регистрация / вход

Удосконалення обліку і аудиту виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції

Облікова політика ВАТ "Племзавод ім. Літвінова", аудит витрат і виходу продукції. Аналіз залежності собівартості продукції тваринництва від виробничих витрат, облік рівня рентабельності. Резерви зниження собівартості сільськогосподарської продукції.

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра обліку і аудиту

КУРСОВА РОБОТА

з організації обліку

на тему

Удосконалення обліку і аудиту виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції

Виконав студент 355 групи

Чеботарьов Дмитро Володимирович

Луганськ 2010 р.


ВСТУП

Формування ринкової економіки України здійснюється шляхом застосування нових суспільно-економічних відносин, які основуються на існуванні різноманітних форм власності і засобів господарювання.

У сільському господарстві нові економічні відносини формуються недостатньо швидко і без глибокого, об’єктивного аналізу змін, які здійснюються в аграрному секторі. Завдяки цьому неможливо своєчасно виявити конфліктні ситуації і відповідно на них реагувати, застосовуючи різноманітні методи управління. Тільки за допомогою аналізу діяльності підприємств, їх підрозділів можна визначити стратегічні, перспективні і тактичні цілі розвитку підприємства, визначити ступінь впливу зовнішніх факторів і зробити оцінку власних економічних можливостей, виявити резерви підвищення ефективності виробничої діяльності.

Реалізація виробленої продукції підприємствами завершальною стадією кругообігу виробничих засобів підприємства. В процесі реалізації йому відшкодовуються в грошовій формі засоби, витрачені на виробництво та збут продукції. Це дозволяє підприємству виконати свої зобов'язання перед бюджетом, установами банків за одержання кредити, постачальниками і різними дебіторами по оплаті праці і договорам підряду.

Частина проведеної продукції використовується на господарські потреби і не реалізується. Проте значна кількість продукції вибуває за межі підприємства і поступає в народногосподарський оборот. Таку продукцію називають товарною.

Підприємства реалізують свою продукцію через торгуючі організації, через власну торгову мережу (ларьки, намети і т.п.), різним організаціям (лікарням, їдальням, санаторіям, дитячим будинкам і ін.), міжгосподарським підприємствам, у порядку громадського харчування, в рахунок оплати праці робочим.

Основною метою дипломної роботи є:

· вивчення стану первинного обліку виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції;

· вивчення синтетичного і аналітичного обліку виробництва і реалізації;

· виявлення шляхів можливого вдосконалення обліку і аудиту виробництва і реалізації продукції;

· аналіз фінансових результатів від реалізації сільськогосподарської продукції;

· розробка заходів, направлених на підвищення виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції.

Для досягнення поставленої мети були поставлені такі задачі:

· виявити фактори, які впливають на зниження витрат;

· проаналізувати дані щодо розподілу і реалізації окремих видів продукції, рівня їх товарності;

· проаналізувати якісні показники виробленої і реалізованої сільськогосподарської продукції, її конкурентоспроможність;

· обґрунтувати шляхи забезпечення керівництва господарства оперативною інформацією про хід і результати виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції;

· розробити заходи з збільшення об’ємів виробництва тієї сільськогосподарської продукції, реалізація якої є найбільш всього вигідною.

Об’єктом дослідження дипломної роботи є ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» с. Сміле Слов’яносербського району Луганської області.


РОЗДІЛ 1. Теоретичні та правові основи виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції

1.1 Економічний зміст процесу виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції

Процес виробництва являє собою, з одного боку, процес виробничого споживання засобів, предметів праці та самої праці (живої), а з іншого – джерело одержання нової продукції.

Основною метою обліку виробництва є своєчасне , повне, вірогідне відображення фактичного розміру і складу витрат та контроль за використанням всіх видів виробничих ресурсів, а також обсягу виробленої продукції в натуральних та грошових вимірниках. З формулювання мети можна визначити основні завдання обліку виробництва. Це:

· визначення складу та розмежування виробничих витрат за їх економічним змістом, місцем прикладення (центрами відповідальності), елементами, статтями обліку, суміжними періодами та іншими ознаками, передбаченими відповідними стандартами фінансового і управлінського обліку;

· своєчасне та повне відображення виготовленої продукції, наданих робіт чи послуг за їх кількістю та якістю в розрізі окремих об’єктів обліку, центрів відповідальності та суміжних періодів;

· встановлення фактичного рівня собівартості одиниці продукції відповідно до затверджених положень та порівняння його з нормативами, розрахунковим (прогнозним, кошторисним) та рівнем ринкових цін;

· формування відповідної інформації про обсяг витрат та виготовленої продукції в передбаченій системі документів, облікових реєстрів та звітності.

Щоб виконати ці завдання обліковим працівникам необхідно чітко знати Положення (стандарти) бухгалтерського обліку та загальноприйняту класифікацію витрат.

Сучасний облік виробництва є складовою частиною системи бухгалтерського обліку, повинен акумулювати і систематизувати витрати для:

· оцінки запасів і визначення фінансових результатів;

· обґрунтування управлінських рішень;

· забезпечення внутрішньогосподарського контролю.

Реалізація продукції підприємства – це, перш за все, відчуження активів, що належать підприємству, шляхом їх продажу з метою відтворення використаних засобів підприємства та отримання прибутку для задоволення різноманітних потреб підприємства та його власників.

Місце і роль процесу реалізації у суспільному відтворенні визначається господарським механізмом, який встановлює умови реалізації та умови розрахунків за продану сільськогосподарську продукцію, товари, надані послуги і виконані роботи, нерідко регулює ціни. Визначення поняття та моменту здійснення реалізації знайшло відображення у законодавчих актах, що регулюють сплату податків.

Поняття «продаж», яке детально визначено в Законі України «Про податок на додану вартість», має характерне фіскальне спрямування, в першу чергу за рахунок включення до продажу операцій з безоплатної передачі активів.

Позитивним моментом податкової реформи стало запровадження єдиного порядку визначення реалізованої продукції як вартості відвантаженої продукції та дати реалізації як дати відвантаження, що дозволило досягти відповідності з міжнародними підходами до поняття «реалізація».

Реформа бухгалтерського обліку, яка проводиться в Україні, не змінила суті процесу реалізації, запропонувавши дещо інші підходи до організації його обліку. Національний стандарт П(с)БО 15 «Доходи» містить порядок визнання, оцінку та розкриття у фінансовій звітності доходу, який виникає в результаті реалізації чи використання активів підприємства іншими суб’єктами господарювання. Даний стандарт фактично визначає період відображення в звітності, а отже у фінансову обліку, виручки від реалізації у всіх її аспектах.

Отже, відвантажена покупцям і списана з матеріально відповідальних осіб сільськогосподарська продукція вважається реалізованою. Відношення реалізованої продукції до валової (виробленої) становить коефіцієнт товарності. Чим менше залишається готової продукції для внутрішньогосподарських потреб, тим вищій рівень її товарності.

Основна маса виробленої сільськогосподарськими підприємствами продукції реалізується переробним підприємствам. Частина сільськогосподарської продукції може бути реалізована на ринку, працівникам підприємства, за готівку, через комерційні структури, обмінена на промислові товари (паливо, засоби захисту рослин та тварин, мінеральні добрива, будівельні матеріали і інші), через товарні біржі за цінами, що складаються в процесі реалізації, або за домовленістю сільськогосподарського підприємства з покупцями.

З метою прискореного формування інфраструктури аграрного ринку, створення умов для надійного ресурсного забезпечення виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції, сприяння розвитку підприємництва в аграрному секторі економіки видано Указ Президента України «Про підтримку сільськогосподарських виробників» [42] №1328 від 02.12.1999 року.

Згідно з цим Указом у сільських населених пунктах запропоновано створити мережу пунктів заготівлі сільськогосподарської продукції, кредитних спілок, а також сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, інших суб’єктів господарювання, що здійснюватимуть переробку і реалізацію сільськогосподарської продукції.

У містах і селищах передбачається створення мережі підприємств, що здійснюватимуть роздрібну торгівлю сільськогосподарської продукції, у тім числі магазинів фірмової торгівлі. У великих містах передбачається створення мережі підприємств, що здійснюватимуть оптову торгівлю сільськогосподарською продукцією (оптові продовольчі ринки, постійно-діючі ярмарки-виставки, аукціони живої худоби).

Указ зобов’язує вжити заходів щодо забезпечення закупівлі сільськогосподарської продукції для державних і регіональних потреб лише на конкурентних засадах (на товарних біржах, аукціонах) за форвардними контрактами, які б передбачали забезпечення виконання зобов’язань та відповідальність за їх порушення.

Основні завдання бухгалтерського обліку реалізації зводяться до нижченаведеного:

· відображення ступеня виконання державного контракту і держзамовлення на реалізацію сільськогосподарської продукції;

· своєчасне документальне оформлення кожної партії реалізованої продукції;

· контроль за своєчасним надходженням плати за реалізовану продукцію;

· визначення фінансових результатів від реалізації продукції, робіт, товарів і послуг.

1.2 Нормативно – правові засади організації обліку виробництва і реалізації

Прийняті законодавчі акти, що діють на території України, направлені на те, щоб суб'єкти підприємницької діяльності мали однакові умови для її здійснення, незалежно від організаційних форм та форм власності підприємств, мали однакові права, а також в однаковій мірі відповідали за результати своєї діяльності.

На сьогодні в Україні питанням бухгалтерського обліку та контролю приділяється особливо велика увага, так видано численний ряд нормативних документів, які регулюють порядок організації та ведення бухгалтерського обліку та контролю. Поряд з цим видано ряд документів, які встановлюють порядок ведення податкового обліку, тобто визначення складу валових доходів та валових витрат підприємства з метою обчислення прибутку, що підлягає оподаткуванню.

Значний вплив на зростання ефективності реалізації сільськогосподарської продукції оказує держава. На сьогоднішній день цьому приділяється недостатньо уваги у законодавчих актах України.

Основним Законом є Указ «Про підтримку сільськогосподарських виробників» [42] №1328 від 02.12.1999 року не підлягають плати в бюджет податку на додану вартість, які нараховуються сільськогосподарськими виробниками. Ці кошти залишаються у розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення.

Бухгалтерський облік на підприємстві регулюються Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», згідно якому питання організації обліку знаходяться в компетенції власника підприємства або уповноваженої особи [39].

Справжній Закон розповсюджується на всі юридичні обличчя, створені відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік і подавати фінансову звітність згідно законодавству.

Принципи бухгалтерського обліку представлені в статті 4 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні». Згідно цим принципам господарство повинно надавати фінансову звітність, в якій не має право занижувати оцінку зобов’язань і витрат і завищувати оцінку активів і доходів. Для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, які здійснюються для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються у бухгалтерському обліку і фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

Згідно П(с)БО №3 «Звіт про фінансові результати» [48], дохід (виручка) від реалізації визначається у випадку наявності усіх приведених нижче умов:

· покупцю передані ризики і вигоди, які пов’язані з правом власності на продукцію;

· підприємство не здійснює далі управління і контроль за реалізацією продукції;

· сума доходу (виручки) може бути достовірно визначена;

· існує впевненість, що у результаті операцій відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, які пов’язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

Згідно п. 5 П(с)БО №15 «Дохід» прибуток – це збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює збільшення власного капіталу (за винятком збільшення капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови що оцінка доходу може бути достовірно визначена [49].

Даний законодавчий акт дає визначення таким видам доходу, як:

Відсоток – плата за користування грошовими коштами, їх еквівалентами або сум, які винні підприємству.

Роялті – платежі за користування нематеріальними активами підприємства.

Дивіденди – частина чистого прибутку, розподіленого між учасниками.

Ціль господарської діяльності підприємства є отримання прибутку.

Нормативним документом по обліку виробничих витрат є П(с)БО 16 «Витрати» [50], яке визначає методичні принципи формування у бухгалтерському обліку інформації про витрати господарства і її розкриття у фінансовій звітності.

Витрати відображаються у бухгалтерському обліку одночасно із зменшенням активів або збільшення зобов’язань. Витрати звітного періоду визнають або зменшення активів, або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Добрим моментом в П(с)БО є те, що перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (товарів, робіт і послуг) буде встановлюватися господарством самостійно. Загальновиробничі витрати поділяються на постійні і змінні. До постійних загальновиробничих витрат відносять витрати на обслуговування і управління виробництвом, які змінюються прямо пропорційно до змін об’єму діяльності. Змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожний об’єкт витрат з використанням бази розподілу виходячи із фактичної міцності звітного періоду. До постійних загальновиробничих витрат відносять витрати на обслуговування і управління виробництвом, які залишаються незмінними при зміні об’єму діяльності.

1.3 Теоретичні основи організації обліку

Розглянемо публікації, в яких були розглянуто думки багатьох авторів стосовно виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції на сучасному ринку, яка підтримка існує від держави.

У своїй статті Н.Л. Правдюк [38] звертає увагу на пряму залежність маси прибутку від ефективності маркетингової системи. Оскільки процес реалізації вимагає певних витрат, розмір яких залежить від об’ємів і товарності виробництва, структури реалізованої продукції і її якості, стану матеріальнотехнічної бази збуту, форми організації збуту, рівня цін; у процесі виробництва здійснюються також додаткові витрати, які пов’язані з підвищенням якісних характеристик продукції. Всі ці витрати в певному ступені є витратами по реалізації продукції в умовах маркетингової діяльності. При конкуренції, яка існує на ринку сільськогосподарської продукції, необхідно постійно отримувати конкурентні плюси – адекватну інформацію до і після прийняття рішень. Маркетингова ж діяльність базується на об’єктивності, чіткості. Саме інформативність дозволяє отримати конкурентні плюси, знизити фінансовий ризик, підвищити результативну діяльність.

Л.А. Євчук в статті говорить, що при виробництві і реалізації сільськогосподарської продукції важливе місце займає створення системи економічних відносин між сільськогосподарськими підприємствами і заготівельними організаціями, а також і державними організаціями, які займаються заготівкою сільськогосподарської продукції. Основною формою організації таких відносин є укладання контрактів на виробництво і реалізацію сільськогосподарської продукції на добровільних початках.

На нашу думку, пропозиції Н.Л. Правдюка і Л.А. Євчука цілком обґрунтовані. Але наші товаровиробники поставлені в такі економічні умови, в яких роблять тільки те, що можуть робити. Також у нас поки що не існує чітко сформованого ринку сільськогосподарської продукції. Але підприємствам необхідно застосувати маркетингову систему, яка б на нових етапах свого існування допомагала у пошуку каналів вигідного збуту сільськогосподарської продукції, розробляла методи і технології, які направлені на покращення якості сільськогосподарської продукції і підвищення її конкурентоспроможності. Контрактна форма відносин забезпечує товаровиробникам реалізацію сільськогосподарської продукції із своєчасною оплатою за придбану продукцію.

Патров В.В. вважає, що облік готової продукції і її реалізації повинен забезпечити контроль за виконанням завдань по випуску продукції згідно договірному асортименту, зберіганням готової продукції в місцях складування і в дорозі; своєчасною випискою документів на відвантаження; пред'явленням розрахункових документів покупцям і їх оплатою; використанням матеріальних і фінансових ресурсів за допомогою складання планових і фактичних калькуляцій собівартості продукції; формуванням достовірної інформації про результати діяльності підприємства.

У статті М.П. Козлова [26] йдеться мова про проблеми збуту сільськогосподарської продукції. У сформованих економічних умовах, навіть при падаючих об’ємах сільськогосподарського виробництва, у товаровиробників існують певні проблеми з реалізації продукції по реалізаційним цінам. Серед причин такої ситуації виділяється монополізм переробних підприємств і торгівлі, низькі закупівельні ціни на реалізовану сільськогосподарську продукцію, не достатньо розвинута сфера торгівельно-опосередкованих послуг.

На думку Т.Є. Олексієвої [13], закупівельні політика передбачає вільний вибір сільськогосподарськими підприємствами усіх форм і засобів збуту сільськогосподарської продукції, висновок контрактів. Основними принципами організації ринку сільськогосподарської продукції є такі: вільний розподіл цін на всіх стадіях ринку; організація великих оптових ринків, торгів, вільний вибір форм і засобів продажу, закупок, збереження, транспортування сільськогосподарської продукції.

Автори В.С. Днесперов, І.С. Лукінов [10, 20] вважають, що ефективне функціонування сільськогосподарського виробництва у багатому визначається наладженою системою виробництва продукції, її промислової переробки і наступної реалізації якісних продовольчих товарів. При цьому виробничі відносини між товаровиробниками і споживачами продукції повинні будуватися з урахуванням попиту і пропозиції, конкуренції, а також зацікавленості покупців. Складовими частинами результативності сільськогосподарської продукції є не тільки організація раціонального виробництва продукції, але і її реалізації по цінам, які забезпечують відшкодування виробничих витрат і отримання достатнього прибутку.

Узагальнюючи думку цих авторів, можна зробити висновок, що всі їх пропозиції зводяться до наукового обгрунтування цін на сільськогосподарську продукцію, а також до того, що товаровиробники повинні у своїй виробничій діяльності виходити із того, треба керуватися принципами ринкової економіки. А сьогодні України все ще знаходиться на перехідному етапі до ринку.

А.С. Лисицький, Колобова Л.В. [21] звертають увагу на неможливість розвитку сільського господарства без цінового балансу і фінансової стійкості. Тому політика держави відносно областей АПК повинна будуватися на основах зваженості і збалансованості цінової політики. Проблема цінового балансу або еквівалентного обміну продуктами роботи в ринкових умовах не втрачає свого значення. Якщо кожний товаровиробник в сільському господарстві буде самостійно визначати свою виробничу програму, для максимізації прибутку, то самим прости шляхом досягнення буде являтися пошук нових технологічних рішень і скорочення собівартості продукції.

Скорочення попиту на сільськогосподарську продукцію через падіння рівня платоспроможності населення або збільшення конкуренції, може визвати припинення виробництва, а тому проведення реформ потребує рішення питань організації такого механізму, в т.ч. адміністративного, який сприяв товаровиробників до зменшення використання роботи і землі.

О.В. Медведєва [34] у характеристиці прибутковості підприємства головну роль відводить прибутку. Прибуток від реалізації сільськогосподарської продукції може бути визначен як різниця між валовим прибутком і витратами обігу, які відносяться до реалізованої продукції. Таким чином, одним із показників формування прибутку є валовий прибуток.

На нашу думку, звісно ж , прибуток є одним з головних показників прибутковості сільськогосподарських підприємств, основним прибутком якого є прибуток від реалізації сільськогосподарської продукції. А підвищення ринкових цін на сільськогосподарську продукцію якось зацікавило б товаровиробників у виробництві і реалізації своєї продукції, але якщо навіть в сьогоднішніх умовах підвищити ціни, то і це не врятує сільськогосподарські підприємства від банкруцтва. Негативні тенденції ринкових змін в АПК обумовлено багатьма причинами, в тому числі і впливом факторів нерегулюємого цінового механізму, загального фінансово-економічного положення системи господарювання.

Р.Т. Гончаренко [19] вважає, що для України стратегічне значення має реалізація сільськогосподарської сировини на експорт, що дозволило б розширити ринки збуту продукції сільського господарства, підвищити техніко-технологічний рівень сільськогосподарського виробництва на основі нових технологічних розробок, покращити якість і конкурентоспроможність продукції, розширити асортимент.

Як наслідок вище сказаного – приблизити вітчизняне виробництво до світових норм виробничої роботи, підвищити його рентабельність; укріпити позиції вітчизняних товаровиробників на внутрішньому ринку; створити умови для підтримки оптимального рівня цін на продукцію сільського господарства.

І.Т. Балабанов [15] вважає, що чим краще працює підприємство, тим більше воно отримує прибутку, тим стабільніше його економічна ситуація і місце на ринку. Тільки маючи достатню суму прибутку, підприємство може своєчасно, з урахуванням потреб ринку переорієнтувати виробництво, реконструювати його, придбати нові, більш продуктивні засоби виробництва, передові технології і завдяки об’єму виробництва продукції, значно покращити її якість, скоротити витрати і цим досягти високу конкурентоспроможність. Це, в свою чергу, є гарантом того, що підприємство і далі буде спроможне отримати високий прибуток без погрози стати банкрутом. Саме тому прибуток роздивляється як критерій ефективності діяльності підприємства в умовах ринку.

Таким чином, сучасні економісти приділяють багато уваги вивченню проблемам організації обліку і аналізу виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції. Необхідно відмітити, що облік і аналіз органічно пов’язані між собою і є джерелами інформації для прийняття управлінських рішень.


РОЗДІЛ 2. Організація і вдосконалення бухгалтерського обліку виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції

2.1 Організаційно – економічна характеристика ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» с. Сміле Слов’яносербського району Луганської області

Повна назва Товариства: Відкрите акціонерне Товариство «Племінний завод ім. Літвінова»

Місце знаходження Товариства: село Сміле Слов’яносербського району Луганської області.

Товариство виступає юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунки та інші рахунки в банках, печатку зі своєю назвою, штампом, бланки.

Головною метою діяльності Товариства є отримання прибутку шляхом виробництва сільськогосподарської продукції, її переробки, реалізації та здійснення інших видів діяльності.

Предметом діяльності ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» є:

1. Сільськогосподарське виробництво та реалізація товарної продукції і сировини.

2. Виробництво та реалізація товарів широкого вживання.

3. Постачання товаровиробникам:

- транспортних засобів, в тому числі вантажних, легкових та інших машин;

- гербіцидів, пестицидів, мінеральних добрив, насіння, ветеринарних препаратів та інше.

4. Надання комунально-побутових послуг населенню , транспортування вантажів, перевезення пасажирів по території України.

5. Інші види діяльності, які не забороняються діючим законодавством України.

Головна задача сільськогосподарського виробництва укладається у збільшенні об’єму виробництва продукції для більш повного задоволення потреб населення в продуктах харчування та промисловості в сировині. Для вирішення цієї проблеми необхідно впроваджувати у виробництва науково-обґрунтовану систему ведення господарства.

Інформація щодо економічного стану ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» міститься у фінансовій звітності підприємства:

· Баланс (форма № 1);

· Звіт про фінансові результати (форма № 2);

· Звіт про рух грошових коштів (форма № 3);

· Звіт про власний капітал (форма № 4) ;

· Примітки до річної фінансової звітності (форма №5).

Ознайомившись з організаційною структурою господарства можна сказати, що аналізоване підприємство знаходиться недалеко від районного центру – селища Слов’яносербськ – 8 км. Це дає можливість ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» отримувати організаційну допомогу, консультації з приводу певних запитань у вищестоящих органів. До обласного центру – міста Луганська віддаленість дещо більша – 32 км, в 17 км від міста Зимогір’я – Донецької залізничної дороги. Але це не стає перешкодою для вигідного співробітництва.

Землекористування ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» Слов‘яносербського району, розташоване у агрогрунтовому районі Донецький Кряж, на північному склоні головного водорозділу.

Характерним для даної території є складне поєднання морфологічних елементів рел’єфу, різноманітність ґрунтоутворюючих порід і умов зволоження.

У своїй виробничій діяльності ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» у 2007, 2008 і 2009 роках вирішував задачу розвитку галузі тваринництва. У 2009 році у порівнянні з 2008 роком у молочному виробництві збільшився надій молока на фуражну корову на 68 кг шляхом вибракування із стада мало ефективних. Із-за цього скоротилося дійне стадо, і , як результат, скоротився валовий надій на 114,1 т і склав 524,4 т. Зменшився і об’єм реалізації до 477,5 т. Однак, виручка від реалізації залишилася на тому ж рівні і склала 728,6 тис. грн. за рахунок зростання ціни реалізації – 152,58 грн. за 1 ц молока проти 2008 року – 128,01 грн. При вирощуванні молодняка було отримано середньодобовий приріст 320 гр. на 1к/день, що нижче показника 2008 року на 79 гр. Витрати кормів на 1 ц приросту – 9,22 ц к. од. У зимовий період молодняк недоотримав 647 ц к. од. у вигляді концкормів із-за їх недоліку. Однак при цьому реалізація продукції 27,6 т на суму 135,60 тис. грн. проти показників 2008 року у 9,1 т на суму 45,6 тис. грн. Збільшилась збитковість галузі на 42,6 тис. грн., в основному за рахунок зниження ціни реалізації 491,30 грн. на 1 ц проти 501,16 грн. за 1 ц у 2008 році. Зросла виробнича собівартість 1 ц приросту і склала 1372,25 грн. Це завадило уникнути збитковості галузі у 124,7 тис. грн.

При вирощуванні молодняка свиней отримано приплоду 1948 гол., що 204 гол. більш за 2008 рік, валовий приріст 492 ц. Ниже на 102 ц , ніж у 2008 році за рахунок зниження продуктивності – 225 гр./ к. день проти 414 гр./ к. день 2008 року. При цьому значно скоротилась реалізація і склала 107 ц на суму 115,2 тис. грн., проти 2008 року 163 т на суму 99,0 тис. грн. Скоротилися витрати на 1 гол. і склали 1126,17 грн. проти 2008 – 1382,0 грн. Однако зниження продуктивності на 38% призвело до росту собівартості 1 ц приросту свиней і склало 1206,30 грн. проти 914,65 грн. у 2008 році. При цьому реалізаційна ціна, яка відображає якісну продукцію, дала можливість галузі скоротити збитковість галузі на 30,0 тис. грн.

У 2009 році при покращенні цінової політики погіршився фінансовий результат за рахунок високої виробничої собівартості і низких показників продуктивності тваринництва.

У 2010 році ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» ставить своєю задачею збільшення продуктивності тварин, скорочення виробничих витрат шляхом удосконалення технологій утримання, кормління, розвитку селекційної роботи у подальшій стабілізації ринку.

Аналіз абсолютних (натуральних) показників розміру підприємства ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» спеціалізується на вирощуванні продукції рослинництва та тваринництва та їх реалізації. Аналіз розмірів і спеціалізації представимо в таблиці 2.1.1

Таблиця 2.1.1 Склад, структура і динаміка товарної продукції

Види товарної продукції Виручка, тис. грн. Структура виручки, % Порядковий № в ранжир. ряду
Роки
2007 2008 2009 2007 2008 2009 2007 2008 2009
1.Продукція рослинництва 19,3 6,7 9,0 1,1 0,2 0,2 3 3 3
2.Продукція тваринництва 1147,1 1676,3 2756,8 67,1 56,4 67,4 1 1 1
3.Реалізація ін. продукції, робіт,послуг 542,6 1287,4 1325,1 31,8 43,4 32,4 2 2 2
Всього по підприємству 1709,0 2970,4 4090,9 100 100 100 - - -

Висновок: За даними таблиці можна зробити висновок, що ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» має такі види товарної продукції як рослинництво, тваринництво, реалізація ін. продукції (робіт, послуг). І тому, в загальному обсязі у порівнянні 2007 року з 2009 роком виручка по господарству збільшилася на 2381,9 тис. грн. Хоча виручка по рослинництву зменшилась на 10,3 тис. грн., це ніяк не вплинуло на результат виручки, т. я. виручка від реалізації по тваринництву збільшилась на 1609,7 тис. грн. і по реалізації ін. продукції, робіт, послуг на 728,5 тис. грн. У процентному співвідношенні найбільшу питому вагу з 2007 по 2009 роки займає тваринництво.


Таблиця 2.1.2 Склад, динаміка і структура товарної продукції тваринництва і рослинництва

Види товарної продукції Виручка, тис. грн. Структура виручки,% Порядковий № в ранжир. ряду
Роки
2007 2008 2009 2007 2008 2009 2007 2008 2009
1. Продукція рослинництва Х Х Х Х Х Х Х Х Х
1.3. Ін. продукція рослинництва 19,3 6,7 9,0 100 100 100 1 1 1
Всього по рослинництву 19,3 6,7 9,0 100 100 100 - - -
2. Продукція тваринництва Х Х Х Х Х Х Х Х Х
2.1. Молоко 704,0 701,6 1648,3 61,4 41,8 59,8 2 2 2
2.2 .М‘ясо ВРХ 45,6 213,0 44,8 4,0 12,7 1,6 5 4 5
2.3. М‘ясо свиней 99,0 761,1 820,0 8,6 45,4 29,7 4 3 3
2.4. Мед 0,4 0,6 2,4 0,1 0,1 0,1 6 5 6
2.5. Ін. продукція тваринництва 298,1 - 241,3 25,9 - 8,8 3 - 4
Всього по тваринництву 1147,1 1676,3 2756,8 100 100 100 - - -
3. Реалізація ін. продукції, робіт,послуг 542,6 1287,4 1325,1 100 100 100 1 1 1

Висновок: При розрахунках було використано властивості абсолютних і відносних величин. За даними таблиці № .2.1.2 можна зробити висновок, що ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» має такі види товарної продукції як рослинництво, тваринництво, реалізація ін. продукції (робіт, послуг). І тому, в загальному обсязі у порівнянні 2007, 2008 і 2009 років виручка по рослинництву зменшилась на 10,3 тис. грн. Це відбулось у зв‘язку з тим, що підприємство з 2007 року поступово почало зменшувати виробництво продукції рослинництва, а в 2008 році взагалі виробництво для продажу було припинено. Відбувалося виробництво продукції тільки для власних потреб. Але в галузі тваринництва навпаки відбувалися зміни у збільшення виробництва продукції. Виробництво молока з 2007 по 2008 рік зменшувалося, а у 2009 році навпаки відбулося збільшення на 946,7 тис. грн., також відбулося збільшення виробництва м’яса свиней у 2009 році на 721 тис. грн. у порівнянні з 2007 роком. А у виробництві м’яса ВРХ у 2008 році відбувалося збільшення на 167,4 тис. грн., а у 2009 році зменшення – на 168,2 тис. грн. У структурі тваринництва найбільш питому вагу у всіх аналізуючи роках займає виробництво молока, яке у 2009 році склало 59,8%.

Також відбулося збільшення виробництва і отримання виручки від реалізації ін. продукції, робіт, послуг у порівнянні 2007 року з 2009 роком на 782,5 тис. грн.

Щоб врахувати ступінь розвитку усіх товарних галузей у підприємстві, необхідно визначити і проаналізувати коефіцієнт спеціалізації (Кс):

Кс = 100 / ∑ У (2n – 1)

Де Кс – коефіцієнт спеціалізації

У - питома вага галузі в структурі товарної продукції

n - порядковий номер виду в товарній продукції у ранжируваному ряді по питомій вазі грошових надходжень від реалізації.

Значення коефіцієнту спеціалізації може коливається від 0 до 1. Якщо рівень спеціалізації менше 0,2, то це свідчить про слабо виражену спеціалізацію (низький), якщо від0,2 до 0,4-про середній, від 0,4 до 0,65-про високий і вище - про поглиблення (дуже високий).

Коефіцієнт спеціалізації в ВАТ «Племзаводі ім. Літвінова» по рослинництву і тваринництву у 2007 році склав 0,1. Коефіцієнт спеціалізації по всім галузям господарства у 2007 році склав 0,4. У 2008 році він по рослинництву і тваринництву склав 0,2 , а по галузям всього господарства – 0,6. У 2009 році по рослинництву і тваринництву – 0,3 , а по реалізації ін. продукції, робіт і послуг – 0,2. Цей коефіцієнт показує, що ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» є багатогалузевим господарством.

Аналіз наявності, складу, структури і ефективності використання земельних ресурсів

Також важливо знати для проведення аналізу забезпеченість Товариства земельними ресурсами. ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» для своїх господарських потреб має у користуванні такі сільськогосподарські угіддя як рілля і пасовища. Інформацію про землекористування і землеволодіння ми можемо почерпнути в формі № 50 – с.г.

Таблиця 2.1.3 Склад, структура і динаміка земельних угідь

Види угідь

Площа, га Структура,% Відхилення 2009р. від рівня 2007р.
Роки
2007 2008 2009 2007 2008 2009 Площа, га Структура,%
С/г угіддя 941 318 229 100 100 100 -712 24,3
в т. р. рілля 388 198 119 41,2 62,3 52,0 -269 30,7

Висновок: За даними таблиці можна зробити висновок, що загальна площа сільськогосподарських угідь в ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» з 2007 року по 2009 рік поступово зменшувалося і склало 712 га або 24,3%. На цю зміну вплинули головним чином зменшення рілля з 2007 року по 2009 рілля на 269 га – 30,7%. Вагомою причиною зменшення площі може бути той факт, що закінчився строк оренди земельної ділянки і орендодавець забирає свою частку.

Аналіз наявності, складу, структури і ефективності використання трудових ресурсів

Проведемо аналіз рівня трудових ресурсів в ВАТ «Племзаводі ім. Літвінова», а результати цього аналізу відобразимо у таблиці 2.1.4.


Таблиця 2.1.4 Аналіз складу, структури і динаміки трудових ресурсів

Категорія робітників

Чисельність робітників, чол. Структура,% Відхилення 2009 р. від рівня 2007 р.
Роки Чисельність робітників, чол. Структура,%
2007 2008 2009 2007 2008 2009
Зайняті у сільсько- гоподарському виробництві 150 145 142 100 100 100 -8 94,7
в т. р. робітники рослинництва 80 70 70 53,3 48,3 50,7 -10 90,0
робітники тваринництва 70 75 72 46,7 51,7 49,3 2 102,9

Висновок: За даними таблиці можна зробити висновок, що загальна чисельність працівників у 2007 році порівнянні з 2008 роком зменшилась на 5 чоловік. Чисельність працівників рослинництва зменшилась на 10 чоловік, а працівників тваринництва збільшилась на 5 чоловіка відповідно. Це пов'язано з тим, що ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» розширило рамки своєї діяльності, тобто фонд тваринництва. Тому і постало питання про зачислення в штат нових працівників. Для повного аналізу потрібно вивчити тенденції руху трудових ресурсів. Також відбулося зменшення і у 2009 році на 3 чоловіка.

Аналізуючи трудові ресурси, важливо знати те, що саме вони відіграють важливе значення в діяльності, сприяють її розширенню. В процесі аналізу звертають увагу на розумність залучення робочої сили зі сторони і пошук можливостей її заміни шляхом більш високого рівня організації використання наявних трудових ресурсів.

Основні засоби є дуже важливими для здійснення господарської діяльності підприємства. Розглянемо структуру основних засобів ВАТ «Племзавод ім. Літвінова». Дані розміщені в таблиці 2.1.5


Таблиця 2.1.5 Склад, структура і динаміка основних засобів

Групи основних засобів

Середньорічна вартість, тис. грн. Структура,% Відхилення 2009 р. від рівня 2007 р.
Роки
2007 2008 2009 2007 2008 2009 Середньо - річна вартість, тис. грн. Структура,%
1.Будівлі та споруди 16505,2 16376,3 16376,0 90,6 90,9 90,8 -129,2 99,2
2.Машини та обладнання 1176,2 1146,0 1146,0 6,5 6,4 6,4 -30,2 97,4
3.Транспортні засоби 309,0 309,0 309,0 1,7 1,7 1,7 - -
4.Інструменти,прилади, інвентар 27,7 12,3 13,0 0,2 0,1 0,1 -14,7 46,9
5.Інші основні засоби 189,0 159,1 183,0 1,0 0,9 1,0 -6 96,8
Всього основних засобів 18207,1 18002,7 18027,0 100 100 100 -180,1 99,0

Висновки: На початок року у структурі 2007 року найбільшу частку займали будівлі та споруди – 90,6% та машини і обладнання - 6,5%, а у 2008 році: машини і обладнання – 6,4% і будівлі і споруди – 90,9%, у 2009 році інструменти, інвентар і прилади склали 0,1% і у порівнянні з 2007 роком зменшилися на 14,7 тис. грн. Транспортні засоби у 2007, 2008 і 2009 роках залишилися незмінними і склали 309,0 тис. грн.

Аналіз фінансового стану підприємства

Під фінансовим станом розуміється здатність підприємства фінансувати свою діяльність. Воно характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, необхідними для нормального функціонування підприємства, доцільністю їх розміщення і ефективністю використання, фінансовими взаєминами з іншими юридичними і фізичними особами, платоспроможності і фінансовою стійкістю.

Фінансовий стан ВАТ «Племзавода ім. Літвінова» залежить від результатів його виробничої, комерційної і фінансової діяльності. Якщо виробничий і фінансовий плани успішно виконуються, то це позитивно впливає на фінансове положення підприємства, і навпаки, в результаті невиконання плану по виробництву і реалізації продукції відбувається підвищення її собівартості, зменшення виручки і суми прибутку і як наслідок погіршення фінансового стану підприємства і його платоспроможності.

Аналізом фінансового стану займаються не тільки керівники і відповідні служби підприємства, але і його засновники, інвестори з метою ефективності використання ресурсів, банки для оцінки умов кредитування і визначення ступеня ризику, постачальники для своєчасного отримання платежів, податкові інспекції для виконання плану надходження засобів до бюджету і так далі.

Поглиблене вивчення балансу зазвичай здійснюють за допомогою проведення його горизонтального і вертикального аналізу. Горизонтальний аналіз дозволяє з’ясувати, як змінилася вартість кожного розділу балансу (капіталу), у вартісному і відносному виразі.

Таблиця 2.1.6 Горизонтальний аналіз балансу ВАТ «Племзавода ім. Літвінова» за 2009 рік

Статті балансу На початок року На кінець року Відхилення ( +,- )
абсолютне відносне,%
АКТИВ
1.Необоротні активи
Основні засоби 7605 7208 -397 94,8
Довгострокові біологічні активи 706 832 126 117,8
Усього за розділом 1 8311 8040 -271 96,7
2.Оборотні активи
Виробничі запаси 81 78 -3 96,3
Поточні біологічні активи 695 951 256 136,8
Готова продукція 348 454 106 130,5
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги 215 366 151 170,2
Усього за розділом 2 1342 1856 514 138,3
3.Витрати майбутніх періодів 175 178 3 101,7
БАЛАНС 9828 10074 246 102,5
ПАСИВ
1.Власний капітал
Статутний капітал 2795 2795 - -
Інший додатковий капітал 9846 9846 - -
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) -7142 -8199 1057 114,8
Усього за розділом 1 5499 4442 -1057 80,89
2.Забезпечення таких витрат
Забезпечення виплат персоналу 19 11 - 57,9
Усього за розділом 2 19 11 - 57,9
3.Довгострокові зобов’язання - - - -
4.Поточні зобов’язання
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 2445 3124 679 127,8
Поточні зобов’язання за розрахунками:
-з одержаних авансів 3 3 - -
-з бюджетом 783 1050 267 134,1
-з позабюджетних платежів 137 183 46 133,6
- зі страхування 644 1027 383 159,5
-з оплати праці 146 51 -95 34,9
Інші поточні зобов’язання 152 183 31 120,4
Усього за розділом 4 4310 5621 1311 130,4
5.Доходи майбутніх витрат - - -
БАЛАНС 9828 10074 246 102,5

Висновок: Із таблиці видно, що горизонтальний аналіз активу балансу показав, що основний капітал скоротився у порівнянні з початком року на 271,0 тис. грн., або на 3,3%, а оборотний капітал навпаки збільшився на 514,0 тис. грн., або на 38,3%. Витрати майбутніх періодів також збільшилися на 3 тис. грн., або 11,7%. Ці зміни сприяли збільшення майна підприємства на 246 тис. грн., або 2,5%. При цьому причиною скорочення основного капітала стало скорочення основних засобів на 5,2%, при одночасному рості довгострокових біологічних активів на 17,8 %.

Оборотний капітал збільшився за рахунок збільшення поточних біологічних активів, готової продукції і дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги на 36,8%, 30,5% і 70,2% відповідно. Одночасно відбулося зменшення виробничих запасів на 3,7%, але це ніяк не вплинуло.

Капітал ВАТ «Племзавода ім. Літвінова» на протязі 2009 року збільшилося на 246 тис. грн., або на 2,5%. Така ситуація виникла за рахунок збільшення нерозподіленого прибутку на 1057,0 тис. грн., або 14,8%. В свою чергу розмір поточної заборгованості збільшився на 1311,0 тис. грн., або на 30,4%.

При аналізі розділів необхідно відобразити питому вагу у валюті балансу основного капіталу і оборотного капіталу. При аналізі розділів пасиву – власного капіталу і позикових засобів. Вертикальний аналіз закінчує застосування діаграми (кругом або стовпчастою) структурних змін балансу в динаміці протягом року.

Таблиця 2.1.7 Вертикальний аналіз балансу ВАТ «Племзавода ім. Літвінова» за 2009 рік

Статті балансу

Сума, тис. грн. Питома вага, % Відхилення,%
На початок року На кінець року На початок року На кінець року
АКТИВ
1.Необоротні активи
Основні засоби 7605,0 7208,0 77,2 71,5 -5,7
Довгострокові біологічні активи 706,0 832,0 7,4 8,3 0,9
Усього за розділом 1 8311,0 8040,0 84,6 79,8 -4,8
2.Оборотні активи
Виробничі запаси 81,0 78,0 0,8 0,8 -
Поточні біологічні активи 695,0 951,0 7,1 9,3 2,2
Готова продукція 348,0 454,0 3,5 4,5 1
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги 215,0 366,0 2,2 3,6 1,4
Грошові кошти та їх еквіваленти 3,0 5,0 0,1 0,1 -
Усього за розділом 2 1342,0 1856,0 13,7 18,4 4,7
3.Витрати майбутніх періодів 175,0 178,0 1,7 1,8 0,1
БАЛАНС 9828,0 10074,0 100 100 0,0
ПАСИВ
1.Власний капітал
Статутний капітал 2795,0 2795,0 28,4 27,7 -0,7
Інший додатковий капітал 9846,0 9846,0 100,1 97,8 -2,3
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) -7142,0 -8199,0 72,6 81,4 9,1
Усього за розділом 1 5499,0 4442,0 55,9 44,1 -11,8
2.Забезпечення таких витрат
Забезпечення виплат персоналу 19,0 11,0 0,2 0,1 -0,1
Усього за розділом 2 19,0 11,0 0,2 0,1 -0,1
3.Довгострокові зобов’язання - - - - -
4.Поточні зобов’язання
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 2445,0 3124,0 24,9 31,0 6,1
Поточні зобов’язання за розрахунками:
-з одержаних авансів 3,0 3,0 0,1 0,1 -
-з бюджетом 783,0 1050,0 8,0 10,4 2,4
-з позабюджетних платежів 137,0 183,0 1,4 1,8 0,4
- зі страхування 644,0 1027,0 6,6 10,2 3,6
-з оплати праці 146,0 51,0 1,4 0,5 -0,9
Інші поточні зобов’язання 152,0 183,0 1,5 1,8 0,3
Усього за розділом 4 4310,0 5621,0 43,9 55,8 11,9
5.Доходи майбутніх витрат - - - - -
БАЛАНС 9828,0 10074,0 100 100 0,0

Висновок: Розрахунки показують, що у структурі активу балансу на початок року найбільшу питому вагу займає основний капітал – 84,6%. В кінці року він зменшився і склав 79,8%. На це вплинуло зменшення основних засобів на 5,7%. В структурі оборотного капіталу на початок і кінець року найбільшу питому вагу займали поточні біологічні активи, які склали 7,1% і 9,3% відповідно. На 1,4% збільшилася питома вага дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги. Незмінною залишилася питома вага виробничих запасів, хоча абсолютний розмір залишився незмінним.

Питома вага нерозподіленого прибутку на початок року склала 72,6%, але на кінець року вона збільшилася – 81,4%. На кінець року відбулося збільшення питомої ваги кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги на 6,1%.

Для визначення можливості підвищення ефективності функціонування підприємства за допомогою раціональної фінансової політики, для оцінки направлення його розвитку виходячи із потреб в фінансових ресурсах необхідно вивчити фінансовий стан.

2.2 Облікова політика ВАТ «Племзавод ім. Літвінова»

Приймаючи до уваги, що сільськогосподарське підприємство відповідає потребам звичайного підприємства, сплачує фінансові податки, передбачує обчислення собівартості сільськогосподарської продукції, керівництво ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» приказом від 12.12.2001 року №460 затвердило облікову політику. Згідно цьому приказу бухгалтерський облік на підприємстві ведеться згідно Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність», національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку і плану рахунків, затверджених приказом №281 від 12 грудня 1999 року № 291.

Зобов’язання по веденню обліку на підприємстві належить бухгалтерії підприємства зі штабом робітників 5 осіб під керівництвом головного бухгалтера, який здійснює розподіл обов’язки між підлеглими.

Облік ведеться по меморіально-ордерній формі обліку. Первинний облік здійснюється по затвердженим формам, запропонований бухгалтерією графік документообігу на підприємстві затверджено.

Основні засоби оприбутковуються на облік по первісній вартості придбання або виготовлення, або по справедливій вартості в інших випадках надходження. Переоцінка основних засобів здійснюється по необхідності згідно п. 16-21 і 31-32 П(с)БО № 7 «Основні засоби».

Переоцінка основних засобів здійснюється перед складанням річної звітності на основі висновків та рекомендацій інвентаризаційної комісії. Переоцінка об’єктів нерухомості здійснюється незалежними експертами оцінювачами. Переоцінка інших об’єктів - комісією із фахівців підприємства.

Нарахування амортизації на основні засоби здійснюють за методом прискореного зменшення залишкової вартості.

Запаси в період руху на підприємстві оцінюються методом ФІФО.

Періодичність визначення середньозваженої собівартості одиниці запасів на підприємстві визначається як залишок запасів на кінець звітного періоду оцінюється за середніми цінами з урахуванням залишку матеріалів на початок звітного періоду.

Переоцінка нематеріальних активів по справедливій вартості на дату балансу здійснюється тільки в тих нематеріальних активах, по яких існує активний ринок. Переоцінка проводиться із залученням незалежного експерту.

Матеріальні активи із терміном корисного використання (експлуатації) понад 1 рік вартістю до 1 тис. грн. вважаються малоцінні необоротні матеріальні активи;

Амортизація по малоцінним необоротним матеріальним активам нараховується в першому місяці використання об’єкта у розмірі 50% його вартості та в місяць їх вилучення з активів у наслідок невідповідності критеріїв визнання активом – решта 50%;

Облік процесу виробництва ведеться на рахунку 23 і на рахунках класу 9 в розрізі господарських розрахункових підрозділів і існуючих об’єктів обліку.

Біологічні активи та сільськогосподарська продукція визначається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємств у майбутньому економічних вигод, пов’язаних з їх використанням та їх вартість може бути достовірно визначена.

Сільськогосподарська продукція при її первісному визначенні оцінюється за справедливою вартістю, зменшеної на очікувані витрати на місці продажу.

Загальновиробничі і інші непрямі витрати розподіляються між різними об’єктами пропорційно всім прямим витратам без вартості всіх основних матеріалів, витрати на утримання МТП розподіляються між об’єктами обліку витрат пропорційно об’єму робіт техніки.

Оцінка ступеня завершеності операцій з надання послуг з метою визначення доходів здійснюється шляхом вилучення виконаної роботи. При цьому в бухгалтерському обліку доходи відображають у звітному періоді після оформлення Акта про виконання робіт чи надання послуг.

Витрати на ремонт основних засобів, включених у витрати виробництва, розподіляють між різними об’єктами виробництва пропорційно базі, яка характеризується використанням відреконструйованних об’єктів.

Поточна дебіторська заборгованість за товари, робот і послуги враховується по чистій реалізаційній вартості. При відображенні у балансі зменшується на суму створеного резерву сумнівних боргів, створеного на основі аналізу платоспроможності по групам дебіторської заборгованості. Контроль за виконанням приказу покладено на головного бухгалтера ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» Салманову Н. М.

2.3 Організація обліку виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції

Організація первинного обліку. До готової продукції сільськогосподарського виробництва відносять продукцію, одержану від власних рослинницьких, тваринницьких та промислових підрозділів підприємства, яка призначена для продажу на сторону та для іншого невиробничого споживання (видачі й продажу працівникам, передачі в невиробничу сферу). Крім випуску готової продукції, підприємство може виконувати певні роботи для інших підприємств або надавати їм послуги. Таким чином, продукція підприємства може складатися з готової продукції, виконаних робіт і наданих послуг.

Реалізованою продукцією підприємства вважається готова продукція, товари, роботи, послуги, за які покупцю (замовнику) пред’явлені розрахункові документи. Пред’явленими розрахунковими документами (покупцю, замовнику) вважаються документи з моменту подачі їх в установу банка (при умові здійснення розрахункових операцій через установу банка) або передачі їх покупцю (замовнику) у відповідності з умовами, передбаченими договором (контрактом), тобто без участі установ банків.

Якщо покупець (замовник) по умовам договору отримує продукцію на підприємстві – виробнику, то така продукція вважається реалізованою після видачі і відповідного оформлення і пред’явлення покупцю – замовнику розрахункових документів. Реалізованою також вважається продукція, товари, роботи, послуги, за яку підприємство – продавець отримало плату або авансові платежі.

Заготівлю тварин обліковують на момент приймання підприємствами м’ясної промисловості і заготівельними організаціями за масою живих тварин, одержаної в результаті зважування, за вирахуванням встановлених знижок на кишково-шлунковий тракт, а також шляхом перерахунку м’яса після забою в масу живих тварин за встановленими коефіцієнтами.

Супровідними документами при продажу тварин є Товарно-транспортна накладна спеціалізованої форми №1-сг (тварини). У ній заповнюють такі реквізити: вид тварин, вік, вікова група, інвентарні номери, група за вгодованістю, кількість голів, жива маса, вантажовідправник і вантажоодержувач.

Дані по ВРХ записують на підставі зважування кожної голови в додаток до товарно-транспортної накладної, в якому зазначають вгодованість кожної голови, дату і час припинення годівлі. По свинях облік ведуть за окремими групами з однаковою вгодованістю.

На приймальних пунктах у Товарно-транспортних накладних роблять записи про вгодованість і масу тварин та інші показники, передбачені формою і одержані за результатами зважування і огляду.

На прийняті від господарства тварини виписують Приймальну квитанцію окремо на кожний вид тварин і на тварин підвищеної маси. На м’ясо, прийняте від господарства, також виписують приймальну квитанцію. Однак при цьому необхідно вказувати як забійну масу, так і в перерахунку її в живу (при вищій вгодованості коефіцієнт переведення становить 2,05, середній – 2,7).

Кожна партія молока і молокопродуктів, яка відправляється з господарства в рахунок виконання держзамовлення, повинна супроводжуватися Товарно-транспортною накладною спеціалізованої форми №1-сг (молоко, сировина). Характерними реквізитами цієї форми є маса молока в перерахунку на базисний вміст жиру, кислотність і температура молока, ступінь чистоти, питома вага і сорт молока, маса (нетто, тара брутто).

Після підписання здавальником і приймальником товарно-транспортної накладної «1-сг (молоко, сировина) молоко вважається прийнятим і відповідальність за нього несе заготівельна організація. При цьому перший примірник товарно-транспортної накладної залишається в господарстві, другий передається заготівельнику, третій – водієві.

При організації виїзної торгівлі необхідно перш за все одержати дозвіл на розміщення об’єкта торгівлі, оформити відрядження продавцю, визначити спосіб здачі виручки, придбати торгівельний патент.

При перевезенні продукції автомашиною і при здійсненні виїзної торгівлі застосовуються первинні документи, передбачені Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні. Ним передбачені такі основні, необхідні при перевезенні вантажів, оформленні документи: дорожній лист і товарно-транспортна накладна. Залежно від виду вантажу, його специфічних особливостей до основних документів додаються інші документи як: ветеринарні і санітарна довідки, що свідчать про кількість і якість товару, сертифікати, свідоцтво, паспорти тощо.

При реалізації продукції окремим працівникам господарства та іншим особам зі складів за готівку використовують накладну внутрігосподарського призначення і прибутковий касовий ордер.

Організація синтетичного і аналітичного обліку. Випуск готової сільськогосподарської продукції, яка призначена для реалізації, і одержання прибутку є головною метою виробничої діяльності ВАТ «Племзавода ім. Літвінова». В процесі виробництва формуються витрати на виробництво сільськогосподарської продукції і її виробнича собівартість.

До виробничої собівартості сільськогосподарської продукції включають:

· прямі матеріальні витрати;

· прямі витрати на оплату праці;

· інші прямі витрати;

· загальновиробничі витрати.

Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості сільськогосподарської продукції установлюються підприємством.

За способом включення до собівартості витрати поділяються на прямі та непрямі.

Прямими називаються ті витрати, які безпосередньо можуть бути віднесені до конкретного об’єкта витрат і включені до собівартості сільськогосподарської продукції.

До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виробленої продукції або є її необхідним компонентом, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат.

До складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт, або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат.

До складу інших прямих витрат т включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація тощо.

Непрямі витрати – це витрати, що не можуть бути віднесені безпосередньо до певного об’єкта витрат економічно можливим шляхом. Такі витрати відносяться до вирощування багатьох культур, кількох груп тварин, виконання різних робіт. Для включення до собівартості ці витрати необхідно попередньо розподілити між об’єктами обліку.

Прямі виробничі витрати в ВАТ «Племзаводі ім. Літвінова» обліковуються безпосередньо на рахунку 23 «Виробництво», де узагальнюється інформація про виробничі витрати. Сальдо по рахунку 23 означає незавершене виробництво і відображується в активі балансу, саме тому цей рахунок включено до 2 класу «Запаси». Це ж можна віднести до рахунка 24 «Брак у виробництві».

Деякі витрати, частково пов’язані з виробничою діяльністю, обліковуються також на рахунку 39 «Витрати майбутніх періодів». На цьому рахунку узагальнюється інформація про витрати, що здійснено в звітному році, але які підлягають віднесенню до витрат майбутніх періодів. Подальша ж деталізація даних про витрати та вихід сільськогосподарської продукції основних галузей виробництва здійснюється в розрізі цілої системи субрахунків та об’єктів аналітичного обліку, які відкриваються до названих синтетичних рахунків.

Аналітичний облік по кожному з субрахунків ведеться за окремими видами виробництва, переділами, партіями в розрізі статей, передбачених «Рекомендаціями про планування, облік і калькулювання собівартості продукції сільськогосподарських підприємств».

Непрямі витрати обліковуються на рахунку 91 «Загальновиробничі витрати». Вкінці звітного періоду рахунок 91 закривається шляхом списання розподілених між видами продукції загальновиробничих витрат в дебет рахунка 23 «Виробництво». Отже, підприємство обліковує вироблену продукцію за скороченою (неповною) собівартістю.

Порядок обліку готової сільськогосподарської продукції за скороченою (без частки загальногосподарських і комерційних витрат) собівартістю і віднесення умовно-постійних (адміністративних) витрат прямо на рахунок 79 «Фінансові результати».

Загальногосподарські витрати, які зв’язані з управлінням і обслуговуванням підприємства в цілому, обліковується на рахунку 92 «Адміністративні витрати».

Процес реалізації сільськогосподарської продукції відображають на кількох балансових рахунках: 90 «Собівартість реалізації», 93 «Витрати на збут», 70 «Доходи від реалізації».

Для обліку доходів від реалізації в ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» призначено рахунок 70 «Доходи від реалізації». Цей рахунок призначено для узагальнення інформації про доходи від реалізації готової продукції, а також про суму знижок, наданих покупцям та про інші вирахування з доходу.

Рахунок 70 «Доходи від реалізації» має такі субрахунки:

· 701 «Дохід від реалізації готової продукції»;

· 702 «Дохід від реалізації товарів»;

· 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг»;

· 704 «Вирахування з доходу»;

· 705 «Перестрахування».

По кредиту субрахунку 701, 702, 703 відображають збільшення (одержання) доходу, по дебету – належна сума непрямих податків (акцизного збору, ПДВ та інших податків) та списання у порядку закриття на рахунок 79 «Фінансові результати».

Окремими групами доходів від реалізації готової продукції можуть бути:

· доходи від реалізації продукції рослинництва;

· доходи від реалізації продукції тваринництва;

· доходи від реалізації продукції переробки продукції рослинництва і тваринництва.

Для обліку собівартості реалізованої сільськогосподарської продукції в ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» призначено рахунок 90 «Собівартість реалізації».

За дебетом цього рахунку відображають виробничу собівартість реалізованої сільськогосподарської готової продукції; фактична собівартість реалізованої сільськогосподарської продукції (без торгових націнок), за кредитом – списання в порядку закриття дебетових оборотів на рахунок 79 «Фінансові результати».

Рахунок 90 «Собівартість реалізації» має такі субрахунки:

· 901 «Собівартість реалізованої готової продукції»;

· 902 «Собівартість реалізованих товарів»;

· 903 «Собівартість реалізованих робіт і послуг»;

· 904 «Страхові виплати».

При організації аналітичного обліку по рахунку 90 «Собівартість реалізації» необхідно дотримуватись того принципу, який закладений при організації аналітичного обліку по рахунку 70 «Доходи від реалізації» тобто аналітичні рахунки як за напрямами реалізації, так і за видами реалізованої продукції, товарів, робіт , послуг повинні бути тотожними.

Для обліку витрат на збут в «ВАТ Племзавод ім. Літвінова» передбачено ведення рахунку 93 «Витрати на збут», на якому воно відображає витрати, пов’язані з реалізацією продукції; тара і пакувальні матеріали для готової продукції; доставка продукції на місце відправлення; інші аналогічні за призначенням витрати.

Списання витрат на збут на підставі бухгалтерської довідки відображають на підприємстві по кредиту 93 «Витрати на збут» і по дебету – 79 «Фінансові результати».

Зіставлення чистих доходів від реалізації, які відображені на рахунку 70 «Доходи від реалізації» та собівартості реалізованої продукції, яка відображується на рахунку 90 «Собівартість реалізації» дає змогу визначити валовий фінансовий результат (прибуток, збиток), який показується окремою статтею в Звіті про фінансові результати.

Поряд з виробництвом і реалізацією сільськогосподарської продукції підприємство займається роздрібною торгівлею товарами. Для обліку реалізації товарів застосовується субрахунок 902 «Собівартість реалізованих товарів» і 702 «Дохід від реалізації товарів». Витрати на збут товарів відображають на рахунку 93 «Витрати на збут».

В ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» відбувається реалізація багатьох видів сільськогосподарської продукції.

Формування доходів і витрат від різних видів діяльності є передумовою формування фінансових результатів. Поняття фінансових результатів діяльності підприємства трактується в П(с)БО 3 «Звіт про фінансові результати».

Для обліку й узагальнення інформації про фінансові результати від звичайної діяльності в ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» передбачено рахунок 79 «Фінансові результати». По кредиту відображають суми в порядку закриття рахунків обліку доходів, по дебету – суми в порядку закриття рахунків обліку витрат, також належна нарахованого податку на прибуток.

Рахунок 79 «Фінансові результати» має такі субрахунки:

· 791 «Результат операційної діяльності»;

· 792 «Результати фінансових операцій»;

· 793 «Результати іншої звичайної діяльності»;

· 794 «Результат надзвичайних подій».

2.4 Організація аудиту виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції

В умовах ринкової економіки важливою формою контролю є аудит. Аудиторська діяльність в Україні регламентується Законом України «Про аудиторську діяльність» від 22.05.93г.

Аудит витрат на виробництво і калькуляції собівартості продукції рослинництва

Мета аудиту – підтвердити правильність формування та достовірності відображення витрат у бухгалтерському обліку.

Завдання аудиту - встановити:

- додержання підприємством визначеного П (С) БО 16 «Витрати» їх переліку при віднесенні окремих витрат до прямих матеріальних, трудових та ін., а також загальновиробничих;

- правильність відображення в регістрах бухгалтерського обліку всіх видів прямих витрат на виробництво;

- законність формування загальновиробничих витрат та віднесення їх на рахунки бухгалтерського обліку;

- правильність калькуляції собівартості продукції.

Важливим етапом аудиторської перевірки витрат та виходу продукції рослинництва є з’ясування об’єктів та номенклатури статей витрат і документального оформлення господарських операцій.

У бухгалтерському обліку дані про витрати та вихід продукції рослинництва містяться у первинних документах, в яких відображено витрати матеріальних, грошових, трудових ресурсів і вихід продукції, зведених даних у накопичувальних відомостях, призначених для отримання узагальнюючих показників, які потім переносяться в регістри синтетичного й аналітичного обліку за кореспондуючими рахунками.

Аудитор має з’ясувати наявність правильно оформлених чотирьох груп документів: з обліку витрат праці, предметів праці, засобів праці, виходу продукції.

Аудитор з’ясовує перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції відповідно до порядку, встановленого самостійно сільськогосподарськими підприємствами з урахуванням П (С) БО 16 та Методичних рекомендацій.

При встановленні відповідності складу прямих матеріальних витрат аудитору слід пам’ятати, що до них входять вартість сировини та основних матеріалів, які становлять основу продукції, що виробляється, допоміжних і інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкту витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва.

Об’єктами витрат на сільськогосподарських підприємствах є вид культур: у рослинництві – зернові і зернобобові культури, технічні та інші культури; у тваринництві – ВРХ молочного напрямку, ВРХ м’ясного напрямку та інші.

Наступним етапом аудиту є перевірка правильності розподілу підприємством виробничих витрат на прямі, що пов’язані з виробництвом конкретної продукції, загальновиробничі витрати та витрати періоду.

Витрати періоду мають відображатися на рахунку 79 «Фінансові витрати». Аудитор з’ясовує, рахунки якого класу використовує підприємство: класу 8 «Витрати за елементами», класу 9 «Витрати діяльності».

Правильність ведення обліку витрат на рахунку класу 8 відповідно до вимог фінансового обліку за елементами перевіряють за рахунками 80 «Матеріальні витрати», 81 «Витрати на оплату праці», 82 «Відрахування на соціальні заходи», 83 «Амортизація», 84 «Інші операційні витрати», 85 «Інші затрати».

Перевірка правильності ведення обліку витрат на рахунках класу 9 здійснюється за двома групами:

1. собівартістю реалізованої продукції, для чого використовують рахунок 90, дані для якого мають бути сформовані на основі даних рахунків класу 2, насамперед рахунку 21 «Поточні біологічні активи», 23 «Виробництво», 26 «Готова продукція», 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва», 28 «Товари» та ін.;

2. загальновиробничими витратами (91 «Загальновиробничі витрати»), рахунками для обліку витрат періоду (92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 94 «Інші витрати операційної діяльності»), фінансові витрати (95 «Фінансові витрати»), втратами від участі в капіталі (96 «Втрати від участі в капіталі»), іншими витратами ( 97 «Інші витрати»), податком на прибуток (98 «Податок на прибуток») та надзвичайними витратами ( 99»Надзвичайні витрати»).

Під час перевірки складу прямих витрат на оплату праці аудитор з’ясовує включення до них заробітної плати та інших виплат працівникам, зайнятим на виробництві продукції, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкту витрат.

У разі перевірки відповідності складу інших прямих витрат аудитор має підтвердити включення до них всіх інших виробничих витрат, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкту витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація, витрати від браку, які становлять вартість кінцевої вибракуваної продукції, витрати на виправлення браку та ін.

У ході перевірки витрат виробництва слід особливо уважно простежити законність та правильність їх включення до собівартості продукції (робіт, послуг). Джерелом для перевірки правильності віднесення витрат на рахунках бухгалтерського обліку є первинні і зведені документи.

При проведенні аудиту слід враховувати нерівномірність та одночасне здійснення витрат під урожай двох суміжних років, що потребує чіткого й правильного розмежування в обліку витрат поточного року та витрат під урожай майбутніх років. Аудитор повинен встановити віднесення витрат виробництва в момент їх виникнення на окремі аналітичні рахунки конкретної культури, урожай якої буде отримано в поточному році.

Особливу увагу аудитор приділяє перевірці дотримання строків та правильності списання витрат незавершеного виробництва на культури врожаю поточного та майбутнього років. Аудитор докладно аналізує правильність списання цих витрат на аналітичні рахунки.

Достовірність аналітичного обліку витрат і виходу продукції рослинництва перевіряють на основі даних Виробничих звітів, які щомісяця складає кожний структурний підрозділ сільськогосподарського підприємства.

Аудитор має підтвердити правильність відображення витрат у регістрі аналітичного обліку з урахуванням порядку його формування. Він перевіряє правильність систематизації витрат за рахунками відображення та статтями, а також перенесення їх у Журнали-ордери № 10/2 с.-г. та 10/3 с.-г. Аудитор з’ясовує також наявність Зведеного виробничого звіту при списанні витрат на відповідний синтетичний рахунок чи оприбутковану продукцію за кількома звітами.

Синтетичний облік витрат і виходу продукції здійснюється на синтетичному рахунку 23 «Виробництво» субрахунок 231 «Рослинництво», Журнал-ордер № 12 с.-г. та 10/2 с.-г., по якому аудитор перевіряє повноту і достовірність відображення витрат рослинництва. За кредитом Журнал-ордер № 12 с.-г. відображається вихід продукції, а за дебетом списується вартість послуг, робіт з кредиту рахунків 23 «Виробництва» і 25 «Напівфабрикати». Журнал-ордер № 10/3 с.-г. використовують для обліку нарахованої оплати праці і пов’язаних із нею сум відрахувань на соціальні заходи, резервів наступних періодів, а також амортизаційних відрахувань, нестач і витрат під псування цінностей (37 «Розрахунки з різними дебіторами», 42 «Додатковий капітал», 71 «Інший операційний дохід»).

Аудитор має підтвердити повноту відображення протягом року на дебеті цього рахунку всіх витрат під урожай поточного і майбутніх років – оплату праці, насіння і посадковий матеріал, відрахування соціальні заходи, добрива, засоби захисту, витрати на утримання основних засобів. При цьому дебетується рахунок 231 і кредитуються субрахунки: 201 «Сировина і матеріали», 203 « Паливо», 23 «Виробництво».

Витрати на обробіток площ, на яких повністю загинув урожай внаслідок стихійного лиху, підприємство має відобразити спочатку за дебетом субрахунку 991 «Втрати від стихійного лиха» і кредитом рахунку 23 «Виробництво», а після цього віднести на фінансовий результат за дебетом субрахунку 794 «Результат надзвичайних подій» і кредитом субрахунку 991 «Втрати від стихійного лиха».

Витрати у разі часткової загибелі посівів списують на збитки підприємства у частині, віднесеній на недобір продукції, що відображується за дебетом 991 «Втрати від стихійного лиха» і кредитом 23 «Виробництво». Суми страхового відшкодування за посіви, які загинули, відображають за дебетом 37 «Розрахунки з різними дебіторами» і кредитом 751 «Відшкодування збитків від надзвичайних подій».

Заключним етапом аудиту процесу виробництва є встановлення правильності обчислення собівартості продукції рослинництва,визначення витрат на одиницю продукції. Це надзвичайно важливий аспект аудиторської перевірки. Від обґрунтованості калькуляційних розрахунків залежить об’єктивність кінцевих фінансових результатів.

Перевірка правильності визначення собівартості виробництва одиниці продукції – одне з основних завдань аудиту.

Мета аудиту - підтвердити правильність визначення витрат на вирощування продукції рослинництва.

Завдання аудиторської перевірки – встановити:

- правильність визначення витрат за кожним об’єктом калькуляції за кожним видом отриманої продукції рослинництва;

- реальність суми виробничих витрат за об’єктами обліку у виробничих підрозділах та підприємстві в цілому;

- правильність відкоригованої планової оцінки матеріальних витрат і послуг допоміжних виробництв до рівня фактичної собівартості;

- правильність віднесення на об’єкти обліку витрат, які підлягають розподілу, списанню повністю або частково, збитків від посівів, що загинули, в разі за стихійного лиха.

Перевірку правильності визначення собівартості здійснюють за конкретними видами продукції вирощених сільськогосподарських культур, робіт, виконаних у поточному році під урожай майбутнього року, та робіт з поліпшення земель, проведених за рахунок оборотних коштів підприємства. Аудит проводиться за об’єктами калькуляції. Особливо важливим при перевірці собівартості є дотримання підприємством складу витрат, які включають до виробничої собівартості за кожним видом продукції рослинництва.

Аудитор має встановити, що всі наступні витрати на виконання операцій з підготовки продукції до реалізації та її проведення віднесені на витрати зі збуту. З’ясовують правильність відображення операцій, здійснених за плату, які розглядають як виконання робіт на сторону з віднесенням у складі доходів.

Аудитор має підтвердити, що витрати на обробіток площ, на яких повністю загинув урожай внаслідок стихійного лиха, списуються як надзвичайні витрати.

Об’єктами калькуляції за сіяними травами є кожний вид одержаної продукції – сіно, зелена маса,солома. При перевірці правильності визначення собівартості кожного виду продукції аудитор враховує використання трав для одного чи кількох видів продукції. Собівартість кормів пасовищ має визначатися діленням витрат на їх створення на кількість центнерів цих кормів.

Наступним етапом є перевірка правильності відображення в обліку продукції та повноти оприбуткування. Аудитор має підтвердити правильність проведених коригувань та повноту оприбуткування продукції. Повнота і своєчасність оприбуткування вирощеного врожаю може бути найбільш достовірно встановлена в процесі здійснення внутрішньогосподарського контролю, який охоплює усі етапи. Особливо важливим є контроль достовірності про масу намолоченого й доставленого на тік зерна.

Інформацією для перевірки є дані про умовну бункерну масу і фактичну масу бункерів, які порівнюють між собою. При перевірці повноти оприбуткування зерна особливу увагу слід звернути на правильність зважування тари при його перевезенні та списання на досушування і засміченість. Важливо з’ясувати наявність фактів віднесення певної частини зерна на витрати без попереднього аналізу його на вологість і засміченість. В кінці місяця або сезону при передаванні зерна з току в комору складають акт на усушку і засміченість та списують різницю між бункерною масою зерна, визначеною на ваговій і току, та масою зерна, переданого в комору, з урахуванням реалізації та іншого вибуття.

Для перевірки достовірності списання зерна на витрати потрібно визначити середній відсоток його вологості та засміченості до і після переробки. Різниця у вологості й засміченості зерна до і після переробки, визначена за середнім відсотком, є допустимою нормою списання його на усушку та непридатні для використання відходи. Середню норму множать на первинну бункерну масу загального валового збору даної партії і розраховують обсяг зерна, яке підлягає списанню на витрати. Необхідним етапом є перевірка правильності оформлення талонів і реєстрів та наявності фактів виконання однією особою функцій комірника, зав током і вагаря, наявність аналізів якості зерна.

У процесі перевірки оприбуткування кормів слід враховувати особливості визначення маси сіна і соломи, що здійснюється у два етапи. На першому етапі масу кормів визначають множенням об’єму скирти на нормативну масу сіна чи соломи в 1 м3 . На другому етапі комісія повинна повторно визначати об’єми скирт і фактичну масу 1м3 соломи і сіна. Фактичну масу встановлюють зважуванням однієї скирти або її частини кожного типу сіна чи соломи.

При перевірці повноти оприбуткування продукції зернових культур, скошених у молочній або молочно-восковій стиглості, слід пам’ятати, що вона не відображується ні у валовому зборі зерна, ні в урожайності зернових культур.

Перевірка робіт з насінництва зводиться до встановлення виконання підприємством вимог щодо норм сортової чистоти, вологості тощо з урахуванням того, що основні показники якості насіння нормуються державними стандартами і залежно від цього поділяються на класи. Джерелами перевірки є дані первинних документів та Книги обліку насіння, акти апробації та посвідчення про кондиційність насіння. У Книзі обліку насіння перевіряють достовірність записів про його надходження, зберігання, використання та якість, звіряючи їх з даними первинних документів, на основі яких зроблено записи, проводять вибіркову інвентаризацію, лабораторні аналізи, контрольний огляд насінного матеріалу.

Аудит витрат на виробництво і калькуляції собівартості продукції тваринництва

Мета аудиту – підтвердити достовірність здійснених господарських операцій та правильність відображення їх в обліку відповідно до П (С) БО та податкового законодавства.

Завдання аудиту – встановити:

- правильність і повноту відображення витрат по кожній обліково-виробничій групі тварин у розрізі внутрішньогосподарських підрозділів і господарства в цілому;

- повноту і своєчасність оприбуткування продукції тваринництва;

- правильність визначення собівартості кожного виду продукції;

достовірність відображення в бухгалтерському обліку витрат та виходу продукції тваринництва.

До того як здійснювати перевірку витрат виробництва, собівартості та виходу продукції, потрібно встановити правильність документального оформлення господарських операцій. Аудитор має підтвердити такий порядок оформлення господарських операцій в тваринництві. На основі первинних документів про рух худоби на фермі ведуть Книгу обліку руху тварин і птиці. Наприкінці місяця за підсумками Книги заповнюють Звіт про рух худоби і птиці, де відображають кількість тварин на початок та кінець звітного періоду, їх надходження та вибуття. У Звіт включають також дані про рух тварин основного стада. Отже, цей Звіт відображує оборот стада тварин за звітний період.

При перевірці документального оформлення господарських операцій свинокомплексів аудитор має з’ясувати, чи дотримуються на підприємстві особливостей обліку поголів’я тварин, зумовлених технологією виробництва. Аудитор повинен встановити, що для відображення за день усіх операцій руху тварин і кормів підрозділу в свинокомплексі використовують Обліковий листок руху тварин та кормів.

Під час перевірки правильності документального оформлення видачі кормів аудитор повинен встановити: чи обліковується їх у Відомості витрат кормів, яка водночас є документом на списання витрачених кормів із підзвіту завідуючого фермою; чи проводять щоденну видачу кормів з урахуванням норм годівлі за раціонами і фактичної наявності закріплених тварин, чи правильно оформлений, на основі Відомостей витрат кормів, Звіт за кожним видом тварин у перерахунку на кормо-одиниці з дотриманням встановлених норм. Аудитор з’ясовує затвердження керівником підприємства щомісячно складених керівником підрозділу або фахівцем документів на списання витрат кормів.

При проведенні аудиту перевіряють дотримання строку складання акта на оприбуткування приплоду. Акт має бути оформлений у день отримання приплоду у двох примірниках з обов’язковим відображенням кількості статевих одиниць та наявності підписів ветлікаря і зоотехніка. Забій тварин або вимушене дорізування чи інше їх вибуття оформляється актом. До акту додається накладна, в якій відображають фактичний вихід продукції, що має відповідати нормам виходу з урахуванням вгодованості та повноти оприбуткування. Аудитор має зафіксувати дотримання цих вимог. При перевірці організації обліку поголів’я на підприємстві аудитор з’ясовує врахування конкретних технологічних особливостей, відповідно до яких має бути організований облік за видами і групами тварин. Склад субрахунків і аналітичних рахунків може відрізнятися.

Важливим напрямом перевірки аудитором правильності документального оформлення є операції з надходження продукції тваринництва. На фермі ВРХ щоденний облік надою молока групою доярок ведуть в Журналі обліку надою молока. Щоденне надходження і витрачення молока протягом місяця обліковує завідуючий фермою у Відомості руху молока.

Перевірки витрат і виходу продукції в ВАТ «Племзаводі ім. Літвінова» проводиться за галузями виробництва: скотарство свинарство і бджільництво. У розрізі цих галузей аудит витрат і виходу продукції здійснюють за такими суб’єктами:

1. ВРХ: молочного напряму – основне стадо, худоба на вирощуванні та відгодівлі, м’ясного напряму – основне стадо, худоба на вирощуванні та відгодівлі;

2. Свинарство: основне стадо, свині на вирощуванні, свині на відгодівлі;

3. Бджільництво: розплідне, медове, запилювальне-медове, запилювальне.

При перевірці витрат тваринництва аудитор має встановити правильність віднесення прямих витрат на конкретний вид продукції та розподілу загальновиробничих витрат, обґрунтованість застосування з цією метою спеціальних методів. Перевірка достовірності витрат, що включені до кошторису, є головним завданням аудитора для узгодження окремих розділів фінансового плану. Аудитор має встановити правильність відображення витрат у бухгалтерському обліку за економічними елементами за групами тварин та включення їх до собівартості відповідно до чинного законодавства. Для планування, обліку та контролю правильності визначення собівартості окремих видів продукції групування витрат тільки за економічними елементами недостатньо. Потрібно знати, з якою метою на які цілі здійснюються витрати, тобто виникає необхідність групування витрат за їх цільовим призначенням або за калькуляційними статтями. Правильність такого групування витрат має підтвердити аудитор. Аудитор повинен встановити дотримання чинного законодавства при плануванні, обліку і калькулюванні витрат тваринництва, які групуються за окремими статтями.

Перевірку правильності визначення собівартості продукції тваринництва аудитор має здійснювати за алгоритмом його розрахунку відповідно до Методичних рекомендацій. Перевірці підлягає основна та супутня продукція – молоко, приплід, приріст живої маси, мед. Аудитор з’ясовує:

- правильність оцінки побічної продукції за нормативно-розрахунковими витратами або цінами можливо реалізації чи використання.

- іншу побічну продукцію оцінюють за цінами можливої реалізації чи іншого використання;

- правильність віднесення вартості побічної продукції та визначення собівартості продукції тваринництва.

Початком перевірки організації бухгалтерського обліку матеріальних цінностей є з’ясування методу, який використовує підприємство. Найбільш прогресивним методом організації обліку і контролю за рухом матеріальних цінностей є оперативно-бухгалтерський (сальдовий) метод. Правильність ведення обліку цінностей у кількісних вимірниках матеріально-відповідальними особами на складах та в інших місяцях їх зберігання аудитор перевіряє на основі Книг складського обліку або Карток складського обліку матеріалів. За даними книг (карток), що складені на основі первинних документів аудитор встановлює повноту відображення операцій з надходження і вибуття цінностей.

Наступним етапом є перевірка правильності узагальнення даних звітів про рух та наявність цінностей у журналі-ордері № 10.1 с.-г., який об’єднано з відомістю. Аудитор з’ясовує правильність застосування цін, за якими відображені матеріальні цінності в обліку. Аудитор перевіряє правильність складеного розрахунку, за яким визначені відхилення фактичної собівартості від їх вартості у планово-облікових цінах за кожним синтетичним рахунком та в цілому по підприємству. Завдання аудитора є також перевірка одночасно із записами у журнал-ордер і відомість до нього правильності та повноти записів у виробничі звіти та сальдові відомості. Аудитор перевіряє правильність оформлення регістру обліку Виробничого звіту.

При перевірці достовірності показників Виробничого звіту до відображення їх у Журналі-ордері № 10 і включення в Зведений звіт аудитор з’ясовує ув’язку з іншими регістрами. При проведенні аудиту підсумки Зведеного виробничого звіту за місяць обов’язково мають бути звірені з Журналом-ордером № 10, а з початку року – з Головною книгою. Аудитор має підтвердити правильність перенесення в кінці місяця підсумкових даних особових рахунків або Виробничих звітів по тваринництву в Журнал-ордер № 10.2 с.-г., а кредитових оборотів Журналу-ордеру – в Головну книгу.

Аудитор перевіряє відповідність синтетичного і аналітичного обліку. За цими регістрами перевіряють не тільки правильність відображення операцій, а й контролюють величину витрат і вихід продукції, виконання доведених структурним підрозділам господарських завдань. Дані такого обліку необхідні для визначення собівартості виробленої продукції та складання фінансової звітності, в свою чергу, контролює аудитор.

Перевірку обліку наявності і руху продукції та матеріалів здійснюють за даними синтетичних рахунків і субрахунків класу 2 «Запаси» Плану рахунків бухгалтерського обліку: 201 «Сировина й матеріали», 203 «Паливо», 205 «Будівельні матеріали», 207 «Запасні частини», 21 «Поточні біологічні активи», 208 «Матеріали сільськогосподарського призначення», 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети», 132 «Знос інших необоротних матеріальних активів», 27 «Продукція сільськогосподарського призначення», 28 «Товари». За дебетом цих рахунків обліковують наявність і надходження продукції та матеріалів, а за кредитом – їх списання (витрачення).

При перевірці правильності відображення в обліку витрат та виходу продукції тваринництва уточнюють склад витрат за дебетом 23 «Виробництво» субрахунку 232 «Тваринництво», а за кредитом – вихід продукції за плановою собівартістю. За кредитом 23 аудитор з’ясовує правильність відображення протягом року виходу продукції за плановою собівартістю в кореспонденції з дебетом: 21 – на вартість оприбуткованого приплоду, приросту живої маси; 27 – на вартість оприбуткованих меду, молока та іншої продукції; 20 – на вартість оприбуткованих органічних добрив (гною). Основою на оприбуткування продукції тваринництва є акти отриманого приплоду тварин, щоденники надходження продукції, журнали обліку надою молока.

Аудит реалізації продукції рослинництва і тваринництва

Аудит реалізації сільськогосподарської продукції проводиться при підтвердженні достовірності фінансової звітності ВАТ «Племзавода ім. Літвінова», а також у формі самостійної перевірки.

Мета аудиту – перевірка достовірності та правильності відображення в обліку виручки від реалізації продукції, доходів і витрат діяльності та фінансових результатів.

Завдання аудиту – встановити:

- дотримання договірних зобов’язань щодо реалізації продукції;

- своєчасність і правильність оформлення процесу реалізації первинною документацією, що є основою для списання проданої продукції та проведення розрахунків з покупцями;

- відповідність аналітичного обліку за видами реалізованої продукції даним синтетичного обліку;

- правильність визначення собівартості реалізованої продукції та визначення результатів від реалізації;

- втрати на стадії збуту та відповідальних за це осіб;

- правильність визначення фінансових результатів;

- дотримання порядку відображення в податковому обліку сум, які включають до валових витрат і доходів.

Аудит реалізації готової сільськогосподарської продукції розпочинається з перевірки обгрунтованості плану реалізації продукції та цін на неї,повноти визначення валової й товарної продукції, показників якості, відповідності останніх вимогам державних стандартів, технічних умов.

Перевірку повноти й визначення валової продукції ВАТ «Племзавода ім. Літвінова» аудитор здійснює на основі загального обсягу її виробництва, що дає змогу оцінити рівень виробничої програми.

Наступним етапом є перевірка правильності розподілу валової продукції на товарну, яка реалізується за межами і в межах підприємства, та нетоварну, яку використовують для внутрішньогосподарського виробничого споживання. Перевірку повноти та правильності визначення фактичної реалізації здійснюють за її складом та видами операцій.

Перевірка переддоговірної діяльності ВАТ «Племзавода ім. Літвінова» передбачає аудитором оцінку:

1) формування замовлень на поставку продукції;

2) розробку кредитної політики підприємством для надання покупцям товарного кредиту та гарантій їх розрахунків.

При встановленні порушення договірних зобов’язань аудитор має оцінити збитки, викликані ними, враховуючи норми права, відповідно до яких під збитками розуміють понесені витрати, втрати або пошкодження майна, не отримані доходи.

Напрямом аудиту має бути встановлення втрат підприємства від реалізації продукції низької якості, недоплат з боку покупців, а також від сплати штрафів за порушення договірних зобов’язань. Аудитор з’ясовує причини та винних щодо відшкодування матеріальних збитків. Аудитор повинен проаналізувати причини невиконання договірних зобов’язань боржників з урахуванням вжитих підприємством заходів, спрямованих на прискорення розрахунків. Особливу увагу аудитор повинен звернути на графіки поставки продукції.

Аудит обліку і руху продукції на ВАТ «Племзаводі ім. Літвінова» здійснюють за даними рахунку 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва». За дебетом 27 відображають надходження сільськогосподарської продукції, за кредитом – вибуття її внаслідок продажу, безоплатної передачі.

Правильність визначення виручки від реалізації аудитор перевіряє за рахунками доходів та витрат класів 7 і 9, зокрема за рахунками: 70 «Доходи від реалізації», 71 «Інший операційних доход», 74 «Інші доходи», 90 «Собівартість реалізації», 94 «Інші витрати операційної діяльності» та 97 «Інші витрати», перевіряє правильність накопичення доходів і витрат протягом звітного періоду на цих рахунках. При перевірці операцій з отримання доходів аудитор повинен пам’ятати, що відповідно до П (С)БО 15 дохід визнається під час зростання власного капіталу. Аудитор має впевнитися в тому, що до складу доходів ВАТ «Племзавода ім. Літвінова» не включені надходження від інших осіб. Перевірки правильності визначення доходів від реалізації здійснюють в розрізі субрахунків до рахунку 70 «Доходи від реалізації»:

- 701 «Дохід від реалізації готової продукції»;

- 702 «Дохід від реалізації товарів»;

- 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг»;

- 704 «Вирахування з доходу»;

- 705 «Перестрахування».

Основним етапом аудиту реалізації продукції є перевірка правильності відображення процесу реалізації у первинних документах та регістрах бухгалтерського обліку. Перевірці підлягають такі документи:

- товарно-транспортні накладні по молоку, рослинництву і тваринництву;

- квитанції, де відображають натуральну й залікову масу та суму виручки за реалізовану продукцію;

- приймально-здавальний акт при здаванні племінних тварин;

- розрахунково-платіжні відомості в разі видачі сільськогосподарської продукції працівникам підприємства в рахунок оплати праці;

- виписки банку про рух грошових коштів на рахунках;

- договори з реалізації продукції іншим підприємствам, а за кожною відправленої партією – супровідні накладні.

На основні зазначених документів аудитор звіряє дані, відображені у ф. № 2 «Звіт про фінансові результати», з даними Головної книги до субрахунку 701. Загальна сума відхилень має становити суму ПДВ. У разі невідповідності сум, відображених у Головній книзі за кредитом 701, сумам, отриманим після зменшення доходу від реалізації за ф. № 2 на суму ПДВ, аудитор з’ясовує причини такої невідповідності.

Аудитор звіряє дані Головної книги з даними Журналу-ордера № 11с.-г., який сільськогосподарські підприємства використовують для обліку реалізації готової продукції. Первинні документи ретельно перевіряють у бухгалтерії господарства та узагальнюють у необхідному розрізі у Регістрі документів щодо реалізації товарно-матеріальних цінностей, робіт і послуг та Регістрі документів щодо реалізації продукції, робіт, послуг за готівку, на основі яких щомісяця складають Відомість 11-4 с.-г.

Крім того, перевіряють правильність оборотів за дебетом і кредитом 70 «Доходи від реалізації» за видами продукції і напрямами реалізації, які з початку року накопичують у Книзі аналітичного обліку реалізації продукції, робіт, послуг, записи до якої здійснюють на основі Відомості 11-4 с.-г. і Регістру 11-3 с.-г. Встановлюють накопичення в Книзі інформації щодо реалізації продукції з початку року за кожним аналітичним рахунком, які використовують для складання звітності, а також правильність складеної оборотної відомості за рахунками, відкритими у Книзі.

Перевірку достовірності аналітичного обліку реалізації проводять за кожним видом запасів за номенклатурою аналітичних рахунків.

Наступним етапом аудиту є перевірка достовірності визначення та відображення інших операцій доходів і витрат. Склад доходів від інших операційної діяльності визначається згідно з П (С) БО 3 «Звіт про фінансові результати». Інші операційні доходи від операційної діяльності та обліковуються на рахунку 71 «Інший операційний дохід» у розрізі відповідних субрахунків.

Аудитор повинен перевірити первинну, облікову та звітну документацію стосовно:

- доходів від реалізації іноземної валюти;

- доходів від операційної оренди активів;

- доходів від курсової різниці;

- одержаних штрафів, пені, неустойки;

- відшкодування раніше списаних активів;

- доходів від списання кредиторської заборгованості;

- одержаних гарантій та субсидій;

- інших доходів від операційної діяльності.

За кредитом рахунку 71 відображають суму визнаних доходів, а за дебетом – суму непрямих податків у складі цих доходів та списання чистого доходу на субрахунок 791 «Результат операційної діяльності».

облік собівартість витрати сільськогосподарська продукція


РОЗДІЛ 3 Шляхи удосконалення обліку виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції. ВАТ «Племзавод ім. Літвінова»

3.1 Аналіз показників ряду динаміки по виробництву сільськогосподарської продукції

Основна мета статистичного вивчення динаміки полягає у виявленні і вимірюванні закономірностей розвитку в часі. Це досягається за допомогою побудови і аналізу статистичних рядів динаміки.

Рядами динаміки називаються статистичні дані, що відображають розвиток явища, що вивчається, в часі.

У кожному ряду динаміки є два основні елементи:

1) показник часу t;

2) відповідні ним рівні розвитку явища, що вивчається,у;

Як свідчення часу в рядах динаміки виступають або певні дати (моменти) часу, або окремі періоди (роки, квартали, місяці, доба).

Рівні ряду динаміки відображають кількісну оцінку (міру) розвитку в часі явища, що вивчається. Вони можуть виражатися абсолютними, відносними або середніми величинами.

Залежно від характеру явища, що вивчається, рівні рядів динаміки можуть відноситися або до певних дат (моментів ) часу, або до окремих періодів. У залежності з цим. ряди динаміки підрозділяються на моментні і інтервальні.

Моменті ряди динаміки відображають стан тих явищ , що вивчаються на певні дати (моменти) часу.

Особливістю моментного ряду динаміки є те, що в його рівні можуть входити одні і ті ж одиниці сукупності, що вивчається

Інтервальні ряди динаміки відображають підсумки розвитку (функціонування) явищ, що вивчаються, за окремі періоди (інтервали) часу.

Особливістю інтервального ряду динаміки є те, що кожен його рівень складається з даних за коротші інтервали (субперіоди) часу. Властивість підсумовування рівнів за послідовні інтервали часу дозволяє отримувати ряди динаміки більш укрупнених періодів.

Статистичне відображення розвитку явища, що вивчається, в часі може бути представлене рядами динаміки з наростаючими підсумками. Їх застосування обумовлене потребами відображення результатів розвитку показників, що вивчаються, не тільки за даний звітний період, але і з урахуванням попередніх періодів. При складанні таких рядів проводиться послідовне підсумовування суміжних рівнів.

При вивченні динамічних рядів рівні зрівнюють між собою , при цьому виникають показники, які застосовують при аналізі динамічних рядів:

· абсолютний приріст;

· коефіцієнт росту;

· темп росту;

· темп приросту;

· значення 1% приросту.

Абсолютний приріст розраховується як різниця між порівняльними рівнями, показує на скільки одиниць збільшився або зменшився рівень у порівнянні з рівнем, прийнятим за базу порівняння.

∆улі - Іі-1 ∆уб = Іі - І1

∆у – абсолютний приріст або зменшення;

Іі – любий рівень динамічного ряду, починаючи з другого;

Іі-1 – рівень, попередній;

І1 – початковий рівень динамічного ряду.

Сума чергових ланцюгових абсолютних приростів дорівнює відповідному базисному приросту за весь період.

Коефіцієнт росту показує у скільки разів збільшився рівень у порівнянні з базовим, у % - характеризує скільки % аналізуємий рівень складає від базового.

Іі Іі

Трл = х 100% Трб = х 100%

Іі - 1 І1

Добуток чергових ланцюгових коефіцієнтів росту дорівнює базисному коефіцієнту росту за весь відповідний період.

Темп росту – це відношення одного рівня динаміки до іншого, який прийнято за базу, виражається у % або коефіцієнті.

Темп приросту – це відношення абсолютного приросту до рівня, прийнятого за базу, виражається у % і показує на скільки % збільшився або зменшився рівень у порівнянні з базисним, прийнятим за 100%.

Іі - І1 Іі і - 1

Тпрб = х 100% Тпрл = х 100%

І1 Іі - 1

Тпр = Тр – 100%

Абсолютне значення 1% приросту – представляє собою відношення абсолютного приросту, розрахованого ланцюговим способом до темпу приросту, розрахованого ланцюговим способом.

Іі і - 1

П = Тпрл

Так як ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» припинило займатися виробництвом продукції рослинництва для продажу, то ми будемо аналізувати продукцію тваринництва.


Таблиця 3.1.1Показники ряду динаміки виробництва продукції тваринництва

Роки Кількість продукції ц(кг)/гол. Абсолютний приріст, ц(кг)/гол. Коефіцієнт росту Темп росту, % Темп приросту, % Абсолютне значення 1% приросту
Ланц. Баз. Ланц. Баз. Ланц. Баз. Ланц. Баз.
ВРХ
2006 1,83 х х х х х х х х х
2007 1,45 -0,38 -0,38 0,792 0,792 79 79 -21 -21 -0,02
2008 1,18 -0,27 -0,65 0,814 0,645 81 65 -19 -35 -0,01
2009 1,34 0,16 -0,49 1,136 0,732 114 73 14 -27 0,01
у 1,45 -0,16 х 0,914 х -8,6 х -0,16 х х
Свині
2006 1,11 х х х х х х х х Х
2007 1,78 0,67 0,67 1,604 1,604 160 160 60 60 0,01
2008 0,93 -0,85 -0,18 0,522 0,838 52 84 -48 -16 -0,02
2009 1,35 0,42 0,24 1,452 1,216 145 122 45 22 0,01
у 1,29 0,08 х 1,193 х 19,3 х 0,08 х х
Молоко
2006 17,78 х х х х х х х х х
2007 22,80 5,02 5,02 1,282 1,282 128 128 28 28 0,18
2008 20,98 -1,82 3,2 0,920 1,179 92 118 -8 18 -0,23
2009 36,77 15,79 18,99 1,753 2,068 175 207 75 107 0,21
у 24,58 6,33 х 1,318 х 31,8 х 6,33 х х
Мед
2006 3,48 х х х х х х х х х
2007 6,89 3,41 3,41 1,979 1,979 198 198 98 98 0,03
2008 4,25 -2,64 0,77 0,617 1,221 62 122 -38 22 -0,07
2009 6,61 2,36 3,13 1,555 1,899 156 190 56 90 0,04
у 5,31 1,04 х 1,384 х 38,4 х 1,04 х х

Висновок: Представлений фактичний ряд динаміки продукції ВРХ, свиней, молока і меду має явне колихання, із року в рік спостерігається збільшення і зменшення виробництва. Розраховані показники ряду динаміки це підтверджують. Середнє виробництво продукції ВРХ на протязі цього часу склало 1,45 ц/гол., молока – 24,58 ц/гол., а середній абсолютний приріст склав - 0,16 ц/гол і 6,33 ц/гол. відповідно. Середній темп росту і приросту показали зменшення виробництва продукції на протязі 4 років в середньому на 8,6% по ВРХ і збільшення на 31,85% по молоку.

Середнє виробництво продукції свиней на протязі всього часу склало – 1,29 ц/гол., мед – 5,31 кг, а середній абсолютний приріст склав – 0,08 ц/гол. і 1,04 кг відповідно. Середній темп росту і приросту показали збільшення виробництва продукції на протязі всіх 4 років в середньому на 19,3% по свиням і на 98,4% по меду.

Для визначення тенденції розвитку даного явища виникає необхідність дослідження ряду різними способами вирівнювання.

3.2 Аналіз собівартості сільськогосподарської продукції

Найголовнішим фактором, який впливає на прибуток, є собівартість реалізованої сільськогосподарської продукції, скорочення якої сприяє збільшенню позитивного фінансового результату.

Собівартість продукції - частина загальних витрат виробництва, яка характеризує витрати Товариства в виразі на витрачені засоби виробництва та оплату праці в розрахунку на одиницю продукції або на весь її об’єм. Собівартість – важливий економічний показник, який впливає на прибуток, ціну, рентабельність.

Розраховувати собівартості необхідно для виявлення економічної ефективності виробництва, раціонального розміщення галузей тваринництва і рослинництва, планового ціноутворення на продукцію, здійснення господарських розрахунків і т. д.

Розраховується як відношення витрат на виробництво продукції до валового виробництва основних видів продукції. Включення в собівартість витрат, не пов'язаних безпосередньо з процесом виробництва, здійснюється за рахунок продукту, створеного додатковою працею. Схематично собівартість продукції можна представити як с + v + m.

При аналізі фінансових результатів від реалізації сільськогосподарської продукції використовується собівартість реалізованої продукції.

Проведемо аналіз собівартості фактично виробленої продукції у порівнянні з прогнозними даними, визначимо суму економії (перевитрат), оцінку змін у структурі витрат. Проведемо факторний аналіз собівартості 1 ц у розрізі основних статей та визначимо резерви зниження собівартості с.-г. продукції.

Таким чином, собівартість як економічна категорія об'єднує всі витрати підприємства в грошовій формі, відшкодування яких необхідне для здійснення процесу простого відтворення. Вона показує, в що обходиться кожному підприємству виробництво і збут продукції, котра випускається.

Таблиця 3.2.1

Факторний аналіз собівартості 1 ц продукції тваринництва

Вид продукції Витрати на 1 гол., тис. грн. Продуктивність 1 гол., ц Собівартість 1 ц, грн. Відхилення від 2008 року
2008 2009 2008 2009 2008 2009 умовно всього У т. ч. за рахунок
Витрат на 1 гол. Продукт. 1 гол.
1 2 3 4 5=1х3 6=2х4 7=2х3 8=6-5 9=7-5 10=6-7
Приріст ВРХ 1,61 3,16 1,17 1,34 1,88 4,23 3,70 2,35 1,82 0,53
Приріст свинини 1,13 2,44 0,93 1,35 1,05 3,30 2,27 2,25 1,22 1,03
Молоко 3,77 7,65 21,0 36,8 79,17 281,2 160,7 202,03 81,53 120,5
Мед 0,1 0,3 4,25 6,61 0,43 1,98 1,28 1,55 0,85 0,7

Висновок: Аналіз впливу факторів на собівартість 1 ц продукції тваринництва показав, що собівартість ВРХ збільшилась у 2009 році порівняно з 2008 роком на 2,35 тис. грн., це відбулось за рахунок збільшення витрат на 1,55 тис. грн., собівартість збільшилась на 1,82 тис. грн., а за рахунок збільшення продуктивності на 0,17 ц собівартість збільшилась на 0,53. Аналогічна ситуація відбулася і з іншими продукціями тваринництва, тобто відбулося збільшення собівартості.

Далі проведемо аналіз залежності собівартості продукції тваринництва від виробничих витрат і порівняємо з показниками СТОВ «Степове», тобто застосуємо монографічний метод – метод порівняння.

3.3 Аналіз рентабельності ВАТ «Племзавод ім. Літвінова»

Важливою економічною категорією, яка притаманна підприємствам, діючим в умовах самофінансування і самоокупності, є рентабельність.

У процесі своєї діяльності господарство повинно повернути свої витрати виручкою від реалізації продукції і отримати прибуток. Тому рентабельність – показник економічної ефективності сільськогосподарського виробництва, яке свідчить про те, що господарство від своєї діяльності отримує прибуток. Ступінь використання основних і оборотних засобів визначається за допомогою норми прибутку, яка розраховується як відношення прибутку до середньорічної суми основних виробничих фондів і засобів.

Характеризуючи рентабельність виробництва недостатньо визначити величину прибутку. Необхідно порівняти з виробничими витратами за допомогою таких показників, як норма прибутку, рівень рентабельності. Рівень рентабельності визначається в цілому по господарству – це сукупний рівень рентабельності.

Дані річні звіти ВАТ «Племзавода ім. Літвінова» дають можливість відокремлення рівня рентабельності окремого виду продукції. Проаналізувавши основні показники рентабельності тваринництва за три роки (2007, 2008, 2009), з’ясуємо основні фактори, які впливають на неї.

Одним із найважливіших показників ефективного виробництва являється рівень рентабельності, який розраховується за формулою:


Прибуток (+) чи збиток (-)

Рівень рент. = х 100%

Повна собівартість реаліз. продукції

2007 рік: -148

Рівень рент. = х 100% = -7,23%

2047,4

2008 рік: -861,2

Рівень рент. = х 100% = -24,98%

3447,3

2009 рік: -1057,0

Рівень рент. = х 100% = -22,79%

4638,0

Відомо, що на рівень рентабельності продукції впливають 2 фактора:

· середня ціна реалізації в гривнях;

· повна собівартість одного центнера реалізованої продукції в гривнях.

Виручка (тис. грн.)

Середня ціна реалізації = х 1000

Кількість реалізованої продукції (ц)

2007 рік

116,3

Середня ціна реалізації (ВРХ) = Х 1000 = 1278,0

91

86,8

Середня ціна реалізації (свиней) = х 1000 = 532,5

163

704,0

Середня ціна реалізації (молоко) = х 1000 = 7822,2

90

2008 рік

213

Середня ціна реалізації (ВРХ) = х 1000 = 809,9

263

761,1

Середня ціна реалізації (свиней) = х 1000 = 1907,5

399

701,6

Середня ціна реалізації (молоко) = х 1000 = 146,9

4775

2009 рік

44,8

Середня ціна реалізації (ВРХ)= х 1000 = 953,2

47


820

Середня ціна реалізації (свиней) = х 1000 = 2316,4

354

1648,3

Середня ціна реалізації (молоко) = х 1000 = 246,2

6694

Можна зробити висновок, що ціна, по котрій реалізується ВРХ, у 2009 році значно нижче, ніж у 2007 на 324,8 грн. Набагато збільшилася ціна реалізації свиней, у 2009 році вона склала 2316,4 грн. А ці молока у 2008 році зменшилась, а у 2009 – навпаки збільшилась і склала 246,2 грн. Можливо, на це справляє вплив становище на зовнішньому ринку або внутрішні фактори.

Важливо також визначити повну собівартість 1 ц реалізованої продукції.

Повна собівартість Повна собівартість (тис. грн.)

1ц реалізованої = х 1000

продукції Кількість реалізованої продукції (ц)

2007 рік

Повна собівартість 86,4

1ц реалізованої = х 1000 = 949,5

продукції (ВРХ) 91

Повна собівартість 110,2

1ц реалізованої = х 1000 = 676,1

Продукції (свиней) 163

Повна собівартість 752,1

1ц реалізованої = х 1000 = 8356,6

продукції (молоко) 90


2008 рік

Повна собівартість 275,1

1ц реалізованої = х 1000 = 1046,0

Продукції (ВРХ) 263

Повна собівартість 532,1

1ц реалізованої = х 1000 = 1333,6

продукції (свиней) 399

Повна собівартість 943,4

1ц реалізованої = х 1000 = 197,6

продукції (молоко) 4775

2009 рік

Повна собівартість 124,2

1ц реалізованої = х 1000 = 2642,6

продукції (ВРХ) 47

Повна собівартість 713,3

1ц реалізованої = х 1000 = 2014,9

Продукції (свиней) 354

Повна собівартість 1601,9

1ц реалізованої = х 1000 = 239,3

продукції (молоко) 6694

Було визначено, що собівартість реалізованої продукції у 2009 році була вищою, ніж у 2007 і 2008 роках, як і ціна реалізації.

Також варто згадати, що при аналізі рівня рентабельності за окремими видами продукції чи по підприємству в цілому ще опосередковано впливає 3 фактор – структура реалізуємої продукції.

Знаємо, що чим більше буде реалізуватися продукції за більш високою ціною реалізації, тим більшим буде рівень рентабельності. У нашому випадку більшим рівень рентабельності був 2009 році.

3.4 Шляхи підвищення виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції господарства

Для того, щоб підвищити виробництво і реалізацію сільськогосподарської продукції в ВАТ «Племзаводі ім. Літвінова», перш за все, необхідно підвищити рентабельність і зменшити витрати на виробництво продукції.

Основним напрямком підвищення рентабельності є: збільшення об’єму реалізації і виробництва продукції на більш вигідних ринках по високим цінам, зниження собівартості продукції. Одним із факторів, який впливає на виробництво продукції є врожайність і продуктивність.

Резерви збільшення виробництва продукції визначають по кожному її виду в натуральних показниках. Основним джерелом збільшення виробництва сільськогосподарської продукції є рост врожайності і збільшення продуктивності, розширення посівних площ за рахунок більш повного використання земель і збільшення поголів’я за рахунок придбання у населення, недозволенність загибелі посівів і тварин унаслідок господарської нерозпорядженості.

Зріст врожайності і продуктивності – основний резерв збільшення виробництва валової продукції і приросту, як в результаті кращої організації виробництва, так і в результаті ряду інших факторів.

В нашому господарстві є всі умови для вирощування і отримання високих врожаїв в рослинництві і приросту в тваринництві – оптимальний температурний режим під час вегетаційного періоду і вологості. Зріст врожайності і приросту досягається при інших рівних умовах у результаті скорочення строків і підвищення якості виконаних робіт, кращої організації виконаних робіт, кращої організації виробництва. Резерви росту врожайності і приросту за рахунок цих факторів визначають порівнянням врожайності і приросту, отриманої передовою бригадою і в середньому по господарству, при чому при інших умовах.

Вплив факторів на рентабельність продукції тваринництваТаблиця 3.4.1

Вид продукції

Валовий прибуток(+), збиток (-) тис. грн Собівартість реалізованої продукції, тис. грн Рентабельність (+), збитковість(-) продукції, % Відхилення, +/-
2008 2009 2008 2009 2008 2009 Умов но Всього У т.ч. за рахунок
ВП Собівартість
М’ясо ВРХ -62,1 -79,4 75,1 124,2 -22,57 -63,93 -28,86 41,36 6,29 48,97
М’ясо свиней 229 6,7 32,1 713,3 43,04 14,96 20,05 -28,08 -22,99 -5,09
Молоко -241,8 46,4 943,4 1601,9 -25,63 2,91 4,92 -22,72 30,55 -2,01
Мед 0,0 -2,7 0,6 5,1 - -52,94 -450 - - -397,1

Висновок: Аналіз впливу факторів на рентабельність продукції тваринництва показав, що ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» не рентабельно займатися в 2009 році такими видами продукції, як ВРХ і мед. Збитковість ВРХ у 2009 році у порівнянні з 2008 роком збільшилася на 41,36% це відбулося за рахунок збільшення валового збитку 17,3 тис. грн., хоча собівартість навпаки зменшилась на 150,9 тис. грн. Найбільш рентабельним у 2008 і 2009 роках є виробництво продукції свиней. Хоча у 2009 році вона зменшилась на 28,08%, це відбулося за рахунок збільшення собівартості у 2009 році на 181,2 тис. грн. і зменшення валового прибутку на 122,3 тис. грн.

Проаналізувавши рентабельність, тепер розробимо проект для її підвищення і розглянемо це в таблиці 3.4.2

Підвищення рівня рентабельності продукції тваринництва в ВАТ «Племзавод ім. Літвінова»Таблиця 3.4.2

Показники Фактично Проект Резерв
ВРХ
1.Реалізовано всього, ц. 47 263 216
2.Виручка від реалізації, тис. грн. 44,8 213,0 168,2
3.Собівартість реалізованої продукції всього, тис. грн. 124,2 275,1 150,9
4.Прибуток (збиток) тис. грн. -79,4 -62,1 17,3
5.Середня ціна реалізації, грн. 953,2 809,9 -143,3
6.Собівартість 1 ц реалізованої продукції, грн. 2642,6 1046,0 -1596,6
7.Рівень рентабельності -63,9 -22,6 41,3
Свиней
1.Реалізовано всього, ц. 354 399 45
2.Виручка від реалізації, тис. грн. 820,0 761,1 -58,9
3.Собівартість реалізованої продукції всього, тис. грн. 713,3 532,1 -181,2
4.Прибуток (збиток) тис. грн. 106,7 229,0 122,3
5.Середня ціна реалізації, грн. 2316,4 1907,5 -408,9
6.Собівартість 1 ц реалізованої продукції, грн. 2015,0 1333,6 -681,4
7.Рівень рентабельності 15,0 43,0 28,0
Молоко
1.Реалізовано всього, ц 6694 6759 65
2.Виручка від реалізації, тис. грн. 1648,3 1800,1 151,8
3.Собівартість реалізованої продукції всього, тис. грн. 1601,9 1701,9 100,0
4.Прибуток (збиток) тис. грн. 46,4 98,2 51,8
5.Середня ціна реалізації, грн. 246,2 266,3 20,1
6.Собівартість 1 ц реалізованої продукції, грн. 239,3 251,8 12,5
7.Рівень рентабельності 2,9 5,8 2,9
Мед
1.Реалізовано всього, ц 114 57 -57
2.Виручка від реалізації, тис. грн. 2,4 0,9 -15
3.Собівартість реалізованої продукції всього, тис. грн. 5,1 0,6 -4,5
4.Прибуток (збиток) тис. грн. -2,7 0,3 3,0
5.Середня ціна реалізації, грн. 21,1 10,5 -10,6
6.Собівартість 1 ц реалізованої продукції, грн. 44,7 10,5 -34,2
7.Рівень рентабельності -52,9 50,0 2,9

Висновок: Якщо виробництво ВРХ довести до рівня 2008 року, то кількість реалізованої продукції збільшиться на 216 гол., а собівартість 1 ц продукції при сталих витратах на 1 гол. зменшиться 1596,6 грн. А зменшення ціни реалізації, хоча б на 143,3 грн за 1 ц, що можна зробити за рахунок пошуку нових каналів збуту, призведе до зменшення збитку на 17,3 тис. грн, Збільшення собівартості та зменшення збитку призведе до збільшення рівня збитковості на 41,3 %.

Також якщо виробництво свиней довести до рівня 2008 року, то виручка від реалізації зменшиться на 58,9 тис. грн., але собівартість 1 ц реалізованої продукції зменшиться на 681,4 грн. і прибуток підприємстві по цій галузі збільшиться на 122,3 тис. грн. І це, в свою чергу, призведе до підвищення рівня рентабельності до 43,0 %, тобто відбудеться збільшення на 28,0%.

Така ж сама ситуація відбудеться і з виробництвом продукції молока і меду. І якщо дотримуватися хоча б тенденції виробництва 2008 року, то в майбутньому у ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» є багато шансів підвищити рівень рентабельності, вивести підприємство із рівня збитковості і отримати прибуток.

Тепер розрахуємо дані по визначенню резерву збільшення валового збору тваринництва і занесемо у таблицю 3.4.3

Таблиця 3.4.3Розрахунок збільшення валового збору продукції тваринництва

Показники Звичайна технологія Очікуваний результат при інтенсивній технології Додаток
ВРХ

1. Середньорічне поголів’я, гол.

2. Виробництво, ц/гол.

3. Валовий збір, ц

4. Середня ціна реалізації 1ц, грн.

5. Грошова виручка, тис. грн.

192

1,34

257

953,2

44,8

192

2,08

399

1004,4

61,1

-

0,74

142

51,2

16,3

Свині

1. Середньорічне поголів’я, гол.

2. Виробництво, ц/гол.

3. Валовий збір, ц

4. Середня ціна реалізації 1ц, грн.

5. Грошова виручка, тис. грн.

565

1,35

764

2316,4

820,0

565

2,24

1270,7

2789,6

978,5

-

0,89

506,7

73,2

158,5

Молоко

1. Середньорічне поголів’я, гол.

2. Виробництво, ц/гол.

3. Валовий збір, ц

4. Середня ціна реалізації 1ц, грн.

5. Грошова виручка, тис. грн.

200

36,77

7353

246,2

1648,3

200

40,1

8020

253,4

1900,0

-

3,33

667

7,2

251,7

Мед

1. Середньорічне поголів’я, гол.

2. Виробництво, кг/гол.

3. Валовий збір, кг

4. Середня ціна реалізації 1кг, грн.

5. Грошова виручка, тис. грн.

41

6,61

271

20,0

2,4

41

7,2

295,2

22,3

3,1

-

0,59

24,2

2,3

0,7

Висновок: Дана таблиця показує, що застосування інтенсивної технології виробництва продукції тваринництва могло б отримати додаткову виручку. Так, по ВРХ – 16,3 тис. грн., по свинині – 158,5 тис. грн., по молоку 251,7 тис. грн. і по меду – 0,7 тис. грн. Для отримання більшої продуктивності необхідно застосовувати селекційні досягнення стосовно галузі тваринництва, які будуть вимагати менше витрат.

Для збільшення врожайності продукції рослинництва замість звичайних сортів слід використовувати гібриди, які можуть на різних типах ґрунту, з добривом і без, давати високу врожайність. При дотриманні інтенсивної технології з застосуванням гібридів і добрив можна отримати очікуваний результат. Гібриди дозволяють отримати з 1 га посівних площ 16-20 ц.

Також для того, щоб підвищити виробництво і реалізацію сільськогосподарської продукції ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» необхідно скоротити витрати на виробництво і реалізацію. Рівень собівартості продукції відображає ефективність виробничої діяльності підприємства, використання матеріальних , фінансових і трудових ресурсів.

Резерви зниження собівартості сільськогосподарської продукції слід визначати по кожному виду продукції. Вони можуть бути виявлені за рахунок таких використань:

- недозволенність перевитрат по окремим статтям витрат;

- зниження собівартості, які оказані основному виробництву послуг, допоміжних і обслуговуючих виробництв;

- недозволенність перевитрат по окремим статтям загальновиробничих і загальногосподарських витрат;

- приведення в дію резервів збільшення виробництва валової продукції.

До резервів за рахунок недозволенності перевитрат по окремим статтям витрат слід відносити перевитрати, які отримані по причинам, які залежать від самого господарства і дозволених унаслідок недотримання режиму економіки, недостатнього контролю і без господарювання.

Також в ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» можна проводити формування тваринницької галузі. Це формування передбачає розробку перспективних планів селекційно-племінної роботи зі стадами ВРХ, свиней; адаптація технологій виробництва молока, м’яса до конкретних умов господарювання; виявлення спадкових хвороб і розробку прийомів скорочення збитків від них; щорічне підвищення плодючості молочного стада, свиноматок; освоєння сучасної технології ведення галузі м’ясного скотарства при значних площах сіножатей і пасовищ.

Так як провідною галуззю ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» є свинарство, то необхідно створити відповідні умови для виробництва свинини. Зі сторони держави необхідно покращити ветеринарне обслуговування, надання допомоги в реалізації готової продукції на ринку без участі посередників.

Необхідно нарощувати виробництво свинини і підвищувати його ефективність, поліпшити селекційно-племінні справи, зміцнити кормову базу.


ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

В курсовій роботі ми вивчали організацію обліку, аудиту і аналіз процесу виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції в ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» с. Сміле Слов’яносербського району Луганської області.

У результаті фінансово-економічної характеристики підприємства ми з’ясували, що розмір виручки від реалізації продукції підприємства коливався по рокам: найбільший розмір виручки було отримано у 2009 році – 4373,0 тис. грн., що на 1066,0 тис. грн. більше, ніж у 2008 році і на 2190,8 тис. грн. більше, ніж у 2007 році. Рівень спеціалізації є достатньо високим і це свідчить про те, що ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» є багатогалузевим підприємством.

В аналізуємому підприємстві на кінець 2009 року більше половини вартості основних засобів займають будинки, споруди та передавальні пристрої – 16376,0 тис. грн. (90,6%). Розмір даного виду основних фондів скоротився на 180,0 тис. грн. у порівнянні з 2007 роком і збільшився на 24,3 тис. грн у порівнянні з 2008 роком.

Площа сільськогосподарських угідь коливалася по рокам. У 2009 році вона склала 229 га, це на 712 га менше 2007 року і на 89 га – у 2008 році. Вагомою причиною зменшення площі може бути той факт, що закінчився строк оренди земельної ділянки і орендодавець забирає свою частку.

Рівень інтенсивності виробництва на підприємстві кожен рік понижується, причиною чого є неперервне скорочення ресурсів господарства: земельних, трудових, основних і оборотних фондів. Збитковість підприємства призводить до неможливості придбання ресурсів для виробничого циклу. Розрахунок фінансових показників свідчить, що підприємство є фінансово нестійким, неспроможним сплачувати по своїм обов’язкам.

Вертикальний аналіз балансу показав, що у структурі активу балансу на початок року найбільшу питому вагу займає основний капітал – 84,6%. В кінці року він зменшився і склав 79,8%. На це вплинуло зменшення основних засобів на 5,7%.

У результаті проведення аналізу фінансових результатів від реалізації продукції на підприємстві ми пришли до висновку, що у звітному році збиток від реалізації продукції, робіт і послуг склав 1057,0 тис. грн., це на 196,0 тис. грн. більш , ніж у 2008 році і на 195,8 тис. грн., ніж у 2007 році. Погіршення результату від реалізації продукції, робіт і послуг спонукало зміні собівартості, структурі і об’єму реалізованої продукції.

Аналіз результатів від реалізації продукції показав, що основною причиною отримання збитку від реалізації продукції в господарстві є висока собівартість реалізації 1 ц всіх видів продукції тваринництва. Одним із резервів підвищення фінансових результатів є збільшення виручки від реалізації продукції. Це можливо зробити за рахунок підвищення рівня товарності по тим видам продукції, по яким він скоротився. На підприємстві мало уваги приділяється для удосконалення методів планування і обліку, калькулювання і аналізу собівартості продукції.

Так, на мою думку, одним із методів та шляхів удосконалення обліку та облікової політики підприємства є удосконалення управлінського обліку. А саме головна увага в управлінні обліку повинна приділятись управлінню затратами, як єдиного цілісного процесу, який визначатиме політику підприємства.

При аналізі фактичного ряду динаміки продукції ВРХ, свиней, молока і меду має явне колихання, із року в рік спостерігається збільшення і зменшення виробництва. При вирівнюванні продуктивності продукції тваринництва за допомогою способу найменших квадратів по рівнянню прямої, була виявлена тенденція зменшення продуктивності по ВРХ і галузі свинарства, а по молоко і меду навпаки спостерігалося збільшення виробництва продукції.

Аналіз впливу факторів на собівартість 1 ц продукції тваринництва показав, що собівартість ВРХ збільшилась у 2009 році порівняно з 2008 роком на 2,35 тис. грн., це відбулось за рахунок збільшення витрат на 1,55 тис. грн., собівартість збільшилась на 1,82 тис. грн., а за рахунок збільшення продуктивності на 0,17 ц собівартість збільшилась на 0,53. Аналогічна ситуація відбулася і з іншими продукціями тваринництва, тобто відбулося збільшення собівартості.

Відомо, що на рівень рентабельності продукції впливають 2 фактора: середня ціна реалізації в гривнях; повна собівартість одного центнера реалізованої продукції в гривнях. Розрахувавши середню ціну кожного виду продукції тваринництва можна зробити такий висновок, що ціна, по котрій реалізується ВРХ, у 2009 році значно нижче, ніж у 2007 на 324,8 грн. Набагато збільшилася ціна реалізації свиней, у 2009 році вона склала 2316,4 грн. А ціна молока у 2008 році зменшилась, а у 2009 – навпаки збільшилась і склала 246,2 грн. Можливо, на це справляє вплив становище на зовнішньому ринку або внутрішні фактори. Також було з’ясовано, що собівартість реалізованої продукції у 2009 році була вищою, ніж у 2007 і 2008 роках, як і ціна реалізації.

Для збільшення врожайності продукції рослинництва замість звичайних сортів слід використовувати гібриди, які можуть на різних типах ґрунту, з добривом і без, давати високу врожайність. Також для того, щоб підвищити виробництво і реалізацію сільськогосподарської продукції ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» необхідно скоротити витрати на виробництво і реалізацію. Рівень собівартості продукції відображає ефективність виробничої діяльності підприємства, використання матеріальних , фінансових і трудових ресурсів.

Також в ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» можна проводити формування тваринницької галузі. Це формування передбачає розробку перспективних планів селекційно-племінної роботи зі стадами ВРХ, свиней; адаптація технологій виробництва молока, м’яса до конкретних умов господарювання; виявлення спадкових хвороб і розробку прийомів скорочення збитків від них; щорічне підвищення плодючості молочного стада, свиноматок; освоєння сучасної технології ведення галузі м’ясного скотарства при значних площах сіножатей і пасовищ. Так як провідною галуззю ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» є свинарство, то необхідно створити відповідні умови для виробництва свинини. Зі сторони держави необхідно покращити ветеринарне обслуговування, надання допомоги в реалізації готової продукції на ринку без участі посередників.


Список ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України «Про аудиторську діяльність» від 24 квітня 1993 р.

2. Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» від 16.07.99 № 996-XIV

3. Закон України «Про загальнообов’язкове державне страхування від нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві, які сприяли втрати працездатності» від 23.09.1999 г. №1105-ХIV, із змінами від 22.02.2001 р. № 2272-III

4. Указа Президента України «Про невідкладні заходи по реформуванню аграрного сектору економіки» 03.12.99 р. // Урядовий кур’єр. – 1999. – 15 грудня. – с. 6-7

5. П(С)БО № 3 від 31.03.1999 р. № 87

6. П(С)БО № 4 від 31.03.1999 р. № 87

7. П(С)БО № 15 від 29.11. 1999 р. № 290

8. П(С)БО № 16 від 31.12. 1999 р. № 318

9. П(С)БО № 20 від 30.07. 1999 р. № 176

10. Абрютина М.С., Грачев А.В Анализ финансово-экономической деятельности предприятия. – М.: Дело и Сервис, 1998. – 385 с.

11. Алексеева Т.Е. Оценка финансовой деятельности компаний и проблема неплатежей // Финансы и кредит. – 2003. - №5. – с. 20-22

12. Баканов М. И., Шермет А. Д. Теория анализа хозяйственной деятельности: Учебник. - 4-е изд., перераб. и доп. - М.: Финансы и статистика, 1997.

13. Балабанов И.Т. Анализ и планирование финансов хозяйствующих субъектов. – М.: Финансы и статистика, 1998. – 112с.

14. Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента: Учебное пособие. - М.: Финансы и статистика, 1999. – 512 с.

15. Бандурко О.М., Коробов М.Я, Орлов П.У. Фінансова діяльність підприємства: Підручник. – К.: Либідь, 1998. – 312с.

16. Бенке Л., Холт Р.Н. Полный цикл финансового учета: Практич. пособие.- М.: Виктория, 1993.-128 с.

17. Гончаренко Н.В. Проблеми розвитки торгівлі сільськогосподарською продукцією на ринках.Економіка України.-2001.-№7 .-с.24

18. Днесперов В.С. Прибуток і стимулювання праці в АПК //Економіка АПК.- 2003.-№5.- с.12-15

19. Євчук Л.А. Реалізація і переробка сільськогосподарської продукції Економіка АПК .- 2002.-№2.- с.10-11

20. Завгородний В.П. Бухгалтерский учета в Украине (с использованием Национальных стандартов): Учеб. пособие. – К.: А.С.К., 2001. – 848 с.

21. Игнатущенко М., Беляев А., Изотова Е. Оценка финансового состояния клиента при подготовке аудиторского заключения. // Аудит. - 1998 - № 10. – с. 15-17

22. Игнатущенко М., Беляев А., Изотова Е. Система аудиторского обслуживания предприятия. // Аудит - 2003 - № 12. - с. 20-21

23. Качмарик Я.Д., Хуткий Р.И. Фактори забезпечення фінансової стійкості підприємства // Фінанси України. – 2001. - №9. – с. 73-76

24. Козлов М.П. Основні тенденції формування ринку сільськогосподарської продукції // Економіка сільськогосподарських і переробних підприємств.-2000.- №8.- с.9-11

25. Ковалев А.И., Привалов М.О. Анализ финансового состояния предприятия. – М.: Дело, 1999. - 315с.

26. Крисанов Д.М. Приоритети аграрної сфери і їхньої реалізації // Економіка України.-2003.-№11.- с.3-5

27. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навчальний посібник. – К.: Знание, КОО, 2000. – 378с.

28. Костырко Л.А. Финансовый анализ. – Луганск: ВУГУ, 1998. –200с.

29. Лукинов И.С. Вопроси формирования доходов // Бухгалтерский учет и аудит.- 2002.- №4.- с. 23-27

30. Лисицький А.С., Колобова Л.В. Цінова політика і фінанси сільського господарства //Фінанси України.-2000.- №11.- с.9-12

31. Мацибора В.І. Економіка сільського господарства.- К.: Освіта, 1994.-350с.

32. Медведєва О.В. Деякі аспекти бізнеспланування // Економіка України.- 2002.-№4.- с.11-15

33. Методичні вказівки по підготуванню і виконанню курсових робіт із курсу «Аналіз господарської діяльності сільськогосподарських підприємств».- Луганськ,1997.- 85 с.

34. Нікбахиг Е., Гроннеллі А. Фінанси / Пер. з англ.- К.: Основи, 1993.- 341 с.

35. Пизенгольц М.З. Бухгалтерский учет в сельском хозяйстве. Т.2. Ч.2: Учебник. – М.: Финансы и статистика, 2002. – 400 с.

36. Правдюк Н.Л. Облік реалізації сільськогосподарської продукції Економіка України.- 2001.-№4.- с.22

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий