей цілісне уявлення про довкілля та місце людини в природі.
Учні дізнаються про реальні екологічні проблеми, до яких відносяться: захист неживої та живої природи від забруднення та винищення, збереження різноманітних та цілісних угрупувань, охорона природи як необхідна умова збереження життя людей.
Але зміст екологічного виховання реалізується у повній мірі лише за умови тісного зв’язку урочних та позаурочних форм навчання. Такий зв’язок забезпечує не лише отримання знань а й формування досвіду прийняття рішень та звичок поведінки.
Сама природа – це невичерпне джерело, з якого дитина отримує і знання, і враження. Зацікавленість до об’єктів неживої , а особливо живої природи, з’являється дуже рано. Діти бачать усе – працелюбну мурашину на лісовій стежці, рухливого жука на дзеркалі води, маленького павучка у зеленій та густій травиці. Увагу привертають також і сезонні зміни в природі, яскравість барв, різноманітність звуків та духмяностей.
Мета дорослих – якомога повніше та всебічно показати зв’язок людини та природи, підтримати щиросердну зацікавленість.
Одним з методів формування екологічної культури є метод екологічного проекту. Як показано вище, метод проекту є дієвим, бо його основними завданнями є:
· Навчити учнів здобувати знання самостійно, вміти застосовувати їх для розв’язання нових пізнавальних та практичних завдань;
· Набуття комунікативних навичок;
· Знайомство з різними точками зору на одну проблему;
· Вміння користуватись дослідницькими прийомами .
Проведені експериментальні дослідження дають змогу зробити наступні висновки:
1.Екологічний проект займає одне з чільних місць у вирішенні проблеми екологічного навчання та виховання молодших школярів.
2.Цілеспрямоване , методично правильне використання методу екологічного проекту сприяло:
- формуванню вміння у дітей правильно оцінювати результати взаємодії людини і природи;
- покращенню відношення до природи, розумінню необхідності допомагати природі, щоб зберегти її, її цілісність; готовність дітей допомагати природі зросла і в контрольному, і в експериментальному класах, але в останньому цей показник збільшився на 57,7%, що складає більше половини класу, в контрольному класі ця різниця становила 7,7%;
- підвищенню морального розвитку учнів експериментального класу порівняно з їхніми однолітками в контрольному класі; в експериментальному класі підвищилась вдоволеність шкільним життям на 61,6%, в контрольному – на 7,7%, почуття згуртованості зросло в експериментальному класі на 3,7%,в контрольному –на 7,7%, рівень конфліктності зменшився на 61,6% в експериментальному класі, в контрольному-залишився незмінним;
- підвищенню рівня сформованості екологічної культури. В контрольному класі домінуючим залишився низький та середній рівні, в експериментальному - високий та середній. В експериментальному класі кількість учнів з високим рівнем екологічної культури збільшився на 7,6%, з середнім - на 19,2%, а з низьким зменшився на 26,9% порівняно з показниками до експерименту. В контрольному класі ці показники значно нижчі.
Після аналізу результатів експерименту ми можемо стверджувати, що запропонована нами методика екологічного проекту активізує пізнавальну діяльність, сприяє як покращенню навчальних показників, так і підвищенню інтересу до навчання вцілому.