Формуванню пізнавальних інтересів школярів сприяє використання нестандартних уроків, які дають матеріал для роздумів, можливість виявляти ініціативу і самостійність, потребують розумового напруження, винахідливості та творчості. Пізнавальна діяльність учнів при таких способах її організації в основному має колективний характер, що створює передумови для взаємодії суб’єктів навчання, дає можливість обміну інтелектуальними цінностями, зіставленню і узгодженню різних точок зору про об’єкти, що вивчаються на уроці.
Уміле поєднання традиційних і нетрадиційних форм роботи, використання вчителем таких занять у певній системі та досконале володіння методикою їх проведення забезпечують високу ефективність нестандартних уроків.
Розділ ІІ. Дослідно–експериментальна робота на уроках рідної мови в 2 класі
2.1 Стан досліджуваної проблеми в сучасній початковій школі
Ми виходили з припущення, що використання нетрадиційних уроків української мови як активної форми навчання дозволить виховати у молодших школярів інтерес до цього шкільного предмету.
Експериментальна робота проводилася на базі СЗОШ № 103 м. Кривого Рогу у 2-А (30 учнів) та 2-Б (29 учнів) класах..
Щоб перевірити гіпотезу дослідження, необхідно було провести педагогічний експеримент у три етапи:
І етап – констатувальний експеримент.
Його мета полягала в тому, щоб:
1). вивчити досвід роботи вчителів щодо виховання у молодших школярів інтересу до уроків української мови;
2). виявити ставлення педагогів-практиків до нетрадиційних уроків;
3). виявити ставлення учнів 2-х класів до уроків української мови та рівень навчальних досягнень з рідної мови;
4). розробити програму експериментального навчання.
Досвід роботи вчителів початкових класів ми вивчали методом спостереження. Так, наприклад, Лариса Володимирівна Кацюк, вчитель-методист СЗОШ № 103, відмінник освіти України використовує у своїй практичній діяльності нетрадиційні уроки. Саме вони, на її думку, забезпечують ґрунтовне засвоєння учнями матеріалу з рідної мови. Володіння рідним словом на високому рівні – це один із показників загальної культури особистості.
Проводячи урок читання в період навчання грамоти, Лариса Володимирівна вибрала форму гри-фантазії.
Мотивація навчальної діяльності почалася грою « Нісенітниці »:
· Послухайте уважно текст. Які нісенітниці ви помітили. Доведіть, що такого не може бути.
У лісі було гарно, тихо. Раптом ми побачили білочку. Яка ж вона чудова! Вся біленька, пухнаста. У неї була довга мордочка, маленькі чорні очі і куций хвостик. Білочка щось тримала в лапках – це була маленька срібляста рибка. Але, побачивши нас, білочка перелякалася і втекла.
Надзвичайно цікавими виявилися завдання, які учні виконували за власним вибором:
1. Прочитайте зашифровані слова 2. Прочитайте лист від
казкових героїв.
ратіноБу У вітіс ликаве стькількі
рашкаЧебу зокка. В жнійко з инх
булино Ци їство роїте. Зки
васикІ – лесик Ка чатьв асн
Те брудо.
Ніна Іванівна Резніченко, вчитель вищої категорії, старший вчитель ЗОШ І –ІІ ступенів № 4 м. Лебедин Сумської області [ 46, 8-11 ] пропонує своїм вихованцям різноманітні граматичні ігри та цікаві вправи. Наприклад:
· Діти, Весняний Вітерець приніс слова, щоб ви їх запам’ятали, правильно вимовляли і писали.
Стілець, шафа, радіо, велосипед, квітка.
· Допоможіть Мудрасику розв’язати кросворд.
Порядок роботи.
У клітинах кожного рядка треба записати іменники. Відгадати ці слова вам допоможуть речення, в яких пропущені відповідні іменники.
| 1 | І |
| 2 | М |
| 3 | Е |
| 4 | Н |
| 5 | Н |
1. Ще не смеркало, а на заході вже зійшла вечірня…. (зірка)
2. Опівдні на вахту заступила нова…. (зміна)
3. Ми живемо в Україні. Прекрасна це…. (земля)
4.… була цікава, і її швидко прочитали всі учні класу. (книга)
5 .Бабусі допомагає …. (онука)
6 ..Найпершим у нашому саду цвіте абрикос, а потім…. (вишня)
7 Діти зійшли на вершину гори і побачили, що … звисає над глибокою ущелиною. (скеля)
Такі завдання, на нашу думку, дають можливість у цікавій формі розвивати, збагачувати мову учнів, поглиблювати знання, закріплювати вивчений на уроках матеріал.
Наталія Петрівна Гордуз, вчитель початкових класів ЗОШ І – ІІІ ступенів № 9 м. Ужгорода [ 10, 1-4 ], на сторінках фахового видання ділиться власним досвідом використання нестандартних форм навчання молодших школярів на уроках рідної мови. Вчитель-практик широко використовує роботу в парах, у групах з різною кількістю дітей. Така навчальна співпраця, на її думку, виховує в школярів повагу до інших, уміння дати оцінку роботі товаришів або висловлювати з цього приводу критичних зауважень. Саме з цією метою Наталія Петрівна намагається уроки рідної мови перетворити на урок мислення-спілкування, урок-діалог.
Найкращі результати на уроці мови, як зазначає Н.П.Гордуз, дає групова робота, що проводиться за таким планом:
1 етап (1 клас) – спілкування і співпраця
1.1. Психологічна діагностика готовності дітей до навчання у школі.
1.2. Заохочування дітей до спілкування через гру.
1.3. Створення уявних ситуацій.
1.4. Використання діалогів (усно).
1.5. Робота в парах.
2 етап (2, 3 класи) – розвиток позитивного ставлення до спільної діяльності.
2.1. Використання пошукової діяльності на уроках.
2.2. Розв’язування пізнавальних завдань у групах постійного чи змінного складу.
Шкільна практика підтверджує, що спільно виконане загальне завдання, внесення посильного доробку у працю свого колективу, захоплення від спілкування в процесі спільної праці – це створює комфортні умови кожному школяреві, перетворює навчальну діяльність у радісний, цікавий, пізнавальний процес.
Цікавою виявилася для нас і система нестандартних уроків з теми «Прикметник » (урок-казка, урок-віночок, урок ігор та розваг та ін.), яку запропонувала Людмила Іванівна Новак, вчитель початкових класів Грядівської загальноосвітньої школи Іваничівського району Волинської області [ 33, 1-10 ]. Так, наприклад, урок ігор та розваг пропонується на тему: Цей чудовий дивограй.
Роль прикметників у мовленні.
Зв’язок прикметників з іменниками.
Мета: формувати уміння встановлювати зв’язок між словами в реченні; вправляти у доборі прикметників до іменників;
вчити удосконалювати текст, активізувати словниковий запас учнів; поглиблювати знання про роль прикметників у мовленні; розвивати увагу й спостережливість; виховувати любов до рідної мови.
Цікавий початок уроку.
Актуалізація опорних знань учнів розпочалася з колективної відповіді на питання:
· Яку частину мови почали вивчати?
· Що означає прикметник?
· На які питання відповідає?
· Наведіть приклади.
Завершився цей етап вивченням напам’ять вірша зі слів вчителя (див. додаток 3).
Упродовж зазначеного уроку було використано ігри « Хто швидше? », « Чарівна шкатулка » (підготовчий етап до сприйняття нового матеріалу); « Влучний стрілок », « Хто найбільше ? » (етап засвоєння та закріплення нового матеріалу).
Закріплення нового матеріалу відбувалося під час відгадування загадки:
· Відгадайте загадку.
Не сніг, не камінь, не мед.
· Чи можна одразу відгадати загадку? Чому?
· А спробуйте ще раз:
Білий, а не сніг; твердий, а не камінь; солодкий, а не мед ….(цукор)
· Яка загадка вам більше сподобалася? Чому?
· Для чого нам потрібні прикметники? (для опису предмет; збагачення словникового запасу; увиразнення нашого мовлення).
Як бачимо, вчителі досить часто звертаються до нетрадиційних уроків з метою активізації навчальної діяльності молодших школярів.
Щоб виявити ставлення вчителів початкової школи до нетрадиційних уроків, нами було проведено опитування 126 осіб із різних шкіл м. Кривого Рогу. Результати виявилися такими: 100 % опитаних позитивно ставляться до нетрадиційних уроків у початкових класах і вважають, що саме вони дозволяють виховувати у молодших школярів інтерес до навчання та до виучуваних дисциплін, активізувати пізнавальну діяльність учнів; при цьому лише 37 осіб (29,4 %) використовують такі типи уроків часто, тоді як переважна більшість – 89 осіб (70,6 %) нетрадиційні уроки проводять епізодично (переважно це відкриті уроки; узагальнюючі уроки у кінці семестру чи навчального року тощо).
Щоб виявити ставлення учнів 2-х класів (59 осіб) до уроків української мови, ми запропонували їм проранжувати навчальні дисципліни за ступенем інтересу до них. Отримані дані занесено до таблиці:
Таблиця 2.1
Ранжування навчальних дисциплін учнями 2-х класів (%) (констатувальний експеримент)
| № п/п | Шкільні предмети | Класи | |
| 2-А (Е) (30учнів) | 2-Б (К) (29 учнів) | ||
| 1 | Фізкультура | 100 % | 100 % |
| 2 | Художня праця | 90,0 % (27) | 100 % |
| 3 | Малювання | 100 % | 100 % |
| 4 | Читання | 80,0 % (24) | 93,1 % (27) |
| 5 | Природознавство (Я і Україна) | 86,7 % (26) | 100 % |
| 6 | Математика | 40,0 % (12) | 68,9 % (20) |
| 7 | Іноземна мова | 100 % | 100 % |
| 8 | Музичне виховання та співи | 46,7 % (14) | 55,2 % (16) |
| 9 | Українська мова | 33,3 % (10) | 62,1 % (18) |
| 10 | Російська мова | 23,3 % (7) | 37,9 % (11) |
Із таблиці 2.1 видно, що учні обох класів мають подібні відповіді: перевага віддається фізичній культурі, художній праці, малюванню, іноземній мові; слабший інтерес другокласники виявляють до математики, української та російської мов.
Рівень навчальних досягнень з української мови учнів 2-х класів було встановлено за результатами поточної роботи. Його було внесено до таблиці: