Смекни!
smekni.com

Використання проблемних ситуацій на уроках Основи здоровя у початковій школі (стр. 4 из 10)

Дослідницький - це коли учні, усвідомивши проблему, самостійно намічають план пошуку, будують припущення, обдумують спосіб їх перевірки, проводять спостереження, досліди, фіксують факти, порівнюють, класифікують, узагальнюють, доводять, роблять висновки.

Таблиця 1.3

Взаємодія вчителя і учня при проблемному викладі учбового матеріалу

Дії вчителя Дії учнів
Актуалізація матеріалу що вивчається Відтворення раніше вивченого матеріалу
Постановка задачі Сприйняття і усвідомлення мети
Створення проблемної ситуації, постановка учбової проблеми Усвідомлення проблеми
Демонстрація шляху наукового відкриття:розкриття внутрішніх протиріч, що виникли при вирішенні проблеми, обдумування вголос, висловлювання гіпотез, аналіз їх і обговорення Слухання і сприймання логічно стрункого викладуВідповіді на окремі питання викладачаСпівпереживання результатів експериментівПередбачення деяких наступних кроків дослідження
Доведення істинності з допомогою досвіду, чи розповіді про експеримент, проведений вченими Спостереження
Узагальнення, формулювання висновків Усвідомлення і запам’ятовування фактів, висновків.

Ефективність застосування проблемних ситуацій у процесі проблемно-пошукової діяльності учнів початкових класів. Проблемна задача має відповідати рівневі розвитку розумової діяльності школярів необхідно поступово ускладнювати пізнавальні завдання і ступінь самостійності у їх розв'язанні.

Таким чином, узагальнюючи сказане про роль проблемного навчання у засвоєнні матеріалу, слід зробити висновки, що воно за своїм характером наближається до реальних умов життя і готує дітей до творчої участі в ньому, сприяє пробудженню в учнів прагнення до нових знань, активізує їхній пізнавальний інтерес, формує прийоми і вміння самостійно набувати знання і застосовувати їх у практичній діяльності. [8, С.7]

Створення проблемно-пошукових ситуацій дає змогу працювати весь урок зацікавлено, активно. Діти переживають радість творчості, відчуття перемоги. [8, С.7]

1.2 Можливість використання проблемних ситуацій в курсі “Основи здоров’я" в початковій школі

Модернізація освітньої галузі, що відбувається в державі має на меті створення умов для особистісного розвитку та самореалізації кожного громадянина України.

Найважливішим завданням сучасної шкільної освіти є формування мотивації до збереження та зміцнення здоров’я. Саме це завдання вирішує новий курс „Основи здоров’я". Основи здоров’я - інтегрований предмет, що за змістом об'єднує питання здоров’я та безпеки життєдіяльності на основі діяльнісного підходу. [10, С.8]

Його мета - формування здорового способу життя всіх учасників освітнього процесу, виховання нового покоління громадян України, для якого потреба вести здоровий і безпечний спосіб життя буде невід'ємною складовою загальнолюдської культури. [5, С.42]

Основними завданнями даного курсу є:

Формування в учнів активної мотивації щодо дбайливого ставлення до власного здоров’я. Вдосконалення і творення фізичної, соціальної, психічної та духовної складових здоров’я

Формування уявлень і понять про фізичний розвиток людини, взаємозв'язки людського організму з природним і соціальним оточенням

Формування уявлень і понять про духовну і психічну складову здоров’я та їх вияви через загальнолюдські цінності (співчуття, милосердя, взаємодопомога)

Оволодіння уміннями і навичками морально-етичної поведінки

Засвоєння учнями знань, вмінь і навичок особистої гігієни

Профілактика захворювань і травматизму в класі. вдома, на вулиці та в інших місцях

Запобігання порушенню постави, плоскостопості та розладів органів чуття

Формування знань, вмінь та навичок безпеки життєдіяльності в школі, вдома, на вулиці, в транспорті та в громадських місцях

Ознайомлення із впливом рухової активності, загартування організму, раціонального харчування та режиму дня на здоров’я та розвиток дитини. [5, С.42]

Важливо, що введення нового предмета „Основи здоров’я" зумовлено не лише суттєвим погіршенням стану здоров’я дітей і молоді в Україні, але й усвідомленням того, що здорові діти є більш успішними в навчанні та інших сферах життя. Сучасні умови життя підвищують вимоги до якості освіти. До вмінь молодих людей гнучко реагувати на зміни і вирішувати проблеми. Саме тому життєві навички, здобуті ними на уроках основ здоров’я та безпеки життєдіяльності, допоможуть досягти успіху як навчанні, так і у житті. [9, С.5]

В сучасному підході до програми та підручників поняття „здоров’я" ототожнюється із загальним благополуччям і розглядається цілісно. Воно формується із фізичного, емоційного, інтелектуального, духовного та соціального благополуччя людини [5, С.42].

Навчання „Основ здоров’я спрямовується на розвиток соціально-психологічних компетентностей дітей. змістову основу предмета складають такі базові поняття: здоров’я, здоровий спосіб життя, безпека життя. [5, С.42]

Педагогічна практика довела,що найбільш придатними для оволодіння необхідними знаннями з цього предмета були пояснювально-ілюстративні та інформаційні способи навчання. У них було закладено вироблені практикою такі прийоми роботи вчителя і учнів, при застосуванні яких основну роль відігравав учитель, що передавав знання учням. Останні мали сприймати і запам'ятовувати готову інформацію, не докладаючи ніяких зусиль для самостійного здобуття знань на уроці. Це породжувало пасивні шаблонні форми занять і не сприяло розвитку інтересу до навчання, не збуджувало творчої можливості учнів [38, С.28].

У зв'язку з цим у педагогічній теорії і шкільній практиці розробляються різні способи активізації педагогічного процесу, розширення самостійності учнів у навчальній і трудовій діяльності, посилюються пошуки дослідницького підходу до вивчення курсу „Основи здоров’я". [38, С.28]

Щоб досягнути мети даного предмету, тобто: сформувати в учнів свідоме ставлення до свого здоров’я, оволодіти навичками здорового способу життя та безпечної для здоров’я поведінки, можливо потрібно, щоб під час навчання основне місце посідала проблема розвитку мислення. Доведено, що розвиток творчого мислення лише за допомогою проблемного навчання. Але з питань проблемного навчання досі точаться гострі суперечки: одні автори розглядають його як новий тип навчання (М.М. Скаткін, І.Я. Лернер, М.І. Махмутов), другі - як метод навчання (В. Оконь), треті відносять проблемне навчання до категорії принципу (Т.В. Кудрявцев), інші класифікують проблемне навчання як дидактичний підхід (Г.А. Понуров), який враховує психологічні закономірності самостійного творчого мислення. [38, С.29]

Незважаючи на різні точки зору на проблемне навчання, спільним для всіх дослідників є таке положення: основними елементами проблемного навчання є створення проблемних ситуацій і розв’язання проблем.

Психологами доведено (Л.В. Вигодський, С.Л. Рубінштейн), що мислення виникає у проблемній ситуації і спрямоване на її розв’язання. [38, С.29]

Використання проблемних ситуацій на уроках „Основи здоров’я" забезпечать розв’язання таких завдань: формування уявлення про те, що здоров’я розглядають як єдине ціле, понять про взаємозв’язки людського організму з природнім і соціальним оточенням, знань вмінь і навичок безпечної поведінки, здатності передбачати наслідки своїх вчинків, вміння надавати само - і взаємодопомогу; розвиток вміння керувати собою, контактувати з людьми в соціумі, протистояти негативному впливу оточення, вміння самостійно приймати правильні рішення; виховання потреби в здоров’ї як важливій життєвій цінності. [5, С.42]

Ефективність проблемного навчання проявляється в тому, що активізується мислення учня. З одного боку є проблема яку слід розв’язати а з іншого - є знання, вміння навички учня. Ці дві сторони перебувають у постійній суперечності, стимулюють активність процесів мислення, які здійснюються підчас пошуку шляхом розв'язання проблем. [38, С.30]

У розв'язанні проблеми учнями можна визначити такі етапи:

1. Створення вчителем проблемної ситуації.

2. Сприйняття проблеми учнями.

3. Здійснення пошукового вирішення завдання.

4. Реалізація і перевірка правильного вирішення завдання. [38, С.30]

Серед поставлених на уроках „Основи здоров’я" проблем можуть бути такі, що пояснюють значення здоров’я для людини, цінність і неповторність життя, чи такі, які вкажуть на причини виникнення пожеж, небезпечних ситуацій та інші.

У початкових класах на уроках “Основи здоров’я" найдоцільнішими і найпоширенішими прийомами створення проблемних ситуацій з метою розвитку пізнавальних інтересів, активізації пізнавальної діяльності є:

а) зіткнення учнів із суперечливими фактами. (На світлофорі горить зелене світло, а регулювальник забороняє перехід. Як ви вчинили у цій ситуації? Чому?)

б) показ помилок, до яких призводить незнання певної теми. (Виникає трудність кому й куди потрібно телефонувати при виникненні певних небезпечних ситуацій: в міліцію, швидку медичну допомогу, аварійну службу газу, пожежну охорону чи рятувальну службу)

в) постановка перед молодшими школярами дослідницьких завдань (Простежте, чи є у школі план евакуації, розгляньте його і зробіть висновок: як правильно покинути приміщення школи в разі небезпеки)

г) спонукання учнів до узагальнення фактів. (Які звички людини можна назвати шкідливими, а які корисними? Сформулюйте які належать до корисних, які до шкідливих. Чому?)

д) створення проблемних ситуацій, коли учні переконані в недостатності своїх знань і відчувають потребу набути нових, щоб відповісти на поставлене питання. (Як треба поводитись під час аварій, щоб не піддатись паніці?)