Смекни!
smekni.com

Теорія і методика виховної роботи (стр. 13 из 14)

ІІ. Друге коло – “зона наближених”, в яку входять індивіди, що набрали виборів у кількості вище середнього показника.

ІІІ. Трете коло – “зона знехтуваних”, в яку входять індивіди, що набрали мінімальну кількість виборів.

ІV. Четверте коло – “зона ізольованих, це ті, хто не отримав жодного(+ або –) вибору.

Якщо особа отримала тільки негативні вибори (відхилення), то її відносять до категорії “відторгнених”.

Соціограма наочно представляє наявність мікро груп та взаємини між ними (симпатії, контакти).

Соціометричне коло

Односторонній вибір Двосторонній вибір

2.2 Критерії ефективності виховної роботи

Ефективність визначає досягнення кінцевого результату у співвідношенні з метою.

Критеріями ефективності виховної роботи є:

- наявність системи в виховній роботі;

- єдність всіх напрямків виховання;

- різноманітність форм і методів виховання;

- рівень сформованості учнівського колективу;

- ступінь охоплення учнів різноманітними видами діяльності;

- участь учнів у суспільно-корисній діяльності;

- відсутність правопорушень серед учнів;

- рівень вихованості учнів.

2.3 Діагностика рівня вихованості учня і учнівського колективу

Під вихованістю розуміється комплексна властивість особистості, яка характеризується наявністю і рівнем сформованості суспільно-значимих якостей, що відображають всебічність розвитку особистості.

Вихованість визначається перш за все зовнішнім проявом (поведінкою) внутрішнього світу особистості, але нерідкі випадки, коли поведінка – це просто демонстрація «вихованості» з певними корисними цілями. Інколи буває, що вихований в певному відношенні учень (хороший) допускає грубість, як захисну реакцію, тобто зовнішня поведінка не завжди адекватна внутрішньому світу людини, тому при оцінці рівня вихованості необхідно вивчати мотиви поведінки.

Мотив – внутрішнє збудження до дії.

Поведінка і мотиви для свого формування потребують певних знань, виходячи з цілісності особистості в якості критеріїв /Критерій – це ознака, за якою здійснюється визначення оцінки рівня вихованості/ вихованості використовуються такі ознаки:

- інтелектуальний критерій (гностичний, змістовий); знання, вміння, судження, погляди, переконання, усвідомлення значимості знань…

- емоційно-вольовий (сформованість почуттів і вольової сфери);

- мотиваційний;

- поведінковий (дієво-практичний).

Кожен з цих критеріїв може мати різний ступінь сформованості, що визначає рівень вихованості.

В педагогіці прийнято використовувати три рівні:

- високий (достатній);

- середній;

- низький.

Кожному рівню приписується певна бальна оцінка, що дозволяє якісні показники перевести в кількісні і таким чином полегшити аналіз отриманих результатів.


Лекція №8

Тема: Організація виховної роботи з учнями «групи ризику»

План

1. Поняття «групи ризику» та критерій відбору учасників до неї.

2. Основні виховні завдання в роботі з підлітками «групи ризику».

3. Індивідуальна виховна робота з підлітками «групи ризику», мета та методика її проведення.

Література:

1. Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання: Навч. посібник. - К.: Вища шк., 1997. - 304 с.

2. Методичні рекомендації щодо організації та проведення виховної роботи в професійно-технічному навчальному закладі// Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. – №21. –2001.

3. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів – К.: Видавничий центр «Академія», 2001. – 608 с.

4. Омеляненко В.Л., Кузьмінський А.І. Теорія і методика виховання: Навч.посіб. – К.: Знання, 2008. – 415 с.

5. Педагогічна книга майстра виробничого навчання: Навч.-метод. посібник/ Н.Г.Ничкало, В.О.Зайчук, Н.М.Розенберг та ін.: За ред. Н.Г.Ничкало. — К.: Вища школа, 1992. — 333 с.

1. Поняття «групи ризику» та критерій відбору учасників до неї.

Термін «група ризику» у педагогіці та психології вводиться для позначення індивідів групи підлітків, у яких ознаки відповідні людям, що відносяться до категорії наркоманів, алкоголіків, тобто хворих, не виявлена, але виховній роботі з ними слід приділити особливу увагу, щоб не допустити розвитку захворювання.

Мета роботи з «групою ризику»:

- ближня: не допустити виникнення залежності від шкідливих для організму речей в ранньому юнацькому віці;

- дальня: створити систему захисту від виникнення такої залежності в більш зрілому віці.

Задача відбору учнів до «групи ризику» - не допустити навіть одноразового вживання наркотичних речовин.

Саме ставлення педагогічних працівників до поняття «група ризику» свідчить про гуманістичний підхід, що проявляється через уважне ставлення до учнів.

Основна робота викладача при відборі учнів до «групи ризику» складається з вивчення індивідуальних особливостей підлітків, що проявляють особисту нестійкість до розвитку алкоголізму, токсикоманії, наркоманії. Відбір здійснюється по психологічним показникам, тому повинен проводитись педагогом сумісно з психологом в рамках створеної в ПТНЗ психологічної служби.

Можливість формування шкідливих звичок у підлітків пов’язана з недостатнім розвитком або порушеннями в моральній емоційно-вольовій, пізнавальній сфері.

Найбільшому ризику розвитку алкоголізму і наркоманії підлягають люди з особливим типом особистості, які:

- не мають чіткої структури сформованих внутрішніх мотивацій;

- у яких не сформувалося свого власного ставлення до оточуючих;

- які з’явилися на світ, не знаючи, що в ньому робити.

Критерії відбору учнів до «групи ризику»

У зв’язку з цим, особливу увагу слід звернути на підлітків, яких відрізняє:

1) відсутність стійких інтересів та життєвих установок;

2) відсутність бажання працювати і отримувати задоволення від трудової діяльності;

3) невміння культурно відпочивати і відсутність потреби у культурному відпочинку;

4) відсутність інтересу до суспільного життя і суспільної праці;

5) нестійкість власної думки, схильність до чужого впливу, навіювання, підпорядкування;

6) некритичне ставлення до недоліків власної особистості, відсутність прагнення до самовдосконалення.

До числа важливих факторів ризику належать:

- недоліки сімейного виховання: наявність негативних прикладів із життя батьків, невизначеність правил поведінки, відсутність позитивних емоцій у сім’ї (відсутність похвали, поваги);

- рання асоціальна поведінка;

- раннє залучення до вживання речовин, що мають властивість одурманення;

- такі риси особистості, як агресивність, нервозність, імпульсивність, негативізм;

- погана успішність;

- недостатнє залучення до суспільних справ;

- наявність друзів, що зловживають наркотиками речовинами;

- байдужість сім’ї та навчальної групи до учня.

2. Основні виховні завдання в роботі з підлітками «групи ризику»

Основними у роботі викладача і майстра виробничого навчання з підлітками «групи ризику» повинні бути установка на формування :

1) високої самооцінки у кожного учня «групи ризику»;

2) почуття власної гідності;

3) збагачення і «просвіта» емоційно-вольової сфери.

Цільовою установкою роботи з «групою ризику» є підвищення особистісної зрілості підлітків.

Основними виховними завданнями роботи з «групою ризику» є:

- створення у учня інтересу до власної особистості;

- навчання адекватному баченню себе і оточуючого світу;

- формування інтересу до життя в реальному діалектичному світі;

- формування намагання вирішувати життєві протиріччя, а не їх уникнення;

- створення ставлення до власного рівня здоров’я як до суспільної цінності;

- розвиток потреби у розкритті своїх потенційних можливостей;

- формування прагнення до самовдосконалення, в тому числі до здібностей в організації часу.

3. Індивідуальна виховна робота з підлітками «групи ризику», мета та методика її проведення

Вважається, що під найбільший ризик пристрасті до алкоголю та інших дурманних речовин потрапляють представники наступних типів акцентуації характеру (проте педагога цікавить поведінковий аспект, а не механізм психіки).

1.Гіпертимний тип:

- гарний піднятий настрій;

- ініціативні , енергійні;

- легко встановлюють контакт з людьми;

- не губляться в складних ситуаціях;

- є неформальним лідером серед однолітків;

- не переносять суворого дисциплінованого режиму.

Спиртні напої вживають у компанії, будучи її «душею».

Вони надають перевагу неглибоким ейфорійним стадіям сп’яніння, добре переносять алкоголь, і, як наслідок, стають на шлях частих і регулярних випивань. Можуть проявляти інтерес і до інших дурманних речовин. В однолітків нерідко користуються авторитетом, тому педагогу дуже важливо знайти підхід і намагатися перевести їх енергії в потрібне русло.

2. Нестійкий тип:

- прибічники легких розваг;

- залюбки піддаються чужому впливу та ідуть за тим, хто може запропонувати розваги;

- відсутня стійка прихильність;

- відсутні ярко виражені інтереси;

- викладачеві потрібно звернути особливу увагу на правильну організацію часу, та постійно їх контролювати. Втручання дорослих вони сприймають без особливої агресії.

3. Єпілептоїдний тип: схильні накопичувати негативні «емоційні заряди», які можуть раптово проявитися у вигляді неочікуваних афектних реакцій. Привід для гніву може бути малим і нікчемним, але завжди пов'язаний з хоча б незначним пригніченням інтересів. Після перших сп’янінь виникає потреба «пити до відключення». Віддають більшу перевагу горілці, ніж вину. А серед цигарок – таким, що мають міцний тютюн. Менше схильні до вживання неалкогольних токсикоман них речовин.