Бліц-турнір
Це конкурси. Вони проводяться на повторювально-узагальнюючих уроках.
Їх мета – розвиток усного мовлення, осмислення, розуміння матеріалу, швидкості реакції.
Гра
Гра – життєдайне джерело дитячого мислення, благородних почуттів та прагнень. Активізація пізнавальної активності та розвиток інтелектуального мислення – це ті проблеми, які вирішуються в процесі ігромистецтва, колективної радісної дії вчителя й учнів, у стані емоційної піднесеності. Перевірка знань на уроці, яка відбувається у формі гри, не нав’язується дітям. Гра висуває до дитини моральні вимоги, виховує почуття справедливості, чесності, відповідальності перед командою, розвиває доброзичливе ставлення один до одного.
Ігри можна використовувати як на певних етапах уроку, так і на окремому занятті. Тривалість гри може бути різною – це залежить від мети, якої хоче досягнути вчитель цією грою.
Еврика
Можливі та доцільні ролі: «експериментатори», тобто учні, які добре працюють з приладами, реактивами, обладнанням; «теоретики» - учні, які глибоко і вільно володіють теоретичним матеріалом; «калькулятори» - учні, які швидко та точно здійснюють різні розрахунки; «експерти» - учні, які доповнюють, оцінюють та коригують процес і результат гри; «опоненти» - учні, які висувають нові ідеї, гіпотези на противагу та на підтримку тим, що розглядаються. Підсумки гри підводить вчитель.
КВК
Мета – розвиток пізнавальних інтересів та мотивів, ерудиції, інтелекту учнів; здібностей швидко орієнтуватися у подіях, екстремальних ситуаціях. КВК можуть бути тематичними, проблемними, розрахованими на загальну ерудицію учасників гри. Як правило, клас поділяється на команди, які поетапно в процесі гри виконують різні цільові навчальні завдання. Підсумки та оцінку гри здійснює журі.
Розв’язування задач
Такі уроки мають багато функцій:
I Пізнання і засвоєння понять, які вивчаються, явищ і закономірностей;
I Обробка знань та формування умінь, застосування їх на практиці;
I Повторення пройденого, сприяння встановленню зв’язку вивченого з життям і виробництвом в усіх його різновидах;
I Створення проблемних ситуацій.
Такі уроки вчать працювати, бути цілеспрямованими і самостійними, творчо активними. Важливе значення має формування в учнів узагальнюючих умінь, вироблення загальних підходів. Використовуються індивідуальні та групові форми роботи.
Контрольна робота
(поточна, періодична, підсумкова) забезпечує зворотний зв'язок, що дозволяє коригувати діяльність учителя та учнів, її результативність, виявляти резерви подальшого вдосконалення навчання.
Поточні контрольні роботи проводяться в ході навчального процесу для отримання оперативної інформації про рівень засвоєння теоретичних знань та практичних навичок учнів. Вони проводяться в основному за змістом логічно завершеної дидактичної теми (чи кількох уроків з теми) програмового матеріалу з метою своєчасної корекції навчально-виховного процесу та забезпечення успішного просування учнів до засвоєння наступних розділів чи тем навчального курсу.
При цьому слід дотримуватись таких вимог:
I чітке визначення змісту контрольної роботи відповідно до вивченого матеріалу;
I виділення в ньому головного, істотного;
I вибір раціональних форм проведення контрольної роботи (фронтальна, групова, індивідуальна);
I своєчасна корекція знань, умінь і навичок учнів;
I психологічний настрій та формування в учнів позитивної установки на проведення контрольної роботи;
I оптимальність навчально-методичного забезпечення проведення контрольної роботи.
Періодичні контрольні роботи проводяться після вивчення логічно завершеного розділу навчальної програми (у кінці чверті, семестру чи навчального року).
Основні вимоги до періодичних контрольних робіт такі:
I визначення вузлових тем у вивченому розділі програмового матеріалу та виділення в них основних питань, правил, алгоритмів, принципів, закономірностей, законів тощо, які є обов'язковими для засвоєння учнями;
I оптимальність змісту та обсягу контрольної роботи;
I складність та посильність завдань; диференційованість завдань з урахуванням індивідуальних особливостей учнів та рівнів їх навчальної підготовленості;
I врахування при розробці змісту контрольних завдань прогалин у засвоєнні програмового матеріалу.
Підсумкові контрольні роботи проводяться в кінці чверті та навчального року.
Основні вимоги до такого типу контрольних робіт:
I зміст перевірочних питань, завдань повинен носити узагальнюючий, синтезований характер, охоплювати вузлові, центральні, провідні ідеї, аспекти, закони, закономірності, які є фундаментом даного навчального предмета чи окремого його курсу, розділу;
I мають бути розраховані переважно на реконструктивний та творчий рівень знань учнів;
I диференційовані (у кількох варіантах, тестах, картках тощо);
I передбачають виконання учнями контрольних завдань за допомогою задіяння широкого комплексу способів, методів, засобів;
I мають бути посильними за обсягом, узгодженими за кількістю годин, відведених на її виконання.
Факультативне заняття
Факультативні заняття проводяться з метою поглиблення знань учнів з окремих курсів, розділів чи тем навчального предмета з урахуванням інтересів та бажань учнів. Це одна з ефективних форм диференційованого навчання, яка розрахована на розвиток пізнавальних інтересів, здібностей та формування професійної орієнтації учнів, оволодіння методами наукових досліджень
Плани уроків за типом значення
Урок засвоєння нових знань
1. Перевірка домашнього завдання
2. Актуалізація і корекція опорних знань учнів.
3. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.
4. Мотивація учіння школярів.
5. Сприймання і усвідомлення учнями фактичного матеріалу.
6. Осмислення зв’язків і залежностей між елементами виучуваного.
7. Узагальнення і систематизація знань.
8. Підсумки уроку
9. Повідомлення домашнього завдання
Урок формування умінь та навичок
1. Перевірка домашнього завдання
2. Актуалізація і корекція опорних знань, умінь і навичок учнів.
3. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.
4. Мотивація учіння школярів.
5. Вивчення нового матеріалу (вступні, мотиваційні і пізнавальні вправи)
6. Самостійне застосування учнями знань в стандартних ситуаціях (тренувальні вправи за зразком, інструкцією, завданням).
7. Творчий перенос знань і навичок у нові ситуації (творчі вправи.
8. Підсумки уроку
9. Повідомлення домашнього завдання
Урок застосування знань, умінь і навичок
1. Перевірка домашнього завдання
2. Актуалізація і корекція опорних знань, умінь і навичок учнів.
3. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.
4. Мотивація учіння школярів.
5. Осмислення змісту і послідовності застосування способів виконання дій.
6. Самостійне виконання учнями завдань під контролем і з допомогою учителя.
7. Звіт учнів про роботу і теоретичне обґрунтування одержаних результатів.
8. Сприймання і усвідомлення учнями фактичного матеріалу.
9. Підсумки уроку
10. Повідомлення домашнього завдання
Урок узагальнення і систематизації знань
1. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.
2. Мотивація учіння школярів.
3. Відтворення та узагальнення понять і засвоєння відповідної їм системи знань.
4. Узагальнення та систематизація основних теоретичних положень і відповідних ідей науки.
5. Підсумки уроку
6. Повідомлення домашнього завдання
Урок перевірки і корекції знань, умінь і навичок
1. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.
2. Мотивація учіння школярів.
3. Перевірка знання учнями фактичного матеріалу й основних понять.
4. Перевірка осмислення учнями знань і ступеня їх узагальнення.
5. Застосування учнями знань в стандартних і змінених умовах
6. Збирання виконаних робіт, їх перевірка, аналіз і оцінка.
7. Підсумки уроку
8. Повідомлення домашнього завдання
Комбінований урок
1. Перевірка домашнього завдання практичного характеру, перевірка раніше засвоєних знань.
2. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.
3. Мотивація учіння школярів.
4. Сприймання і усвідомлення учнями нового матеріалу.
5. Осмислення, узагальнення, систематизація знань.
6. Підсумки уроку.
7. Повідомлення домашнього завдання.
Підготовка вчителя до уроку, самоаналіз його результатів
Ефективність уроку значною мірою залежить від підготовки вчителя. У підготовці вчителя до уроку виділяють такі етапи: попередній і безпосередній.
Попередня підготовка до уроку передбачає детальне ознайомлення із змістом та вимогами навчальної програми з предмета, роботу з підручником чи посібником, з психолого-педагогічною та методичною літературою, вивчення досвіду роботи інших вчителів, самоаналіз результатів власної діяльності. Цей етап розпочинається із створення календарно-тематичного плану, в якому встановлено терміни вивчення тем, визначено типи уроків, передбачено інші форми організації навчання.
Безпосередня підготовка вчителя до уроку передбачає, насамперед, створення поурочного плану-конспекту, який допомагає цілеспрямовано провести урок. Системний підхід до планування уроку вимагає дотримуватися такої послідовності дій:
1. Конкретизувати мету і завдання уроку з урахуванням необхідності комплексного розв’язання завдань освіти, виховання і розвитку учнів: а) урахувати навчальні можливості учнів, мотиви їх діяльності, інтереси і здібності, рівень розвитку; б) проаналізувати зміст теми в підручнику і виявити його освітні, розвивальні і виховні можливості; в) встановити зв’язки між попереднім і наступним навчальним матеріалом, проаналізувавши навчальну програму чи методичний посібник.