Смекни!
smekni.com

Взаємозв'язок рефлексії та емпатії при вирішені складних життєвих ситуацій (стр. 7 из 8)

Отже, і рефлексія і емпатія являються важливими якостями особистості в емоційній сфері. Як правило, коли людина перебуває в складній життєвій ситуації, її психологічний і емоційний стан погіршується, тому взаємозв¢язок емпатії та рефлексії можуть бути тою ланкою, яка допоможе особистості впоратися та пережити складні життєві перепетії.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни. – М.: Наука, 1991. – 340с.;

2. Андреева Г.М. Психология социального познания. – М. – 2000. – 288с.;

3. Бодалёв А.А. Восприятие и понимание человека человеком. – М.,1982;

4. Варбан М.Ю. Рефлексія професійного становлення в юнацькому віці. // Практична психологія та соціальна робота. – 1998. –№ 6-7. —С.80-83;

5. Диагностика уровня поликоммуникативной эмпатии (И.М.Юсупов) / Фетискин Н.П., Козлов В.В., Мануйлов Г.М. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. — М., Изд-во Института Психотерапии, 2002. — C.153-156;

6. Комар Т.В. Дискурс саморефлексії у психології // Збірник наукових праць Ін-ту психології імені Г.С.Костюка АПН України. – К.: 2003. т. V, ч.1. – С.128-133;

7. Комар Т.В. Генетичні чинники рефлексії // Збірник наукових праць Ін-ту психології імені Г.С.Костюка АПН України. – К.: 2003. – Т.5, ч.4. – С.168-174;

8. Кон И.С. Открытие “Я”. – М., 1978. – 367с.;

9. Кротенко В.І. Виховання емпатії як умова творчої діяльності вчителя // Освітянин, №2. – Тернопіль, 1998. - С. 51-52;

10. Кротенко В.І. Розвиток емпатії учнів засобами художньої літератури // Психологія. Збірник наукових праць. Випуск 1. (НПУ імені М.П.Драгоманова). — Київ, 1998. — С. 139-142;

11. Кротенко В.І. Розвиток емпатії в дітей підліткового віку – складової риси гуманістичного розвитку суспільства // Психологія. Збірник наукових праць. Випуск 2 (9). Частина ІІ. (НПУ імені М.П.Драгоманова). - Київ, 2000. - С. 55-58;

12. Кротенко В.І. Проблема емпатії в психологічній літературі // Психологія. Збірник наукових праць. Випуск 12. (НПУ імені М.П.Драгоманова). – Київ, 2001. — С. 89-96;

13. Кротенко В.І. Стиль спілкування в сім'ї як фактор розвитку емпатії в підлітків // Збірник “Психолого-педагогічні проблеми підготовки вчительських кадрів в умовах трансформації суспільства”. Матеріали міжнародної науково-теоретичної конференції до 80-ої річниці НПУ імені М.П.Драгоманова. Випуск 2. – Київ, 2000. — С. 105-108;

14. Огороднійчук З.В., Кротенко В.І. Роль емпатії у формуванні моральної поведінки дітей // Вісник Тернопільського експериментального інституту педагогічної освіти, № 4. Матеріали науково-практичної конференції “Психолого-педагогічні проблеми адаптації населення, що постраждало від Чорнобильської катастрофи”. – Тернопіль, 1998. — С. 26-29;

15. Орищенко О.А. Індивідуальні відмінності в емпатичній спрямованості в осіб з різним типом емоційності // Віcник Одеського національного університету. — Т. 7. – Вип. 3. Психологія. — 2002. — С. 59-65;

16. Орищенко О.А. Індивідуальні відмінності в емпатичних перевагах // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Проблеми розвитку педагогіки вищої школи в XXI столітті: теорія і практика”. Ч. II. Психологічна підготовка фахівців до професійної діяльності. — Одеса: НДРВВ ОЮІ НУВС, 2002. — С. 113-116.

17. Орищенко О.А. Особенности проявления качественных показателей эмпатии в специфике общительности // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції молодих науковців “Психологія сучасності: наука і практика”. – Одеса, 2004. — С. 41-43;

18. Орищенко О.А. Проявление качественных особенностей эмпатии в специфике психологической проницательности // Науковий вісник “Всеукраїнська асоціація молодих науковців”. — Київ-Одеса. — 2002. — № 3. — С. 88-96;

19. Орищенко О.А. Психологическая характеристика лиц с доминированием аутоэмпатических тенденций // Феноменологія щирості: Збірник матеріалів конференції / За загальною редакцією І.А Слободінюка. – Вінниця: Поділля, 2002. — С. 264 – 271;

20. Орищенко О.А. Соотношение качественных и содержательных особенностей эмпатии // Вісник Харківського університету. — 2002. — №550. — Ч.1. Серія “Психологія”. — С.179-183;

21. Основи практичної психології. / Панок В., Титаренко Т., Чепелєва Н. та ін.: Підручник . – К.: Либідь, 1999. – 536с.;

22. Пов’якель Н. І. Професійна рефлексія психолога-практика. // Практична психологія та соціальна робота. – 1998. — № 6-7. – С. 3 – 6;

23. Проблемы рефлексии: современные комплексные исследования – Новосибирск, 1987;

24. Самооценка уровня онтогенетической рефлексии / Фетискин Н.П., Козлов В.В., Мануйлов Г.М. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. — М., Изд-во Института Психотерапии,2002. —C.244-245;

25. Санникова О.П., Кузнецова О.В., Орищенко О.А.. Индивидуальные особенности эмпатии у лиц с разным уровнем социальной адаптивности // Матеріали VI Костюківських читань “Психологія у XXI столітті: перспективи розвитку” (28-29 січня 2003 р). Т. 2. — К.: Міленіум, 2003. — С.164-169;

26. Санникова О.П., Орищенко О.А. Диагностика содержательных особенностей эмпатии: апробация оригинального теста // Наука i освiта, 2001. — № 6. — С. 54-57.


Додаток І

Діагностика рівня полікомунікатиивної емпатії (І.М. Юсупов)

Призначення тесту

Опитувальник містить 6 діагностичних шкал емпатії, що виражають відношення до батьків, тварин, людей похилого віку, дітей, героїв художніх творів, знайомих і незнайомих людей.

В опитувальнику 36 тверджень, по кожному з яких випробуваний повинен оцінити, якою мірою він з ним згодний або не згодний, використовуючи 6 варіантів відповідей:

· «не знаю» (0);

· « ніколи або ні» (1);

· «іноді» (2);

· «часто» (3);

· «майже завжди» (4);

· «завжди або так» (5).

Кожному варіанту відповіді відповідає числове значення (зазначене в дужках): 0, 1, 2, 3, 4, 5.

Інструкція до тесту

Пропонуємо оцінити кілька тверджень. Ваші відповіді не будуть оцінюватися як гарні або погані, тому просимо виявити відвертість. Над твердженнями не слід довго роздумувати. Достовірні відповіді ті, які першими прийшли в голову. Прочитавши твердження, відповідно до його номера відзначте у відповідному аркуші вашу думку під одною із шести градацій: «не знаю», «ніколи або ні», «іноді», «часто», «майже завжди», «завжди або так». Жодне із тверджень пропускати не можна.

Якщо в процесі роботи у випробуваного виникнуть питання, то експериментатор повинен дати роз'яснення так, щоб випробуваний не виявився зорієнтованим на ту або іншу відповідь.

Тестовий матеріал

1. Мені більше подобаються книги про подорожі, ніж книги із серії «Життя чудових людей».

2. Дорослих дітей дратує турбота батьків.

3. Мені подобається міркувати про причини успіхів і невдач інших людей.

4. Серед всіх музичних телепередач для мене найкраща «Сучасні ритми».

5. Надмірну дратівливість і несправедливі докори хворого треба терпіти, навіть якщо вони тривають роками.

6. Хворій людині можна допомогти навіть словом.

7. Стороннім людям не слід втручатися в конфлікт між двома людьми.

8. Старі люди, як правило, ображаються без причин.

9. Коли в дитинстві я слухав сумну історію, на мої очі самі по собі наверталися сльози.

10.Роздратований стан моїх батьків впливає на мій настрій.

11.Я байдужий до критики в мою адресу.

12.Мені більше подобається розглядати портрети, ніж картини з пейзажами.

13.Я завжди прощав усе батькам, навіть якщо вони були не праві.

14.Якщо кінь погано тягне, її потрібно хльостати.

15.Коли я читаю про драматичні події в житті людей, то почуваю, немов це відбувається із мною.

16.Батьки ставляться до своїх дітей справедливо.

17.Бачачи підлітків, що сваряться, або дорослих, я втручаюся.

18.Я не звертаю уваги на поганий настрій своїх батьків.

19.Я подовгу спостерігаю за поводженням тварин, відкладаючи інші справи.

20.Фільми й книги можуть викликати сльози тільки в несерйозних людей.

21.Мені подобається спостерігати за виразом обличчя і поводженням незнайомих людей.

22.У дитинстві я приводив додому бездомних кішок і собак.

23.Всі люди необґрунтовано озлоблені.

24.Дивлячись на сторонню людину, мені хочеться вгадати, як зложиться її життя.

25.У дитинстві молодші за віком ходили за мною по п'ятах.

26.Побачивши покалічену тварину я намагаюся їй чимсь допомогти.

27.Людині полегшає, якщо уважно вислухати її скарги.

28.Побачивши вуличну подію, я намагаюся не попадати в число свідків.

29.Молодшим подобається, коли я пропоную їм свою ідею, справу або розвагу.

30.Люди перебільшують здатність тварин почувати настрій свого хазяїна.

31.Зі скрутної конфліктної ситуації людина повинна виходити самостійно.

32.Якщо дитина плаче, на те є свої причини.

33.Молодь повинна завжди задовольняти будь-які прохання й дивацтва старших.

34.Мені хотілося розібратися, чому деякі мої однокласники іноді були замислені.

35.Безпритульних свійських тварин треба ловити і знищувати.

36.Якщо мої друзі починають обговорювати зі мною свої особисті проблеми, я намагаюся перевести розмову на іншу тему.

Обробка результатів тесту

Варто починати з визначення вірогідності даних. Для цього необхідно підрахувати, скільки відповідей певного типу дано на зазначені номери твердження опитувальника:

· «не знаю»: 2, 4, 16, 18, 33;

· «завжди або так»: 2, 7, 11, 13, 16, 18, 23.

Крім того, варто виявити:

· скільки разів відповідь типу «завжди» або «так» отримано на обидва твердження у наступних парах: 7 і 17, 10 і 18, 17 і 31, 22 і 35, 34 і 36;

· скільки разів відповідь типу «завжди» або «так» отримана для одного із тверджень, а відповідь типу «ніколи» або «ні» для іншого в наступних парах: 3 і 36, 1 і 3, 17 і 28.

Після цього підсумуються результати окремих підрахунків. Якщо загальна сума 5 або більше, то результат дослідження недостовірний; при сумі, рівній 4, результат сумнівний; якщо ж сума не більше 3, результат дослідження може бути визнаний достовірним.

При недостовірних і сумнівних результатах доцільно, якщо це можливо, з'ясувати причини відношення випробуваного до дослідження. Варто мати на увазі, що крім небажання обстежитися або прагнення навмисно давати суперечливі, нещирі відповіді, недостовірні результати можуть бути обумовлені, наприклад, порушенням деяких психічних функцій, їхнього розвитку, а також соціальним інфантилізмом.