Розпочинаючи викладення теми табличний процесор Excel, для реалізації принципу історизму доцільно ввести поняття таблиць, розповісти про історію їх виникнення, призначення у різні історичні епохи, розширення функціональних можливостей, їх удосконалення, що зумовлені розвитком технологій. Запропонувати учням представити масив даних «успішність учнів» в табличному вигляді, підрахувати середній бал, проранжувати всі дані. Дану задачу виконати будь-яким способом, використовуючи будь-який засіб, за виключенням MicrosoftOffice Excel (вручну, використовуючи друкарську машинку, трафарети, використовуючи знання, здобуті в процесі вивчення текстового процесора). Потім продемонструвати можливості Excel і попросити учнів зробити висновки стосовно історичних передумов сучасного стану можливостей табличного представлення і опрацювання інформації. Запропонувати учням підготувати доповіді. Провести порівняльну характеристику автоматизованого створення таблиць і ручного, звернути увагу на історичну значимість і походження всіх функцій, що використовуються в Excel.
Для учнів різних вікових категорій вивчення мов програмування являється однією з найскладніших для розуміння тем. При викладанні розділу «Алгоритмізація і програмування» особливо важливо робити акцент на образність навчання, на зв'язок навчання з життям, на історичний аспект розвитку даної галузі. Наприклад, на етапі вивчення математичних функцій і логічних операторів доцільно звернути увагу учнів на те, які арифметичні дії і яким чином виконували перші ЕОМ, як розвивалися їх можливості, які фактори стали вирішальними на різних етапах. Продемонструвати фотографії і повідомити принципи дії машин Леонардо да Вінчі, Паскаля, Лейбніца, Беббіджа та ін. Вивчаючи якесь певне середовище програмування, доцільно проводити аналогію з іншими середовищами, звертаючи увагу учнів на їх відмінні і спільні риси, переваги та недоліки, на хронологію їх виникнення.
Історія розвитку комунікаційних технологій дуже цікава і наочна. Перш ніж вчити дітей користуватись Інтернетом та різними його сервісами (більшість сучасних учнів вже вміють це робити), доцільно розповісти історію розвитку комунікаційних технологій від давніх часів до сьогодення, показати науковий фільм. Це не просто збагатить кругозір учнів, а й підвищить інтерес до інформатики. Щодо історичного підходу у викладанні цієї теми, то можна використати низку цікавих дидактичних ігор, наприклад, «збери бібліотеку», коли клас поділяється на дві команди, кожна з яких отримує завдання знайти інформацію і оформити доповідь на тему «Художники-експресіоністи» (тему обирає вчитель) за визначений час; при цьому одна команда збирає інформацію в шкільній бібліотеці, а інша – в Інтернеті. Роботи можна доповнити ілюстраціями на задану тему. По закінченні пошуку підводяться підсумки на базі представлення обома командами результатів своєї роботи, де кожна команда розповідає про хід пошуку, труднощі, з якими їм довелося зіткнутися, особливості даного методу пошуку. Висновки відображають переваги і недоліки кожного з способів пошуку.
Використанню історичного матеріалу на уроках і позакласних заходах присвячені статті І.А. Шилової, Г.Л. Шустеф, Н.І. Панченко, Л.П. Преловської, Г.І. Пузирьової, С.Е. Алексанян, А.В. Коржуєвої, Н.М. Жданович, К.Р. Окнової, В.Д. Денисової, Е.М. Бравермана, В.В. Бочарової, В.М. Чернишової, А.О. Чернишової та інших авторів [34 - 46].
Отже, елементи історизму можуть бути присутніми під час вивчення різних тем інформатики. Реалізація принципу історизму на уроках інформатики дозволяє підвищити мотивацію учнів до навчання, розвивати творче мислення, розширювати кругозір.
2.3 Застосування соціальних сервісів Інтернет у навчанні інформатики
в школі
Термін WEB 2.0 часто асоціюється з новим підходом до розвитку Інтернету, а точніше - сукупності технологій роботи WEB-додатків і спільної взаємодії користувачів. До числа цих технологій відносяться блоги, wіkі, засобу обміну фото і відео (youtube, flіckr ...), технології flex і ajax і маса інших засобів [22, 23]. Концепція WEB2.0 істотно змінила системи керування знаннями. Нові сервіси соціального забезпечення радикально спростили процес створення матеріалів і публікації їх у мережі.
WEB 2.0. - друге покоління мережних сервісів, що діють в Інтернеті. На відміну від першого покоління сервісів, у яких між авторами і читачами існувала чітка границя, WEB 2.0 дозволяє користувачам діяти спільно, обмінюватися інформацією, зберігати посилання і мультимедійні документи, спільно створювати і редагувати публікації. Появу терміна WEB 2.0 прийнято зв'язувати зі статтею Тіма О'рейли - "What Іs Web 2.0" від 30 вересня 2005 року [23]. Обговорення нових можливостей і поява нового класу задач і програм О'рейли почав ще в минулому столітті в статті про комп'ютери, програмне й інформаційне забезпечення. Основний напрямок критики в цій статті і у всьому збірнику робіт ідеологів вільних програм було спрямовано на перехід від світу, у якому основою інформаційної діяльності служили комп'ютери і встановлене на них програмне забезпечення, до світу, де платформою для спільних дій служить Всесвітня Павутина й інформаційні додатки.
Традиційне програмне забезпечення вбудовувало невелику кількість інформації у велику кількість програмного коду. Наприклад, текстові (MS Word) і графічні (PhotoShop) редактори значно важчі документів і малюнків, що у них створюються. Соціальні сервіси вбудовують невелику кількість програмного забезпечення у велику кількість інформації. Наприклад, обсяг колективних енциклопедій виміряється гігабайтами, а обсяг коду програм-движків, що ці енциклопедії підтримують (MedіaWіkі, DokuWіkі), як правило, не перевищують 2 - 3х мегабайт.
Розвиток інформаційного забезпечення на основі WEB-платформи в перші роки 21 століття супроводжувалося появою величезної різноманітності WEB-сервісів, що підтримували різні потреби й активність користувачів. Важливо відзначити, що інформаційні сервіси нового покоління дуже шанобливо відносилися до користувачів і розглядають їх як авторів і співавторів мережного контента. Дії, що виконують користувачі мережного інформаційного забезпечення, досить прості: зробити вибір, купити або продати, увести невелику кількість інформації, розмістити в мережі документ, фотографію або відеофайл, зберегти посилання на знайдений документ і ін.
Розвиток соціальних сервісів впливає на різні області навчальної діяльності. Ми можемо виділити наступні наслідки розвитку сервісів WEB 2.0. Мережні співтовариства обміну знаннями можуть поділитися своїми колекціями цифрових об'єктів і програмних агентів з освітою. Сьогодні новий контент створюється мільйонами людей. Вони, як мурахи в загальний мурашник, приносять у мережу нові тексти, фотографії, малюнки, музичні файли. Участь у нових формах діяльності дозволяє освоювати важливі інформаційні навички - повторне використання текстів і кодів, використання метатегів і ін. Цифрова пам'ять, агенти і мережа дивно розширюють не тільки наші розумові здібності, але і поле для спільної діяльності і співробітництва з іншими людьми.
З розвитком соціального забезпечення мережна діяльність або мережне поводження інших людей стає нам усе доступніше. Спільні дії учасників сучасних мережних об'єднань найчастіше носять децентралізований характер. Таку форму спільної діяльності можна назвати стайною (зграйною). Прикладами таких стайних об'єднань можуть служити мережні співтовариства, що діють на базі програмного забезпечення ВІКІ-ВІКІ.
Завдяки розвиткові мережних сервісів ми одержуємо можливість спостерігати в мережі інтелектуальну діяльність інших людей не в умовах експерименту, не пристаючи до них з питаннями. Ми можемо тепер не тільки читати тексти і звіти, що вони пишуть, але і спостерігати, як вони шукають інформацію, як вони класифікують створене і знайдене, як вони використовують інформаційні сервіси. Ми можемо спостерігати, використовувати і копіювати невеликі фрагменти дій, які щодня роблять у мережі інші люди. У результаті повторення простих операцій ми можемо через мережу поступово переймати способи діяльності людей, які вміють і знають більше, ніж ми.
Розвиток мережних технологій не додає технології до звичної навчальної практики. Це просто формування іншого світу, іншого навчального середовища з новими правилами. І навчальний клас, де в кожного учня свій особистий ноутбук, підключений до мережі Інтернет - це нова й інша якість, а не той же колишній клас, але з добавленням комп'ютерів. І ми самі, коли до нас додали нові засоби, стали іншими. І ця постійна готовність до змін, здатність до адаптації разом з технічними засобами - є одне з умінь, необхідних для 21 століття. Єдність процесів створення, пошуку і збереження інформаційних цеглинок усе частіше можна спостерігати на сторінках сучасних сайтів, що використовують концепцію WEB 2.0. Текст сторінки містить не тільки прямі посилання на інші документи, але і різноманіття близьких документів. Метафора маленьких цеглинок, з яких діти і дорослі можуть зібрати прості і дуже складні конструкції, є присутньою не тільки в навчальних проектах, але й у більшості сучасних мережних сервісів форматів WEB 2.0, призначених для підтримки організацій і мережних співтовариств обміну знаннями. Наприклад, корпоративні системи пошуку інформації дозволяють налаштовувати пошукову систему, указуючи свої переваги в іменах серверів і в ключових словах. Ми можемо не просто спостерігати роботу пошукової системи, але налаштовувати її, копіювати дії іншої людини і використовувати знання, що закладає в пошуковий механізм людей, що розбираються в пошуку краще за нас.