Смекни!
smekni.com

Розробка електронної моделі підготовки виробництва триступеневого співвісного редуктора (стр. 8 из 15)

Визначимо коефіцієнт використання металу по формулі:

(3.6)

де Gg- маса деталі, звідси:

Після отримання заготівки, останню відпалюють в індукційній печі до твердості НВ 220.260. Спосіб очищення після відпалу заготовки - слюсарний. Технічні вимоги на заготівку: штампувальні ухили повинні бути виконані не більше 10˚, радіуси не більше 5 мм. Граничні відхилення згідно рекомендацій [1].

Рисунок 3.1 – Ескіз поковки вал-вихідний

Для остаточного вибору способу отримання заготівки визначимо витрати на отримання заготівки з прокату і поковки.

Визначимо вартість заготівки з круглого сортового прокату діаметром 100 мм і завдовжки 460 мм

М= Qзп ·S – (Qзп – q )·Sотх,(3.7)

де Q – маса заготовки, S - вартість 1 кг матеріалу, q – маса деталі, Sотх- вартість відходів, Qзп- маса заготовки з врахуванням витрат при нарізанні.

Довжина прокату для нарізки заготовок Lпр= 5000 мм. Втрати на затиск при нарізці на механічних пилах lзаж= 100 мм. Ширина реза lр= 8 мм, довжина обрізка торця lоб = 0,3.0,5•d ~50 мм.

Кількість заготовок, отриманих з прийнятої довжини визничимо за формулою:

Х = (Lпр- lзаж – lоб)/(lз + lр),(3.8)

Х = (5000 – 100 –50)/(460 + 8) = 10,36, шт

Приймаємо х = 10 шт. Залишок довжини:


Lнк = 5000 - 100 -50 - (460+8)·10 = 170 мм

Загальні втрати матеріалу при нарізці прокату складає в процентному відношенні до довжини прокату:

Ппо = (lзаж+lоб+ Lнк+ lр)·100%/Lпр = (100+50+170+8)·100/5000 = 22,4%

Витрата матеріалу на одну деталь з урахуванням всіх технологічних неминучих втрат з урахуванням маси заготівки з прокату, визначеної по формулі (3.7)

Qп = 7810·0,230·3,14·0,052 = 14,1 кг

Qзп = Qп(100+Ппо)/100 = 14,1· (100+22,4)/100 = 17,26 кг

Тоді, знаючи S = 6,2 грн/кг, Sотх= 1,5 грн/кг, q= 33,02 кг, отримаєм:

Мпр = 25,36*6,2 – (25,36 – 12,17)·1,5 = 137,447 грн

Коефіцієнт використання металу визначимо по залежності:

Кипр= 12,17/25,36 = 0,48

Визначимо вартість заготовки, отриманою ковкою:

Мпок = Сз·Gз – (Gз – q)·Sотх,(3.9)

де Сз =7,5 грн/кг – вартість поковки,

Мпок = 7,5·18,26- (18,26-12,17)·1,5 = 127,815 грн.


Коефіцієнт використання металу визначимо по залежності:

Кипок= 12,17/18,26 = 0,67.

Таким чином и Мпокпр і Кипокипр, отже використовувати поковку в підкладних штампах економічно доцільно.

Розрахуємо економію при використанні вибраного методу отримання заготівки на всій партії деталей.

Э = (Мпр – Мпок)·N = (137,447 – 127,815)·200 = 1 926 грн.

3.3 Розробка маршрутного технологічного процесу

Маршрут обробки деталі визначимо виходячи з точності, шорсткості, форми поверхні, матеріалу деталі і технічних вимог до виготовлення. Для цього деталь представимо, як сукупність окремих поверхонь. Тоді, використовуючи рекомендації [5, 6], порядок обробки поверхонь представляємо у вигляді таблиці (см. табл. 3.2.).

Таблиця 3.2- Технологічний процес обробки елементарних поверхонь деталі

№ п/п

Конструктивний розмір Якість поверхневого шару Технологічні переходи при обробці елементарної поверхні Досяжний рівень якості
Квалітет Шорсткість Rа,мкм Квалітет Шорсткість Rа,мкм
1 2 3 4 5 6 7
1 Підрізка торців 14 250 Фрезування 10 6,3
2 Центрові отвори 10 6,3 Свердлування 9 6,3
3 Æ90h10 14 250 Чорнове точіння 12 12,5
4 Æ80k7 10 1,25 Чорнове точіння 12 12,5
Чистове точіння 10 5
Попереднє шліфування 8 3,2
Чистове шліфування 7 1,25
5 Æ75n7 10 5 Чорнове точіння 12 12,5
Чистове точіння 10 5
Попереднє шліфування 8 3,2
Чистове шліфування 7 0,8
6 Æ70k7 10 5 Чорнове точіння 12 12,5
Чистове точіння 10 5
Попереднє шліфування 8 3,2
Чистове шліфування 7 0,8
Полірування 7 0,32
7 Æ65d9 10 5 Чорнове точіння 12 12,5
Чистове точіння 10 5
Попереднє шліфування 9 3,2
Чистове шліфування 9 1,6
8 Æ50js7 14 250 Чорнове точіння 12 12,5
Чистове точіння 10 5
Попереднє шліфування 8 3,2
Чистове шліфування 7 0,8
9 Æ45k7 10 5 Чорнове точіння 12 12,5
Чистове точіння 10 5
Попереднє шліфування 8 3,2
Чистове шліфування 7 0,8
10 Канавки під вихід шліфувального круга, фаски. Однократне точіння 10
11 Канавки під вихід шліфувального круга, фаски Однократне точіння 10
12 Канавки під вихід шліфувального круга, фаски Однократне точіння 10
13 Канавки під вихід шліфувального круга, фаски Однократне точіння 10
14 Канавки під вихід шліфувального круга, фаски круга, фаски Однократне точіння 10
15 Канавки під вихід шліфувального круга, фаски Однократне точіння 10
16 Точіння фаски 14 250 Однократне точіння 10
17 Точіння фаски 14 250 Однократне точіння 10
18 Точіння фаски 14 250 Однократне точіння 10
19 Точіння фаски 14 250 Однократне точіння 10
20 Точіння фаски 14 250 Однократне точіння 10
21 Точіння фаски 14 250 Однократне точіння 10
22 Точіння фаски 12 12,5 Однократне точіння 10 5
23 Точіння фаски 12 12,5 Однократне точіння 10 5
24 Шпонковий паз 9 6,3 Фрезування 9 6,3
25 Шпонковий паз 9 6,3 Фрезування 9 6,3

У зв'язку з цим операції механічної обробки валу можна розташувати в наступному порядку:

I. Фрезерна – центрувальна.

На цій операції проводять фрезерування торців валу і свердлення центрових отворів.

II. Токарна чорнова.

Проводять точіння всіх поверхонь заготівки з переустановом і залишаючи припуск під чистову обробку.

III. Токарна чистова

Роблять точіння ø45k7, ø50js7, ø80k7, ø75n7, ø70k7, ø65d9, ø90h12, з припуском під шліфування, а також проводять точіння всіх фасок і канавок.

IV. Вертикально-фрезерна

Проводять фрезерування відкритого і закритого паза шпони 20N9 і 22N9.

VI. Круглошліфувальна

Проводять попереднє і остаточне шліфування ø80k7, ø75n7, ø70k7, ø65d9.

VI. Круглошліфувальна

Проводять попереднє і остаточне шліфування ø45k7, ø50js7.

Порядок і складений маршрут технологічного процесу обробки заготівки внесені до маршрутних карт і приведені в додатку В.

3.4 Вибір металообробного обладнання, різального та вимірювального інструменту

Вибір обладнання для механічної обробки вала-шестерні проведемо на основі серійного типу виробництва, габаритів деталі, маршруту обробки заготівки. Для цих параметрів, які характеризують виробництво та кінцевий виріб, економічно доцільно застосовувати високопродуктивне універсальне обладнання, а для точного нарізання зубчастого вінця шестерні – зубофрезерний напівавтомат. Зробимо вибір металообробного обладнання з урахуванням розробленого маршруту обробки заготівки. Дані по вибору верстатного обладнання для механічної обробки зведемо у таблицю 4.3.

Таблиця 3.3 - Результати по вибору обладнання для механічної обробки деталі

Вид операцій

Тип верстата

Марка верстата

Потужність електродвигуна N, кВт

Фрезерно-центрувальний

Фрезерно-центрувальний напівавтомат

МР-73

10

Токарна (чорнова)

Токарно-гвинторізний

16К20

11

Токарна (чистова)

Токарно-гвинторізний

16К20

11

Вертикально-фрезерна

Консольний вертикально-фрезерний верстат

6Р12

5,5

Круглошліфувальна

(попередня)

Круглошліфувальний

ЗМ151

10

Круглошліфувальна

(остаточна)

Круглошліфувальний

ЗМ151

10


Для здійснення розробленого технологічного процесу на обраному металообробному обладнанні потрібно зробити вибір різального та вимірювального інструменту.