Смекни!
smekni.com

Розрахунок на міцність та стійкість колонних апаратів (стр. 7 из 12)

Момент інерції поперечного перерізу корпуса колони відносно центральної осі визначаємо за формулою (4)

.

Як суму добавок до розрахункової товщини стінки колонного апарата приймаємо добавку на мінусовий допуск сталевого листа товщиною 8 мм,

мм.

мм4.

Коефіцієнт нерівномірності стиснення ґрунту за відсутністю даних інженерної геології приймаємо рівним

Н/мм3.

Оскільки точні розміри фундаменту невідомі, момент інерції підошви фундаменту визначаємо за формулою (5)

.

За таблицею 1 визначаємо зовнішній діаметр опорного кільця циліндричної опори колонного апарата діаметром 1000 мм,

мм.

Отже

мм4.

Період основного тону власних коливань колонного апарата з рівномірно розподіленою по висоті масою в робочих умовах визначаємо за формулою (3)

=

с.

2.3.2 Визначення згинальних моментів в розрахункових перерізах

Згідно з розрахунковою схемою колонний апарат розбиваємо на три ділянки:

мм і
мм.

Відстань від середини 1-ї зверху ділянки до основи колони складає

=15000 – 6500/2 = 11750 мм.

Відстань від середини 2-ї зверху ділянки до основи колони складає

=15000 – (6500 +6500/2) = 5250 мм.

Відстань від середини 3-ї зверху ділянки до основи колони складає

=0,5×2000 = 1000 мм.

Коефіцієнт, який враховує змінення вітрового тиску по висоті апарата, визначаємо за формулою (11)

.

Для 1-ї ділянки

.

Для 2-ї ділянки

.

Для 3-ї ділянки (опори)

.

Для району Донбасу (III вітровий район) швидкісний напір вітру складає

МПа.

Аеродинамічний коефіцієнт для апарата з обслуговуючими майданчиками приймаємо рівним

.

Нормативне значення статичної складової вітрового навантаження на середині

ї ділянки колони визначаємо за формулою (10)

.

Для 1-ї ділянки

МПа.

Для 2-ї ділянки

МПа.

Для 3-ї ділянки

МПа.

Зовнішній діаметр колонного апарата в робочих умовах (з ізоляцією) складає

мм.

Середню статичну складову вітрового навантаження на

у ділянку визначаємо за формулою (9)

.

Середня статична складова вітрового навантаження на 1-у ділянку складає

Н.

Середня статична складова вітрового навантаження на 2-у ділянку складає

Н.

Середня статична складова вітрового навантаження на 3-ю ділянку (опору) складає

Н.

Масу

ї ділянки апарата в робочих умовах визначаємо за формулою (13)

.

Маса 1-ї та 2-ї ділянок апарата складає

кг.

Маса 3-ї ділянки апарата (опори) складає

кг.

Коефіцієнт пульсації тиску вітру для середини

-ї ділянки на висоті
визначаємо за формулою (21)

.

Коефіцієнт пульсації тиску вітру для середини 1-ї зверху ділянки на висоті 11750 мм складає

.

Коефіцієнт пульсації тиску вітру для середини 2-ї ділянки на висоті 5250 мм складає

.

Коефіцієнт пульсації тиску вітру для середини 3-ї ділянки на висоті 1000 мм складає

.

Коефіцієнт простірної кореляції пульсацій тиску вітру визначаємо за формулою (17)

Параметр

для робочих умов визначаємо за формулою (15)

.

Коефіцієнт динамічності при вітровому навантаженні для робочих умов визначаємо за формулою (16)

.

Коефіцієнт

визначаємо за формулою (20)

.

Для 1-ї ділянки

.

Для 2-ї ділянки

.

Для 2-ї ділянки (опори)

.

Відносне переміщення центра ваги

ї ділянки в робочих умовах визначаємо за формулою (19)

.

Для 1-ї ділянки

Для 2-ї ділянки

.

Для 3-ї ділянки

Зведене відносне прискорення центра ваги

ї ділянки в робочих умовах визначаємо за формулою (18)

.

Обчислюємо чисельник формули для визначення зведеного відносного прискорення центра ваги

ї ділянки

Обчислюємо знаменник формули для визначення зведеного відносного прискорення центра ваги

ї ділянки

Зведене відносне прискорення центра ваги 1-ї ділянки складає

.

Зведене відносне прискорення центра ваги 2-ї ділянки складає

.

Зведене відносне прискорення центра ваги 3-ї ділянки складає

.

Пульсаційну складову вітрового навантаження на

у ділянку
, Н, в робочих умовах визначаємо за формулою (12)

.

Пульсаційна складова вітрового навантаження на 1-у ділянку складає