Смекни!
smekni.com

Проблемні аспекти формування навичок читання у молодших школярів (стр. 9 из 11)

Повний
Радіти
Успіх
Брехня
Правда Порожній
Сумувати Невдача

4. Завдання "Знайти слово за його визначенням":

1) Квіти, зібрані в пучок:

а) вінок; б) букет; в) клумба.

2) Струнний музичний інструмент з корпусом, що нагадує цифру 8:

а) кобза; б) гітара; в) балалайка.

3) Літня прибудова до хати:

а) палісадник; б) сіни; в) веранда.

Подібні завдання легко дозувати за ступенем складності, якщо враховувати індивідуальні особливості школярів та потреби розвитку їхнього мовлення.

Лексичні завдання бажано використовувати постійно й різними способами (на уроках читання, мови, інших предметів). Та коли йдеться про потребу розвитку навички читання, слід частіше пропонувати подібні лексичні вправи для самостійної роботи, обмежуючи час для їх виконання. Оскільки учням майже нічого не треба писати (лише позначити обране слово), робота має виконуватись блискавично (п'ять, десять і більше завдань протягом 1 хв). Обмеження часу принципово важливе й необхідне. Це привчає дітей швидко сприймати зоровий образ слова, інтенсивно думати, розмірковувати над суттю завдання, а не читати механічно.

Зазначимо, що розробка й застосування різних дидактичних матеріалів для удосконалення техніки читання - актуальна проблема нашої методики. Здійснення цієї великої дослідницької роботи ще попереду. Однак на кожному уроці вчителеві доводиться спостерігати, як нелегко йде той чи інший учень до самостійного розуміння і усвідомлення прочитаного тексту, як формуються читацькі навички. Це свідчить про те, що діти не навчились ще самостійно слідкувати за думкою, яка зашифрована за допомогою графічних знаків. Тобто ще не навчилися читати у повному розумінні цього слова. Можливо, не всі учні добре розуміють, що найсуттєвішим під час читання є самостійне усвідомлення змісту прочитаного. Часто, після першого застосування тесту, дехто з дітей говорить: "Якби я знав, я би читав інакше". Тестові запитання спонукають дітей робити подібні висновки. Вони служать не тільки для перевірки якості читання, а й необхідні для підвищення ефективності навчання.

Відомо, що проблема запровадження тестів активно досліджується в багатьох країнах світу з початку XX століття і по цей час. У більшості з досліджень сформульовані вимоги до тестів, принципи їх побудови, правила застосування, способи обробки та витлумачення одержаних результатів, визначено стандарти для різних вікових груп. Застосування тестів вже зараз робить читання більш інтенсивним та плідним, незважаючи на те, що питання це ще далеко не вивчене науковцями, методистами, практиками-вчителями.

На констатуючому етапі експериментального дослідження ми намагалися виявити, чи обумовлена успішність учнів розвитком читацьких навичок молодших школярів до проведення експериментального дослідження і в якій мірі.

На основі зіставлення результатів успішності учнів двох класів обох шкіл на початок І семестру 2007-2008 навчального року та індивідуальної перевірки вміння читати невідомий текст пересвідчились, що серед школярів, які швидко читають (67%) вчаться на "добре" і "відмінно" - 40%, 27% - вчаться добре, а серед тих, хто читає повільно, таку успішність мають лише 4%. Дані подаємо в таблиці:

Таблиця 1

№ з/п Навчаються Читають „5” "5" і ''4" „4” "4" і „3” „3”
1. Вище норми 4 3
2. Вкладаються в норму 6 7 3
3. Читають нижче норми 1 6
4. Не вкладаються в норму 2
5. У відсотковому відношенні 12, 5 % 29% 25,5 % 29% 4%

Традиційна методика ґрунтується на помилковій переконаності, що учень, який навчився свідомо, уважно, правильно читати, зможе автоматично, без спеціального тренування, навчитись продуктивно і швидко читати мовчки.

Але, як переконує досвід, це припущення ілюзорне. Лише частина учнів спонтанно, в результаті автотренування, опановує вміння вільно й швидко читати мовчки. У більшості ж дітей такого переходу немає, а закріплюється малоефективна техніка читання "про себе" з тихим проговорюванням (вокалізацією, субвокалізацією) читаних слів. Тому | правильним буде, не чекаючи його закріплення, навчати мовчазного читання вже у початкових класах.

З II семестру 2 класу вправи і тренування, спрямовані на розвиток техніки і навички читання мовчки, мають посідати значне місце на уроках. Кінцевою метою цієї роботи буде правильне, свідоме засвоєння учнями прочитаного мовчки доступного тексту з швидкістю, яка в 1,5-3 рази перевищує індивідуальну швидкість читання вголос. Така техніка сприятиме вихованню інтересу до самостійного читання і стане надійною основою для оволодіння динамічним читанням у старших класах. На формуючому етапі у цілеспрямованому навчанні молодших школярів мовчазного читання можна добитися успіху за участю таких факторів:

1. Доступна розумінню дітей мотивація настанови на мовчазне читання у значному обсязі.

2. Вироблення гігієнічних навичок (поза, розміщення книжки відносно очей тощо) і вміння концентрувати увагу в умовах зовнішніх перешкод.

3. Подолання активного проговорювання й пришіптування у процесі читання.

4. Розвиток уміння виділяти, швидко охоплювати поглядом і не губити під час читання формальну (графічну) й логічну (змістову) структуру тексту.

5. Підвищення рівня володіння мовою, розвиток мовної здогадки.

6. Удосконалення запам'ятовування, розуміння і засвоєння прочитаного.

7. Розширення діапазону індивідуальної швидкості читання завдяки систематичним вправам.

Безпосередня мета пропонованої методики — допомогти школярам опанувати читання з виконанням і перевиконанням нормативів, передбачених МО України й відповідними інструкціями.

Неодмінною запорукою успіху у цій справі є постійне домашнє читання учнями цікавих книжок протягом 40 хвилин щоденно.

2.2 Вплив експериментальних досліджень на формування читацьких навичок молодших школярів

На контрольному етапі ми перевіряємо в чотирьох класах рівень сформованості читацьких навичок на кінець 1-го року навчання. Дані наших спостережень подаємо у вигляді діаграми.

Діаграма 1. Рівень сформованості читацьких навичок.

Як бачимо, в експериментальному класі показники значно вищі, ніж в контрольному. 98% оволоділи навичками читання, що відповідає програмовим вимогам; 53% читають словами і складами (в контрольному -62%), 45% читають словами, тоді як в контрольному лише 30%. Нарешті складами з прочитуванням букв читають в експериментальному класі 2% (у контрольному - 8%).

Результативність навчання учнів 2 класу свідчить про високий рівень оволодіння читанням. У діаграмі - дані спостережень за темпом читання у контрольному та експериментальному класах (вголос).

Діаграма 2. Спостереження за темпом читання


Позитивним є те, що швидко читаючи незнайомий текст, діти мало допускають помилок. Так, в експериментальному класі 65% читають без помилок, 20% допускає протягом хвилинного читання 1-2 помилки, 15% -З і більше. Тоді, як результати контрольного класу дещо нижчі (45% читають без помилок, 28% - допускають 1-2 помилки, 27% - 3 і більше).

94% другокласників (у контрольному - 85%) повністю розуміють прочитане - можуть стисло передати головне, назвати предмети і явища, дії, описані в тексті, розкрити значення маловідомих слів і висловів, ставлення до описаного. 6% учнів частково розуміє прочитане.

Непогані показники виразності читання: 87% дітей (у контрольному -79%) знає і гарно читає вірші, вивчені протягом року, дотримується правил виразності читання невідомого тексту (з відповідною інтонацією, у хорошому темпі, швидко реагує на розділові знаки).

Діаграма 3. Оволоділи читанням мовчки



Темп і спосіб читання не викликають особливої тривоги, проте усвідомленість самого процесу слід поглибити.

Як бачимо з діаграм, результати в учнів експериментального класу значно вищі, ніж у контрольному. На контрольному етапі процес оволодіння навичками читання, техніка і темп засвідчують якісну результативність.


Висновки

Формування читацьких навичок у молодшому шкільному віці - складний і багатогранний процес, який потребує спільних зусиль як вчителів, так і батьків, тобто всіх, хто бере участь у навчанні і вихованні дітей.

Книга - "володар дум", вихователь, вона сприяє формуванню громадянського і морального обличчя людини. Щоб цей засіб був дійовим, читання має стати необмінною потребою кожного молодшого школяра. Бо ж читання є і завжди буде основною формою засвоєння і нагромадження людством знань, набуття найрізноманітнішої змістової та емоційної інформації. Але читання стане щоденною потребою лише тоді, коли вчитель виховає любов до нього. Адже учні, які погано читають, не відчувають потреби спілкуватися з книжкою, часто відстають з багатьох предметів. Це невміння й нелюбов до читання найчастіше започатковується у молодшому шкільному віці, коли не приділяється увага техніці читання. Тому одним з найважливіших завдань уроків читання у 1-4 класах є формування в учнів не тільки знань з програмових тем, умінь працювати над текстом, а й прищеплення навичок свідомого, правильного, швидкого й виразного читання, їх розвиток, закріплення і дальше удосконалення.