Смекни!
smekni.com

Розробка електронної моделі підготовки виробництва триступеневого конічно-циліндричного редуктор (стр. 11 из 14)

- введення УП з клавіатури пульта;

- її обробку і редагування безпосередньо на верстаті;

- складання УП за зразком при обробці першої деталі в ручному режимі;

- використання складних циклів багатопрохідної обробки;

- виведення УП на програмоноситель| та ін.

Керуючись [10] розробимо управляючу програму в системі 2Р22 для обробки зубчатого колеса на токарно-гвинторізному верстаті з ЧПК 16К30Ф3.

Таблиця 3.10. Управляюча програма для обробки зубчатого колеса на токарно-гвинторізному верстаті з ЧПК 16К30Ф3

Обрабка торця 1 N001 S2 250 F0.5 T1* N002 X423 Z-2.5 E* N003 X296* Обрабка торця 2 (черновая) N004 S2 350* N005 X147 Z1 E* N006 Х51* Обрабка торця 2 (чистовая) N007 X-500 Z150 E* N008 S2 315 F0.8 T2* N009 X147 Z0 E* N010 X51* Точіння фасок N011 X-500 Z150 E* N012 S2 350 F0.5 T3* N013 X338 Z-5.5 E* N014 X340 C3* N015 X122 Z-5.5 E* N016 X120 C-3* Розточування отвору (чорнове) N017 X-500 Z150 E* N018 S2 500 F0.3 T4* N019 X78 Z1 E * N020 Z0* N021 L09 A1 P4* N022 X71 C-3.5* N023 Z-115 M17* Розточування отвору (чистове) N024 X-500 Z150 E* N025 S2 1000 F0.1 T5* N026 X71 Z1 E* N027 L10 B23* N028 M02*

3.10 Аналіз розмірного ланцюга

Розмірним ланцюгом називається послідовний ряд взаємозв'язаних лінійних розмірів, створюючих замкнутий контур і що безпосередньо беруть участь в рішенні поставленої задачі. Кожен розмірний ланцюг містить початкову і складових ланок. Під розмірним технологічним ланцюгом розуміють розмірні ланцюги, ланки яких є операційними розмірами і припусками.

Замикаючим розміром в розмірному ланцюзі називається розмір, який в деталі виходить останнім в процесі її обробки.

З схеми розмірного ланцюга можна визначити рівняння замикаючої ланки.

(3.21)

де

- сума збільшуючих складових ланок ланцюга;

- сума зменшуючих складових ланок ланцюга.

Зв'язок між допусками складових розмірів і замикаючих визначається правилом підсумовування допусків Тi :

(3.22)

Проведемо розмірний аналіз для устанавлюваючого розміру при свердленні отвору. Замикаючою ланкою буде розмір А1, для нього складемо розмірну схему.

Рисунок 3.4. Розмірна схема свердлення отвору

Конструкторський розмір А1 – замикаючий розмір.

А1=18-0,4;

А2=43,5-0,15;

А3=105-0,22;

А0=43,5.

Визначемо

и
склавши рівняння:

Допуск Т на розмір A0 буде дорівнювати:

Отриманий розмір

3.11 Нормування технологічного процесу

Для нормування технологічного процесу вибираю операцію з найбільшою кількістю переходів – токарно-револьверну операцію .

Основний час обробки визначаємо по формулі [4]:

(3.23)

де

- довжина урізування інструменту на робочій подачі;

-довжина робочого ходу;

- довжина перебігання;

- число проходів інструменту;

- хвилинна подача інструменту.

Формула для розрахунку допоміжного часу:

(3.24)

де

- час на установку і зняття заготівки;

-час, пов'язане з переходом;

-час на вимірювання.

Оперативний час знаходимо як суму основного і допоміжного :

. (3.25)

Формула для визначення підготовчо-завершального часу:

, (3.26)

де

- час на наладку верстата, інструменту, пристосувань;

- час на отримання інструменту до початку обробки і здачу після закінчення.

Штучний час знаходимо по формулі:

(3.27)

де

= 0,03
- час на обслуговування верстата; Т =0.04
- час нормованого відпочинку. Штучно-калькуляційний час знаходимо по формулі:

, (3.28)

де N – розмір партії. Використовуючи формули (9.1) -(9.6), для визначення Т

, Т
, Т
, Т
, Т
знаходимо Т
для кожної операції.

3.12 Економічне зрівняння технологічного процесу

Вибір найкращого варіанту технологічного процесу зі всіх можливих може бути здійснений різними способами. Якщо зі всіх можливих варіантів є такий, на впровадження якого потрібний найменші капітальні вкладення і який забезпечує найнижчу собівартість одиниці продукції, цей варіант є якнайкращим. Проте на практиці частіше варіанти з великими питомими капітальними вкладеннями забезпечують при впровадженні меншу собівартість одиниці продукції. У цих випадках технологічний варіант визначається за допомогою нормативного коефіцієнта ефективності або приведених витрат.

При визначенні раціональності заміни варіанту техніки, що діє, технології, способу організації виробництва новим розраховують коефіцієнт порівняльної ефективності [8].

(3.29)

Тут С – собівартість продукції, а К – капітальні вкладення,

– нормативний коефіцієнт ефективності,
= 0,15.

Порівняємо такі варіанти технологічного процесу (операція 020):

1. Обробка деталі на токарно-револьверному верстаті.

2. Обробка деталі на верстаті з ЧПК.

Собівартість продукції визначається шляхом складання всіх витрат, а саме:

, (3.30)

де

- вартість основних і допоміжних матеріалів, для обох видів обробки величина
однакова і постійна;

– витрати, пов'язані із заробітною платою основного робочого;

– витрати, пов'язані із заробітною платою допоміжного робочого (наладчик) з урахуванням всіх видів доплат і нарахувань;

Ао – амортизаційні відрахування від вартості устаткування;

Ат.о – амортизаційні відрахування від вартості технологічного оснащення на одну деталь;

Ро – витрати, пов'язані з ремонтом і обслуговуванням устаткування;

И – витрати, пов'язані з інструментом;

Ло – витрати на технологічну електроенергію;

Пл – витрати, пов'язані з амортизацією виробничих площ;

Ппр – витрати на ремонт і обслуговування управляючих пристроїв і програм.

Витрати, пов'язані із заробітною платою основних робочих визначаються по формулі:

(3.31)

де

– норматив годинної заробітної плати верстатника ;

– коефіцієнт верстатного обслуговування.

При обробці на універсальному устаткуванні:

=12,5 грн. /год. – для верстатника 3-го розряду;

=1, оскільки багатоверстатне обслуговування неприпустимо при даному виробництві.