Як при поточному, так і підсумковому етапі рефлексії, педагог фіксує методи рішення творчих завдань, використаних учнями, та робить висновок про рівень розвитку творчого мислення та уяви молодших школярів.
Для більш детального визначення рівня розвитку творчих здібностей та креативності учнів, необхідно аналізувати та оцінювати кожне виконане самостійне творче завдання. Педагогічна оцінка результатів творчої діяльності учнів може бути виконана за допомогою шкала «Фантазія», розробленою Г. С. Альтшуллером для оцінки фантастичних ідей. Ця шкала дає змогу оцінити рівень розвитку уяви (шкала адаптована до молодшого шкільного віку). Шкала «фантазія» включає в себе п’ять показників:
· Новизна – оцінюється за 4-ьох рівневій шкалі: копіювання об’єкта, незначна зміна в вихідному об’єкті, якість зміненого прототипу, отримання принципово нового об’єкта;
· Переконливість
· Гуманність
· Художня цінність
· Суб’єктивна оцінка
Для визначення рівня творчого мислення можна використовувати методику проведення анкетування в експериментальних класах
Для запобігання односторонньої суб’єктивної оцінки креативності учнів необхідно використовувати психологічні та педагогічні методики діагностування в комплексі. Для оцінки таких показників, як творче мислення та творча уява необхідно ураховувати результати психологічного діагностування.
Ефективність проведеної роботи багато в чому визначається характером взаємовідносин як між учнями, так і між учнями та педагогом. Однією їх педагогічною умовою ефективності системи творчих завдань є особистісно-діяльна взаємодія учнів та педагога в процесі їх виконання. Сутність – в нерозривності прямого та зворотного впливу, органічного поєднання змін, усвідомлення взаємодії як співтворчості.
При такому підході організаторська функція педагога має на увазі вибір оптимальних методів, форм, прийомів, а функція учня полягає у в набутті навичок організації самостійної творчої діяльності, вибору способу виконання творчого завдання, характеру міжособових взаємовідносин в творчому процесі.
Таким чином, під поняттям особистісно-діяльносною взаємодією вчителя та учнів в процесі організації творчої діяльності розуміється сполучення організаційних форм навчання, бінарний підхід до вибору методів та творчий стиль діяльності учнів та педагога.
Накопичення кожним школярем досвіду самостійної творчої діяльності має на увазі активне використання його на різних етапах виконання творчих завдань колективних, індивідуальних та групових форм роботи.
Вибір форм при виконанні творчих форм залежить від цілей виконання творчого завдання та його рівня складності. Вибір методів організації творчої діяльності виконується в залежності від цілей, рівня складності змісту, рівня розвитку креативних здібностей учнів , конкретних умов, які склалися при виконанні творчого завдання.
Очевидно, що в процесі навчання творчості педагог має приймати нестандартні рішення, використовувати нетрадиційні шляхи, передбачити наслідки. Це потребує від учителя гнучкого підходу, вміння скомбінувати свій власний метод, якщо ни один з відомих науці методів не може вирішити проблемну ситуацію. Такий метод називається ситуаційним або творчий метод. Система творчих завдань також використання учнями активних методів для організація методів для організації самостійної творчої діяльності.
Таким чином, системи методів організації творчої діяльності вчителя та учнів орієнтовані на єдину мету та взаємно доповнюють один одного. У тактиці творчого стилю викладання проявляються наступні лінії поведінки вчителя:
· Уміння поставити учбово-пізнавальні проблеми
· Стимулювання до пошуку нових знань та нестандартних способів вирішення задач та проблем
Підтримка учня на шляху до самостійних висновків (Бордовская Н.В., Реан А.А. Педагогика: Учебник для вузов. - СПб.: Питер, 2000)
Все це передбачає уміння створювати атмосферу творчості на заняттях. Атмосфера творчості складається шляхом:
· Виконання закону гуманності (приймати не тільки себе, а й іншу людину як особистість).
При першій зустрічі з першокласниками необхідно організувати бесіду про норми спілкування, в ході якого школярі повинні зробити висновок, що свою поведінку необхідно контролювати в рамках формули « я = я »
. Продовжити цю роботу в другому та третьому класі можна за допомогою вирішення творчих завдань на розуміння один одного «з півслова». В четвертому класі в розділі «Якості творчої особистості» запропонувати завдання, які містили б протиріччя в вчинках людини та проаналізувати їх вплив на взаємовідносини між людьми
· Виконання закону саморозвитку, прагнути до постійного самовдосконалення. За умови виконання серії завдань на пізнання об’єктів за допомогою аналізаторів показати недосконалість органів чуття людини, його уяви, мислення й творчості. Дослідженням шляхом школярі повинні зробити висновок, що для здійснення творчої діяльності необхідно самоудосконалюватися.
Створення ситуації успіху.
1.2 Розвиток творчих здібностей у молодших школярів на уроках праці
Трудове навчання – обов’язкова умова та складова частина навчального процесу, виховання та розвитку дитини на першій ступені загальноосвітньої школи, реалізується різноманітними засобами учбової та позаурочної діяльності учнів.
Питання трудового навчання та виховання досліджували такі вчені, як Крупська, Макаренко, Луначарський, Рубінштейн.
Метою трудового навчання є виховання особистості на основі трудової діяльності. Лєвіна вказує на те, що на уроках праці в школі або вдома з батьками, а пізніше й самостійно, діти можуть навчитися багатьом корисним та захопливим речам: в роботі з папером та вишивкою, зшиванням та роботі з природним матеріалом, роботі з деревом та пластиліном, випробовувати себе у кулінарії, а, можливо дитині сподобається бути актором у своєму власному ляльковому театрі
Виготовляючи що-небудь своїми руками, учні розвивають увагу та пам’ять, залучаються до дисципліни та акуратності, наполегливості та терпінню. Всі ці якості допоможуть дитині в школі, особливо при оволодінні письма тощо
Заняття творчістю допомагають розвити художній смак та логіку, сприяють формуванню просторової уяви. До того ж у дітей розвивається мілка моторика рук, що є дуже важливим для молодших школярів, а також для дітей, які страждають церебральними порушеннями та дефектами мови.
Творчі заняття не тільки розвивають фантазію, але й дають учневі багато практичних навичок. Пришити собі ґудзик, приготувати сніданок, зробити своїми руками подарунки та привітання для рідних та друзів – всі ці навички допоможуть дитині у майбутньому.
Ще одне важливе доповнення: вміння будь-що зробити самостійно дозволяє дитині відчути впевненість у собі та відчути свої сили, озбавляє від почуття безпомічності в оточуючому світі дорослих. А віра в себе та свої сили – необхідна умова того, щоб дитина відчував щастя.
Праця – творча робота дитини з матеріалами, в процесі якого вона створює корисні та естетично значущі предмети та вироби для прикраси побуту, праці, відпочинку. Така праця є декоративною, художньо-прикладною діяльністю дитини, оскільки при створенні красивих предметів він ураховує естетичні якості матеріалів на основі уявлень , знань, що маються, практичного досвіду, набутих в процесі трудової діяльності та на художніх заняттях.
Найбільш ефективно розвиваються творчі здібності, за думкою Т. А. Гомиріної, в художній праці. Зміст художньої праці першокласників складають:
· Робота з папером, картоном (аплікація з різнофактурного паперу в поєднанні з тканиною, природнім матеріалом, виготовлення декоративних панно, об’ємних та пласких предметів для оформлення свят та розваг, декорацій, сувенірів);
· Робота з природнім матеріалом (виготовлення мілких та великих скульптур, виготовлення букетів з сухих та живих рослин);
· Робот аз глиною (створення декоративних прикрас, мілких скульптур, іграшок-сувенірів, лялькового посуду);
· Робота з тканиною, нитками (декоративна аплікація з тканини, плетіння з синтетично пряжі, виготовлення декоративних прикрас та предметів побуту тощо);
Для молодших школярів найдоступніший та легкий в обробці матеріалом є папір. Робота з папером – це робота з матеріалом, який має своє обличчя, має конструктивні пластичні якості. Виготовлення виробів з паперу сприяє розвитку м’язів рук, розвиває окомір дитини, готує його до навчання письма, сприяє естетичному розвиткові дитини, грамотно підбирати сполучення кольорів паперу, форм та розмірів комплектуючих деталей.
Першокласники з паперу виготовляють різноманітні пласкі та об’ємні вироби. Дитина досліджує можливості використання паперу, згинаючи, стискаючи, розриваючи на частини, а потім склеюючи, отримує нову форму.
Дітям дуже подобається виконувати вироби з стрічок паперу. Цей вид роботи створює великі можливості для творчості дітей.
Звичайно, при використанні стрічок паперу різної довжини та ширини, діти починають їх не довільно скручувати, звивати, переплітати, перехрещувати, з’єднувати одну з іншою, в результаті чого виникають різні композиції. Чудова пластика паперу, чарівна гра світла й тіні, нескінченні творчі можливості та перспективи його використання змушують дивуватися та шукати нові шляхи вирішення художніх образів та сюжетів.
Якщо взяти дві стрічки паперу одного кольору, але різних за розміром, зробити кільце з кожної, а потім з’єднати їх, а потім ще й пофантазувати, то можна зробити звірів для театральної вистави (курча, свинку, кішку, зайчика тощо). За основу для виконання фігурок тварин можна взяти конус, або циліндр.
Дитина самостійно відкриває нові способи й форми згинання паперу для отримання потрібного елементу. У цьому випадку яскраво проявляється фантазія дитини, так як вона створює нові комбінації та інколи сам дивується тому, що в нього вийшло. Діти можуть дуже довго займатися цим видом виробу, не бажаючи признавати, що ідея виконана, так як в них постійно народжуються нові ідеї. Природа, що нас оточує не перестає дивувати кількістю форм та кольору. Кожна пора року багата на своїми дарами: від красивих зелених травинок та пелюстками квіток, до багатих плодів осені та сухих непримітних рослин, які ми називаємо бур’янами.