Смекни!
smekni.com

Геополітика минулого і сьогодні (стр. 4 из 4)

У роботі проаналізовано той масовий геополітичний дискурс, який інтенсивно прищеплюють “масам” сучасні ЗМІК і якому властиві яскраві, але зазвичай беззмістовні метафоричні формули на зразок “вулкану, що прокинувся”, “храму ненависті”, “метастазів ракової пухлини”, “метастазів сепаратизму”, “чорної діри”, “вісі зла”, “імперії зла”, які виражають невизначеність ситуацій або нерозуміння специфіки певних країн та регіонів світу, які ідеологи намагаються використати для прищеплення масовій свідомості синдрому “маніхейства” та різноманітних ірраціональних філій та фобій із “єврофіліями” та “єврофобіями” включно (Дж.Крістева). У роботі доведено, що такі тенденції до творення “фольклорної геополітики” (popular geopolitics) особливо посилилися на тлі “зіткнення цивілізацій”, обумовленого антитерористичною кампанією США та їхніх союзників, започаткованої подіями 11 вересня 2001 р.

Визначено, що в процесі будівництва нової геополітичної архітектури Європи є очевидні лідери, довкола яких групуються інші його учасники. Стосовно ЄС – це Німеччина, Франція й Велика Британія. Іншими “великими гравцями” на полі європейської геополітики є США та Російська Федерація. З’ясовано, що названі три провідні країни Євросоюзу є не лише безпосередніми учасниками системи європейської безпеки, але і ядром нової геополітичної архітектури Об’єднаної Європи. Водночас усі три входять до НАТО й у цьому сенсі є найвпливовішими європейськими учасниками інтеграційних процесів у рамках Західної Спільноти, до якої передусім слід віднести наймогутнішу країну сучасного світу – США.

США, хоча й не є європейською країною, через механізми ОБСЄ та НАТО, а також різноманітні “спільні простори” мають змогу активно впливати на європейську інтеграційну політику, а, отже, впродовж досить тривалого часу зберігатимуть домінуючі геополітичні впливи в Європі. [14]

Таким чином, глобалізація геополітики на межі ХХ-ХХІ століть полягає у використовуванні різноманітних наукових методів та засобів аналізу міжнародних проблем у сфері пошуку, розробки та обґрунтування шляхів здійснення політичних стратегій на відповідних рівнях – глобальному, регіональному та локальному, адже формується новий світоустрій, що розвивається від примусової уніфікації старої біполярної системи до майбутньої, якісно нової, інтеграції.

ВИСНОВКИ

Виходячи зі змісту роботи, необхідно зробити наступні висновки:

По перше - геополітикаякнаука і вчення у минулому і сьогоднівизначає стратегічне спрямування держави. Вона вкрай потрібна для розвитку політичної культури громадян. Прийняття політичних рішень неможливе без урахування геополітичного розшарування зовнішньополітичних і зовнішньоекономічних пріоритетів держав світу, котрі постають величезними геополітичними полюсами.

По друге - перша в історії геополітична парадигма – Доктрина Монро – була викладена президентом США Монро в посланні Конгресу в грудні 1823 року і зводилася до того, що США будуть розглядати як недружелюбний акт будь-яку спробу європейських держав втручатися в справи держав Західної півкулі.

Якщо цивілізаційний тип свідомості в чомусь істотному відповідає парадигмі Просвітництва і його системі оптимістично-раціоналістичних чекань, то геополітичний тип являє собою ревізію Просвітництва з позицій органіцизму та соціал-дарвінізму.

По третє - глобалізація геополітики на межі ХХ-ХХІ століть полягає у використовуванні різноманітних наукових методів та засобів аналізу міжнародних проблем у сфері пошуку, розробки та обґрунтування шляхів здійснення політичних стратегій на відповідних рівнях – глобальному, регіональному та локальному, адже формується новий світоустрій, що розвивається від примусової уніфікації старої біполярної системи до майбутньої, якісно нової, інтеграції.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Філософія: Навч. посіб. / [Губерський Л.В., Надольний І.Ф., Андрущенко В.П. та ін.]; за ред. Надольного І.Ф.—[7-ме вид., стер.]. — Київ: Вікар, 2008.

— 534 с.

2. Дергачев В.А. Геополитика.Учебник для вузов / Дергачев В.А. Москва:ЮНИТИ-ДАНА, 2004. — 526 с.

3. Василенко И.А.Геополитика / Василенко И.А – Москва: Логос, 2003.

–204 с.

4. Кисельов П.Л. Методологія геополітики / Кисельов П.Л. – Харків: Видавництво ХарРІ УАДУ Магістр, 2002. – 236 с.

5. Демидов А.И. Основы политологии / Демидов А.И., Федосеев А.А. – Москва: Высшая школа, 1995. —271 с.

6.Гаджиев К.С. Геополитика / Гаджиев К.С. – Москва: Междунар. отношения, 1997. – 383 с.

7. Алексеева И.В. Геополитика в России. Между Востоком и Западом. Конец XVIII-начало XX в./ Алексеева И.В., Зеленев Е.И., Якунин В.И.–СПб.: ИздательствоСПбГУ, 2001. –361 с.

8. Багров М.В. Регіональна геополітика (на прикладі Криму): автореф. дис.на здобуття наук. ступення доктора геогр. наук: спец. 11.00.02 “ Економічна та соціальна географія”– Київ, 2001. – 374 с.

9. Багров Н.В. Региональная геополитика устойчивого развития/ Багров Н.В. – Київ: Либідь, 2002. – 256 с.

10. Манилов В.Л. Геополитика / Манилов В.Л.,Баришполец В. А., Баришполец Д.В. – Москва: ТЕРРА-Книжный клуб, 2002. –623 с.

11. Мадіссон В.В. Сучасна українська геополітика: Навч. посібник для студ. гуманіт. спец. вищих навч. закл. / Мадіссон В.В., Шахов В.А. – Київ: Либідь, 2003. – 172 с.

12. Рамоне Игнасио. Геополитика хаоса /Рамоне Игнасио; [пер.с фран. Егорова И.А. ].– Москва: ТЕИС, 2001. — 128с.

13. Соскін О. Сучасний геопростір і пріоритети розвитку України / Соскін Олег, Полохало Володимир, Гуцал Анатолій// Економічний часопис-ХХІ. – 2000. – № 2.–С. 13-22

14. Исаев Б.А. Геополитика: Учебное пособие / Исаев Б.А. — СПб.: Питер, 2006. — 384 с.