Смекни!
smekni.com

Методика навчання молодших школярів метанню малого мяча (стр. 9 из 11)

15. У шкільній програмі спосіб відведення снаряду не обмовляється. Але як показав аналіз літературних джерел, найбільш ефективний спосіб відведення снаряду (замах) по дузі «вперед-вниз-назад», оскільки при його виконанні: збільшується амплітуда замаху, більша свобода рухів руки зі снарядом, відображає природний рух; збільшує можливість використання в роботі м'язів руки; і тулуба використовується, як в метанні на точність (влучність), так і в метанні на дальність використовується при метанні різних снарядів (списа, гранати), тобто, можливе позитивне перенесення.

Тому, саме цьому способу відведення снаряду (по дузі «вперед-вниз назад») доцільно навчати школярів, починаючи з молодших класів, і його ми використовуємо в експериментальній методиці.

В процесі навчання техніці метання малого м'яча слід чергувати імітаційні вправи без снаряду, імітаційні вправи з снарядом, вправи, що завершуються кидком м'яча. Імітаційні вправи дають можливість виконувати завдання одночасно проаналізувати зовнішню структуру руху і не витрачати час на підбір снаряду, що підвищує моторну щільність уроку.

У шкільній програмі при навчанні метанню метод навчання по частинах, є основним. На наш погляд це недоцільно, оскільки приводить до невиправданих тимчасових витрат і не сприяє формуванню структури цілісної дії. Відомо, що руховий навик, не є сумою складових його окремих рухів. Техніка виконання рухових дій розглядається як система рухів (Н.А. Бернштейн, 1966; Д.Д. Донський), остання ж характерна своєю цілісністю на основі тісної взаємодії елементів. Тому в експериментальній методиці ми переважно використовуємо метод навчання в цілому.

У шкільній програмі метання з одного кроку передбачено тільки в 4-му класі, тобто навчання йде в статиці. По експериментальній методиці метання з одного кроку дається вже в 1-му класі, а в 3-му з трьох кидкових кроків, навчання йде в динаміці, що відповідає структурі метального руху. Тим паче, що руховий апарат дітей б-10 років пристосований в основному до динамічних навантажень, а не до статичних.

Методична послідовність навчання учнів метанню способом «із-за голови через плече» в школі є «нарощування» рухів до основного руху – фінального зусилля. Але у зв'язку з дискретністю процесу навчання метанню в школі і «зацикленню» на елементах техніки дана ідея не працює, і на практиці ми маємо не сформовану структуру метального руху, яка характеризує ступінь оволодіння руховою дією [52].

Правильне формування координаційної структури основної вправи, що дозволяє оволодівати технікою і видозмінювати її залежно від зовнішніх умов і індивідуальних особливостей учнів забезпечується за наступних умов:

До початку навчання створити базу формування навику в метанні, тобто необхідний рівень фізичних якостей.

Займатися технікою метання не епізодично – (не тільки на уроках в 1 і 4 чвертях, а систематично, тобто включаючи метання і його елементи впродовж всього навчального року, в уроки різної спрямованості.

Основний принцип навчання «від головного до другорядного». Головне в метанні – це саме метання, що виконується на основі зусиль крупних м'язових груп [45].

Основний акцент при навчанні робити на узгодження рухів різних частин тіла, що є необхідною умовою формування структури всієї метальної дії, а не окремих його частин. Тому в процесі занять (у підготовчій частині уроку) включати вправи, що вимагають узгоджених рухів різних частин тіла (тулуба і рук; тулуба і ніг; ніг, тулуба і рук). Прагнути переважно використовувати метод розучування в цілому у поєднанні з методом навчання по частинах (в міру необхідності).

При навчанні доцільно застосовувати різні орієнтири: звукові, зорові, тактильні, за допомогою яких створюється орієнтовна основа дії, що прискорює процес формування рухового навику (розмітка; підрахунок; виключення зорового аналізатора).

Давати вправи на диференціювання в просторі і на м’язові зусилля, тобто розвивати м'яз, як орган чуття.

- Розширити арсенал засобів навчання з допомогою:

- широкого застосування ігор і естафет з м'ячем

- зміни темпу і швидкості виконання

- використання снарядів різної ваги і форми

- зміни просторових меж виконання вправи

- рекомендується використовувати вправи, які по своїй структурі відповідають основним метальним рухам

- вправи зв'язаної дії (вивченню техніки і підвищенню рівня розвитку фізичних якостей).

Для формування навику в техніці метання малого м'яча у учнів 1–3 класів, рекомендується наступна методична послідовність:

1 клас

Мета: Навчити техніки виконання метання з одного кроку (акцент на узгодження кроку лівої і замаху)

Завдання:

1. Створити у учнів уявлення про техніку метання малого м'яча.

2. Навчити техніці тримання і випуску снаряду.

3. Навчити узгодженому виконанню кроку лівою (правою) з одночасним відведенням руки, яка метає з снарядом по дузі «вперед-вниз-назад».

4. Навчити техніки метання малого м'яча з одного кроку (перенесення ваги тіла з правої на ліву).

2 клас

Мета: Навчити техніці метання м'яча з 3-х кидкових кроків (акцент на узгоджене виконання 3-х кроків розбігу).

Завдання:

1. Повторення пройденого в попередньому класі.

2. Навчити виконанню «перехресного» кроку (стрибком).

3. Навчити техніки метання з 3-х кроків розбігу (узгоджене виконання 3 кидкових кроків).

3 клас

Мета: Вдосконалення техніки метання малого м'яча з 3-х кидкових кроків (акцент на рухи у фазі фінального зусилля, як найбільш складно-координаційні).

Завдання:

1. Повторення пройденого в попередніх класах.

2. Навчити рухів у фазі фінального зусилля (послідовності включення в роботу ланок тіла).

3. Вдосконалення техніки метання з 3-х кроків розбігу.

Експериментальна методика навчання запропонована у додатку Де, у завданнях навчання, подані засоби (вправи, завдання), за допомогою яких рекомендується вирішувати дані завдання. До кожної вправи (завдання) подані методичні і організаційні вказівки, які на наш погляд, забезпечать ефективніше його виконання. Критерієм освоєння матеріалу після завдання пропонуємо використовувати контрольні вправи.

Поурочне планування навчального матеріалу з навчання техніки метання подане у додатку Знак «X» – на перетині номеру уроку і змісту навчального матеріалу означає, що на цьому уроці рекомендується дати матеріал вказаного змісту.

3.2 Експериментальна перевірка розробленої методики навчання метанню малого м'яча

Для оцінки ефективності розробленої методики навчання техніки виконання метальних рухів молодших школярів на уроках фізичної культури в загальноосвітній школі використовувався паралельний порівняльний експеримент. Як чинники служили показники, що визначають рівень розвитку координаційних здібностей і показники техніки виконання метання малого м'яча (суб'єктивний – бали, об'єктивний – точність попадання в ціль).

Учнів контрольних класів протягом 7-ми уроків, передбачених для навчання метання, займалися за звичайною методикою навчання метання, а учнів експериментальних класів – за спеціально спрямованою методикою навчання. Місце, умови проведення занять і використовуваний інвентар в контрольних та експериментальних класах були однаковими. До початку проведення експерименту і після його закінчення учні всіх класів були протестовані з метою оцінки рівня розвитку рухових якостей і їх змін під час педагогічного експерименту.

Як видно з таблиці 11, за антропометричними показниками (середні показники зростання, ваги, ОГК) і по початковому рівню розвитку фізичних якостей (сила – динамометрія, вибухова сила – стрибки вгору з махом руками і без нього, координаційні здібності, спритність – виконання вправи на якийсь час, швидкість – човниковий біг 4x9 м) учнів контрольних і експериментальних класів не мають достовірних відмінностей.


Таблиця 11. Показники антропометрії і рівня розвитку фізичних якостей у контрольних і експериментальних класів, учнів, до проведення експерименту

Дівчатка Хлопчики
клас Експер. (п=4б) Контр. (п=45; Експер. (п-43) Контр. (n=43)
ріст (см) 128,35+1,10 131,02+0,10 133,05+0,83 130,56+0,90
Вага (кг) 26,25+0,60 26,23+0,62 28,49+0,64 27,86+0,82
ОГК (см) 62,38+0,50 62,18+0,62 64,84+0,57 63; 93+0,68
Динамометрія права рука (кг) 8,65+0,55 8,67+0,54 11,97+0,60 10,58+0,57
Динамометрія ліва рука (кг) 7,92+0,50 7,84+0,52 10,74+0,52 9,09+0,52
Стрибок вгору з махом рук (см) 17,74+0,87 18,78+0,85 18,42+0,70 18,35+0,91
Стрибок вгору без маху руками (см) 16,25+0,82 17,07+0,55 16,63+0,60 17,21+0,77
Техніка виконання вправи (бали) 4,20+0,12 4,04+0,13 3,88+0,16 3,74+0,16
Час виконання вправи (сек) 8,88+0,34 8,71+0,47 8,40+0,43 9,20+0,61
Човниковий біг 4 X 9 м (сек) 13,45+0,19 12,93+0,19 12,48+0,14 12,57+0,18
Кількість попадань в ціль (раз) 0,82+0,14 0,75+0,13 1,60+0,20 1,87+0,20

З метою перевірки ефективності експериментальної методики нами був проаналізований кореляційний зв'язок кидка на точність попадання з показниками антропометрії і показниками рівня розвитку фізичних якостей до і після експерименту по класах, окремо для хлопчиків і дівчаток.

Аналіз кореляційних зв'язків результату в метанні на точність у дівчаток 1–Г класу (експериментального) показав, що до експерименту результат в метанні має великий кореляційний зв'язок з показниками рівня розвитку координаційних здібностей. Після педагогічного експерименту з'являється тенденція збільшення кореляційних зв'язків результату в метанні на точність з показниками, що характеризують техніку виконання метання, яка у свою чергу має високий зв’язок з рівнем розвитку координаційних здібностей, також зростає роль антропометричних показників.