Смекни!
smekni.com

Методика формування мовленнєвої компетенції учнів 6-го класу в аудіюванні (стр. 1 из 4)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ А.С. МАКАРЕНКА

Кафедра романо-германських мов

Курсова робота на тему:

«Методика формування мовленнєвої компетенції учнів шостого класу в аудіюванні»

Студентки 346 групи

факультету іноземних мов

Квашко Юлії Володимирівни

Науковий керівник

викладач кафедри романо-германських мов

Шевцова Наталія Олександрівна

Суми – 2010р.


План

Вступ

Розділ І. Теоретичні передумови формування мовленнєвої компетенції учнів шостого класу в аудіюванні

1.1 Мета і зміст формування мовленнєвої компетенції учнів шостого класу в аудіюванні

1.2 Лінгво-психологічні особливості аудіювання як виду мовленнєвої діяльності

1.3 Основні труднощі розуміння учнями шостого класу аудитивного повідомлення

Розділ ІІ. Методика формування мовленнєвої компетенції учнів шостого класу в аудіюванні

2.1 Етапи навчання аудіювання учнів шостого класу

2.2 Комплекс вправ для формування мовленнєвої компетенції учнів шостого класу в аудіюванні

2.3 Контроль та оцінювання рівня сформованості навичок аудіювання в учнів шостого класу

2.4 Організація процесу навчання аудіювання у шостому класі

Висновки

Резюме

Список використаної літератури

Додатки


Вступ

Сучасний етап розвитку України позначився значним розширенням міжнародних контактів країни майже в усіх суспільних сферах, у тому числі й в освіті.

Навчання іноземної мови у середній школі залежить від соціального замовлення суспільства і детермінується певним станом його історичного розвитку. Програмою для середньої школи визначено той мінімум, яким мають оволодіти учні на кожному етапі навчання (у початковій школі, в основній школі, у старшій школі) і у кожному класі. Формування вмінь іншомовного спілкування передбачає зокрема оволодіння учнями навичками аудіювання (Проект Державного освітнього стандарту з іноземної мови).

Аналіз наукової літератури показав, що проблемі навчання аудіювання присвячено дуже багато досліджень: Н.І. Гез, Н.В. Єлухіна, Н.Є. Жеренко, С.Л. Захарова, Т.В. Каріх, О.Б. Метьолкіна, Н.С. Харламова, В.В. Черниш для середньої школи.

Актуальність дослідження зумовлена новими вимогами щодо наявності сформованих в учнів 6-го класу вмінь аудіювання.

Об’єктом дослідження є процес дослідження мовленнєвої компетенції учнів 6-го класу в аудіюванні на прикладі теми „Les saisons”.

Метою дослідження є теоретичне обгрунтування методики навчання мовленнєвої компетенції учнів 6-го класу в аудіюванні та практична розробка комплексу вправ для формування мовленнєвої компетенції в аудіюванні.

Завдання:

1) визначити мету і зміст формування мовленнєвої компетенції учнів 6-го класу в аудіюванні;

2) дослідити лінгво-психологічні особливості аудіювання як виду мовленнєвої діяльності;

3) уточнити труднощі навчання аудіювання учнів 6-го класу;

4) визначити етапи навчання аудіювання учнів 6-го класу;

5) розробити вправи для формування мовленнєвої компетенції учнів 6-го класу в аудіюванні;

6) дослідити контроль та оцінювання рівня сформованості навичок аудіювання в учнів 6-го класу.

Методами дослідження є аналіз наукової літератури з методики навчання мовленнєвої компетенції в аудіюванні та узагальнення досвіду навчання мовленнєвої компетенції в аудіюванні в середніх навчальних закладах.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому теоретично обгрунтовано й розроблено методику навчання мовленнєвої компетенції учнів 6-го класу в аудіюванні.

Практичне значення полягає у розробці системи вправ для навчання мовленнєвої компетенції учнів 6-го класу в аудіюванні та її реалізації у циклі занять.


Розділ І. Теоретичні передумови формування мовленнєвої компетенції учнів шостого класу в аудіюванні

1.1 Мета і зміст формування мовленнєвої компетенції учнів шостого класу в аудіюванні

Мета і зміст формування мовленнєвої компетенції учнів визначені у нормативних документах – ЗЄР та програмі (пос). Разом з цим мета і зміст формування мовленнєвої компетенції були проаналізовані у працях методистів С.Ю. Ніколаєвої, Г.В.Рогової, І.О. Зимньої, С.П. Шатілова, О.О. Миролюбова.

Необхідно узагальнити та конкретизувати мету і зміст формування мовленнєвої компетенції в аудіюванні, саме тому зупинимося окремо на цьому питанні. Аналіз методичної літератури показав, що виділяють такі типи мети формування мовленнєвої компетенції:

1. Практична мета, яка передбачає практичне опанування учнями умінь мовлення на рівні, достатньому для здійснення іншомовного спілкування в чотирьох видах мовленнєвої діяльності: аудіюванні, говорінні, читанні та письмі в типових ситуаціях (Миролюбов, 1967, с. 19; Ніколаєва, 1999, с. 40 – 42; Шатілов, 1977, с. 53 – 55);

2. Виховна мета реалізується через систему особистого ставлення до нової культури у процесі оволодіння цією культурою (Миролюбов, 1967, с. 19; Ніколаєва, 1999, с. 40 – 42; Шатілов, 1977, с. 53 – 55);

3. Освітня мета здійснюється у процесі навчання на базі навчального матеріалу, наприклад, текстів для читання, аудіювання (Миролюбов, 1967, с. 19; Ніколаєва, 1999, с. 40 – 42; Шатілов, 1977, с. 53 – 55);

4. Розвиваюча мета реалізується у процесі оволодіння учнями досвідом творчості, пошукової діяльності, усвідомлення явищ як своєї, так і іншої дійсності, їх подібності та розбіжності (Миролюбов, 1967, с. 19; Ніколаєва, 1999, с. 40 – 42; Шатілов, 1977, с. 53 – 55).

Проаналізувавши наукову літературу, вияснили, що методисти С. П. Шатілов, О.О. Миролюбов, Н.І. Гез, А.І. Щукін досліджували зміст формування мовленнєвої компетенції. І вони виділили такі основні компоненти змісту формування мовленнєвої компетенції:

¾ Мовний матеріал, який повинен бути достатнім для того, щоб забезпечити учням можливість користуватися іноземною мовою як засобом спілкування (Гез, 1982, с. 52 – 57; Миролюбов, 1967, с. 31 – 38; Шатілов, 1977, с. 55 – 58);

¾ Уміння і навички, які забезпечують володіння різними видами мовленнєвої діяльності (Гез, 1982, с. 52 – 57; Миролюбов, 1967, с. 31 – 38; Шатілов, 1977, с. 55 – 58).

Тепер вважаємо необхідним конкретизувати зміст і мету формування мовленнєвої компетенції учнів шостого класу в аудіюванні. Це дозволить визначити які конкретно уміння і навички є необхідними для учнів шостого класу і які сприятимуть реалізації формування мовленнєвої компетенції учнів шостого класу в аудіюванні. Тому важливо визначити систему вправ, завдяки якій будуть формуватися ці вміння і навички. Ця система вправ повинна реалізувати етапи формування умінь і навичок учнів шостого класу в аудіюванні і послідовність навчання аудіювання учнів шостого класу.

Таким чином, ми проаналізували і визначили мету і зміст формування мовленнєвої компетенції учнів шостого класу в аудіюванні і на основі компонентів змісту визначили систему вправ, яка необхідна для формування вмінь і навичок мовленнєвої компетенції учнів шостого класу в аудіюванні.

1.2 Лінгво-психологічні особливості аудіювання як виду мовленнєвої діяльності

Праналізувавши наукову літературу, вияснили, що методисти С.Ю. Ніколаєва, С.П. Шатілов, О.О. Миролюбов, І.О. Зимня досліджували лінгво психологічні особливості мовленнєвої діяльності.

С.Ю. Ніколаєва виділила такі основні компоненти мовленнєвої діяльності:

1. Мотив, який породжує певну думку;

2. Предмет, яким виступає думка;

3. Засіб існування, формування і вираження цієї думки. Ним являється система мови та її фонетичні, лексичні та граматичні засоби;

4. Способи формування та формулювання думки , які, в свою чергу, бувають:

¾ внутрішні;

¾ зовнішні усні;

¾ зовнішні письмові (Ніколаєва, 1999, с. 59 – 61).

Важаємо необхідним конкретизувати лінгво-психологічні особливості аудіювання як виду мовленнєвої діяльності. За словами С.Ю. Ніколаєвої при аудіюванні учень одержує мовленнєву інформацію, тобто сприймає і розуміє думки інших людей. Аудіювання являється рецептивним видом мовленнєвої діяльності і, в свою чергу, виступає як вербальний засіб спілкування.

Проаналізуємо лінгво-психологічні особливості аудіювання як виду мовленнєвої діяльності. Предметом аудіювання, на нашу думку, є розуміння думок іншої людини, засобом – формування і вираження цих думок, і вважаємо, що аудіювання належить до внутрішнього способу формування та формулювання думки, адже, як уже було зазначено, аудіювання є рецептивним видом мовленнєвої діяльності, а внутрішній спосіб заключається в тому, що людина включається у рецепцію або думання.

Отже, ми проаналізували та дослідили лінгво-психологічні особливості аудіювання як виду мовленнєвої діяльності і на їх основі виділили предмет, засіб та спосіб аудіювання як виду мовленнєвої діяльності.


1.3 Основні труднощі розуміння учнями шостого класу аудитивного повідомлення

Труднощі розуміння аудитивного повідомлення були проаналізовані у працях методистів С.Ю. Ніколаєвої, С.П. Шатілова, М.Я. Дем’яненка, Ф.М. Борозьонової.

Необхідно узагальнити та конкретизувати труднощі розуміння аудитивного повідомлення, саме тому розглянемо окремо це питання. Аналіз методичної літератури показав, що виділяють такі види труднощів:

1. Суб’єктивні труднощі зумовлені індивідуально-віковими особливостями учнів: рівнем розвитку слухової диференційованої чутливості, слухової пам’яті, концентрації уваги (Єлухіна, 1989, с. 28 – 36; Миролюбов, 1967, с. 184 – 186; Ніколаєва, 1999, с. 123 – 128; Шатілов, 1977, с. 114 – 117);

2. Мовні труднощі зумовлюються характером мовних засобів і структурно-композиційними характеристиками аудіо текстів. Виділяють такі типи мовних труднощів:

· Граматичні труднощі пов’язані з синтаксисом і морфологією

· Лексичні труднощі виникають при кількісному збільшенні словникового матеріалу та його різноманітності, а також при вживанні слів у переносному значенні, наявності фразеологічних зворотів