Смекни!
smekni.com

Розробка електронної моделі підготовки виробництва триступеневого співвісного редуктора (стр. 9 из 15)

Для вибору використовуємо бібліотеки нормалізованого інструменту та приладдя, а також рекомендовані режимами обробки та потрібну якістю оброблюваних поверхонь.

Вибір вимірювального інструменту базується на вимірювальних можливостях інструменту, зокрема мінімальній дискретності інструменту.

Вибір допоміжного приладдя залежить головним чином від технології обробки, схем базувань та типу виробництва. Тому для технологічного оснащення за умов серійного виробництва широко застосовується спеціальне приладдя.

Результати вибору різального та вимірювального інструменту, а також допоміжного приладдя заносимо до таблиці 3.4.

Таблиця 3.4 – Результати вибору різального та вимірювального інструменту та допоміжного приладдя

Найменування

операцій

Приладдя

Різальний

інструмент

Вимірювальний

інструмент

1 2 3 4

Фрезерно-

центрувальна

Приладдя

спеціальне

Фреза торцева

2214-0003 Т15К6 ГОСТ 24359-80

Фреза торцева

2214-0004 Т15К6 ГОСТ 24359-80 Сверло центрувальне

2317-0020

ГОСТ 14952-75

Лінійка 1000

ГОСТ 427-75

Штангенциркуль

ШЦ-III-250-0,05 ГОСТ 166-89

Токарно-гвинторізна (чорнова)

Центр обертовий

А-1-5-У ГОСТ 8742-75

Центр повідковий

7108-0055

ГОСТ 2572-21 Хомутик

7107-0045 ГОСТ 2578-78

Різець PTTNL 2525M22 Т15К6

ТУ 2-035-892-82

Різець 2112-0005 ВК6 ГОСТ 18880-73

Штангенциркуль

ШЦ-III-250-0,05 ГОСТ 166-89

Лінійка 300 ГОСТ 427-75

Токарно-гвинторізна (чистова)

Центр обертовий

А-1-5-У ГОСТ 8742-75

Центр спеціальний

Патрон повідковий 7108-0055

ГОСТ 2572-21 Хомутик

7107-0045 ГОСТ 2578-78

Різець PTTNL 2525M22 Т15К6

ТУ 2-035-892-82

Різець 2112-0005 ВК6 ГОСТ 18880-73

Штангенциркуль

ШЦ-III-250-0,05 ГОСТ 166-89

Шаблон цеховий

Вертикально-

фрезерна

Приладдя спеціальне

Фреза 2234-0385 Р6М5

ГОСТ 9140-78

Фреза 2234-0387 Р6М5

ГОСТ 9140-78

Штангенциркуль

ШЦ-III-250-0,05

ГОСТ 166-80

Круглошлі-

фувальна

Центр 7032-0120

ГОСТ 2575-79

Патрон повідковий 7108-0055

ГОСТ 2572-21 Хомутик

7107-0045 ГОСТ 2578-78

Круг ПП 200х32х76 92А 25-П СТ К 35м/с А 1 кл.

ГОСТ 2424-83

Круг ПП 200х40х1 92А 25-П СТ К 35м/с А 1 кл.

ГОСТ 2424-83

Калібр-скоба 8118-014-2

ГОСТ 2216-84

3.5 Визначення операційних припусків на механічну обробку

Міжопераційні припуски на механічну обробку поверхонь деталі визначимо, виходячи з рекомендацій [9] та розробленого маршруту обробки.

Визначимо загальний припуск на механічну обробку поверхонь вала. Розподіл на операційні припуски, згідно рекомендацій [2], будемо виконувати з останніх операцій.

Для визначення міжопераційних розмірів деталі скористуємося схемами розташування полів припусків і допусків.

Призначимо припуски та допуски на розмір Ø75k6. Загальний припуск на обробку поверхні:


, (3.10)

де

- загальний номінальний припуск на механічну обробку поверхні деталі;

- номінальні припуски під чорнове та чистове точіння;

- номінальні припуски на попереднє та остаточне шліфування.

Величину припусків на токарну обробку поверхонь та шліфування визначимо, виходячи з рекомендацій [9]:

2ZMIN ТОЧ.ЧИСТ.= 0,4 мм

2ZMIN ШЛ.ПРЕДВ.= 0,13 мм

2ZMIN ШЛ.ЧИСТ.= 0,063 мм

Припуск на чорнове точіння отримаємо відніманням мінімально допустимого розміру заготівки після чорнового точіння з мінімально допустимого розміру після поковки:

Величину допусків на операційні розміри визначаємо виходячи з рекомендацій [3]:

ТТОЧ.ЧЕРН.= 0,35 мм

ТТОЧ.ЧИСТ.= 0,14 мм

ТШЛ.ПРЕДВ.= 0,054 мм

ТШЛ.ОКОНЧ.= 0,030 мм


Допуск на заготівку визначимо з рекомендацій [9]:

Схема полів допусків для обраного маршруту обробки поверхонь наведена на рисунку 3.2. Результати розрахунку заносимо до таблиці 3.5.

Таблиця 3.5 – Результати визначення операційних розмірів

Поверхня

деталі

Технологічні переходи

при обробці поверхні

Операційний

допуск Т, мкм

Мінімальний

припуск 2Zmin, мкм

Номінальний

операційний розмір, мм

Ø80k7

Точіння чорнове

Точіння чистове

Шліфування попер. Шлифование остат.

350 140 54 30 15538 300 100 60 81,05 80,4 80,146 80
Ø75n7

Точіння чорнове

Точіння чистове

Шліфування попер. Шлифование остат.

300 120 46 30 4822 300 100 60 76 75,4 75,156 75
Ø70k7

Точіння чорнове

Точіння чистове

Шліфування попер. Шлифование остат.

300 120 46 30 4718 300 100 60 70,95 70,35 70,138 70
Ø65k7

Точіння чорнове

Точіння чистове

Шліфування попер.

300 120 74 4934 300 100 65,7 65,1 65
Ø90h12

Точіння чорнове

350 6350 90
ø50js7

Точіння чорнове

Точіння чистове

Шліфування попер. Шлифование остат.

250 100 39 24 16502 350 100 60 50,9 50,3 50,111 50
ø45k7

Точіння чорнове

Точіння чистове

Шліфування попер. Шлифование остат.

250 100 39 25 4636 350 100 60 45,95 45,35 45,126 45

Рисунок 3.2 – Схема полів припусків и допусків.

3.6 Розрахунок режимів різання

Для обробки даної деталі, а саме для токарно-гвинторізної чорнової операції, під час якої знімається основний припуск на обробку поверхонь, зробимо розрахунок режимів різання, згідно рекомендацій [10].

Для розрахунку швидкості різання при токарній обробці скористаємось емпіричною формулою:

(3.11)

де

– загальний поправковий коефіцієнт, який враховує умови обробки. Згідно рекомендацій [10] приймаємо:

- коефіцієнт, який враховує властивості оброблюваного матеріалу;

- коефіцієнт, який враховує властивості інструментального матеріалу;

- коефіцієнт, який враховує стан поверхні;

При чорновому точінні приймаємо:

S=0,6мм/об - подовжня подача.

мм – глибина різання;

Т=60 мин – стійкість різця Т15К6;

Cv=340; y=0,45; m=0,2; x=0,15 – коефіцієнти та показники степеня в формулі для визначення швидкості різання при точінні [1, c.269; табл. 17]

м/мин