Смекни!
smekni.com

Особистісно-орієнтоване викладання зарубіжної літератури (стр. 2 из 3)

Варіанти шляхів реалізації методики особистісно орієнтованого навчання можуть бути різноманітними. Найголовніше, щоб вибір засобів навчальної діяльності здійснювався з урахуванням особистості учня, сприяв його самореалізації. Максимально активізувати внутрішні ресурси учнів можна як під час проведення репродуктивних або продуктивних типів роботи, так під час запровадження найновіших технологій навчання.

Важливе місце цей метод посідає серед інших методів, бо він сприяє активізації пізнавальної діяльності учнів, виховує інтерес до процесу навчання. Завдання пошуково-випереджального характеру розвивають критично-оцінювальне ставлення до проблеми, порушеної в творі, формують уявлення про літературу як вид мистецтва, а також сприяють вихованню самостійності, усвідомленому ставленні до життя. Серед пошуково-випереджальних завдань визначаю такі: біографічні; літературознавчі; історико-краєзнавчі; творчі; художні. Необхідну біографію письменника розповідають самі учні, які отримали випереджальне завдання.

Учні мають не просто вчити статтю підручника, а й опрацювати додаткову літературу, відвідати бібліотеки, можливо, скористатися іншими сучаснішими джерелами інформації (журнали, газети, Інтернет), обробити іх і вивести висновок. Використати на уроці вирази письменника, вирази інших видатних людей про нього, ілюстрації.

Подібні творчі завдання, самостійні відкриття не просто корисні, вони приносять учням радість самопізнання. Таку радість ми можемо їм дарувати ледь не на кожному уроці. Найкраще це вдається під час використання компаративного (порівняльного) аналізу.

Звичайно, в такому разі сам викладач мусить вільно володіти матеріалом передусім української та зарубіжної літератур, головне, не забути, що зіставляти можна твори, що належать до однієї художньої системи, до одного жанру й стилю.

Спираючись на висловлене, викладачі організовують пошукову роботу зіставляючи твори, які належать до одного жанру.

Завдання пошуково-випереджального характеру активізують пізнавальнуактивність учнів, є запорукою успішного навчання і розвитку природних розумових здібностей, тому що в основі пошуково-дослідницької роботи лежить також принцип самостійної роботи. Цей самий принцип покладено і в основу проблемного навчання як одного із способів організації дослідницької діяльності школярів.

Питання ролі проблемного навчання в розвитку мислення порушувалося багатьма вченими вітчизняної й зарубіжної педагогіки. Проблемна ситуація може виникати сама по собі і розв'язуватися вчителем, учнями чи спільними зусиллями вчителя й учнів. Сперечаючись, доводячи свою правоту, учні вчаться не тільки висловлювати свою думку, а й знаходити шляхом зіставлення різних поглядів на одну і ту ж проблему правильне рішення. Учні вчаться самостійно задовольняти власні естетичні потреби, цінувати прекрасне, використовувати його для формування себе як особистості. А для цього треба багато читати. Гете на схилі літ писав:„Добрі люди і не підозрюють, скільки треба праці і часу, щоб навчитися читати... Я сам на це витратив вісімнадцять років і все ж не можу сказати, що повністю досяг мети."

Головним у педагогічній роботі я вважаю естетичний розвиток учнів, у поєднанні з моральним, духовним вихованням. Особистісні чинники реалізації різних методів бачу в пробудженні в учня потреби перебувати у діалозі культур, усвідомлювати себе суб'єктами культури.

Завданням педагога вважаю - прищепити учням уміння самостійно орієнтуватись у цьому розмаїтті ідей, поглядів, думок; виховувати особистість, здатну сприймати, розуміти красу і будувати своє життя за її законами. Серед варіантів моїх уроків є такі: проблемне навчання; інсценування; робота в малих групах; анкетування; заочна подорож; комп’ютеризація навчання.

Вважаю, що тільки інтерактивні методи навчання сьогодні можуть вирішити проблему підвищення ефективності уроку літератури, виховання естетично-розвиненої особистості.

При викладанні літератури особливе місце займає внутрішній процес навчання. Що це означає ? Виходячи з власного досвіду, я переконуюсь, що дуже важливо, щоб учні пережили твір, а не просто прослухали як пасивні слухачі. Я спостерігаю, що часто учні емоційно не переживши твір, у своїх відповідях, під час самостійних письмових робіт, керуються лише його загальною ідеєю, не усвідомлюючи логіки образів і картин життя, змальованих автором. Інколи вони добросовісно прочитали твір, але не побачили, не відчули у ньому того, що прагнув утвердити письменник.

Я вважаю, що справжнє читання - це співпереживання, бо найтонші і найживотворніші корінці переживань – це почуття. А як цього досягти?

Звичайно, при допомозі інсценівки. Коли учні спостерігають за героями (дійовими особами), вони тоді яскраво уявляють прочитане. Вони переживають прочитане, в них нагромаджуються враження, емоції, симпатії, антипатії, спостереження. Це сприймання твору серцем. Весь цей чуттєвий, емоційний матеріал осмислюється, систематизується, узагальнюється під час подальшого вивчення (пізнання) твору. В методичних посібниках багато говориться про почуття, роздуми, сприймання, узагальнення.

Однак, рекомендовані способи і прийоми, якими можна досягти цих проявів духовного життя учнів, дуже бідні. Аналізуючи свої уроки, я прийшла до висновку, що там, де звучить інсценівка, твір залишається довше у пам'яті, ніж просто переказаний зміст твору.

Саме так я прийшла до думки про важливість інсценівки художнього твору.

Легше, звичайно, для мене працювати над складанням інсценівки за драматичним твором. Вибираю найважливіші думки і комбіную. Важче працювати з прозовим твором, бо потрібно окремі думки з монологів, діалогів складати в мову діалогу. Але ефект, на мою думку, заслуговує високої оцінки.

Готуючи інсценівки, я вивчаю вміння учнів читати за певними ролями твір, раджусь з учнями, хто зможе краще виконати роль. Потім призначаю виконавців, готуємо костюми, декорації. Вважаю, що інсценівки забезпечують умови длярозвитку сценічно-ігрової діяльності учнів. Велику увагу приділяю злагодженості дій виконавців, а також їх вмінню передати задум письменника.

Для інсценівки до роману Ф.М. Достоєвського «Злочин і кара» вибираємо ключові епізоди твору. Це вийшов діалог між Сонею Мармеладовою та Родіоном Раскольниковим, який розкриває суть теорії юнака про дві категорії людей..

При складанні інсценівки до оповідання А.П. Чехова ми зупинилися на основних роздумах головного героя Якова про життя і створили діалог Якова зі своєю дружиною Марфою.

Знайомлячись з п’єсою Б.Шоу «Пігмаліон» на консультаціях, вибрали за основу кульмінаційний момент, де головна героїня Еліза Дуліттл демонструє свої знання, культуру поведінки, манери, які отримала після занять у професора Хіггінса.

Підібрали костюми, зробили букет фіалок у корзинці, як один із символів п’єси.

Розглядаючи драму- феєрію М.Метерлінка "Синій птах", я відчула, що ефективно буде звучати діалог головних героїв твору, що виражає кульмінацію твору. Пошуки синього птаха дітьми Тільтіль і Мітіль не увінчалися успіхом. Проте, діти зрозуміли, що найбільше щастя –дарувати людям радість, добро, допомагати в скрутну хвилину. Саме цей уривок є найважливішим у творі.

Методрозробка мого відкритого уроку “Лірична сповідь про пошуки щастя в драмі М. Метерлінка “Синій птах”” з цією інсценівкою розмножена в Полтавській області в 2003 році.

Прекрасно звучить діалог з роману Ф.М.Достоєвського "Злочин і кара", між Родіоном Раскольниковим і Сонею Мармеладовою, який розкриває суть теоріїюнака про дві категорії людей. Захопившись ідеалом Наполеона, Родіон Раскольников вирішив перевірити себе, чи зможе він, як Наполеон, переступити через кров для блага народу чи ні. Врешті-решт, цей задум зазнав краху.

Учень, який читає, а точніше, дочитує твір, після ідейно-художнього аналізу його на уроці, добре запам'ятовує зміст і має ґрунтовні знання.

Продуктивними усними завданнями вважаю такі: характеристика головних героїв твору; бесіда; співбесіда; повідомлення про цікаві сторінки життя письменника; знайти цитати, у яких зосереджена головна думка твору; знайти епітети, порівняння для характеристики персонажів твору; розповідь окремих уривків напам'ять; розгадування кросвордів, вікторин.

На уроках зарубіжної літератури намагаюся знайти матеріал, який би свідчив про зв'язки письменника з Україною і відповідно складаю запитання:

1. Назвіть факти з життя А.Ахматової пов'язані з Україною?

2. Куди ведуть корені роду Достоєвських?

3. Які зв'язки Оноре де Бальзака з Україною?

4. Як пов'язане життя Б.Пастернака з Україною?

5. Що ви знаєте про походження В.Маяковського?

Такий матеріал викликає почуття гордості за нашу країну, наш народ.

А яке розмаїття має тема гармонії людини і природи! Так, наприклад, при вивченні поезії Ш.Бодлера "Відповідності" тему пов'язую з сьогоденням:

- Автор називає природу "храмом живим", а як ми відносимось до неї? (Учні наводять негативні факти). Підкреслюю, що треба серцем сприймати довколишню красу і оберігати її, дбати, щоб ніколи не змовкав хор травневого ранку, вічно шуміли над нами крислаті зелені дерева, ніжно цвіли квіти.

Широко використовую статті з місцевих газет, пов'язані з різними негативними фактами в житті людей. Так, наприклад, при вивченні роману Ф.М.Достоєвського "Злочин і кара" пропоную знайти в газетах статті про злочинні дії молодих людей та про їх покарання.

Крім того, учні приділяють багато уваги комп’ютеру. Зважаючи на це, планую такі завдання: знайти в Інтернеті матеріал про життя і творчість письменника; ілюстрації до твору, що вивчається; цікаві вирази письменника; вирази науковців про письменника; зв’язок письменника з Україною.

Ці завдання допомагають розширити кругозір учня, закріплюють вміння працювати на комп’ютері.