Кількість меляси, яку слід додати, залежить від початкової концентрації мелясного сусла. Піну, яка утворилася при бродінні, гасять олеїновою кислотою.
Після заповнення другого бродильного апарату бражку перепускають у третій, четвертий і так далі, до повного заповнення бродильної батареї.
Кількість розсиропки, що надходить в обидва бродильні апарати вимірюють візуально-щілевими витратомірами.
З останнього дозріла бражка відцентровим насосом через фільтри подається на дріжджові сепаратори, де відокремлюються дозрілі дріжджі від бражки.
Вуглекислотні пари разом з парами спирту підходять у спиртовловлювач, де спирт вловлюється, вуглекислота направляється у вуглекислотний цех.
Для миття та стерилізації бродильні апарати звільняють спеціальним насосом.
Технологічна карта процесу бродіння шляхом по вдосконаленій одно типовій схемі:
- концентрація мелясної розсиропки, що поступає в дріжджегенератори 17,0 % середовища;
- кислотність розсиропки 0,3-04 0Д;
- температура в дріжджегенераторах 28-30 0С;
- кислотність в дріжджегенераторах 0,3-0,5 0Д;
- рН в дріжджегенераторах 5,0-5,2;
- біомаса в дріжджах 20,0-25,0 г/л;
- температура бродіння 28-30 0С;
- кислотність в бродильних апаратах 0,5 0Д;
- вміст алкоголю в зрілій бражці 6,0-8,5 % об.;
- біомаса дріжджів в дозрілій бражці 28-32 г/л.
Для одержання ректифікованого спирту із бражки використовується брагоректифікаційна установка за патентом 2178 з колоною кінцевої очистки.
Зріла бражка відцентровим насосом подається в додатковий підігрівач, в якому підігрівається на 10-12 0С. потім бражка подається в бражний підігрівач, в якому підігрівається до температури 80-90 0С теплом водно-спиртових парів з бражної колони.
Підігріта бражка подається в сепаратор СО2 для видалення з неї вуглекислоти. Гази з сепаратора відводяться в конденсатор, а потім у спиртоловушку. Неконденсовані пари відводяться через зрошувальний вловлювач в атмосферу.
Сепарована бражка поступає на 25 живильну тарілку бражної колони. Бражка виварюється від алкоголю і через гідро затвор барда виводиться в збірник барди.
Бражна колона може обігріватися як безпосередньо введенням пари з колектора на барботер у виварній камері колони, так і при допомозі кип’ятильників. В останньому випадку гріючий пар підводиться в його між трубний простір, конденсат граючої пари відводиться в збірник.
В нижню частину кип’ятильника підводиться барда. В трубах кип’ятильника проходить кип’ятіння барди, утворена з неї пара вводиться у виварну камеру колони.
Водно-спиртові пари з колони спочатку направляються в кип’ятильник елюраційної колони, де вони обігрівають її. Пари конденсуються на половину. Конденсат містить 6-7% спирту, пари подаються у збірник від сепарованої бражки. Далі вони направляються в бражний підігрівач, конденсуються і поступають на тарілки елюраційної колони.
Неконденсовані пари в підігрівачах конденсуються в конденсаторі. Конденсат також направляється на тарілку елюраційної колони. На виварних тарілках елюрується бражний дистилят водно-спиртовими парами, що підіймаються з кип’ятильника і виварної камери. Головні домішки підіймаються в концентраційну камеру колони.
Бражний дистилят, що пройшов елюрацію і звільнений від головних домішок, називають елюратом і виводять із виварної камери колони на тарілку живлення ректифікаційної колони.
Головні домішки концентрують у верхній частині елюраційної колони, в її дефлегматорі та конденсаторі. Флегму із дефлегматора повертають у елюраційну колону на верхню тарілку, для зрошення і концентрування домішок. Із конденсатора відбирають фракцію головну етилового спирту.
Фракцію головну етилового спирту охолоджують в холодильнику і через ротаметр, по якому регулюють її відбір, і ліхтар, підводять для обміну в спиртовимірюючий апарат. Враховану фракцію головну етилового спирту відводять у зливне відділення.
Елюрат вводять на шістнадцяту тарілку ректифікаційної колони. Лютерну воду виводять із виварної камери колони гідрозатвором. Із ректифікаційної колони спиртовий пар направляють в дефлегматор для конденсації, і утворену при конденсації флегму повертають на верхню тарілку колони. Частину спиртової пари виводять із дефлегматора в конденсатор. Із цього конденсатора відбирають не пастеризований спирт і направляють його на повторне очищення в елюраційну колону на одну з її верхніх тарілок. Відбір не пастеризованого спирту регулюють по ротаметру і відводять в елюраційну колону на одну з верхніх тарілок.
Із куба колони кінцевої очистки відбирають погон в кількості 2-5%, об’єм якого регулюють по ротаметру і відводять на шістнадцяту тарілку ректифікаційної колони. Повторно очищений ректифікований спирт відбирають із верхніх тарілок колони кінцевої очистки.
Спирт охолоджують в холодильнику і через ліхтар і контрольний спиртовимірюючий прилад направляють у зливне відділення.
Сивушне масло концентрується на п’ятій – одинадцятій нижніх тарілках ректифікаційної колони. Із цієї зони сивушно-спиртовий пар направляють в конденсатор, із якого конденсат подають в змішувач, де змішують з водою та направляють на маслопромивач.
З зони сімнадцятої, дев’ятнадцятої тарілок відбирають сивушний спирт, який направляють у конденсатор сивушного спирту, з якого через холодильники направляють у зливне відділення.
3.2 Асортимент і характеристика готової продукції
Асортимент продукції, що планується випускати на Немирівському спиртовому заводі наводиться в таблиці 3.2.1.
Спирт етиловий ректифікований вищої очистки повинен відповідати вимогам ДСТУ 4221:2003.
За органолептичними показниками спирт етиловий ректифікований повинен відповідати вимогам, зазначеним в таблиці 3.2.2.
Таблиця 3.2.1 - Асортимент продукції, що планується випускати.
| Назва продукції | % від загальної кількості | Одиниця виміру | Товарна продукція | |
| за добу | за рік | |||
| Умовний спирт-сирець у тому числі: | 100 | дал | 10000 | 3650000 |
| - спирт етиловий ректифікований в/о | 96,6 | дал | 9660 | 3525900 |
| - спирт етиловий головна фракція | 1 | дал | 100 | 36500 |
| - сивушне масло | 0,4 | дал | 40 | 14600 |
| - сивушний спирт | 1 | дал | 100 | 36500 |
| - витрати при перегонці | 0,2 | дал | 20 | 7300 |
| - витрати при ректифікації | 0,8 | дал | 80 | 29200 |
| Хлібопекарні дріжджі | т | 35 | 12775 | |
Таблиця 3.2.2 - Органолептичні показники спирту етилового вищої очистки.
| Назва показника | Характеристика |
| Зовнішній вигляд | Прозора рідина без сторонніх частинок |
| Колір | Безбарвна рідина |
| Смак і запах | Характерний для кожного сорту етилового спирту, виробленого із відповідної сировини, без присмаку та запаху сторонніх речовин |
За фізико-хімічними показниками спирт етиловий ректифікований вищої очистки повинен відповідати вимогам, зазначеним в таблиці 3.2.3.
Таблиця 3.2.3 - Фізико-хімічні показники.
| Назва показника | Норма для спирту |
| Об’ємна частка етилового спирту, за температури 20 0С, не менше | 96,0 |
| Проба на чистоту з сірчаною кислотою | Витримує |
| Проба на окислюваність за температури 20 0С, хв, не менше | 15 |
| Масова концентрація альдегідів у перерахунку на оцтовий альдегід в безводному спирті, мг/дм3, не більше | 4,0 |
| Масова концентрація сивушного масла; пропіловий, ізопропіловий, бутило вий, ізобутиловий і ізоаміловий спирти в перерахунку на суміш пропілового, ізобутілового та ізоамілового спиртів (3:1:1) в безводному спирті, мг/дм3, не більше | 10 |
| Масова концентрація сивушного масла в перерахунку на суміш ізоамілового та ізобутилового спиртів (1:1) в безводному спирті, мг/дм3, не більше | 4,0 |
| Об’ємна частка метилового спирту в перерахунку на безводний спирт, %, не більше | 0,03 |
| Масова концентрація вільних кислот (без СО2) в перерахунку на оцтову кислоту в безводному спирті, мг/дм3, не більше | 15,0 |
| Масова концентрація органічних речовин, що окислюються в перерахунку на оцтово етиловий естер, в безводному спирті, мг/дм3, не більше | 30 |
| Проба на форфурол | Витримує |
| Масова концентрація сухого залишку, мг/дм3, не більше | 10,0 |
Головна фракція етилового спирту повинна відповідати вимогам ТУУ 18.401-97 і показникам, що наведені в таблиці 3.2.4.
Таблиця 3.2.4 - Показники головної фракції етилового спирту.
| Назва показника | Характеристика та норми |
| Зовнішній вигляд | Прозора рідина без сторонніх частинок та осаду |
| Колір | Прозора рідина з жовтувати або зеленуватим відтінком |
| Запах | Характерний для ефірів та альдегідів |
| Обємна частка етилового спирту, %, не менше | 92 |
| Масова концентрація альдегідів, в перерахунку на оцтовий альдегід, г/дм3 безводного спирту, не більше | 10 |
| Масова концентрація кислот в перерахунку на оцтову кислоту, г/дм3 безводного спирту, не більше | 1,0 |
| Масова концентрація ефірів в перерахунку на оцтово етиловий ефір, г/дм3 безводного спирту, не більше | 30 |
| Масова концентрація вищих спиртів (сивушного масла), г/дм3 безводного спирту, не більше | 1,0 |
| Обємна частка метилового спирту, %, не більше | 1,5 |
Сивушне масло повинно відповідати вимогам ГОСТ 17071-91, показники наведено в таблиці 3.2.5.