“Демократія, – роблять висновок автори, - правління народу, але збереження демократії покладено на плечі еліти. В цьому полягає іронія демократії: еліти повинні правити мудро, для того щоб правління народу вижило”.
З-поміж усіх представників табору демократичного елітаризму Т.Дай і Х.Зіглер вирізняються тим, що не дають рецептів проти зловживань еліти. Зловживання вони вважають меншим злом, порівняно із шкодою, якої може спричинити некомпетентність мас. Доцільність правління еліти у них - незаперечний факт, який не треба доводити, хоча таке правління вони і не абсолютизують.
Елітарна теорія демократії з одного боку, відображає реалії сучасного політичного життя демократичних країн, а з іншого - містить цінні практичні настанови. Вони є теоретичною формою розв’язання одвічної суперечності між елітизмом і демократією, вказує на умови і механізми їх поєднання. У авторів елітарних концепцій ми знаходимо надмірне акцентування уваги на якійсь одній характеристиці еліти. Так, Й.Шумпетер наголошує на конкурентності, Р.Даль - на плюралізмі, К.Манхейм - на рівних можливостях, а Дж.Сарторі -на ціннісних характеристиках еліти. Це обумовило необхідність поєднання таких характеристик для точного формулювання сутності елітарної теорії демократії. Ідея конкурентності Й.Шумпетера стає зрозумілішою завдяки описаному Р.Далем плюралізму, множинності суспільних інтересів; а ідея Дж.Сарторі щодо відбору кращих стає можливою завдяки рівним можливостям для будь-кого, хто має відповідні здібності і таланти, претендувати на владу, описаних К.Манхеймом.
Отже, щоб мати демократію (у елитистському розумінні її змісту), необхідно впровадити в життя всі ті умови функціонування політичної системи та характеристики еліти, на які вказують автори вище розглянутих концепцій.
Висновки і пропозиції.
Теорія демократії і теорія еліт є двома різними способами теоретичного пояснення однієї й тієї ж політичної реальності, які не тільки не виключають, а навпаки, взаємно передбачають одна одну. «Демократія не може бути безпосередньою владою народу у прямому значенні цього слова. Вона є своєрідним суспільно-політичним ідеалом, наближеність до якого визначається ступенем участі народу у здійсненні влади, яка відбувається у різних формах безпосередньої і представницької демократії»[20]. Вже саме визнання необхідності представницької демократії означає неминучість елітарного правління. Завдання, отже, полягає не у витісненні демократією елітизму, а в їх ефективному поєднанні. Концепції демократичного елітизму є не тільки спробами теоретичного поєднання демократії та елітизму, а й містять цінні рекомендації щодопрактичного вирішення цієї проблеми. У відповідних працях Й.Шумпетера, Р.Даля, К.Манхейма, Дж.Сарторі, Т.Дая, Х.Зіглера виокремлено і обґрунтовано найважливіші характеристики еліт та умови функціонування політичної системи необхідні для ефективного поєднання демократії та елітизму. Це, по-перше, плюралізм політичних еліт, який випливає із політичного плюралізму і поділу влади як одних із найважливіших принципів демократії. По-друге, конкурентність еліт, що дає масам можливість вибору бажаних керівників, без якого також немає демократії. По-третє, якісний склад самої політичної еліти, її відкритість для поповнення найбільш здатними до управління вихідцями з усіх верств суспільства. По-четверте, відповідальність еліт перед масами, наявність в останніх ефективних засобів контролю за діяльністю еліт.
В сучасних умовах політична еліта являє собою невід’ємну, активну, впливову частину соціальної структури суспільства, котра здатна брати на себе провідну, відповідальну, консолідуючу роль у забезпеченні розвитку і стабільності будь-якої соціальної системи[21].
Литература.
1. Ашин Г.К. Дискуссии о структуре власти и структуре элит в США. // Общественные науки и современность. – 2001. - №1.
2. Бебик В., Пояркова Т. Занепад демократії, або Новий погляд на демократичну культуру. // Персонал. – 2003. - №3. (стр. 14 – 17).
3. Грачев М.Н., Мадатов А.С. Демократия: методология исследования, анализ перспектив. - М.: Изд-во «АЛКИГАММА», 2004. – 128 с.
4. Ирхин Ю.В., Зотов В.Д., Зотова Л.В. Политология: Учебник, М.: Юристъ, 2002. – 511 с.
5. Кракович Д. У сучасному суспільстві еліта створюється. - 2007. -
6. Конституція України (із змінами та доп.). – К.: Атіка, 2006. – 64 с.
7. Нікітін В. Україні потрібна щоденна демократія. // Інформаційний бюлетень Міжнародного центру перспективних досліджень. – 2007. - №7 (354).
8. Політична філософія: Підручник / Є.М. Суліма, М.А. Шепєлєв, В.В. Кривошеїн, В.Ю. Полянська; За ред. Є.М. Суліми. – К.: Знання, 2006. – 799 с.
9. Політологія: Навч. посібн. / За ред. проф. Щедрової Г.П. – Луганськ: Видавництво СНУ ім. В.Даля, 2005. – 200 с.
10. Політологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. О.В. Бабкіної, В.П. Горбатенька. – К.: Видавничий центр «Академія», 2003. – 528 с.
11. Примаков Е. Чем создается демократия. // Независимая Газета. – 24. 08. 2007.
12. Рудич Ф.М. Політологія: Підручник. – К.: Либідь, 2004. – 480 с.
13. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. — Харків: Консум, 2001. — 656 с.
14. Ходаківська Л.П. Сутність концепцій демократичного елітизму. // Дослідження світової політики. – 2001. - Вип. 16. - С. 119-124.
15. Шумпетер Й. Капитализм, социализм, демократия. –
1. Бебик В., Пояркова Т. Занепад демократії, або Новий погляд на демократичну культуру. // Персонал. – 2003. - №3. – С. 14 – 17.
2. Конституція України (із змінами та доп.). – К.: Атіка, 2006. – С. 4.
3. Нікітін В. Україні потрібна щоденна демократія. // Інформаційний бюлетень Міжнародного центру перспективних досліджень. – 2007. - №7 (354).
4. Примаков Е. Чем создается демократия. // Независимая Газета. – 24. 08. 2007. - (http://www.ng.ru/2007-08-24/).
[5]Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. — Харків: Консум, 2001. — С. 149.
[6] Грачев М.Н., Мадатов А.С. Демократия: методология исследования, анализ перспектив. - М.: Изд-во «АЛКИГАММА», 2004. – С. 47.
[7] Політологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. О.В. Бабкіної, В.П. Горбатенька. – К.: Видавничий центр «Академія», 2003. – С. 296 – 302.
[8] Політична філософія: Підручник / Є.М. Суліма, М.А. Шепєлєв, В.В. Кривошеїн, В.Ю. Полянська; За ред. Є.М. Суліми. – К.: Знання, 2006. – С. 186 – 220.
[9]Політологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. О.В. Бабкіної, В.П. Горбатенька. – К.: Видавничий центр «Академія», 2003. – С. 299 – 300.
[10]Рудич Ф.М. Політологія: Підручник. – К.: Либідь, 2004.
[11]Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. — Харків: Консум, 2001. — С. 148 – 167.
[12]Політологія: Навч. посібн. / За ред. проф. Щедрової Г.П. – Луганськ: Видавництво СНУ ім. В.Даля, 2005. – С. 73 – 80.
[13] Ирхин Ю.В., Зотов В.Д., Зотова Л.В. Политология: Учебник, М.: Юристъ, 2002. – С. 240 – 257.
[14]Бебик В., Пояркова Т. Занепад демократії, або Новий погляд на демократичну культуру. // Персонал. – 2003. - №3. (стр. 14 – 17).
[15] Грачев М.Н., Мадатов А.С. Демократия: методология исследования, анализ перспектив. - М.: Изд-во «АЛКИГАММА», 2004. – С. 48 – 50.
[16] Ашин Г.К. Дискуссии о структуре власти и структуре элит в США. // Общественные науки и современность. – 2001. - №1. – С. 90 – 103.
[17]Політологія: Навч. посібн. / За ред. проф. Щедрової Г.П. – Луганськ: Видавництво СНУ ім. В.Даля, 2005. – С. 73 – 79.
[18] Ашин Г.К. Дискуссии о структуре власти и структуре элит в США. // Общественные науки и современность. – 2001. - №1. – С. 90 – 103.
[19]Рудич Ф.М. Політологія: Підручник. – К.: Либідь, 2004.
[20] Ирхин Ю.В., Зотов В.Д., Зотова Л.В. Политология: Учебник, М.: Юристъ, 2002. – С. 240 – 257.
[21]Кракович Д. У сучасному суспільстві еліта створюється. - 2007. - (http://www.ji.lviv.ua/n45texts/krakovych.htm).