Затраты на проведение ремонтных работ в бухгалтерском учёте включаются в состав расходов.
В налоговом учёте стоимость ремонтных работ разрешено включать в валовые расходы в пределах 10% остаточной стоимости всех групп основных средств на начало отчётного года.
Финансовый результат от выбытия объектов основных средств определяется как разница между доходом от операции выбытия и суммы остаточной стоимости объектов, непрямых налогов и расходов, связанных с операцией выбытия.
Контрольні запитання
1. В чому полягають основні завдання обліку основних засобів ?
2. За якими ознаками класифікуються основні засоби ?
3. Які первинні документи застосовуються при оформленні надходження основних засобів?
4. Які первинні документи застосовуються при оформленні вибуття основних засобів?
5. Якими П(С)БО визначаються методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби та її розкриття в фінансовій звітності?
6. Дайте визначення понять “основні засоби”, “об’єкт основних засобів”, “подібний об’єкт”.
7. Як оцінюються основні засоби та інші необоротні матеріальні активи ?
8. Які витрати складають первинну вартість придбаних основних засобів ?
9. Який рахунок застосовується для обліку основних засобів ?
10. Як на рахунках бухгалтерського обліку відображаються операції по надходженню основних засобів, придбаних за плату ?
11.Як на рахунках бухгалтерського обліку відображаються операції по будівництву основних засобів ?
12.За яких умов відбувається вибуття основних засобів ?
13.Як на рахунках бухгалтерського обліку буде відображена операція по реалізації основних засобів ?
14.Як на рахунках бухгалтерського обліку буде відображена операція по ліквідації основних засобів ?
15.Як на рахунках бухгалтерського обліку буде відображена операція безкоштовної передачі основних засобів ?
16.Які види ремонту вам відомі? Дайте їх характеристику.
17.Як в бухгалтерському обліку враховуються витрати по ремонту основних засобів?
18.Розкрийте зміст термінів “амортизація”, “вартість яка амортизується”, “ліквідаційна вартість”, “зменшення корисності” у відповідності до вимог П(С)БО 7.
19.Наведіть методи нарахування амортизації основних засобів.
20.Як в бухгалтерському обліку відображається нарахування амортизації ?
21.В чому полягає синтетичний та аналітичний облік основних засобів ?
22.Коли проводиться переоцінка основних засобів ?
23.Яке відображення на рахунках бухгалтерського обліку знайде переоцінка основних засобів ?
24.Розкрийте поняття “інші необоротні матеріальні активи” та особливості їх обліку ?
25.Розкрийте поняття “нематеріальні активи” та особливості їх обліку ?
Тема 11. Облік виробничих запасів та малоцінних швидкозношуваних предметів
Вступ
Виробничі запаси являються важливою частиною матеріальних ресурсів підприємства, відіграють визначну роль у його господарській діяльності. На виробничих підприємствах вони складають основу продукції, що виготовлюється, або підвищують її якість, тобто виступають як предмети праці. Крім того, кожне підприємство, незалежно від галузі, використовує матеріальні ресурси для господарських потреб, зокрема, для утримання приміщень в нормальному санітарно-гігієнічному стані, а також для забезпечення роботи управлінських служб (папір, чорнила, канцтовари). Суттєве значення мають матеріальні ресурси у ході експлуатації основних засобів. Це запасні частини, мастильні матеріали, фарби, паливо. Слід мати на увазі, що матеріальні ресурси використовуються лише на протязі одного операційного циклу. Отже, виробничі запаси можна визначити як предмети праці, що були придбані або самостійно виготовлені з метою подальшого застосування у виробництві продукції, наданні послуг, господарських потреб.
Згідно з П(С)БО № 9 “Запаси” до складу запасів віднесено малоцінні та швидкозношувані предмети (МШП), які використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він перевищує один рік. Для МШП характерна багаторазова участь у виробництві і збереження натуральної (речової) форми. Таким чином, МШП відносяться до засобів праці, але обліковуються у складі оборотних активів завдяки незначному терміну служби.
План
1. Поняття виробничих запасів, їх класифікація.
2. Оцінка надходження виробничих запасів.
3. Аналітичний облік виробничих запасів на складі та в бухгалтерії.
4.Облік надходження виробничих запасів (документування, бухгалтерськів проводки)
1. Облік вибуття виробничих запасів (документування, методи оцінки, бухгалтерські проводки).
2. Облік МШП.
Текст.
1. Поняття виробничих запасів, їх класифікація.
Виробничі запаси – придбані або самостійно виготовлені вироби, які підлягають подальшій переробці на підприємстві. В процесі виробництва виробничі запаси використовуються неоднаково. Деякі з них повністю споживаються у технологічному процесі (сировина і матеріали), інші – змінюють тільки свою форму і розмір (мастильні матеріали, фарби), треті – входять до складу виробу без будь-яких зовнішніх змін (запасні частини), четверті – лише сприяють виготовленню виробів.
Виробничі запаси з метою обліку групуються наступним чином:
- сировина та матеріали,
- покупні напівфабрикати та комплектуючі вироби,
- паливо,
- тара і тарні матеріали,
- матеріали, передані в переробку,
- запасні частини,
- матеріали сільськогосподарського призначення,
інші матеріали.
2. Оцінка надходження виробничих запасів.
Процес забезпечення матеріальними ресурсами являє собою сукупність господарських операцій з придбання, доставки предметів праці та товарів на підприємство, а також доведення їх до стану, в якому вони придатні для використання в запланованих цілях.
Основними задачами бухгалтерського обліку процесу забезпечення матеріальними ресурсами (далі — процесу постачання) є:
1. Повне та своєчасне документування операцій з їх надходження на підприємство.
2. Оцінка ресурсів як активів підприємства.
3. Облік розрахунків з постачальниками та контроль виконання умов договорів.
4. Облік загального обсягу матеріальних ресурсів та їх окремих видів, що заготовлені за звітний період.
Матеріальні ресурси надходять на підприємство наступними шляхами: придбання за плату,виготовлення власними силами,внесення до статутного капіталу,одержання безоплатно,придбання в результаті обміну.
Згідно з вимогами П(С)БО 9 “Запаси” матеріальні ресурси, що надійшли, або виготовлені на підприємстві, оцінюються за первісною вартістю. Формування первісної вартості здійснюється залежно від способу їх надходження.
1. Придбання за плату.
Якщо матеріальні ресурси придбані згідно з договором постачання, або купівлі-продажу на умовах здійснення розрахунків у грошовій формі, то їх первісна вартість складається з наступних витрат:
· сум, що сплачуються згідно з договором постачальнику;
· сум вартості інформаційних, посередницьких та інших подібних послуг у зв’язку з пошуком і придбанням ресурсів;
· сум ввізного мита;
· витрат на заготівлю, вантажно-розвантажувальні роботи, транспортування ресурсів до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування та відсотки за комерційний кредит постачальників;
· сум непрямих податків, які не відшкодовуються підприємству;
· інших витрат, які безпосередньо пов’язані з придбанням ресурсів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.
Таким чином, первісна вартість складається з двох частин: покупної вартості за цінами постачальників та транспортно – заготівельних витрат (далі – ТЗВ):
Приклад 1. На склад підприємства надійшла партія матеріалів – 2000 кг. фарби – для подальшого використання у виробничому процесі. Згідно з документами постачальника вартість матеріалів складає 10000 грн., ПДВ – 2000 грн. Доставка матеріалів на підприємство здійснювалася автомобілем, який належить транспортному підприємству. Вартість послуг з доставки – 250 грн., ПДВ – 50 грн. Витрати на страхування вантажу – 120 грн. Заробітна плата з відрахуваннями на соціальне страхування за розвантаження автомобілю на підприємстві склала 70 грн. Для визначення первісної вартості матеріалів треба скласти всі наведені витрати без сум ПДВ: 10000+250+120+70=10440 грн., в тому числі покупна вартість – 10000 грн., ТЗВ – 440 грн.
Первісна вартість одиниці матеріалів, що надійшли, дорівнює частці від ділення первісної вартості партії на кількість одиниць. У нашому прикладі – 10440:2000=5,22 грн. за 1 кілограм.
Але наведений приклад є досить умовним, тому що у ньому зібрані всі ТЗВ, які виникли у зв’язку з надходженням даної партії матеріалів, причому одного виду. На практиці у рамках однієї поставки може надходити кілька їх видів. Крім того, деякі види ТЗВ важко чи зовсім неможливо віднести до будь-якої конкретної партії і, тим більш, на вартість окремих видів ресурсів, наприклад, заробітну плату вантажників матеріального чи товарного складу та водіїв підприємства, які протягом місяця доставляють та розвантажують всі матеріали, що були придбані. Рахунки транспортних організацій, які надають послуги з доставки матеріалів, можуть надходити тільки наприкінці місяця, що також ускладнює віднесення їх сум на вартість запасів.
Таким чином, ТЗВ підлягають відокремленому обліку на аналітичному рахунку з метою їх нагромадження протягом місяця та розподілу між видами матеріальних ресурсів пропорційно їх покупній вартості.
Приклад 2. На склад підприємства протягом місяця надійшли наступні матеріали:
- фарба – 1500 кг.;
- фанера – 50 листів;